інтелектуальна властність

7. Изобретателей больше всего в Донецкой области

За чисельністю  винахідників, авторів промислових  зразків і раціоналізаторських  пропозицій, яка в минулому році склала в Донецькій області 4,9 тис. осіб, або майже шосту частину  загальної їх чисельності в Україну (30,7 тисячі), регіон займає перше місце.

Для порівняння: у Києві цей показник склав 4,8 тис. людина, у Харківській області - 3,6 тис. осіб, у Дніпропетровській  області - 3,3 тис. осіб, у Запорізькій  області - 1,9 тис. осіб, у Львівській області - 1,5 тис. осіб, у Луганській області - 1,1 тис. осіб. Однак у 2009 році порівняно з попереднім роком  чисельність зайнятих технічною  творчістю скоротилася в цілому по Україні - на 17%, у Донецькій області - на 26%.

Як повідомляє головне управління статистики в  Донецькій області, важливим показником ефективності новаторської діяльності є використання об'єктів інтелектуальної  власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків). За 2009 рік в  області знайшли застосування 398 таких об'єктів, у тому числі 153 винаходи, 211 корисних моделей і 34 промислових  зразка. З усіх використаних об'єктів  інтелектуальної власності 60% припадало  на промислові підприємства. В цілому по області порівняно з попереднім роком зросла на 45% число знайшли  застосування корисних моделей, проте  число використаних винаходів скоротилася  на 19%, промислових зразків - на 41%. З 4,2 тисячі в 2008 році до 3,6 тисячі в 2009 році, або на 14%, зменшилася також кількість  використаних раціоналізаторських  пропозицій.

Річні витрати, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності  та їх використанням, у цілому по області  склали 23,1 млн. грн., З яких 15,4 млн. грн., Або дві третини, направлено на винагороди винахідникам і раціоналізаторам. У  порівнянні з 2008 роком виплати авторам  технічних нововведень зменшилися на 3,2 млн. грн., Або на 17%.

Ринкові відносини та конкуренція постачальників товарів і послуг припускають  захист інтелектуальної власності. За минулий рік кількісні показники  патентної діяльності підприємств  Донецької області помітно погіршилися. До Державного департаменту інтелектуальної  власності Україні в 2009 році було подано 609 заявок на видачу охоронних  документів, що менше в порівнянні з попереднім роком на 21%, і отримано 630 патентів (за рахунок раніше поданих  заявок) - менше, ніж у 2008 році, на 28 %. Патентування об'єктів інтелектуальної  власності у зарубіжних країнах  зменшилася з 22 заявок в 2008 році до 10 - у 2009 році (9 заявок - до Російської Федерації, одна заявка - до Польщі). З патентних  відомств зарубіжних країн отримано 14 охоронних документів (13 - з Російської Федерації та один - з Болгарії) проти 26 - у 2008 році.

Слід  зазначити, що зниження активності патентної  діяльності відбулося за рахунок  промислових підприємств, які в 2,3 рази скоротили за 2009 рік порівняно  з попереднім роком кількість  поданих заявок, а охоронних документів отримали менше в 2,6 рази. Майже на 40% порівняно з 2008 роком знизили  ці показники наукові організації  області. Більш активно займалися  патентною діяльністю вищих навчальних закладів, на них у минулому році припадало 59% загального числа поданих  заявок і 56% отриманих патентів.

Технічна  творчість здатне забезпечувати  значний ефект у всіх сферах економіки. У той же час воно саме потребує постійної підтримки і захисту.

