Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2013 в 18:09, отчет по практике
Я проходила виробничу практику на підприємстві Зінківської райспоживспілки «Зіньківському хлібокомбінаті» – (надалі «Зіньківський хлібокомбінат») є правонаступником спільного підприємства «Зіньківський хлібокомбінат» , має статус юридичної особи, керується в своїй діяльності Законом України «Про споживчу кооперацію», Закон України «Про підприємства в Україні», чинним законодавством в України, рішенням з’їздів, зборів Ради Укоопспілки, Правлінням Райспоживспілки, цим Статутом, має відокремлене майно, самостійний баланс, свій фірмовий бланк, печатку з найменуванням, штамп, поточний, валютний та інші рахунки в установах банків, діє на принципах повного господарського розрахунку. Основним документом, що регулює діяльність «Зіньківського хлібокомбінату» є статут(див. додаток 1).Розташований «Зіньківський хлібокомбінат» за адресою м. Зіньків, вул. Леніна, 3.
Для обліку пайового капіталу передбачений рахунок 41 «Пайовий капітал». Він призначений для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків членів споживчого товариства, що передбачені установчими документами. На рахунку 41 «Пайовий капітал» обліковують ті частини вартості майна, що були і не були розпайовані між його членами, а також зростання вартості майна протягом діяльності підприємства. Аналітичний облік ведеться за видами капіталу.
Додатковий капітал включає суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, також суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу. Для обліку цих сум використовують рахунок 42 «Додатковий капітал». Додатковий капітал може направлятись на збільшення статутного капіталу, пайового та резервного капіталу, на покриття збитків.
Для обліку резервного капіталу використовують рахунок 43 «Резервний капітал».
Цей рахунок призначений для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і направляється на задоволення потреб господарюючого суб’єкту, проте він не закріплений по частках за кожним з учасників. Кошти резервного капіталу використовуються відповідно до напрямів, передбачених в установчих документах: як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації товариства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями.
В період функціонування підприємство отримує прибутки, суми яких, після погашення всіх заборгованостей, є власністю підприємства. Тобто, це є власний капітал, хоча не зареєстрований в засновницьких документах і не персоніфікований.
Для узагальнення інформації про фінансові результати господарської діяльності підприємства використовують рахунок 44 «Нерозподілені прибутки». На цьому рахунку ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку. В бухгалтерському обліку прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів діяльності шляхом визначення фінансового результату від: реалізації продукції, тобто діяльності, яка є метою створення даного підприємства; інших операційних доходів; інших фінансових доходів; надзвичайних доходів. Нерозподілений прибуток після сплати податків є елементом власного капіталу. Фінансовий результат визначають на рахунку 79 «Фінансові результати». Після чого прибуток списується в кредит рахунку 441 «Прибуток нерозподілений», а збиток – в дебет рахунку 442 «Непокриті збитки». При складанні квартальних звітів порівнюються залишки по рахунках 441 і 443, і, якщо по рахунку 441 буде кредитове сальдо, то підприємство на цю суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року, який відображається в рядку 350 пасиву Балансу, а якщо сума прибутку, використаного у звітному році, перевищує суму нерозподіленого прибутку, то цю різницю відображають на рахунку 442 і відображають в балансі в рядку 350.
Інформація про основні засоби визначені в П(С)БО 7 «Основні засоби». Згідно цього до основних засобів підприємства належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів та послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання яких більше одного року. Рахунок 10 «Основні засоби» призначений для обліку господарських засобів, тобто узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на інших умовах майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. По дебету рахунку відображається надходження основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю. По кредиту – вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. Рух основних засобів, пов’язаний із здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів, оформляють типовими формами первинної облікової документації:
При прийманні основного засобу Акт приймання-передачі основних засобів складають в одному примірнику, при передачі іншому підприємству – в двох. Акти зберігаються протягом всього терміну експлуатації об’єкту і протягом трьох років та одного місяця після списання об’єкту з обліку за умови, що за цей період була проведена ревізія.
Форми ОЗ – 3 і ОЗ – 4 використовуються для оформлення вибуття окремих об’єктів основних засобів при повній або частковій ліквідації. Акт складається в двох примірниках і затверджується керівником підприємства. До «Акту на списання автотранспортних засобів» додаються наступні документи: Постанова Полтавської обласної спілки споживчих товариств «Про списання основних засобів»(див. додаток 33 ), Акт технічного обстеження автомобіля(див. додаток 34), Акт на вибраковку транспортного засобу(див. додаток 35), висновок комісії.
«Інвентаризаційний опис основних засобів» використовується у місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об’єкту за матеріально відповідальними особами.
