Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Марта 2011 в 17:59, курсовая работа
Виходячи з природи продуктів, що зберігаються і можливих втрат,
виникає необхідність захисту їх від активної дії факторів біотичного
середовища, а також створення умов, які запобігають інтенсивному
обміну речовин в клітинах організму. Це завдання можна успішно
вирішити, застосувавши відповідні методи підготовки продуктів пе-
ред закладанням на зберігання і забезпечивши відповідні його умови.
Вступ…………………………………………………………………………..3
1.Огляд літератури з теми…………………………………………………... 4
2. Характеристика господарства…………………………………………….7
2.1. Об'єм виробництва і обробки зерна гороху...………………………… 7
3. Опис технологічних процесів та обладнання…………………………....8
3.1. Очищення і зерносепаратори…………………………………………...8
3.1.1. Технологія післязбиральної обробки зерна гороху в господарстві...8
3.1.2. Попереднє очищення зерна гороху ...………………………………...11
3.1.3. Первинне очищення зерна гороху…………………………………….11
3.1.4. Вторинне очищення зерна гороху…………………………………….12
3.2.Сушіння і зерносушарки………………………………………………...13
3.3. Активне вентилювання зерна гороху та установки……………………15
3.4. Визначення маси зерна гороху після сушіння………………………….17
3.5. Схеми технологічних процесів………………………………………….19
4. Опис технології зберігання та сховищ……………………………………21
4.1. Стан і режим зберігання…………………………………………………21
4.2. Типи сховищ……………………………………………………………...23
4.3. Розрахунки необхідної місткості спеціалізованих сховищ…………....27
5.Контроль за якістю збереженого зерна гороху……………………………27
5.1. Вимоги до діючого стандарту…………………………………………...27
Висновки і пропозиції………………………………………………………...34
Список використаної літератури……………………………………………..35
У господарстві
найбільшу площу займає озима пшениця,
бо це найважливіша продовольча культура.
Більша частина продукції в господарстві
йде на кормовиробництво.
Токове
господарство, розрахунки
параметрів площадок
План існуючого току в господарстві.
1 – площадка для протруювання зерна гороху.
2 – приміщення для зберігання очисних і сортувальних машин.
3 – зернова сушарка СЗШ-16
4 – зерносклад
5 – вагова
6 – зерносклад
3. Опис технологічних процесів та обладнання.
3.1. Очищення і зерносепаратори.
3.1.1.
Технологія післязбиральної
обробки зерна гороху
в господарстві.
Очистка
зерна гороху - дуже важливий етап обробки,
за
допомогою якої покращується стійкість
при зберіганні. Зав-
данням очистки є звільнення зернових
культур від домішок,
видовий склад і кількість яких залежать
від ефективності заходів
із захисту рослин при вирощуванні насіння,
від роботи збиральної
техніки, технології збирання, а також
від організації
транспортування зібраного урожаю.
При
цьому частіше всього зустрічаються
домішки, до
складу яких входять частини соломи, полови,
піску, грунту і
каменю, насіння бур'янів, насіння інших
культурних рослин,
битого зерна основної культури, а також
зерна, пошкодженого
комахами і ураженого грибковими хворобами.
Крім
того, деяке насіння бур'янів отруйне,
яке важко
відокремити від зерен основної культури
через близькі параметри
їх розмірів і питому масу.
,
Процес
розділення зернової маси на окремі фракції
називають сепаруванням, а машини,
які при цьому
використовуються - сепараторами.
Ступінь
очистки зерна гороху суттєво впливає
на якість
і схоронність зернової маси. Очистка
зерна на борошномельних і
круп'яних заводах визначає якість готової
продукції борошна і
крупи. Від попередньої очистки зернової
маси залежать
навантаження, продуктивність і ефективність
роботи машин при
послідуючих операціях з обробки зерна
і техніко-економічні
показники підприємств.
Очистку
насіння зерна від домішок і сортування
його на фракції
проводять з слідуючих основних ознак:
розмірам - довжині,
ширині, товщині; аеродинамічним властивостям
- швидкості
літати ; формі і стану поверхні, фракційних
властивостей, щільності гравітаційних
властивостей/; кольору; магнітним властивостям;
пружності та ін.
