Державний контроль у сфері ліцензійної діяльності

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Марта 2012 в 17:05, курсовая работа

Описание работы

Запровадження ліцензування в Україні зумовлено змінами у характері
впливу держави на суспільні відносини, що розвиваються в сфері соціально-
економічного розвитку держави. Проникаючи у багато сфер виробничої і
соціальної діяльності, воно дає можливість дотримуватися балансу інтересів
споживачів, підприємців та інших суб’єктів, з одного боку, і держави з
іншого. Саме ліцензія є документом-дозволом, на підставі якого фізична або
юридична особа має право здійснювати певний вид діяльності, а споживачі
мають можливість споживати товари та послуги, рівень яких відповідає
державним вимогам і стандартам.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………………..3

Розділ 1.Поняття та юридичний зміст ліцензування………………………………….6

1.1.Поняття ліцензування та його особливості………………………………………..6

1.2.Суб'єкти ліцензування,ліцензійні умови…………………………………………16

1.3. Процедура ліцензування певних видів господарської діяльності……………. .19

Розділ 2.Особливості державного контролю у сфері ліцензійної діяльності………32

2.1.Нагляд,контроль та відповідальність у сфері ліцензування……………………..32

2.2.Ліцензування експорту та імпорту. Заходи адміністративного контролю у

сфері ліцензування……………………………………………………………………..37

Висновки ……………………………………………………………………………….45

Список використаної літератури ………………………

Работа содержит 1 файл

курсова робота !!!!!.docx

— 98.99 Кб (Скачать)

 

здійснювати конкретний вид  господарської діяльності.Ця процедура, за

 

загальним правилом, відповідно до Закону «Про ліцензування певних видів

 

господарської діяльності», має дозвільний характер, а у випадках, передбачених

 

Законом, — конкурсний.Учасниками процедури ліцензування є суб'єкт 

 

господарювання (спочатку в якості здобувача ліцензії, а потім ліцензіата), а

 

також орган ліцензування.

    

    Ця процедура складається з наступних послідовних обов'язкових етапів, що

 

складають комплекси процедурних  дій:1) звернення суб'єкта господарювання

 

до органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії; 2) розгляд заяви і

 

прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії або про

 

відмову в її видачі; 3) видача ліцензії.

   

     Процедура ліцензування, що здійснюється в конкурсному порядку, включає

 

стадію проведення конкурсу на отримання ліцензій для видів господарської

 

діяльності, провадження  яких пов'язане з використанням  обмежених

 

ресурсів.

  

  Процедура ліцензування може включати факультативні етапи:

 

а) переоформлення ліцензії;

 

б) зміна даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу

 

ліцензії;

 

27

в) видача дубліката ліцензії.

   

    Регламентація процедури ліцензування здійснюється за допомогою низки

 

процедурних норм, що регулюють  дії, які здійснюються на різних етапах

 

ліцензування. На відміну від матеріальних норм, що містяться в Законі,

 

та визначають види діяльності, які підлягають ліцензуванню, правовий

 

статус органів ліцензування, процедурні норми встановлюють порядок

 

ліцензування, його стадії тощо [13; 67].

    

     Переоформлення ліцензії.

    

    У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензій суб'єкт

 

господарювання зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до

 

органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією,

 

що підлягає переоформленню, і відповідними документами чи їх нотаріально

 

завіреними копіями, що підтверджують зазначені зміни.

    

    Підстави для переоформлення ліцензії:

 

 • зміна прізвища, імені, по батькові фізичної особи — суб'єкта підприємницької

 

діяльності;

 

 • зміна місця проживання фізичної особи — суб'єкта підприємницької

 

діяльності;

 

 • зміни, пов'язані зі здійсненням ліцензіатом певного виду господарської

 

діяльності.

    

    Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви

 

про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї,

28

зобов'язаний видати переоформлену  на новому бланку ліцензію з

 

урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії. При

 

цьому термін дії переоформленої ліцензії не може перевищувати терміну

 

дії, зазначеного в ліцензії, яку переоформлюють.

