Технологія обробки та зберігання зерна гороху в умовах фермерського господарства “ЧП Буцанов В.І.” Покровського району Дніпропетровськ

  Міністерство  аграрної політики України

  Дніпропетровський державний аграрний університет 
 
 

Кафедра технології зберігання та переробки  с.-г. продукції 

  Курсова робота

  Тема: « Технологія обробки та зберігання зерна гороху в умовах фермерського господарства “ЧП Буцанов В.І.”  Покровського району Дніпропетровської області». 

        Виконав студент: групи

                                                            А-1-06

                                                            Бернвальт Станіслав Віталійович 

        Перевірив: доцент Грекова Н. В. 
 
 
 
 

Дніпропетровськ 2010

 

Зміст                                                                                                       сторінка

Вступ…………………………………………………………………………..3

1.Огляд літератури з теми…………………………………………………... 4

2. Характеристика господарства…………………………………………….7

2.1. Об'єм  виробництва і обробки зерна гороху...………………………… 7

3. Опис  технологічних процесів та обладнання…………………………....8

3.1. Очищення і зерносепаратори…………………………………………...8

3.1.1. Технологія післязбиральної обробки зерна гороху в господарстві...8

3.1.2. Попереднє очищення зерна гороху ...………………………………...11

3.1.3. Первинне очищення зерна гороху…………………………………….11

3.1.4. Вторинне очищення зерна гороху…………………………………….12

3.2.Сушіння і  зерносушарки………………………………………………...13

3.3. Активне  вентилювання зерна гороху та установки……………………15

3.4. Визначення  маси зерна гороху після сушіння………………………….17

3.5. Схеми  технологічних процесів………………………………………….19

4. Опис  технології зберігання та сховищ……………………………………21

4.1. Стан і режим зберігання…………………………………………………21

4.2. Типи  сховищ……………………………………………………………...23

4.3. Розрахунки  необхідної місткості спеціалізованих сховищ…………....27

5.Контроль за якістю збереженого зерна гороху……………………………27

5.1. Вимоги до діючого стандарту…………………………………………...27

Висновки  і пропозиції………………………………………………………...34

Список використаної літератури……………………………………………..35

 

Вступ

 

      Зберігання  і раціональне використання всього вирощеного врожаю, одержання із сировини максимуму виробів є однію  з основних державних задач.

        Знаючи закономірності, які відбуваються в об’єктах зберігання, 
можна застосовувати науково обгрунтовані системи заходів для  забез-печення кількісного і якісною зберігання продукції рослинництва. 
Складність зберігання продукції рослинництва обумовлена її фізіоло- 
гічними і фізико-хімічними властивостями. Вона являє собою живий 
організм, в якому проходять різноманітні життєві процеси, їх інтен- 
сивність залежить від умов навколишнього середовища. Якщо вони 
сприяють активному обміну речовин в клітинах організму, то це, без- 
перечно, спричинить значні втрати в масі і буде супроводжуватись 
погіршенням якості.

        Виходячи з природи  продуктів, що зберігаються і можливих втрат, 
виникає необхідність захисту їх від активної дії факторів біотичного 
середовища, а також створення умов, які запобігають інтенсивному 
обміну речовин в клітинах організму. Це завдання можна успішно 
вирішити, застосувавши відповідні методи підготовки продуктів пе- 
ред закладанням на зберігання і забезпечивши відповідні його умови.  

 

1. Огляд літератури з теми.

  Зерно бобових порівняно із насінням інших культур містить більше білка, більше за розміром, сухе, щільне, має структурно відособлені оболонки, а тому й меншу поверхню випаровування, що знижує їх вологовіддачу. Вся теплота витрачається переважно на нагрівання насіння, а не на випаровування вологи. При цьому поверхня зерна швидко зневоднюється, а центральна частина зернівки залишається вологою. Тому при застосуванні інтенсивних режимів сушіння розтріскуються насінні оболонки.