Принципи
очистки і сортування на фракції зерна
гороху
покладені в основу різних способів сепарування
і роботи машин:
- пневмовібраційне сепарування;
- сепарування на решетах;
- сепарування на трієпах;
-
сепарування на
-
сепарування на
- фотоелектронне сепарування.
При
виборі способів очистки зерна від
домішок і
необхідного технологічного обладнання
використовують від-
мінність фізико-механічних властивостей
зернових культур і.
домішок. Перевагу віддають тим способам,
за допомогою яких
вдається найбільш легко і просто здійснити
з максимальним
технологічним і економічним ефектом.
Таблиця 3.1.
Машини і агрегати для післязбиральної обробки зерна в
господарстві
Види робіт | Обладнання | Марки машин | Планова продуктивність, т |
Попередня очистка вороху | повітряно –решітна, очисна машина | ОВС-25 | 25 |
Первинна очистка | повітряно – решітна, очисна машина | ОВС-25 | 25 |
Вторинна
очистка і сортування |
повітряно – решітна, очисна машина | ЗВС-20А | 20 |
Сушіння | Стаціонарна зерносушарка | СЗШ-16 | 16 |
Вентилювання | Стаціонарна установка | СВУ-5
СВУ-10 |
5-10 |
Весь
складний ланцюг технологічних операцій
з
очистки зерна і насіння в післязбиральний
період по своєму
цільовому призначенню та технічним засобам,
які викори-
стовуються, ділиться на слідуючі основні
етапи:
-
попередня очистка
- первинна очистка;
- повторна очистка і сортування.
Попередня
очистка свіжозібраного зернового
вороху є
допоміжною операцією з очистки зерна.
Її проводять для
забезпечення сприятливих умов при виконанні
послідуючих
технологічних операцій післязбирального
обробітку зерна,
головним чином, сушіння. Для цього на
простих повітряно-
ремонтних машинах із зернового вороху
виділяють крупні
домішки, в результаті чого підвищується
сипкість зернової маси і
попереджує затримання її між коробами
шахтної сушарки.
3.1.2.
Попереднє очищення
зерна гороху.
Попереднє
очищення свіжозібраного зерна гороху
проводять для забезпечення сприятливих
умов під час виконання наступних технологічних
операцій післязбиральної обробки насіння,
переважно для його сушін-
ня. Для цього на повітряно-решітних машинах
із зернової маси вида-
ляють крупні домішки, внаслідок цього
підвищується сипкість зерно-
вої маси.
В господарстві використовують повітряно-решітну машину ОВС-25.
Самопересувний очисник вороху ОВС-25 призначений для попереднього і первинного очищення від домішок зернового вороху колосових, круп'яних, зернобобових, кукурудзи, сорго і соняшнику. При встановленні певних пристроїв можна здійснювати попереднє очищення насіння цукрових буряків.
Очисник застосовують
також для навантаження і перелопачування
зерна. Продуктивність машини становить
25т/год – при попередньому і 12 т/год при
очищенні насіннєвого матеріалу.
3.1.3.
Первинне очищення
зерна гороху.
Первинне очищення
зерна гороху проводять після попереднього
очищення, а якщо потрібно, то й сушіння
зерна. Зернова маса, яка над-
ходить на первинне очищення, повинна
мати вологість не більше 18 %
та вміст смітних домішок не більше 8 %.
У машинах первинного очи-
щення відбувається, крім видалення домішок,
також сортування зерна
на основну (продовольчу чи насіннєву)
і фуражну фракції, які поділя-
ються на очищене насіння; фуражне зерно
(дрібні й щуплі зер-
на основної культури); крупні і легкі
домішки; дрібні відходи.
Під
час очищення особливу увагу потрібно
приділяти максималь-
ному видаленню із зернової маси шкідливих
домішок, особливо та-
ких, як амброзія полинолиста, амброзія
трироздільна, амброзія бага-
торічна, ценхрус якірцевий, повитиця
(усі види), паслін колючий, па-
слін каролінський.
Первинне очищення
зерна гороху проводять на трирешітних
маши-
нах, принцип роботи яких, залежно від
призначення, ґрунтується
на комбінованій дії повітряного потоку
та решіт.
Зернова маса у сепараторах
шафного типу також розділяється
за геометричними розмірами та аеродинамічними
властивостями.