 

     У той час, коли ліцензія переоформлюється, суб'єкт господарювання може

 

продовжувати займатися  видами діяльності, що підлягають ліцензуванню. У

 

цьому разі замість ліцензії підставою для здійснення такої  діяльності є

 

довідка про прийняття  заяви на переоформлення ліцензії, що видається

 

органом ліцензування.

    

    За переоформлення ліцензії стягується плата в розмірі п'яти

 

неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян.

    

    Анулювання ліцензії.

    

    Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів

 

господарської діяльності»  ліцензія може бути анульована на таких

 

підставах:

 

• за заявою ліцензіата про анулювання ліцензії;

 

 • на підставі акта про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

 

 • на підставі рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта

 

господарювання;

 

 • на підставі нотаріально завіреної копії свідоцтва про смерть фізичної

 

особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

 

• на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах,

 

29

поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

 

 • на підставі акта про встановлення факту передання ліцензії іншій

 

юридичній чи фізичній особі  для здійснення господарської діяльності;

 

• на підставі акта про встановлення факту неподання у встановлений

 

строк інформації про зміни  зазначених у документах даних, що додавалися

 

до заяви про видачу ліцензії;

 

 • на підставі акта про невиконання розпорядження про усунення порушень

 

ліцензійних умов;

 

 • у зв'язку з неспроможністю ліцензіата забезпечити виконання

 

ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської

 

діяльності.

   

    Рішення про анулювання ліцензії приймається органом ліцензування

 

протягом 10 робочих днів із дати встановлення підстав для анулювання

 

ліцензії, що надсилається ліцензіатові із зазначенням підстав для

 

анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття. Таке

 

рішення набирає чинності за 10 днів із дня його прийняття [9].

    

    Якщо анулювання ліцензії пов'язане з порушенням ліцензіатом вимог Закону

 

України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», то

 

нову ліцензію ліцензіат  може одержати не раніше як за рік з дати

 

ухвалення рішення органу ліцензування про анулювання попередньої

 

ліцензії.

    

     Цей самий закон встановлює, що ухвалення рішення про анулювання

 

30

відбувається з обов'язковим запрошенням ліцензіата і його представників.

 

Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності за десять днів з дня

 

його прийняття. Однак  ліцензіат має право оскаржити  рішення про

 

анулювання шляхом подання  скарги до експертно-апеляційної ради. При

 

цьому дія рішення про анулювання ліцензії припиняється до прийняття

 

відповідного рішення органом з питань ліцензування.

 

     Видача дубліката ліцензії.

    

    Необхідність одержання дубліката ліцензії у суб'єкта господарювання

 

виникає в разі її втрати чи пошкодження. Порядок видачі дубліката

 

ліцензії аналогічний порядку її переоформлення.

    

 У разі втрати чи пошкодження ліцензії ліцензіат зобов'язаний звернутися до

 

органу ліцензування із заявою про видачу дубліката ліцензії з

 

додаванням до нього документу, що засвідчує внесення плати за видачу

 

дубліката. За видачу дубліката  ліцензії справляється плата в розмірі

 

п'яти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.У  разі пошкодження 

 

ліцензії до заяви додається  також непридатна для користування ліцензія.Так

 

само, як і на переоформлення ліцензії, на видачу дубліката ліцензії органу

 

ліцензування відведено  три робочих дні з моменту  подання заяви на видачу

 

дубліката. Підставою для  здійснення ліцензійної діяльності під час

 

оформлення дубліката  є довідка про подання заяви  на видачу дубліката

 

[14; 48].

   

Висновоки до розділу 1.

   

     31

     Таким чином, ліцензування є формою виконавчої діяльності, вираженої в

 

санкціонуванні, офіційному визнанні за визначеними суб'єктами прав на

 

заняття окремими видами діяльності, коли потрібен високий професіоналізм

 

і кваліфікація, а також  здійснення контролю за фактично здійснюваними

 

діями. Ліцензійна діяльність є основним і необхідним засобом

 

управлінського впливу, за допомогою якого громадяни нашої  держави

 

отримають змогу розширювати  свою діяльність, у зв'язку з наявністю

 

відповідних нормативних  актів.

