Організація і планування у тваринництві

   Спеціалізація  є основою масового виробництва  товарної продукції. У зв’язку  з цим напрям спеціалізації  сільськогосподарського виробництва визначається структурою виробленої товарної продукції.

   У сільському  господарстві виробляється значна  частина нетоварної продукції,  яка використовується в натуральній  формі в процесі виробництва.  У рослинництві нетоварною продукцією  є насіння і корми, у тваринництві  – молоко, що використовується  для випоювання телят, яйце  – для інкубації, молодняк  худоби і птиці – для відтворення  основного стада.

Розглянемо таблицю 4, яка відображає структуру грошових надходжень від реалізації продукції в даному підприємстві.

                                                                                                                      Таблиця 4.

Структура грошових надходжень від реалізації продукції

   Із даної таблиці 4 можна побачити, що за досліджуваний період грошові надходження від реалізації товарної продукції господарства у 2008 році порівняно із 2007 роком збільшилися на 2116,8 грн., а у 2009 році порівняно з 2008 роком грошові надходження зменшилися на 53,2 грн. У структурі грошових надходжень найбільша питома вага належить продукції рослинництва, так у 2007 році її частка становила 93,9% всієї реалізованої продукції, у 2008 році ця частка зменшилась і становила 91,5%. У 2009 році частка від реалізації продукції рослинництва зросла на 0,4%, у порівнянні з 2007 роком і становила 94,3% всіх грошових надходжень.

         Частка грошових надходжень від реалізації продукції тваринництва зросла на 564,9грн., у 2008 році порівняно з 2007 роком, а у 2009 році ця частка зменшилась і становила 361,2 грн. Серед продукції тваринництва найбільшу питому вагу в структурі грошових надходжень займає реалізація свиней.

   Господарства  з низьким рівнем спеціалізації  мають коефіцієнт до 20%; з середнім 21-40%; з високим 41-60%. Отже можна  зробити висновок по даній  таблиці, що ТОВ «Козацьке» спеціалізується на виробництві зерна. 

3. Організація виробництва продукції  рослинництва у ТОВ  «Козацьке»

    Організація рослинницьких галузей – це система  заходів, спрямованих на забезпечення виконання договірних зобов’язань  по реалізації продукції, а також  створення необхідних фондів для  внутрішньогосподарського використання.

    При цьому головна увага приділяється організації використання земельних  угідь на основі впровадження наукової системи землеробства, яка передбачає інтенсифікацію виробництва, відповідає ґрунтовим і кліматичним умовам підприємства, з метою одержання найбільшої кількості високоякісної продукції при наявному виробничому потенціалі і з мінімальними сумарними витратами на її одиницю.

    При організації рослинницьких галузей  у плані економічного і соціального розвитку підприємства відображають: питання організації земельних угідь, розглядають їх трансформацію у плановому році, заходи щодо поверхневого і докорінного поліпшення окремих ділянок, визначають витрати держави і власні витрати на проведення відповідних робіт; встановлюють розмір і структуру посівних площ відповідно договірних зобов'язань і потреби підприємства в продукції рослинництва; рівень урожайності сільськогосподарських культур; нагромадження і використання добрив; захист рослин від шкідників, хвороб та бур'янів тощо.

    Також ефективність системи рослинництва залежить від організації використання земельних угідь, правильності обґрунтування  структури посівних площ і комплексу  організаційно-економічних та агротехнічних  заходів щодо використання виробництва  продукції.

    Обґрунтування виробничої програми з рослинництва передбачає:

1. використання земельних угідь та підвищення їхньої родючості;
2. врожайність сільськогосподарських культур;
3. обґрунтування посівних площ, виробництва і використання продукції рослинництва;
4. внесення насіння, нагромадження і внесення добрив, захисту рослин, тощо.

    Тобто необхідно насамперед застосувати  інтенсивні технології вирощування  культур. Покращувати якісний аспект системи обробітку ґрунту та вирощування  сільськогосподарських культур.

     Основою виробництва продукції рослинництва є технологія вирощування сільськогосподарських  культур. За послідовністю виконання  технологічних операцій у процесі  виробництва рослинницької продукції  можна виділити чотири основних періоди:

     1) основний обробіток грунту і  внесення добрив;     

     2) передпосівний обробіток грунту  і сівба; 

     3) догляд за посівами;

      4) збирання врожаю.

     Оранку  проводять для розпушування орного шару грунту і створення сприятливих  умов для накопичення вологи, поживних речовин у грунті та розвитку кореневої  системи рослин. Це також один із основних способів боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами рослин.

     Для проведення оранки агрегати комплектують залежно від глибини оранки, стану  грунту, попередника і швидкості  руху машини. Найчастіше використовують агрегати з тракторами класу 3-5 т  і плугами загального призначення  ПН-4-40, ПЛН-4-35, ПЛН-6-35, ПЛ-5-35. Глибину  оранки встановлюють залежно від  особливостей кореневої системи, способу  вирощування культур і товщини  гумусного шару грунту.  Менше  глибокої оранки потребують культури з мичкуватою кореневою системою (ячмінь, овес, озима пшениця та ін.). Тому оптимальною глибиною оранки з  глибоким родючим шаром під зернові – 20-22 см. На полях, засмічених коренепаростковими бур’янами, глибину оранки збільшують.

