Сутність,значення,завдання та джерела інформації аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості в умовах трансформації економіки

 

ВСТУП

 

 

Аналіз і управління дебіторською і кредиторською заборгованістю мають дуже велике значення для підприємств, що функціонують в умовах ринку. Вміле  й ефективне управління цією частиною поточних активів є невід'ємною  умовою підтримки  необхідного рівня ліквідності і платоспроможності. Управління дебіторською заборгованістю необхідно як при формуванні іміджу надійного позичальника, так і з погляду  забезпечення ефективної поточної діяльності підприємства.

Особливо актуальним представляється аналіз і управління дебіторською заборгованістю для фірм, що здійснюють діяльність, велика частина господарських операцій якої полягає в русі коштів  і фінансової документації, а не матеріальних потоків. У таких фірм значна частка поточних активів приходиться саме на дебіторську заборгованість. Управління дебіторською заборгованістю має особливе значення в період інфляції, коли подібна іммобілізація власних оборотних коштів стає особливо невигідною.

У залежності від спрямованості  діяльності деякі підприємства працюють переважно за готівку, а деякі надають свої послуги визначеній частини покупців у залежності від рівня сталих відносин у кредит. Кредит може бути необхідною умовою існування підприємства, особливо якщо його надають конкуренти.

Рівень заборгованості визначається багатьма факторами: видом продукції (послуг), місткістю ринку, ступенем насиченості ринку даною продукцією (послугами), прийнятою на підприємстві системою розрахунків та ін. Якщо підприємство має значну питому вагу дебіторської заборгованості в складі поточних активів, найважливішою задачею фінансових менеджерів є ефективне управління нею.

Метою курсової роботи є  обґрунтування теоретичних та розробка практичних аспектів удосконалення  діючої практики аналізу дебіторської    та кредиторської  заборгованості на прикладі підприємства з урахуванням досвіду іноземних країн.

Для досягнення поставленої  мети в курсовій роботі обґрунтовано необхідність вирішення таких задач:

• дослідити економічну сутність та умови виникнення дебіторської і   кредиторської  заборгованості в сучасних умовах господарювання;
• визначити теоретичні і практичні аспекти удосконалення існуючої методики аналізу заборгованості та її рефінансування;
• проаналізувати сучасний стан дебіторської та кредиторської  заборгованості підприємства та розробити рекомендації щодо покращення їх фінансового стану;

Об'єктом дослідження  є діяльність підприємства ПАТ «Красноїльський ДОК», основними видами  діяльності якого є лісозаготівля та вивезення лісу, виробництво чорнових меблевих заготовок,виробництво та реалізація меблів та іншої продукції.

Предметом дослідження  є стан дебіторської та кредиторської заборгованості на приватному підприємстві ПАТ «Красноїльський ДОК».

           В розділі I розглядаються сутність, значення, завдання та джерела інформації  аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості,а також методика проведення аналізу  дебіторської    та    кредиторської заборгованості підприємства .в умовах ринкової економіки.                                                                                                                                      

В розділі  II  висвітлено дослідження основних показників,динаміки та структури дебіторської та кредиторської заборгованості у практичній діяльності підприємства ПАТ «Красноїльський ДОК».

В розділі III беруться до уваги проблеми дебіторської та кредиторської заборгованості та шляхи їх вирішення в Україні та досліджуваному підприємстві.

В процесі написання  курсової роботи використовувалися  законодавчі, нормативно-правові документи, матеріали періодичних та спеціалізованих видань, а також дані первинного, аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку, звітні показники та установчі документи досліджуємого підприємства.

      Питання аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості  досліджували провідні вітчизняні та зарубіжні науковці, зокрема: О.Л.Арутюнова, Н.В. Богатенко, О.В. Бурлакова, В.Н. Жуков, Ф.Ф. Бутинець,  Й.Я. Даньків,        М.С. Пушкар,В.С. Ківачук, Є. Панченко, Л. Каніщенко, К. Сурніної,Л. Коваленка, Ю. Скакальського, Л. Руденка, В. Потєхіна, М. Лаврик, Є. Жукова, І. Ємельянова, В. П'ятакової, О.І. Піліпенко та ін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ АНАЛІЗУ ДЕБІТОРСЬКОЇ І КРЕДИТОРСЬКОЇ  ЗАБОРГОВАНОСТІ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

 

 

 

1.1 Сутність,значення,завдання та джерела інформації аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості в умовах трансформації економіки.

 

 

При здійсненні господарської діяльності між суб’єктами господарювання виникають розрахункові взаємовідносини. Ці відносини пов’язані з формуванням основних та оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданих послуг, придбанням товарно-матеріальних цінностей, розподілом прибутку.

Формування господарських  відносин суб’єкта підприємницької  діяльності з іншими фізичними і юридичними особами передбачене виникненням між ними певних прав та зобов’язань.

Під зобов’язаннями сторін у цивільному законодавстві розуміють  усі дії, які кожна зі сторін договору повинна здійснити на користь  іншої сторони і які обумовлені договором, адміністративними актами, юридичними вчинками та іншими підставами, що не суперечать законодавству. На відміну від цього, у бухгалтерському обліку підприємства зобов’язання виникають не в момент укладення договору, а після здійснення однією зі сторін передбачених у ньому дій (або бездіяльності), внаслідок яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою [4,125].

 

 

Найбільшу частку у розрахункових  операціях займають розрахунки підприємства з контрагентами. Основними контрагентами  для підприємства є покупці та постачальники.

