Сутність,значення,завдання та джерела інформації аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості в умовах трансформації економіки

У залежності від юридичної  природи і правового режиму зазначені  позиції можуть бути зведені до трьох  груп.

 

Перша - це заборгованість організації перед бюджетом і соціальними фондами. Заборгованість перед бюджетом - це, недоїмки, тобто не сплачені своєчасно податки; нараховані податковими органами фінансові санкції; заборгованість по платежах прирівняним з погляду їхньої обов'язковості до податків, наприклад, по платежах у дорожні фонди, митним зборам і іншим видам платежів, що надходять безпосередньо на казначейські рахунки у федеральний, регіональний чи місцевий бюджет (наприклад, платежі по державному зборі зараховують у федеральний бюджет на рахунки федерального казначейства). До цієї ж групи відноситься заборгованість по обов'язкових платежах у позабюджетні фінансові фонди.

Друга група - заборгованість організації перед її персоналом: борги по виплатах працівникам заробітної плати, компенсаціям, платежам у порядку відшкодування шкоди, заподіяного здоров'ю чи працівників унаслідок смерті працівника на виробництві.

Третя група - заборгованість перед партнерами і контрагентами по договірних і корпоративних зобов'язаннях: борги по платежах постачальникам за поставлені товари, підрядчикам - за виконані роботи з повернення отриманих, але невідпрацьованих авансів, оплата векселів. Тут же заборгованість організації перед учасниками (засновниками) по виплаті їм доходів (дивідендів) і заборгованість чи холдингу фірми-засновника перед дочірніми суспільствами по оплаті внесків у статутний капітал, по компенсації збитків, заподіяних дочірньому суспільству з вини основного суспільства. Борги третьої групи досить різноманітні, тому далеко не всі їх види зазначені в Положенні по бухгалтерському обліку (вони охоплені одним відверненим терміном - "Інші кредитори").

Тому, управління дебіторською та кредеторською заборгованістю на будь-якому підприємстві пов’язано, в першу чергу, з оптимізацією розміру та забезпеченням індексації заборгованості покупців по розрахунках за реалізовану продукцію. Для більш ефективного управління дебіторською   та кредиторською заборгованістю на підприємстві повинна розроблятися і впроваджуватися особлива фінансова політика управління або кредитна політика по відношенню до покупців.

 

 

 1.2. Методика проведення аналізу дебіторської та                                                                                                                                                 кредиторської заборгованості підприємства.

 

 

Економічний аналіз дебіторської заборгованості починається з вивчення даних бухгалтерського балансу підприємства за попередній звітний період та за поточний звітний період, по яким встановлюється ступінь її збільшення або зменшення за звітний період - як у абсолютних показниках, так і по частці в сумі обігових коштів (відносних показниках) %[12, с. 6-8].

Головною метою аналізу дебіторської заборгованості є оцінка рівня та складу дебіторської заборгованості підприємства, а також ефективність інвестованих у неї фінансових коштів. Аналіз дебіторської заборгованості по розрахунках з покупцями і замовниками проводиться у розрізі товарного та споживчого кредиту, який надається підприємствам покупцям. [15,108].

Для визначення характеру, причин і  термінів виникнення дебіторської заборгованості використовують дані аналітичного обліку.

Аналіз дебіторської заборгованості будь-якого підприємства починається з досконалого вивчення стану розрахунків між дебіторами та причин їх виникнення. Наступним етапом проведення аналізу розрахунків є перевірка заборгованості по термінам її виникнення, що дає можливість виявити розмір простроченої заборгованості та заборгованості, по якій закінчився строк позовної давності. Для цього по даним бухгалтерського обліку складається таблиця, в якій всі дебітори групуються по термінам виникнення заборгованості. При аналізі дебіторської заборгованості складається розрахунковий баланс, в активі якого відображається дебіторська заборгованість. В випадку коли, виходить дебетове сальдо, тобто перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, такий стан справ свідчить про те, що частина обігових коштів вилучена з обігу підприємства та відповідно знаходиться у дебіторів. А кредетове сальдо свідчить про перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською, і відповідно показує кредиторську заборгованість підприємства постачальникам.