Аналітичний облік ведеться за інвентарним об’єктом. Кожному інвентарному об’єкту присвоюється інвентарний номер, який наноситься на об’єкт і вказується в первинних документах та реєстрах з обліку об’єктів основних засобів.
Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух необоротних матеріальних активів, які не знайшли відображення у складі об’єктів обліку на рахунку 10 «Основні засоби». По дебету рахунку відображається надходження придбаних, створених, безоплатно отриманих необоротних активів на підприємство; сума витрат, пов’язана з поліпшенням об’єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод. По кредиту – вибуття необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом сума їх уцінки, а також у разі часткової ліквідації об’єкту.
Інформація про нематеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Бухгалтерський облік наявності та рух нематеріальних активів, прийнятих на баланс, ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи». Цей рахунок призначений для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів. По дебету цього рахунку відображають придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, а по кредиту – вибуття в наслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством в подальшому економічних вигод від його використання, а також сума уцінки нематеріальних активів.
Аналітичний облік організовується за видами нематеріальних активів та інвентарними об’єктами, на кожний з яких відкривається картка обліку нематеріальних активів.
В процесі використання об’єктів основних засобів економічні витрати, втілені в них, витрачаються підприємством у результаті чого зменшується балансова вартість основних засобів і це відображається шляхом нарахування амортизації. На даному підприємстві використовують три методи нарахування амортизації:
При інвентаризації, передусім, перевіряються наявність і стан регістрів аналітичного обліку, технічний паспорт та інші технічні документи. Відповідальність несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення.
У загальній системі показників, що характеризують ефективність роботи підприємства, основне місце належить собівартості. Склад якої визначається витратами, що її формують. Від рівня собівартості при незмінних умовах залежить рівень прибутку, чим економічніше підприємство використовує матеріальні, трудові і фінансові ресурси тим ефективніше здійснюється виробничий процес і більшим буде прибуток та рівень рентабельності продукції. Облік ведеться на рахунку 90 «Собівартість реалізації». На цьому рахунку відображають собівартість реалізованої продукції, товарів, адміністративні витрати, витрати на збут. По дебету на підставі бухгалтерських довідок, накладних, відображається собівартість реалізовано готової продукції, робіт, послуг. По кредиту – списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати», які оформляються довідкою в бухгалтерії.
Загально господарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, відображаються на рахунку 92 «Адміністративні витрати». По дебету рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображається сума визнаних адміністративних витрат, по кредиту – списання на рахунок 79 «Фінансові результати». Аналітичний облік ведеться за статтями витрат або в розрізі елементів витрат. Первинними документами при відображенні накопичення адміністративних витрат є накладна, авансовий звіт, видатковий касовий ордер, розрахунок бухгалтерії. Дані по рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображаються в книзі 5-А.
Облік витрат, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт і послуг ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут». По дебету рахунку відображається сума визнаних витрат на збут (витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, оплату праці та комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизацію), по кредиту відображається списання на рахунок 79 «Фінансові результати».
Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління підрозділами підприємства ведеться на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». По дебету відображається сума визнаних витрат, по кредиту – щомісячне з відповідним розподілом списання на рахунок 23 «Виробництво», 90 «Собівартість реалізації». По закінченні місяця загальновиробничі витрати розподіляються за кожним цехом окремо між придатною продукцією і виправним браком, між товарною продукцією, а також між виробами або групами виробів. Розподіл витрат відбувається таким чином, що спочатку всі загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні потім підприємство самостійно вибирає базу розподілу. Підприємство повинно вибрати як базу розподілу таку характеристику виробничого процесу, зміна якої найбільшою мірою впливає на величину загальновиробничих витрат, які відносяться на окремі вироби. Потім визначають нормальну потужність підприємства та вираження її в одиницях виміру обраної бази, далі обчислюють суми постійних і змінних витрат за умови досягнення підприємством нормальної потужності. Розділивши відповідні суми витрат на раніше визначену нормальну потужність, отримують планові нормативи змінних і постійних накладних витрат в розрахунку на одиницю бази.
Загальновиробничі витрати вважаються розподіленими і списуються в дебет рахунку 23 «Виробництво». Інші витрати є нерозподіленими і списуються в дебет рахунку 90 «Собівартість реалізації».
Методологічні засади формування, оцінювання і визнання у бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначають П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». Норми стандарту виходять з принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, за якими для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійсненні для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошових коштів. Для визнання доходу необхідно не тільки надходження активу або зменшення зобов’язань, але і фінансовий наслідок цих подій. Таким наслідком виступає збільшення власного капіталу. Доходи відображаються в обліку та звітності згідно з принципами нарахування та відповідності доходів і витрат. Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій призначено рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» .