     Адамов Б. І., заступник голови облдержадміністрації, голова комісії, розпочав засідання вступним словом, у якому відзначив, що тільки інноваційні підходи у розвитку економіки є альтернативою та найбільш ефективними інструментами протидії стагнації і економічного спаду. Саме в таких умовах зростає роль інтелектуального продукту. Сьогодні будь-який продукт містить у собі об'єкти права інтелектуальної власності - починаючи від технології його виготовлення і закінчуючи товарним знаком, музичним твором і образом, який використовується в рекламі цього продукту. З економічно-фінансової точки зору інтелектуальна власність в умовах її комерціалізації здобуває головного економічного ознаки - служить джерелом доходу і поліпшення матеріального добробуту її авторів і власників. Таким чином, сукупність всієї інноваційної продукції є єдиним інтелектуальним продуктом, який представляє потенціал Донецької області на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Голова  комісії звернув увагу на необхідність налагодження роботи із захисту прав інтелектуальної власності в  містах і районах області, зокрема  в містах Донецьк, Артемівськ і Маріуполь, вказавши, що досвід подібної роботи є  в г. Горлівка, де створена і діє  робоча група з питань захисту  прав інтелектуальної власності. Серед  запрошених на засідання комісії  присутні представники органів місцевого  самоврядування цих міст. Кожен район  і кожне місто області систему  захисту прав інтелектуальної власності  формує виключно з урахуванням особливостей територіального розміщення, економічної  активності і наявності інфраструктурних об'єктів захисту прав інтелектуальної  власності. Зі свого боку, підкреслив голова комісії, облдержадміністрація готова надати консультаційну та методичну  допомогу.  

 Адамов Борис Ісаєвич зазначив, актуальність питань, внесених до порядку денного засідання комісії - це, зокрема, «Про проведену роботу в 2008 та січні-лютому 2009 року і наявний досвід роботи в сфері захисту прав інтелектуальної власності». На даний момент перед комісією стоїть гостра необхідність створення скоординованого механізму взаємодії служб та органів виконавчої влади у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

Наливайко С. З., Головний державний інспектор  з питань інтелектуальної власності  Державного департаменту інтелектуальної  власності, заступник голови комісії, висловив подяку облдержадміністрації за розуміння проблем, Які пов'язані  зі становленням системи захисту  прав інтелектуальної власності.

Забезпечення  належного рівня захисту прав інтелектуальної власності має 2 аспекти: культурний і економічний, які є необхідними умовами  розвитку суспільства. Протягом останнього десятиліття в Україну інтенсивно здійснюється становлення системи  захисту інтелектуальної власності. Ця система охоплює законодавчі, організаційні, освітні та культурні  взаємозалежні механізми, в тому числі боротьбу з піратством, завдяки  чому були скасовані торговельні  санкції, які США застосовували  до Україна.

Сьогодні  в Україні діють 10 спеціальних  законів і 100 підзаконних актів, які  регламентують відносини в сфері  інтелектуальної власності.

Основу  міжнародної системи інтелектуальної  власності становлять 26 угод (договорів  і конвенцій), 18 з яких ратифіковані України.

Проте хвиля «інтелектуального» піратства  полонила Україна.

Найгостріші проблеми:

- Тиражування  та розповсюдження контрафактної  аудіовізуальної продукції;

- Розповсюдження  та використання неліцензійного  комп'ютерного програмного забезпечення;

- Використання  об'єктів авторських прав, у тому  числі, музичних творів з порушенням  національного законодавства.

Зараз в Україні сформована організаційна  структура державних органів, які  прямо чи опосередковано забезпечують охорону прав у сфері інтелектуальної  власності.

У 2008 році головним державним інспектором  з питань інтелектуальної власності  Державного департаменту інтелектуальної  власності в Донецькій області  проведено 23 перевірки суб'єктів, які  поширювали аудіовізуальну продукцію  без контрольних марок України, Було вилучено 46 600 піратських дисків на суму 932 000 грн.

За 3 місяці цього року проведено 10 перевірок, вилучено 172 000 дисків на сумму344000 грн.

Але перше  місце за масовістю правопорушень  займає публічне використання музичних творів без виплати авторських відрахувань (ст.51-2 КУпАП; ст.176 КК).

За приблизними  підрахунками держава недоотримує близько 2-х млрд. гривень на рік.