 

     Тривалий час у законодавстві не було визначено дане поняття із переліком

 

усіх істотних ознак ліцензування. Крім того законодавець, уживаючи

 

термін «ліцензування», часто  підмінював його словосполученням «видача

 

ліцензій». На сьогодні існує багато нормативних документів, які

 

врегульовують питання ліцензування. Така їх кількість говорить, у першу

 

чергу, про те, що інститут ліцензування не досить чітко визначений

 

Законом України «Про ліцензування певних видів господарської

 

діяльності», а також про  необхідність удосконалення інституту ліцензування на

 

теоретичному та практичному  рівнях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32

РОЗДІЛ 2

 

ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ

 

У СФЕРІ ЛІЦЕНЗІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

2.1.Нагляд,контроль та  відповідальність у сфері ліцензування

 

     У ст.20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської

діяльності” передбачений як нагляд, так і контроль у сфері  ліцензування, що

розрізняються за суб’єктами їхнього застосування, за суб’єктами, стосовно яких

вони застосовуються, тощо.

     Нагляд у сфері ліцензування передбачений у ч. 1-6 ст.20 Закону.

Згідно зі ст.20 Закону державний  нагляд за додержанням органами

ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально

уповноважений орган з  питань ліцензування шляхом проведення планових та

позапланових перевірок.

     Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює

позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог

законодавства у сфері  ліцензування лише на підставі надходження до нього в

письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства  у 

сфері ліцензування, або  з метою перевірки виконання  розпоряджень про 

усунення порушень органом  ліцензування вимог законодавства  у сфері 

ліцензування.

     Орган ліцензування під час перевірки надає спеціально уповноваженому

органу з питань ліцензування рішення та інші документи з питань ліцензування

та забезпечує умови для  проведення перевірки. За результатами перевірки

33

спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт.

     У разі виявлення порушень органом ліцензування законодавства в сфері

ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не

пізніше ніж за десять робочих  днів з дати складання актів перевірки  видає 

розпорядження про усунення органом ліцензування порушень законодавства  у 

сфері ліцензування. Орган ліцензування, який одержав розпорядження про

усунення порушень законодавства  у сфері ліцензування, зобов’язаний в

установлений у розпорядженні  строк подати спеціально уповноваженому

органу з питань ліцензування інформацію про усунення виявлених порушень.

     Положення про здійснення державного нагляду за додержанням органами

ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування затверджено наказом

Держпідприємництва України від 25.07.2001р. №101.

     Контроль у сфері ліцензування — система заходів, що здійснюються

органами ліцензування і  спеціально уповноваженим органом  з питань

ліцензування з метою  забезпечення дотримання ліцензіатами ліцензійних умов.

Контроль за додержанням  ліцензійних умов передбачений у  чч.7-14 ст.20

Закону.

     Згідно зі ст.20 Закону контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних

умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган  з 

питань ліцензування в  межах своїх повноважень шляхом проведення планових і 

позапланових перевірок.

     Таким чином, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов є

виключною компетенцією органів  ліцензування і спеціально уповноваженого

34

органу з питань ліцензування. Ці повноваження не можуть бути передані іншим

особам.

    В якості форми контролю Закон називає проведення перевірок.

    Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не

частіше одного разу на рік. Позапланові перевірки здійснюють органи

ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише

на підставі надходження  до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про 

порушення ліцензіатом ліцензійних  умов або з метою перевірки  виконання 

розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

     Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі

необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її

проведення.

      У ч. 10 ст.20 Закону визначені обов’язки ліцензіата при здійсненні

контрольних функцій органом  ліцензування. Оскільки для здійснення перевірки

може бути необхідна відповідна інформація та здійснення перевірки  у місці 

знаходження суб’єкта господарювання, він повинен забезпечити посадовим 

особам органу ліцензування доступ до відповідних службових  приміщень і 

надавати органу ліцензування необхідні документи.

     Орган, що здійснює перевірку, за результатами перевірки складає акт у двох

примірниках. Один примірник  акта видається керівнику суб’єкта, який

перевірявся, другий — зберігається органом, який здійснив перевірку. Орган

Информация о работе Державний контроль у сфері ліцензійної діяльності