Теоретичні аспекти організації обліку й аудиту кредитних операцій

 

Таким чином, розглянувши методику обліку операцій за короткостроковими кредитами  можна зробити висновок, що облік  здійснюється згідно чинного законодавства.

 

 

2.3 Облік сумнівних кредитів та резервів під кредитні ризики

 

Порядок створення загальних та спеціальних резервів і погашення  безнадійної кредитної заборгованості за рахунок коштів цих резервів визначає «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків» (затверджено постановою Правління НБУ від 06.07.2000 за № 279).

Резерв  для відшкодування можливих втрат  за кредитними операціями (далі — резерв під кредитні ризики) е спеціальним резервом, необхідність формування якого зумовлена кредитним ризиком, що притаманний банківській діяльності.

Загальна  заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний  ризик для банку. Для розрахунку резервів на покриття можливих втрат  за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) через зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятого забезпечення.

Резерв  формується на повну суму чистого  кредитного ризику за основним боргом, скоригованого відповідно до коефіцієнта резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземній валютах. Не формується резерв щодо бюджетних коштів, кредитних операцій між установами в системі одного банку та операцій з фінансового лізингу.

Щодо коштів, розміщених на кореспондентських  рахунках в інших банках, а також  депозитів до запитання в інших  банках (рахунок 1500) і сумнівної заборгованості за цими коштами (рахунок 1580), резерв формується в такий спосіб:

• щодо коштів, розміщених у банках-нерезидентах — з урахуванням ризикованості країни;
• щодо коштів, розміщених у банках (резидентах та нерезидентах), які ліквідуються з рішення вповноважених органів, які визнано банкрутами або зареєстровано в офшорних зонах — на всю суму цих коштів.

Резерв формується в тій самій  валюті, в якій обліковується заборгованість. Його поділяють на резерв під стандартну (за кредитами, які віднесено до групи «стандартні») та під нестандартну заборгованість (за кредитними групами, класифікованими як «під контролем», «субстандартні», «сумнівні», «безнадійні»).

Формування резервів АКБ “ПІБ”  здійснює щомісячно в повному обсязі (незалежно від розміру їхніх доходів) за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним, і до встановленого строку для подання місячного балансу.

Розмір фактично сформованого резерву  за кредитними операціями контролюється даними місячного балансу. Відповідно до «Порядку формування коригувальних проведень», що здійснюються АКБ “ПІБ” для забезпечення реальної фінансової звітності (затверджено постановою Правління НБУ від 10.09.98 за № 358 зі змінами та доповненнями).

Основою розрахунку резервів під кредитні ризики є класифікація кредитного портфеля за кожною кредитною операцією з урахуванням трьох чинників:

1)  фінансового стану позичальника;

2) стану обслуговування  позичальником кредитної заборгованості (рівень платіжної дисципліни);

3) рівня забезпечення кредитної  операції.

Критерії оцінки фінансового стану  позичальника АКБ «Промінвестбанк» встановлює самостійно.

Згідно з результатами аналізу  позичальників поділяють на такі класи:

Клаc «A» - - фінансова діяльність є  прибутковою, а рівень рентабельності вищим за середньогалузевий, що свідчить про реальну можливість своєчасних розрахунків за кредитом; економічні показники — в межах установлених норм (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію, а кредитна історія позичальника -бездоганна; забезпечення кредитної операції — першокласне. Тобто, немає жодних сумнівів щодо своєчасного повернення основної суми боргу та сплати процентів.

Kлac «Б» — фінансова діяльність  позичальника близька за характеристиками  до класу «А», проте окремі  економічні показники погіршали або мінімально відхиляються від бажаних значень, що свідчить про низьку ймовірність підтримування фінансової діяльності на високому рівні протягом тривалого часу; забезпечення кредитної операції відповідає умовам кредитної угоди.

Клас «В» — фінансова діяльність задовільна, хоч окремі показники й не відповідають бажаним значенням; надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про реальну загрозу несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі; існують окремі проблеми щодо стану забезпечення застави, її ліквідності.

Клас «Г» — фінансова діяльність є незадовільною; економічні показники  не відповідають установленим значенням  і спостерігається їх нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; імовірність погашення кредитної заборгованості і процентів дуже низька.

Клас «Д» — фінансова діяльність збиткова, кредити не можуть бути забезпечені ліквідною заставою; показники діяльності нижчі за мінімально прийнятні їх значення.

Коли бракує достовірної фінансової звітності для оцінки фінансового стану позичальника, таких позичальників класифікують не вище класу «Г».

3a станом погашення позичальником  кредитної заборгованості за основним боргом та процентами на підставі кредитної історії позичальників та їх відносин з Банком, обслуговування боргу визнається: «добрим», «слабким», «незадовільним». Характеристики цих категорій подано в таблиці. 2.2.

