Технологія обробки та зберігання зерна гороху в умовах фермерського господарства “ЧП Буцанов В.І.” Покровського району Дніпропетровськ

  Рисунок.  Технологічна схема шахтної сушарки СЗШ-16:

  а) паралельна робота шахт; б) послідовна робота шахт;

  1- топка; 2- охолоджувальна колонка; 3,8- норії; 4- над сушильний бункер; 5,6- шахти; 7-вентилятори. 
4. Опис технології зберігання та сховищ.

  4.1. Стан і режим  зберігання. 

  Для успішного зберігання зернових мас  у складах і елеваторах, а також  тимчасового зберігання на токах  і майданчиках з найменшими втратами в масі і якості і затратами  коштів недостатньо знати окремо кожну властивість зернової маси. Практично усі властивості і процеси, які відбуваються в зернових масах, взаємопов'язані між собою і діють комплексно на її стан. Вивчення властивостей зернової маси і впливу на неї умов навколишнього середовища показало, що інтенсивність усіх фізіологічних процесів, які відбуваються в зерновій масі, залежить від одних і тих самих факторів. Найважливішими з них є: вологість зернової маси і вміст води в навколишньому середовищі; температура зернової маси і об'єктів, що її оточують; доступ повітря до зернової маси.

  На  основі цих властивостей і факторів розроблено три основних режими зберігання зернових мас: сухими, в охолодженому стані і без доступу повітря. Вибір режиму зберігання визначається декількома умовами, серед яких обов'язково повинні бути враховані кліматичні умови місцевості, де зберігається насіння; типи зерносховищ і розміри місткостей; технічні можливості господарства; цільове призначення партій зерна; якість зерна; економічна доцільність застосування того чи іншого режиму.

  Вгосподарстві застосовують зберігання сухих зернових мас. Режим базується на принципі ксероанабіозу, тобто в зерні  з вологістю, близькою до критичної, усі біологічні процеси відбуваються надто повільно і практично не мають значення. Пояснюється це відсутністю вільної води, яка б могла брати безпосередню участь у процесі обміну речовин в клітинах зерна. За таких умов не можуть розвиватися мікроорганізми і кліщі, значною мірою зменшується життєдіяльність багатьох комах.

    Зернова маса злакових і бобових культур вологістю 12... 14 %, яка не заражена шкідниками-комахами, за правильного зберігання буде знаходитись в стані анабіозу. Зберігання в сухому стані є найсприятливішим режимом для довготривалого зберігання насіння. Систематичне спостереження за станом партій сухого насіння, їх своєчасне охолодження і достатня ізоляція від навколишніх умов (різких коливань температури зовнішнього повітря і його вологості) забезпечує зберігання такого зерна з мінімальними втратами протягом декількох років.

  Неретельний догляд за зерновими масами або взагалі його відсутність можуть спричинити псування партій зерна (насіння) з вологістю, нижчою від критичної. Основною причиною псування є розвиток комах, здатних існувати і навіть розмножуватись у насінні з вологістю нижчою віл критичної. Для запобігання цьому потрібно охолоджувати і сухі зернові маси, зменшуючи їх температуру до межі, яка виключає активну життєдіяльність комах. Інша причина псування сухої зернової маси - утворення краплиннорідкої води і збільшення вологості в якійсь із ділянок внаслідок перепаду температур і явища термовологопровідності. Отже, зберігання сухих зернових мас не виключає необхідності систематичного спостереження і догляду за ними.

 

   4.2. Типи сховищ.

  Сучасні зерносховища являють собою спеціалізовані примішення, здатні забезпечити надійне і тривале збереження насіннєвих. продовольчих і фуражних фондів зерна за мінімальних витрат праці і засобів на основі стійкого підтримання прийнятого режиму збереження у відповідності до тривалості збереження продукту.

  Враховуючи, що найбільша довговічність зерна  забезпечується при зберіганні в  сухому і охолодженому стані, сховище  повинно відповідати певним вимогам.

  1) мати добру ізоляцію від атмосферних  опадів і ґрунтових вод, а  також від різких перепадів  температур;

  2) забезпечувати захист від проникнення  гризунів і комах-шкідників хлібних  запасів;

  3) сприяти контролю процесу зберігання  зерна й насіння та проводити  профілактичні й оздоровчі заходи:

  4)  мати механізоване завантаження  і розвантаження та можливості швидкого переміщення зернових мас;

  5)  забезпечувати одночасне зберігання  кількох партій насіння і запобігання  їх змішуванню.

  Приміщення  зерносховищ мають бути сухими, чистими, добре вентильованими, гідро- і теплоізольованими. їх внутрішнє планування має забезпечувати  зручний доступ до зерна для спостереження за його станом, а також можливість повної механізації трудомістких процесів під час зберігання зерна.

  Зерносховища  для тривалого зберігання за конструктивними  особливостями поділяють на склади, насіннєсховища елеватори та сховища  змішаного типу.

    До звичайних складів, що використовують для підлогового зберігання зерна насипом, належать також склади, дообладнані спеціальними перегородками для утворення секцій з метою відокремленого зберігання партій насіння.

  Бункерні  насіннєсховища на відміну від секційних мають повністю механізоване випускання насіння, без застосування ручної праці й пересувної механізації. Це досягається в результаті того, шо днища бункерів мають вигляд перевернутої піраміди або конуса. Місткість бункерів у разі висоти стін від 4 до 9,5 м, як правило, становить 35-50 т.