На другому  місці - розповсюдження та використання неліцензійного комп'ютерного програмного  забезпечення.

Невиконання законодавства у сфері інтелектуальної  власності є дуже серйозною перешкодою на шляху інвестицій в економіку  Україну, гальмує її інноваційний розвиток. Інвестори бажають захистити  від несанкціонованого використання нові технології, свої інтелектуальні досягнення, з якими вони виходять на український ринок.

Далі  державний інспектор навів приклади роботи в сфері захисту прав інтелектуальної  власності в інших областях України.

Так, за його словами в Чернігівській  та Дніпропетровській областях при  всіх адміністраціях, міських, районних і сільських, створені координаційні  ради з питань інтелектуальної власності  та робочі групи, які звітують щотижня  про виконану роботу координаційної раді, До якої обов'язково входять перші  керівники адміністрації, ради, прокуратури, міліції, податкової та ін А координаційна рада, у свою чергу, звітує раз на місяць перед обласним координаційною радою. Така робота в Чернігівській області дає результати: З ринків зникла піратська продукція, практично всі підприємства уклали ліцензійні угоди на право публічного використання музичних творів, вирішуються інші проблеми, пов'язані з порушеннями прав інтелектуальної власності.

У Дніпропетровську, крім комісій на місцях, створили комунальне підприємство «Управління з організації  контролю у сфері відпочинку та розваг»  Дніпропетровської міської ради. Мета підприємства: Контроль за своєчасним та якісним виконанням рішень міської  ради та її виконавчого комітету, попередження правопорушень у сфері розважального  та грального бізнесу, туризму, а  також для надання допомоги правоохоронним та уповноваженим органам державного контролю.

Виступаючий зазначив, що вищенаведені приклади є  вагомим аргументом для створення  комісій в містах і районах  Донецької області, а також наголосив  на необхідності створення єдиної бази даних підприємств регіону - суб'єктів  господарювання, Яке є потенційними користувачами об'єктів інтелектуальної  власності.

Колмічков Г.Л., голова Донецької обласної громадської організації «Народний контроль», зауважив, що підприємства області неохоче співпрацюють з громадськими організаціями у сфері захисту прав інтелектуальної власності.

Адамов Б.І. звернув увагу на необхідність обгрунтування доцільності створення бази даних суб'єктів господарювання - потенційних користувачів об'єктами авторських і суміжних прав.

Наливайко С.С. в свою чергу зазначив, що така база даних необхідна для формування уявлення про можливі відрахування роялті.

Гуменчук О. В., Директор об'єднання підприємств «Українська ліга музичних прав» зазначив, Що предметом діяльності неприбуткового об'єднання підприємств «Українська Ліга Музичних прав» (ВП «УЛМП») є колективне управління авторськими і суміжними правами на фонограми музичних творів та зафіксованих у них композицій. Наша організація отримала свідоцтво про облік у Державному Департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України як уповноважена організація колективного управління, Яке здійснює збір і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм.

Публічне  використання музики завжди переслідує певну мету - створити більш комфортну  атмосферу в торговому залі супермаркету, залі ресторану, у вагонах поїздів  залізничного транспорту, за рахунок  чого залучити більше клієнтів і, нарешті, підвищити доходи певної установи. Через таких обставин цілком логічним є те, що така установа може платити роялті за музику, яка приносить їй дохід, так само, як вона платить за електроенергію чи воду.

Платити за публічне використання музики зобов'язує законодавство України. Це - Закон  України «Про авторське право  і суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-XII, а також Постанова Кабінету Міністрів  України «Про затвердження розміру  винагороди (роялті) за використання опублікованих  з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати» від 18 січня 2003 р. N 71 і «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського  права і суміжних прав» від 18 січня 2003 р. N 72.

Слід  підкреслити, що організація колективного управління відповідно до Закону України  «Про авторське право і суміжні  права» має право збирати винагороду за використання об'єктів суміжних прав та розподіляти і виплачувати  її суб'єктам суміжних прав.