Стратегічний управлінський облік на промислових підприємствах

 Протягом звітного періоду  ведеться облік відхилень фактичних  витрат від нормованих витрат. Суми відхилень фіксуються на  спеціальних рахунках. В кінці  звітного періоду вони списуються  на фінансові результати і  аналізуються. Далі приймається  рішення щодо коригування встановлених  норм і нормативів. ^[14]

Менеджери проводять облік за такими принципами:

• попереднє нормування витрат по їх елементам і статтям;
• складання нормативних калькуляцій на виріб і його складові частини;
• роздільний облік нормативних витрат і відхилень;
• аналіз відхилень;
• уточнення калькуляцій при зміні норм

Наведемо приклад розрахунку операційного прибутку підприємства, на прикладі печива "Зооленд", термін придатності якого становить 390 днів, ціна 14 грн 50 коп. і об’єм випуску цього продукту у 2010 році склав 84000 штук . На кінець року на складі залишилося 1500 одиниць продукту.

Також, одиничні виробничі змінні витрати складають 6 грн на одиницю, одиничні збутові накладні витрати складають 2 грн на одиницю. Постійні виробничі накладні витрати складають 200000, збутові витрати 90000. Адміністративні витрати = 55795 грн

 

Таблиця 2.4 Звіт про фінансові результати на основі калькуляції повних витрат

Показник	Грн..
1. Виручка від продажу	1196250
плюс собівартість виробленої  продукції	705600
мінус товарні запаси на кінець  року	12600
2. Собівартість реалізованої продукції	693000
3. Валовий прибуток від реалізації  продукції	503250
4. збутові витрати       постійні       змінні	90000 165000
Адміністративні витрати	55795
Результат (прибуток) від операційної  діяльності	149955

 

Виручка = 82500 * 14.5 = 1196250

Соб. на одиницю вир. прод. = 6 + 200000/84000 = 8,4

Cоб. вир. прод = 84000* 8,4= 705600

Соб. реаліз.прод = 705600 – 12600 = 693000

Валовий приб. = 1196250 – 693000 = 503250

Прибуток від опер. д. = 503250 –90000 – 165000– 55795 = 192455

Отже використання нормативного методу обліку витрат організації дає ряд переваг:

• розроблені норми служать основою для планування діяльності організації на короткострокову і середньострокову перспективи;
• за допомогою нормування витрат встановлюється контроль за витратами і мінімізуються можливі втрати за рахунок неефективного використання ресурсів;
• величина нормативних витрат на одиницю об'єкта калькулювання служить орієнтиром при встановленні цін на продукт;
• аналіз відхилень фактичних витрат від нормативних дозволяє виявити «вузькі» місця в діяльності організації та приймати обгрунтовані управлінські рішення;
• скорочення числа облікових записів знижує трудомісткість і спрощує облік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. ПРОПОЗИЦІЇ ПО УДОСКОНАЛЕННЮ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

 

У зв'язку з динамічним ринком і  постійно зростаючою конкуренцією, аналізу  проведеного менеджерами "Харківської  бісквітної фабрики" стає недостатнім. Саме тому я пропоную провести компанії так само SWOT-аналіз, дослідження моделі 5 конкурентних сил Портера і зміна методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.

 

3.1 SWOT-анализ

 

сильні сторонни - Велика увага приділяється  маркетингу в регіоні, краще  знання замовників, краще обслуговування; - Краща упаковка (по деяких видах  продукції); - Більш гнучка цінова політика; - Питання постачання сировиною  вирішуються дуже професійно; - Вигідні постачальники а отже  і ціна на сировину і матеріали; - Гарна репутація в покупців.	слабкі сторонни - Старе обладнання, великі обсяги  відходів, необхідність частих ремонтів  і перевірки технічного стану  обладнання; - Тісні виробничі приміщення, відсутність  єдиного складу готової продукції; - Додаткові транспортні витрати  (наявність віддаленого складу  сировини); - Більш низька прибутковість  через високі витрати.
Можливості - Вихід на нові ринки або  сегменти ринку; - Розширення виробничої лінії;	Загрози - можливість появи нових конкурентів; - Зростаючий тиск на ціни  у покупців і постачальників; - Зростаюче конкурентний тиск.

 

3.2 Аналіз п'яти конкурентних  сил Майкла Портера для «Харківської  Кондитерської Фабрики» на Українському  Ринку

1. Влада споживачів

Вартість сировини для виробництва  для кондитерських виробів становить  невелику частину від вартості готової продукції. Зміна ціни сировини не занадто сильно впливає на вартість для кондитерських виробів.