  Для сушіння насіння бобових використовують лише шахтні сушарки. Допускається видалення за один пропуск 3 - 4 % вологи, а для крупнонасінних (квасоля, боби) — 2 %. Бобові обов'язково сушать з відлежуванням.

  Ефективним  є сушіння бобових активним вентилюванням (повітря підігрівається до ЗО °С при питомій подачі 400 - 600 м³/т).

  Трохи менше травмуються чина і горох. Тому при обмолоті їх треба стежити  за якістю роботи молотильного барабана. Так, при обмолоті гороху швидкість  барабана має становити 600 об/хв, квасолі та сої — до 400 об/хв. Через нерівномірність дозрівання квасолі та високу розтріскуваність стручків вологість їх при збиранні має становити 15-17%, а кількість обертів молотильного барабана — 280 - 350 об/хв, причому сталеві била треба замінити на гумові, а на планках деки встановити гумові накладки.

  Для запобіганню травмуванню та розколюванню насіння, яке дуже травмується, особливо круп'яних і бобових культур, максимально  знижують висоту його падіння, а для  плавного його спуску використовують гнучкі рукави з брезенту або мішковини. Норії заповнюють насінням повністю, особливо сухим, яке не повинно висипатися з ковшів норії. Швидкість руху стрічки конвеєра — до 2 м/с (при використанні скребкових конвеєрів 0,8 - 4,2 м/с). У місцях перепаду зерна встановлюють лоткові спуски, а в місцях можливих ударів —прокладки, які зменшують висоту падіння зерна.

   Вміст білків в насінні бобових культур  дуже різноманітний. Так, в насінні  гороху вміст білка коливається  від 20,4 до 35,7%, квасолі -17,0...32,1%; сочевиці-21,3...36,0%; сої-27,0...50,0%; кормових бобів - 26,4...31,2 %; чини-23,1...34,7 %; нуту-18,5...29,7 %; вики-22,3...37,8 %.

   Фракційний  склад білків суттєво відрізняється  від злакових культур. Основна фракція - глобуліни, вони становлять 79.8...88,4 % загального вмісту азоту, альбуміни - 8,1... 12,2% і глютеліни -3,3...7,9 %. Проламіни в білках насіння бобових культур відсутні.

   В насінні бобових знайдено окремі, характерні для тієї чи іншої культури білки: в насінні гороху водорозчинний  легумелін і два глобуліни  - легумін і віцилін, в насінні квасолі - глобулін фазеолін, в насінні сої-глобулін гліциній.

   Насіння деяких бобових культур містить  токсичні білки. В насінні сої  міститься білок соїн, він також  зветься соєвим гематглютеніном, або  інгібітором росту. Соїн викликає аглютинацію (злипання) еритроцитів крові; його інактивують нагріванням.

   У білках зерна бобових культур містяться білки-інгібітори протеолітичних ферментів. Серед рослинних об'єктів за вмістом інгібіторів протеаз насіння бобових культур посідає перше місце. Особливо виділяються боби сої і квасолі звичайної. У насінні вики міститься амінокислота Р-ціано-Х-аланін і її у-глютаміловий пептид, який викликає порушення в скелеті і судинній системі.

   Незважаючи  на кількісну різницю порівняно  зі злаковими культурами, амінокислотний склад насіння бобових має багато спільного. Аспарагінова і особливо глютамінова кислоти містяться в найбільшій кількості, в найменшій - цистин, метионін і триптофан. Багато незамінних амінокислот мають значну кількість. Вміст лізину коливається від 5,22 (соя) до 8,26 % (кормові боби), у насінні багато також лейцину, ізолейцину, валіну, треоніну і фенілаланіну

  Якість зерна гороху, навіть при вологості 11-12%, протягом кількох років зберігання при температурі вище 20 °С погіршується, воно темніє і набуває гіркого смаку. У сховищах висота насипу зерна гороху середньої сухості (14-16 %) допускається до 3 м, а вологого (16 - 18 %) — не більше 2 м. У теплий період року висоту насипу гороху зменшують. Сире насіння зберігати не можна.