     Перед початком оранки поле розбивають на загінки  і відбивають поворотні смуги. Ширина останніх має бути кратною робочому захвату плуга і становити 10-25 м залежно від класу трактора і марки плуга. Поворотні смуги перед оранкою відорюють, встановивши плуг на половину глибини оранки і кладучи скибу у бік поворотної смуги. Вішки для перших проходів агрегату петльовим способом ставлять посередині непарних загінок. Черговість оранки загінок при цьому способі така: 1,3,2,5,4,7,6 і т.д. При цьому непарні загінки орють усклад, а парні – врозгін. При безпетльовому способі руху агрегату спочатку загінку орють доти, поки можливий безпетльовий поворот, а потім розвертають агрегат в іншу сторону і ту частину загінки, що залишилася, орють разом із сусідньою.

     Зменшенню виробничих витрат при вирощуванні  сільськогосподарських культур  сприяє суміщення різних операцій за один прохід агрегату. Для цього  застосовують різноманітні комбіновані  машини. Передпосівний обробіток  ґрунту проводять комбінованими  агрегатами АКП-2,5, АКП-5, РВК-3, РВК-3,6. За один прохід вони здійснюють культивацію, вирівнювання і коткування поля.

     Сівба – один з найвідповідальніших  прийомів вирощування сільськогосподарських  культур. Її треба проводити в  оптимальні і стислі строки, дотримуючись норми висіву насіння і глибини  його загортання, прямолінійності сівби  та стандартної ширини стикових міжрядь. Дотримання цих вимог забезпечує дружні сходи, дає змогу застосовувати  машини для догляду за посівами, збирати врожай з мінімальними втратами.

     Марку сівалки і склад агрегату вибирають  з урахуванням зони використання, способу сівби, культури, періоду  сівби та ін. Так, для сівби зернових культур з одночасним внесенням  у грунт гранульованих мінеральних  добрив застосовують зернотукову сівалку  СЗ-3,6 та її модифікації. При сумісній сівбі зернових і насіння трав під покрив зернових культур використовують сівалку СЗТ-3,6, сівбі зернових по стерні – СЗС-2,1, СЗС-6, СЗС-12.

     Існують такі способи посіву: вузькорядний, широкорядний, перехресний, діагонально  – перехресний та інші.

     Для сівби на великих площах за допомогою  причіпних зчіпок комплектують широкозахватні агрегати з 3-6 сівалок. Зернові висівають  широкозахватними агрегатами з використанням  переважно гусеничних тракторів. Для  забезпечення прямолінійності руху сівалки та дотримання розмірів стикових міжрядь посівні агрегати обладнують маркерами. Перед виходом у поле сівалки старанно відрегульовують  і перевіряють комплектність  зчіпки та сівалки.

     Проведення  сівби у стислі строки значною  мірою залежить від своєчасної підготовки, доставкам і завантаження насіння, добрив у сівалки. Для доставки і  завантаження сівалок насінням і  добривами доцільно використовують автозавантажувачі.  Потребу в  них розраховують за формулою:

     М = П*К*Т*Н/1000В,

      де  М – необхідна кількість автозавантажувачів; П – продуктивність посівного  агрегату, га/год.; К – кількість  посівних агрегатів; Т – час одного рейсу завантажувача (машини), год.; Н – норма висіву насіння, кг/га; В – вантажопідйомність завантажувача, т.

     Заправляють агрегати насінням і добривами на дорогах, які розділяють суміжні  поля, а якщо їх немає, - на поворотних смугах. Віддаль між пунктами заправки сівалок насінням визначають за формулою:

     Від = Міст*10000*Кт/(Н*а),

     де  Від – віддаль між пунктами заправки сівалок насінням, м; Міст. – місткість ящиків сівалок, кг; Кт – коефіцієнт використання місткості  ящиків сівалок; Н – норма висіву, кг/га; а – ширина захвату агрегата, м.

     Збирання  врожаю – найбільш відповідальний і напружений процес виробництва  продукції рослинництва. У цьому  процесі необхідно виконати велику кількість різноманітних операцій в стислі строки. Це потребує чіткої регламентації і узгодження виконання  їх у просторі й часі. Тому збирання врожаю без втрат у максимально  короткі строки треба проводити  за наперед розробленим планом, у  якому враховують особливості сільськогосподарських  культур, оптимальний строк збирання, характеристики полів, погодні умови  і наявність техніки.

     Організацію збирання зернових культур починають  з визначення строків  та способів збирання, підготовки до цього системи  машин і полів, маршрутів руху агрегатів. Поля, призначені для збирання врожаю, обкошують, розбивають на загінки  і прокошують, готують поворотні  смуги, проорюють протипожежні смуги  між загінками, намічають транспортні  магістралі.

     Зернові збирають роздільним способом або прямим комбінуванням. Спосіб збирання вибирають  для кожного поля, залежно від  природно – кліматичних умов, стану  посівів, наявності збиральної техніки  з урахуванням оптимального агротехнічного строку збирання, який становить 8-12 календарних  днів.

     При роздільному способі зернові  культури скошують у валки у фазі воскової стиглості зерна. Для скошування у валки зернових колосових, круп’яних і зернобобових культур використовують переважно жатки ЖВС-6, ЖНС-6-12, ЖВН-6А, ЖРБ-4,2, ЖРК-5. Рух агрегатів при цьому переважно загінний, в кругову або човниковий. Загінний спосіб більш ефективний, проте його доцільно застосовувати при довжині поля не менше 500 м. Рух жаток спрямований упоперек напрямку сівби.