Покупці – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють купівлю продукції, виробленої самим  підприємством-продавцем або придбаним  ним у іншої організації для  подальшої реалізації.

        Постачальники — це юридичні  і фізичні особи, які здійснили для підприємства поставку виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, необоротних активів чи інших цінностей. За поставку виникають зобов’язання, які підлягають оплаті.

        Виникнення заборгованості пов'язане з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором відбувається вкрай рідко. Як наслідок, в однієї сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а в іншої - зобов'язання погасити цю заборгованість перед кредитором.

         Дебіторська заборгованість –  сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Юридичні та фізичні особи, які внаслідок подій, що відбулися, заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їхніх еквівалентів або інших активів, є дебіторами [1].

Дебіторська заборгованості визначається, відповідно як актив  у балансі за умови, її оцінка має  бути достовірно визначена та існує  ймовірність погашення протягом визначеного терміну у майбутньому. У балансі заборгованості визначаються за чистою вартістю

         Дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги за строками погашення з моменту виникнення поділяють на:

•   довгострокову дебіторську заборгованість;
•   поточну дебіторську заборгованість.

Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у процесі нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців від дати балансу.

Поточна дебіторська  заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає у процесі нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців від дати балансу.

Поточна дебіторська  заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом  одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг і оцінюється за первісною вартістю.

         В процесі аналізу дебіторської заборгованості потрібно розрізняти ще такі поняття як: :

             Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості, за товари, роботи, послуги з врахуванням резерву сумнівних боргів.

        Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

         В сучасних умовах господарювання дебіторську заборгованість на підприємствах класифікують за видами: [7,246]

• дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
• дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги не сплачені в

строк;

• дебіторська заборгованість по векселях отриманих;
• дебіторська заборгованість по векселях отриманих;
• дебіторська заборгованість по розрахунках з персоналом;
• інші види дебіторської заборгованості.

На величину дебіторської заборгованості впливають:

1. Обсяг продажів і  частка в них реалізації на умовах подальшої оплати. З зростанням виручки (обсягу продажів), як правило, зростають і залишки дебіторської заборгованості.

2. Умови розрахунків  з покупцями і замовниками.  Чим більш пільгові умови розрахунків  надаються покупцям (збільшення термінів, зниження вимог по оцінці надійності дебіторів), тим вище залишки дебіторської заборгованості.

3. Політика стягнення  дебіторської заборгованості. Чим  активніше підприємство у стягненні  дебіторської заборгованості, тим  менше її залишки і тим вище «якість» дебіторської заборгованості.

4. Платіжна дисципліна  покупців. Об'єктивною причиною, що  визначає платіжну дисципліну  покупців і замовників, слід назвати  спільний економічний стан тих  галузей, до яких вони належать. Кризовий стан економіки, масові неплатежі значно ускладнюють своєчасність розрахунків, призводять до зростання залишків неоплаченої продукції, замість грошових коштів в якості платіжних засобів використовують сурогати. Суб'єктивні причини визначаються умовами надання кредиту і заходами, які вживає підприємство зі стягнення дебіторської заборгованості: чим більш пільгові умови надання кредиту, тим нижче платіжна дисципліна дебіторів.

5. Якість аналізу дебіторської  заборгованості і послідовність  у використанні його результатів.  При задовільному стані аналітичної роботи на підприємстві повинна бути сформована інформація про величину у віковій структурі дебіторської заборгованості, наявність та обсяги простроченої заборгованості, затримка розрахунків з якими створює проблеми з поточною платоспроможністю підприємства.

Тому, управління дебіторською заборгованістю на будь-якому підприємстві пов’язано, в першу чергу, з оптимізацією розміру та забезпеченням індексації заборгованості покупців по розрахунках  за реалізовану продукцію. Для більш  ефективного управління дебіторською заборгованістю на підприємстві повинна розроблятися і впроваджуватися особлива фінансова політика управління або кредитна політика по відношенню до покупців.

          Кредиторська заборгованість — це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов'язання її погашення в певний строк. [12,92].

         Розрізняють нормальну (законну) і прострочену кредиторську заборгованість діючих термінів її сплати. Заборгованість, не погашена з настанням термінів сплати, є простроченою. Якщо кредитор по настанні термінів виконання зобов'язання не звертається до організації-дебітора з вимогою про виплату боргів, кредиторська заборгованість залишається в розпорядженні дебітора і він може або повернути кредитору борги за власною ініціативою, або використовувати незатребувані засоби в складі свого майна.         Неповернення боргу спричиняє застосування до боржника визначених майнових санкцій: стягнення неустойки, передбаченої договором; штрафів, установлених законом; відсотків за користування чужими коштами внаслідок їхнього неправомірного утримання, відхилення від їхнього повернення, іншої прострочення в їхній сплаті. Кредитори можуть стягнути з дебітора й збитки, заподіяні ним несвоєчасним поверненням чи неповерненням боргів: за загальним правилом збитки відшкодовуються в частині, не покритою неустойкою чи відсотками, стягуваними за користування чужими коштами. Неповернення боргів може привести до порушення в арбітражному суді справи про неспроможність (банкрутстві) організації-дебітора.

   До складу кредиторської заборгованості входять показники по наступним позиціях: [16,74].

• постачальники і підрядчики;
• векселя до сплати;
• заборгованість перед дочірніми і залежними суспільствами;
• заборгованість перед персоналом організації;
• заборгованість перед бюджетом і соціальними фондами;
• заборгованість учасникам (засновникам) по виплаті доходів;
• аванси отримані;
• інші кредитори.