На першому етапі  аналізу дебіторської заборгованості підприємства необхідно зробити  оцінку рівня цієї заборгованості та його динаміку у попередньому звітному періоді. Оцінка цього рівня здійснюється на підставі визначення коефіцієнта  відволікання обігових коштів у дебіторську заборгованість, який розраховується по формулі [10,152]:

                        КВОБУДЗ =  ЗСДЗ / ЗСОК                                                 (1.1)

де:ЗСДЗ - загальна сума дебіторської заборгованості

ЗСОК - загальна сума оборотних активів

Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів дозволяє побачити, яку питому вагу займає дебіторська  заборгованість в загальній сумі поточних активів, ступінь її збільшення чи зменшення на протязі аналізуючого періоду.

На другому етапі аналізу  дебіторської заборгованості підприємства проводиться визначення показників оборотності.

Для такого аналізу потрібно використовують певну систему показників:

                        ОДЗ=ВВ/СДЗ                                                                      (1.2 )

де:ВВ - виручка від  реалізації продукції без ПДВ

СДЗ - середня дебіторська  заборгованість.

Середня дебіторська  заборгованість визначається шляхом додаванням дебіторської заборгованості на початок  і кінець аналізуючого періоду та діленням на 2. Показник оборотності дебіторської заборгованості показує зміну оборотності оборотних активів підприємства. Зростання цього показника показує покращення фінансового стану підприємства, а зменшення його, навпаки погіршення.

На основі показника  оборотності дебіторської заборгованості, потрібно також визначити середній період погашення дебіторської заборгованості, для більшої точності і достовірності  аналізу дебіторської заборгованості по всіх видах діяльності підприємства:

                               СППДЗ =360/ОДЗ                                                         (1.3)     

де:СППДЗ - середній період погашення дебіторської заборгованості.

Середній період погашення  дебіторської заборгованості показує, який склався термін сплати заборгованості (тобто термін, за який дебіторська заборгованість перетворюється у гроші). Вивчення цього показника в динаміці дає можливість підприємству будувати свої розрахункові відносини з покупцями і замовниками і іншими дебіторами, в залежності від того період погашення дебіторської заборгованості має тенденцію до збільшення чи зменшення. Вимірюється в днях.

На третьому етапі  аналізу дебіторської заборгованості підприємства визначається її склад  по окремим термінам виникнення. Для цього складаються спеціальні аналітичні таблиці.

На четвертому етапі  аналізу дебіторської заборгованості визначається склад простроченої дебіторської заборгованості: відділяємо сумнівну заборгованість від безнадійної  заборгованості. Для цього використовують коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості, який розраховується по формулі:

                                        Кпдз== СДЗНУВТ / ЗСДЗ                                            (1.4)            

де:Кпдз - коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості;

СДЗНУВТ - сума дебіторської заборгованості не сплаченої у встановлений термін;

ЗСДЗ - загальна сума дебіторської заборгованості.

        Прострочена дебіторська заборгованість визначається по кожному дебітору окремо бухгалтерією підприємства та затверджується керівником підприємства. Збільшення частки простроченої дебіторської заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості говорить про необхідність прийняття негайних управлінських рішень по введенню попередньої оплати за реалізуємі товари, розрахунків за допомогою векселів і акредитивів. [8,146].

Прогнозний розрахунок кредиторської заборгованості є  одним з основних етапів формування бюджету руху коштів і прогнозного  балансу, а також для виконання  фінансового аналізу.

Для аналізу стану кредиторської заборгованості використовуються коефіцієнти оборотності кредиторської заборгованості, що відносяться до групи показників ділової активності.

Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості, що виражається  в числі оборотів за період, можна розрахувати:

                                   Кокз = Рп / Кз,                                                          (1.5)

де  Рп - вартість реалізованої продукції (собівартість);

Кз - середньорічна кредиторська заборгованість.

Період обороту (погашення) кредиторської заборгованості, розраховується в днях:

                                   Покз = 360/ Кокз                                                      (1.6)

Важливість аналізу  і керування кредиторською заборгованістю обумовлюється її значною часткою в поточних пасивах підприємства, її зміни помітно позначаються на динаміку показників його платоспроможності і ліквідності.

Поточне фінансове благополуччя підприємства значною мірою залежить від того, наскільки вчасно воно відповідає по своїх фінансових зобов'язаннях.

Фінансове планування бюджету, організація керування фінансовими  потоками є підставою для складання  платіжного календаря підприємства, що є інструментом оперативного планування і складається на невеликий проміжок часу з детально можливою точністю.

        Аналіз стану дебіторської та кредиторської на кінець звітного періоду заборгованості передбачає також її порівняльний аналіз.

 Результатом такого аналізу може бути виявлення:

• збільшення або зменшення дебіторської заборгованості;
• збільшення або зменшення кредиторської заборгованості.

        Як збільшення, так і зменшення  дебіторської і кредиторської  заборгованості можуть призвести  до негативних наслідків для  фінансового стану підприємства.

        Так, зменшення дебіторської заборгованості  проти кредиторської може статися через погіршання стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців продукції.

     Збільшення  дебіторської заборгованості проти  кредиторської може бути наслідком  неплатоспроможності покупців.

      У процесі  виробничої діяльності часто трапляються випадки, коли кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську. Деякі економісти-теоретики вважають, що це свідчить про раціональне використання коштів, оскільки підприємство залучає в оборот більше коштів, ніж відволікає з обороту. Але бухгалтери-практики оцінюють таку ситуацію тільки негативно, оскільки підприємство мусить погашати свої борги незалежно від стану дебіторської заборгованості.

     Отже, аналізуючи  дані дебіторської і кредиторської  заборгованості, необхідно вивчити причини виникнення кожного виду заборгованості, виходячи з конкретної виробничої ситуації на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ ТА КРЕДИТОРСЬКОЇ

ЗАБОРГОВАНОСТІ  НА ПАТ «КРАСНОЇЛЬСЬКИЙ ДОК».

 

 

 

         2.1. Аналіз показників дебіторської заборгованості

досліджуваного  підприємства за 2011-2012 роки.

 

 

      Отже,в даному розділі розрахуємо стан дебіторської та кредиторської заборгованості на конкретному об’єкті, а саму на ПАТ«Красноїльський ДОК»

       Об’єктом дослідження є ПАТ«Красноїльський ДОК», що знаходиться за адресою cмт.  Красноїльськ вул. Дружби 26.

       Метою діяльності згідно статуту (Дод.І) є реалізація соціальних,економічних,професійних і творчих інтересів акціонерів і працівників компанії,отримання прибутку від діяльності.

Відповідно до статуту  предметом діяльності підприємства є:

• лісозаготівля та вивезення лісу
• виробництво та реалізація меблів та іншої продукції
• виробництво чорнових меблевих заготовок
• виготовлення фанери клеєної,шпону.

Тип Товариства:Публічне Акціонерне Товариство.

          Товариство здійснює свою діяльність в межах чинного законодавства ,статуту,а також внутрішніх положень та інструкцій.

        Товариство самостійно планує  свою діяльність та визначає  перспективи виробничого та соціального  розвитку. Товариство будує свої відносини з постачальниками,замовниками ті іншими фізичними і юридичними особами переважно на договірній основі.

    Джерелами  формування майна товариства  є:

• Внески засновників та акціонерів
• Прибуток отриманий від реалізації товар,робіт,послуг.
• Дохід від операцій з цінними паперами
• Капітальні вкладення
• Благодійні внески