Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2013 в 22:36, курсовая работа
Кількість показників і якість ґрунтових ресурсів, їх використання визначають рівень добробуту суспільства.
Раціональне використання земель і спеціалізація галузей землеробства можливі тільки на базі глибоких знань особливостей ґрунтового покриву, специфіки родючості ґрунтів, їх екологічних властивостей.
З урахуванням особливостей ґрунтів і кліматичних умов проводяться районування сільськогосподарського виробництва, його спеціалізація. Від використання ґрунтового покриву залежить виконання соціально-економічних завдань на найближчі роки і перспективу, а також розвиток біосфери в цілому.
Вступ…………………………………………..........................................3
Природні умови та фактори ґрунтоутворення..................................4
Клімат ..........................................................................................4
Геоморфологія ............................................................................8
Гідрологія та водні ресурси .......................................................9
Рослинний та тваринний світ ..................................................10
Ґрунтоутворюючі (материнські) породи ................................11
Ґрунти господарства ..........................................................................13
Номенклатурний список ґрунтів .............................................13
Опис конкретних типів ґрунтоутворення ...............................16
Агрогенетична характеристика основних груп ґрунтів ........26
Заходи по раціональному використанню та підвищенню родючості ґрунтів ..................................................................................................35
Висновки ..................................................................................................53
Список використаної літератури ...........................................................54
Болотні ґрунти
Вихід порід
Торфорозробки
Поєднання грунтів
Опис конкретних типів ґрунтоутворення
Опідзолені ґрунти
Опідзолені ґрунти сформувалися під пологом широколистяної лісової рослинності, яка пізніше перемінилася на степну. Утворена при цьому органічна речовина (гумус), має явно виражені кислотні властивості і здатні насищати колоїдний комплекс ґрунту іонами водню. З цим пов’язана підвищена концентрація іонів водню і помітно виражена кислотність ґрунтів даної групи. Все це призвело до гідролізу ґрунтової маси і перерозподілу колоїдної маси із верхніх горизонтів у нижні.
Тому характерними ознаками
цих ґрунтів є вилугованість,
підвищена кислотність ґрунтово
Ґрунти цієї групи розташовані в основному по схилах балок і зайняті переважно природними кормовими угіддями.
Найбільшого поширення
здобули темно-сірі опідзолені слабосмиті
ґрунти. Нижче наведено морфологічний
опис темно-сірого опідзоленого крупнопилувато-
He 0-25 |
- |
Темно-сірий, дрібнокомкуватий, слабо елювіірован, крупнопилувато- |
HI 25-90 |
- |
Темно-бурий, горіхувато-зернистий,
крупнопилувато- |
I(h) 90-150 |
- |
Бурий, призмовидний, крупнопилувато- |
Як бачимо із наведеного морфологічного опису, ознаки опідзолення виражені добре, внаслідок чого виявляється перерозподіл колоїдів по профілю та ілювіальний горизонт залягає з 25 см.
Ці ґрунти утворилися внаслідок зміни підзолистого процесу дерновим, який розвивається під пологом трав’янистої рослинності. Із знищенням лісу, зникає основний фактор опідзолення. В ґрунт не надходять органічні кислоти, відбувається зміна водного та повітряного режиму.
На розораних ділянках під пологом трав’янистої рослинності переважає випаровування із висхідними токами вологи. При цьому відбувається поступове підтягування карбонатів кальцію із материнської породи. З підняттям карбонатів відбувається нейтралізація кислот, збільшення кількості Са2+ в колоїдному комплексі ґрунту, покращуються фізичні властивості, відбувається в цілому збільшення родючості ґрунту. Таким чином профіль реградованих ґрунтів зовнішньо зберігає морфологічні ознаки опідзолених ґрунтів, але з обов’язковою присутністю карбонатів кальцію та магнію.
В господарстві реградовані ґрунти розташовані на східних схилах балки, розташованої біля с. Степноє і на сході землекористування (с. Олександрівка). Зайняті вони оранкою та природними кормовими угіддями.
Більшу площу в господарстві займають чорноземи реградовані. Вони мають наступну будову профілю (полу яма 129, схил східної експозиції, природні кормові угіддя).
Heк 0-20 |
- |
Темно-сірий, неміцнозернистий,
крупнопилувато- |
Hрік 20-63 |
- |
Темно-сірий з бурим
відтінком, горіхувато-зернистий, крупнопилувато- |
НРІк |
- |
Грязнобурий, призмовидний,
крупнопилувато- |
Як бачимо, профіль зберігає ознаки чорноземів опідзолених, але ілювіальний горизонт карбонатний, слабо ущільнений.
Чорноземи сформувалися
під степовою трав’янистою рослинністю
при глибокому заляганні ґрунто
В господарстві ці ґрунти розташовані на вирівняних ділянках місцевих міжбалолчних вододілів і їх схилах. Використовуються, як піхотні землі.
Одними із найбільш поширених ґрунтів цієї групи є чорноземи типові потужні. Нижче наведений морфологічний опис цього ґрунту (розріз 35, пашня).
H 0-42 |
- |
Темно-сірий, пилувато-комкуватий,
крупнопилувато- |
Hрк 42-74 |
- |
Темно-сірий з бурим
відтінком, дрібнокомкуватий, крупнопилувато- |
НРк 74-130 |
- |
Грязно-бурий, призмовидний,
крупнопилувато- |
Рnк 131-170 |
- |
із затіками гумусу, призмовидний,
крупнопилувато- |
Рк 171-200 |
- |
Бурий, призмовидний, крупнопилувато- |
Із морфологічного опису видно, що профіль чорноземів типових потужних має темне забарвлення, переходи між генетичними горизонтами поступові, потужність досягає 160-170 см.
Чорноземи намиті вилугувані крупнопилувато-
Ґрунти цієї групи залягають у підніжжя схилу балки і займають невелику площу. Зайняті вони природними кормовими угіддями. Мають потужний добре гумусований профіль. Формуються під впливом делювіальних вод.
Вони мають наступну морфологічну будову (полу яма 209, пасовище):
Hd 0-43 |
- |
Темно-сірий, дрібнокомкуватий, крупнопилувато- |
H/р/ 44-115 |
- |
Темно-сірий, дрібнокомкуватий,
слабошаруватий, крупнопилувато- |
Нpк 115-150 |
- |
Темно-сірий з бурим
відтінком, комкувато-призмовидний, крупнопилувато- |
Формування цих ґрунтів проходило під впливом лугової (трав’янистої) рослинності і за участю слабозасолених ґрунтових вод, які в літній час залягають на глибині 2-3м.
Лугово-чорноземні ґрунти розташовані
по дну балок, а також у заплава
мілководної ріки Сумка. Використовуються
вони як орні землі і невелика площа
зайнята природними кормовими угіддями.
Найбільшого поширення здобули лугово-чорноземні
глибоко-слабосолонцюваті содово-солончакові
крупнпилувато-
Hекс 0-30 |
- |
Темно-сірий, елювіальний,
дрібнозернистий, крупнопилувато- |
Hр/і/кс 31-90 |
- |
Темно-сірий з бурим
відтінком, дрібнокомкуватий, крупнопилувато-середньосуглинк |
НРІксgl 91-165 |
- |
Гзязно-бурий, оглеєний,
дрібнозернистий, призмовидний, крупнопилувато- |
Pglкc 166-180 |
- |
Бурий, оглеєний, призмовидний,
крупнопилувато- |