Шафна конструкція сепаратора з висувними
решітними рамами
полегшує його обслуговування, а коловий
поступальний рух його робочих органів
забезпечує самосортування зерна. В цьому
разі збі-
льшення площі решітної поверхні сприяє
зниженню питомого на-
вантаження, внаслідок чого насіння розділяється
на дві фракції, що
полегшує його подальшу обробку.
У господарстві для
первинної очистки насіння
3.1.4.
Вторинне очищення
зерна гороху.
Для
вторинної обробки зерна гороху використовують
трієрні маши-
ни, в яких виділяються компоненти смітної
та зернової домішок. На
них обробляють насіння основної культури
з домішками, які немож-
ливо виділити робочими органами машин
первинного очищення, та
відділяють малоцінні насінини основної
культури. До таких машин
належать СМ-4, СВУ-5А, машини фірми «Петкус»
(К-545А, К-547А10.
К-546, К-548) для очищення насіння трав. Машини
виробництва
Німеччини мають більшу продуктивність,
тому що оснащені трьома
решітними станами та вентилятор великої
потужності.
У товаристві використовують для вторинної обробки
3.2.Сушіння
і зерносушарки.
Зерно – це живий організм, в якому відбуваються процеси життедіяльності, в тому числі дихання. За підвищеної вологості, температури і засміченості його дихання зростає, що призводить до виділення теплоти і втрат маси. Тому існує критична вологість зерна, за якої з'являється вільна волога, що різко підвищує інтенсивність дихання. Для зернобобових і кормових бобових трав — 15,0...16,0 %. При тривалому зберіганні вологість зерна має бути на 2...З % нижчою від критичної. Для видалення із насіння надлишків вологи, знищення шкідників, прискорення післязбирального дозрівання і збереження насіннєвої якості насіння застосовують сушіння насіння.
Основним чинником,
від якого залежить процес
сушіння насіння, е температура теплоносія:
чим вона вища, тим швидше висихає насіння.
Вона обмежується допустимою температурою
нагрівання зерна. Температура теплоносія
в шахтних зерносушарках для насіннєвого
матеріалу зернових культур
вологістю до 18 % не повинна перевищувати
70 °С, а вологістю 18...20 % — 65 °С. При сушінні
продовольчого зерна вологістю до 26% температура
теплоносія має становити 80...90 °С.
У господарстві для сушіння гороху використовують шахтну сушарку СЗШ-16.
Сушарка зерна шахтна
СЗШ-16 є стаціонарною. Продуктив-
ність на пшениці (при зниженні вологи
з 20 до 14 %) становить 16 т/год, не-
рівномірність сушіння — 1,5 %, витрати
палива — до 150 кг/год. Привід здій-
снюється від десяти електродвигунів
загальною потужністю 82,4 кВт. Міст-
кість бункера сушарки 27,83 м3, маса
14 т. Сушарка складається з двох шахт, двох
охолоджувальних колонок, топки,
завантажувальної і двох вивантажувальних
норій, двох вентиляторів.
Зерносушарка може
працювати з паралельною (продуктивність
зростає
вдвічі) і послідовною (підвищується ефективність
випаровування вологи) ро-
ботою шахт.
При паралельній роботі шахт вологе зерно потрапляє в надсушильні бункери 3, де встановлені датчики рівня зерна. Коли його рівень максимальний датчик вмикає електродвигун розвантажувального пристрою шахти, коли мінімальний - електродвигун завантажувального пристрою. Вентилятори відсмоктують повітря із простору між шахтами і теплоносій із топки потрапляє в сушильні камери, пронизуючи зерновий матеріал. Зерно нагрівається, поглинається волога. Далі теплоносій надходить у дифузори і вентиляторами виводиться в атмосферу.
Сухе зерно норіями завантажується в охолоджувальні колонки, у простір між двома перфорованими, концентричне розміщеними вертикальними циліндрами. Внутрішній циліндр сполучений із всмоктувальним патрубком вентилятора. Повітря забирається зовні по всій висоті перфорованої колонки проходить крізь шар зерна, охолоджує його і виводиться назовні. Сухе зерно через шлюзові затвори вивантажується із колонки, яка також має датчики рівня зерна, що працюють подібно до датчиків рівня зерна сушильних камер.
Таблиця 3.3.
Режими
сушіння продовольчого зерна гороху.