Обслуговування боргу не може вважатися  «добрим», якщо заборгованість за кредитною операцією включає залишок рефінан-сованої заборгованості, тобто погашення попередньої заборгованості здійснюється за рахунок видачі нового кредиту.

 

Таблиця 2.3.1- Ознаки класифікацій стану обслуговування кредитного боргу  АКБ «Промінвестбанку»

Обслуговування боргу	Умови визнання
Добре	• заборгованість за кредитами та процентами оплачується своєчасно • допустима затримка — до семи календарних днів • те саме, але щодо пролонгованих  кредитів без пониження класу  позичальника • те саме, але щодо пролонгованих  до 90 днів кредитів
Слабке	• прострочення платежів за кредитом від 8 до 90 днів • прострочення виплати  процентів від 8 до 30 днів • пролонгація кредиту  від 91 до 180 днів, за умови затримки строку погашення процентів до 30 днів
Незадовільне	•  прострочення заборгованості за кредитом понад 90 днів • пролонгація понад 180 днів із пониженням класу позича-льника

 

Таблиця 2.3 -  Класифікація кредитного портфеля АКБ «Промінвестбанку»

Фінансовий стан	Погашення заборгованості
	Добре	Слабке	Недостатнє
А	Стандартний	Під контролем	Субстандартний
Б	Під контролем	Субстандартний	Сумнівний
В	Субстандартний	Сумнівний	Безнадійний
Г	Сумнівний	Безнадійний	Безнадійний
Д	Безнадійний	Безнадійний	Безнадійний

 

Якщо позичальник має заборгованість одночасно за кількома кредитами, то оцінка обслуговування позичальником боргу грунтується на кредитній заборгованості, віднесеної до нижчої групи.

Виходячи  з цих засадних принципів кредитний  портфель АКБ “ПІБ” класифікують за такими групами.

Під час класифікації кредитів за ступенем ризику та віднесення їх до відповідної групи для розрахунку резерву за облікованими векселями чи факторингом до уваги береться лише один критерій, а саме — погашення позичальником заборгованості.

• Стандартною визнається заборгованість, за якою термін погашення (або повернення), передбачений угодою, ще не настав.
• Сумнівною — заборгованість:
• за  простроченими  векселями з  терміном   прострочки   не більше за 30 днів;
• за факторинговими операціями — не більше за 90 днів після настання терміну, передбаченого угодою.
• Безнадійною — заборгованість:
• за простроченими векселями з терміном прострочки більше за 30 днів;
• за факторинговими операціями, за якими клієнт не виконав своїх зобов'язань протягом понад 90 днів після настання терміну платежу за угодою.

У процесі визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику за кожною кредитною операцією окремо зменшується на вартість наявного забезпечення (гарантій, застави майна та майнових прав).

Сума гарантій та вартість предметів  застави беруться для розрахунку резервів з урахуванням категорії кредитної операції (таблиця 2.4).

Вартість предмета застави визначається за його ринковою вартістю. Застава  оформляється договором застави відповідно до Закону України «Про заставу».

Якщо предметом застави є  цінні папери, то їхня ринкова вартість визначається відповідно до «Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами», затвердженого постановою Правління Національного банку від 30.12.99 за № 629.

Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення  його ринкової вартості над суму основного боргу та процентів за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.

 

Таблиця 2.4 - Урахування вартості застави для розрахунку кредитних  ризиків

Класифіковані валові  валютні ризики	Процент вартості забезпечення, що береться для розрахунку чистогокредитного ризику, %
	Гарантії				Застава
	Кабінету Міністрів  України	урядів країн категорії  “А”	міжнародних багатоцільових банків	баків з рейтингом  не нижче “інвестиційного класу”, забезпечені гарантії банків України	майнових прав на грошові депозити	державних цінних паперів	недержавних цінних  паперів, дорогоцінних металів,  рухомого і нерухомого майна  та інших майнових прав
Стандартний	100	100	100	100	100	100	50
Під контролем	100	100	100	100	100	80	40
Субстандартний	50	100	100	100	100	50	20
Сумнівний	20	20	20	20	100	20	10
Безнадійний	0	0	0	0	0	0	0

 

У розрахунку чистого кредитного ризику не враховується застава, предметом якої є акції, випущені самим банком.

У розрахунку чистого кредитного ризику за кредитами, що надані під заставу майнових прав на грошові депозити позичальника або довірителя, враховується вартість застави в розмірі 100% за умови передавання цих коштів в управління банку на строк дії кредитного договору.

Для розрахунку резерву суму заборгованості, що обліковується на рахунку гарантійних депозитів та грошового покриття в інших банках (1511), слід зменшувати на суму покриття за відповідним акредитивом, який обліковується на рахунку «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (2602), за умови, що заявник акредитива бере на себе ризики, пов'язані з вибором банків, які беруть участь у розрахунках за акредитивом, та гарантійні депозити відповідають за строками і сумами відповідному акредитиву і обліковуються на окремих аналітичних рахунках.