  Найсприятливішими для гороху є умови при температурі 10 °С, вологості зерна до 14 % і відносній вологості повітря до 70 %. При вологості зерна 16 % утворюється вільна волога, яка зумовлює розвиток плісені. Зберігання протягом трьох років і 10 міс при температурі 4 - 7 °С і вологості 13 - 15 % не призводило до зниження кулінарних якостей гороху, сприяло сповільненню біохімічних процесів.

  За  вологості 16 % і температури 24 - 25 °С вже через 3 міс зберігання помітно  змінюються кулінарні якості гороху і розвиваються плісеневі гриби, насамперед у тріщинах насіння.

  Насіння гороху легко розтріскується при ударах (вологе і сире менше, сухе — більше). Тому при проведенні оздоровчих заходів не можна застосовувати машини ударної дії (зернопульти та ін.), а створювати умови для пом'якшення ударів при очищенні та переміщенні гороху.

  Великий вміст білків, багатих незамінними  амінокислотами, робить насіння бобових  культур одним з найважливіших  джерел білка, особливо для потреб тваринництва. Білкові ізоляти сої з їх цінним набором незамінних амінокислот використовують для збагачення хлібобулочних виробів і інших харчових продуктів.

  Тому  при обмолоті гороху треба стежити  за якістю роботи молотильного барабана. Так, при обмолоті гороху швидкість  барабана має становити 600 об/хв, квасолі та сої — до 400 об/хв. Через нерівномірність дозрівання квасолі та високу розтріскуваність стручків вологість їх при збиранні має становити 15-17%, а кількість обертів молотильного барабана — 280 - 350 об/хв, причому сталеві била треба замінити на гумові, а на планках деки встановити гумові накладки.

  Для запобіганню травмуванню та розколюванню насіння, яке дуже травмується, особливо круп'яних і бобових культур, максимально  знижують висоту його падіння, а для  плавного його спуску використовують гнучкі рукави з брезенту або мішковини. Норії заповнюють зерном повністю, особливо сухим, яке не повинно висипатися з ковшів норії. Швидкість руху стрічки конвеєра — до 2 м/с (при використанні скребкових конвеєрів 0,8 - 4,2 м/с). У місцях перепаду зерна встановлюють лоткові спуски, а в місцях можливих ударів —прокладки, які зменшують висоту падіння зерна.

 

2.  Характеристика  господарства.

  2.1. Об'єм  виробництва  і обробки зерна гороху.

  Фермерське  госпдарство ЧП „Буцанов В.І.” знаходиться у Покровському районі Дніпропетровської області.

  Спеціалізація господарства – зерно – м’ясомолочна.

  Територія господарства знаходиться за 15 кілометрів від районного центру, 150 кілометрів до обласного центру, 8 кілометрів до шосейних доріг та 16 кілометрів до ближчої  залізничної станції “Мечетна”.

Атмосферні  опади на протязі року розподіляються нерівномірно, значна їх кількість  припадає на літні місяці. Під час  вегетаційного періоду кількість  атмосферних опадів становить 369-397 мм, що являється благоприємним для  вирощування основних сільськогосподарських культур в даній місцевості. Однак вони часто випадають у вигляді ливня, тому в умовах розсіченої поверхні не можуть повністю убиратися грунтом, тому значна їх частина скидується в балки.

            В середньому через кожні шість  років в даній місцевості спостерігаються засухи. Тому необхідно впроваджувати відповідну систему агротехнічних заходів: рання зяблева оранка, своєчасний предпосівний обробіток, догляд за рослинами на протязі вегетації, це все сприяє накопиченню та економному використанню вологи в грунті.

В цілому клімат господарства в умовах правильного  упровадження агротехнічних та агролісомеліоративних  заходів можна забезпечити високий  стійкий врожай сільськогосподарських  культур. 
 

 Виробництво  й розподіл   продукції в  господарстві

Таблиця 2.1.

.