  Силосні насіннєсховища - це елеватори, побудовані зі залізобетону або цегли заввишки 12-16 м. Здебільшого насіннєсховища подібного типу мають спеціальну башту, в якій розмішують необхідне обладнання для потокової обробки насіння. Силосні насіннєсховища, зазвичай, повністю механізовані, а деякі з них автоматизовані.

  Елеватори переважно зосереджені в системі елеваторної промисловості. Елеваторна промисловість - це матеріально-технічна база для приймання зерна, проведення післязбиральної обробки, зберігання й переробки, його відвантажування в межах країни та на експорт.

  На  елеваторну промисловість  покладено такі функції: своєчасно і без затримок приймати зерно від сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств, повністю зберегти та поліпшити в процесі зберігання його якість; забезпечувати зерном і продуктами його переробки промисловість та торговельну мережу; створювати і зберігати оперативні запаси.

  Для виконання поставлених перед  елеваторною промисловістю завдань в країні створена розгалужена система підприємств з відповідною матеріально-технічною базою й функціональними обов'язками. Тому елеваторно-складські підприємства поділяють на заготівельні, проміжні і виробничі.

  Заготівельні  підприємства, розмішені в районах виробництва зерна, призначені для прийому зерна від господарств, проведення первинної обробки, зберігання і відвантаження його за призначенням. Особливе місце на заготівельних підприємствах відводиться операціям з обробки насіннєвого зерна.

        Проміжні  підприємства призначені для зберігання оперативних запасів зерна. До проміжних підприємств зерно надходить після первинної обробки, де його готують на відправлення великими однорідними партіями, які повинні відповідати встановленим вимогам з урахуванням цільового призначення (відвантаження на експорт або на переробні підприємства). Проміжні підприємства добре оснащені технологічним і транспортним обладнанням високої продуктивності, оскільки вони зберігають великі маси зерна.

  До  проміжних підприємств елеваторної промисловості належать елеватори для зберігання державних зернових резервів. Зерно, закладене до державних резервів, перебуває тут протягом трьох-чотирьох років, тому до якості зерна, яке надходить на збереження, виставляються особливі вимоги. Звичайно ж. це збільшує обсяги очистки, сушіння та проведення інших операцій, пов'язаних із підготовкою зерна до збереження. Виробничі підприємства виконують функції постачання зерна зернопереробним підприємствам: борошномельним, круп'яним, комбікормовим, олійним, крохмале-мелясовим тощо. До виробничих підприємств зерно надходить залізничним і водним транспортом. Вони зберігають і поліпшують якість зерна, відпускають його на переробку. Ці підприємства забезпечують зернопереробні підприємства зерном на термін не менше 3-6 міс. До виробничих відносять також реалізаційні підприємства, які постачають зерно та продукти його переробки в торговельну мережу.

  Роботу  сучасних підприємств елеваторної  промисловості будують за потоковим  принципом. Це забезпечує максимальну продуктивність праці за комплексної механізації всіх технологічних операцій, дає змогу широко застосовувати автоматизоване управління.

  До  потокових методів виробництва, до технологічних ліній з приймання, обробки, зберігання і переробки  зерна та насіння ставлять такі вимоги:

  * доставка зерна й насіння автомобільним  транспортом згідно з графіком;

  *  повна механізація, а по можливості  й автоматизація операцій приймання,  обробки, обліку, контролю за станом  під час зберігання, переробки  та відправлення продукції за цільовим призначенням;

  *   відповідність продуктивності послідовно  встановлених машин рівню забезпечення  безперервності потоку.

  У сільськогосподарських підприємствах  переважають немеханізовані засікові зерносховища зі застосуванням пересувної і частково централізованої механізації. За призначенням їх поділяють на сховища для продовольчого, кормового та насіннєвого зерна. У системі хлібоприймальних пунктів поширені зернові комплексні механізовані зерносховища та елеватори

  Сухе  зерно продовольчого призначення можна зберігати в силосах, інших типах сховищ із необмеженою висотою. Зерно насіннєвого призначення зберігають шарами різної висоти залежно від шпаруватості зернової маси, наявності системи вентиляції. Якщо вентиляції немає, таке зерно зберігають, насипаючи шаром не вище 2-3 м, або у шарі заввишки 6-8 мішків. Свіжозібране зерно зберігають насипом не вище 2,5 м - рядове і 1,5 м - насіннєве. 
 

Таблиця 4.1.

Матеріально-технічна база зберігання рослинницької продукції в господарстві. 

  

      На  території току в 1998 році був побудований одноповерховий склад для продовольчого та кормового зерна з 4-х секцій по1250 т; має вентиляцію, колони, балки; перекриття залізобетонні, стіни й перегородки цегляні. Продуктивність приймання 50 т за годину.   
 

  

  Рисунок.  Поперечний розріз секційного зерносховища. 
4.3. Розрахунки необхідної місткості спеціалізованих сховищ 

      На  основі кількості зерна, що підлягає на зберігання, 
розраховуємо потребу в складській площі для зерна продовольчого призначення.  
 

  Таблиця 4.1.

  Умови зберігання насіння.

 

  Планом  передбачено засипати на зберігання 225тон гороху. Маса 1м³  зерна гороху 760 кг. При висоті насипу 3.5 м для партії зерна 225000 кг подрібно складської поверхні: