Технологія обробки та зберігання зерна гороху в умовах фермерського господарства “ЧП Буцанов В.І.” Покровського району Дніпропетровськ

 

        Для сушіння насіння  гороху у товаристві використовують повітряно-сонячне сушіння. Його ефективність залежить від те- 
мператури та відносної вологості зовнішнього повітря, наявності віт- 
ру, вологості й товщини шару насіння. За цього способу сушін- 
ня насіння розміщують на заасфальтованих або глинобитних майданчи- 
ках, які обладнують на відкритих  ділянках з сухим грунтом.

        Товщина шару насіння  залежно від його вологості, а  також вологості 
повітря може бути 10...20 см. Чим він тонший, тим швидше підсихає 
зерно. На 1 т насіння потрібно приблизно 15...20 м² площі. Протягом 
дня вологість насіння може зменшуватись на З...4 %. Розіслане тонким 
шаром зерна гороху може прогрітись сонячними променями до тем- 
ператури 35...50°С. Його нагрівання сприяє не лише змен- 
шенню вологості, але й покращує  стан насіння.

        Сонячне сушіння  сприяє післязбиральному достиганню насіння  і ро- 
бить  такі партії стійкішими під час зберігання. Пояснюється 
це тим, що внаслідок опромінення сонцем відбувається часткова сте- 
рилізація від мікроорганізмів. Зниження чисельності мікрофлори може досягти 20...40 %. При цьому, що особливо важливо, зникають гриби родів Aspergillus і Penicillium, найнебезпечніших під час зберігання. Може відбутись часткове, а інколи й повне знешкодження у насінні комах і кліщів. 

 

3.3. Активне вентилювання зерна гороху та установки. 

        Вентилювання проводять  для збереження якості сирого і вологого 
зерна гороху, яке буде пізніше сушитись, шляхом зниження температури, а 
також охолодження партій зерна гороху, що зберігається, для підвищення їх 
стійкості; запобігання розвитку плісняви і шкідників хлібних запасів. 
В окремих випадках вентилювання зерна застосовують для приско- 
рення післязбирального достигання, вирівнювання температури і во- 
логості зернової маси.

        Активне (примусове) вентилювання зерна гороху характеризується інтенсивним повітрообміном в насипі. Його проводять за допомогою вен- 
тиляторів і спеціальних пристроїв, які називаються установками. Ак- 
тивне вентилювання може бути безперервним і переривчастим. За пе- 
реривчастого активного вентилювання продування насипу чергується 
з його відлежуванням при виключених вентиляторах. Це вентилю- 
вання дуже перспективне з урахуванням технологічної ефективності 
й одночасної економії електроенергії і витрат на обробку.

        Залежно від призначення  вентилювання поділяють на декілька ви- 
дів: профілактичне, для охолодження, проморожування, сушіння, піс- 
лязбирального достигання зерна гороху, для ліквідації самозігрі- 
вання, для дегазації зернових мас, підігріву насіння перед сівбою то- 
що. Залежно від призначення встановлюють різні режими вентилю- 
вання, що визначається різною подачею повітря, його температурою і 
вологістю, тривалістю продування партій, висотою (товщиною) зер- 
нового шару  тощо. 

Таблиця 3.1.

  Режими  охолодження зерна на установках активного вентилювання.

      

        Перед проведенням  вентилювання необхідно встановити його 
доцільність. При цьому треба враховувати, що зерно вологістю 
більше 20% необхідно вентилювати цілодобово при любій вологості 
повітря. Вентилювання зерна доцільно завжди у всіх випадках, коли 
гемгература його вінце температури атмосферного повітря на 8-10°С, 
зерно при цьому нормально охолоджується і не зволожується. 

 

    

  Рисунок. Пересувна телескопічна вентеляційна установка ТВУ-2:

  1- перша ланка; 2,3,4,5-перфоровані ланки; 6- трос; 7- стягувач ; 8- ушільнювачі ; 9- полоза; 10- фіксатор; 11- кришка; 12- повзунки. 
 
 

  Таблиця 3.2.

  Маса  зерна гороху на установках активного вентилювання.

 
 
 
 
 

        Для визначення можливості вентилювання зернової маси 
вологістю менше 20% необхідно визначити або відносну вологість 
повітря по показникам психрометра з використанням відповідних 
таблиць, або абсолютну вологість повітря по номограмі ВНДІЗ. 
Визначити рівноважну вологість і зрівняти її з фактичною вологістю. 
 Якщо рівноважна вологість нижча фактичної, то технологічний 
прийом являється доцільним. 
 
 

 

   3.4. Визначення маси  зерна після сушіння. 
 

  Продуктивність  сушарки по сирому зерну визначаємо по формулі: 

     P₂= P₁*100-a/100-b де, 

  Р₁ і Р₂ – маса зерна до і після сушіння,

  b і а – вологість зерна до і після сушіння. 

  Визначаємо  масу насіння після сушки: 
 

   т. 

  Продуктивність  сушарок в планових одиницях Р_пл. розраховують множенням фактичної продуктивності сушарки по сирому насінню на коефіцієнт: 

  Р_пл. = М_ф* К_в* К_к     де 

  Р_пл – маса просушеного насіння в планових тоннах,

  М_ф – фізична маса насіння яке поступило в зерносушарку, т.

  К_в - К_к – коефіцієнти перерахунку маси насіння в планові одиниці в залежності від вологості насіння до і після сушіння. 

  Р_{пл горох}= 16 *  1,18 * 0,3 = 5,6 

  Питому  витрату ( кг/т) умовного палива на планову  одиницю визначаємо по формулі: 

  Т_у = К_н * (Т_н / Р_пл), де 

  Т_у – питома витрата умовного палива,

  К_н – коефіцієнт перерахування натурального палива в умовне, для дизельного палива К_н=1,45

  Т_н – маса натурального палива, витраченого на сушіння, кг

  Р_пл – маса просушеного зерна в планових тоннах. 
 

 

    Оцінка якості роботи механізованого  току.

    На основі намолоченого , реалізованого, очищеного зерна, а також актів списання і сушіння зерна в господарстві, складена таблиця результатів обробки зернових мас.(Таблиця 3.3.)

Таблиця 3.3.

  Результати  обробки зернової маси на току. 

Проаналізувавши дані в таблиці бачимо, що після  всіх проведених операцій, очистки, сушіння  господарство отримало:

     гороху – 235 тон.

  Не  зернових відходів менше ніж зернових в два рази. 
 
 

Таблиця 3.4.

  Ефективність  реалізації зерна гороху різної якості. 

 

  Проаналізувавши дану таблицю можемо зробити висновок щодо ефективності реалізації зерна у господарстві. Очищене й просушене зерно має таку масу,т: горох – 177. 

 

   3.5. Схеми технологічних  процесів. 

  

  Рисунок. Технологічна схема розміщення телескопічних установок ТВУ-2:

  а) для вентилювання насіння вологістю до 15.5%;

  б) для вентилювання насіння вологістю більше 15.5%;