Вплив споживачів на ринок для кондитерських  виробів величезна: виробники повинні  враховувати мінливу купівельну спроможність, звички, уподобання споживачів, вміти змінюватися відповідно до них. Адже у споживача завжди є  можливість купити товар-замінник, наприклад  шоколад, мармелад або шоколадні  батончики.

Змінити перевагу в марці споживачеві  не складає труднощів: асортимент великий у всіх цінових сегментах. Але виробнику переорієнтуватися на нову аудиторію нелегко: основні споживчі сегменти вже «зайняті» впливовими марками. Як правило, відстань на точках продажу між одним кондитерським виробом і його замінниками складає пару кроків, так що покупець легко може віддати перевагу іншу солодкість.

2. Ринкова влада постачальників

Ситуація з виробництвом печива та бісквітів в Україні різко  відрізняється від ситуації в  США і Європі: західні виробники  воліють закуповувати готову сировину і упаковувати її під своїм  брендом. Переважна більшість українських компаній навпаки інвестують у власні потужності. Тому в цілому вони залежать від постачальників какао бобів, какао-масла, молока і цукру.

 Постачальники сировини для  кондитерських виробів-екваторіальні  країни третього світу, повністю  залежні від експорту. Але і  виробники сильно залежать від  якості сировини, що поставляється.  При цьому кількість постачальників  какао-Бабов мало, на відміну від  постачальників молока і цукру.

3. Загроза появи нових гравців

Кондитерський ринок України сформовано і близький до стану насичення. Тому вихід на нього нового гравця досить непростий. Великими частками ринку володіють великі кондитерські компанії, і новим гравцям, щоб утриматися, доводитися пропонувати оригінальний товар високої якості.

Щоб налагодити випуск кондитерської  продукції необхідні виробничі  потужності, лабораторії контролю, підтримка необхідних норм, розробка рецептури і пр. До цього додається  рекламний запуск продукту, боротьба за полицю в магазині і багато інших  чинників. Це говорить про великі витрати  на початкове будівництво виробництва  для нових гравців

Також, великі гравці зменшують собівартість за рахунок випуску великої кількості  продукції. Для нових гравців  це не можливо, і собівартість їхньої продукції буде завжди вище.

 

4. Продукти-замінники

Ринок кондитерських виробів пропонує величезну кількість найрізноманітнішої продукції. Тому поява продуктів-замінників малоймовірно.

Асортимент ринку кондитерських  виробів ділиться на цукристу (карамель, мармелад, драже, зефір та ін), борошнисту (печиво, пряники, вафлі та ін) і шоколадну продукцію (цукерки, плитки, батончики). Частки ринку кожної з них складають 55%, 13% і 32% відповідно. Більшість покупців мають свої переваги щодо однієї з категорій і в цілому несхильні до зміни своїх пристрастей на користь інших кондитерських виробів.

У кожній з категорій присутні товари низького, середнього та високого класу. Важко порівняти якості солодощів, все залежить від особистої переваги.

 

5. Рівень конкурентної боротьби

Ринок кондитерських виробів в  Україні являє собою олігополію: безумовно існують головні гравці (Рошен., Kraft Foods, Nestle), що володіють великими частками ринку, які і визначають напрямок ринку в цілому. Але також виділяються і маленькі компанії, як правило, діють у рамках регіону. Наша компанія займає почесне 6е місце в рейтингу кондітрескіх компаній в Україну за величиною чистого доходу в 2010 році. чистий дохід корпорації «Харків-Бісквіт» склав 870 млн. грн., що на 26,7% більше ніж у 2009 році.

За підрахунками експертів, ринок  кондитерської продукції в Україні  зростає по 4% в рік і незабаром  стане одним з найбільших в  Європі. Ринок дуже близький до насичення, асортимент продукції великої. ^[15]

 

3.3 Зміна методу обліку  витрат і калькулювання собівартості  продукції та прибутку від операційної діяльності

 Так само я вважаю, що компанії бажано змінити метод калькуляції часткових витрат та прибутку від операційної діяльності. Сиситема «директ-костинг» є найбільш придатною, тк директ-костинг використовується на підприємствах, де відсутня високий рівень постійних витрат і результат роботи можна легко визначити і виміряти, а за нашими підрахунками змінні витрати значно переважають над постійними .

Таблиця 3.1 Звіт про фінансові результати на основі калькулювання часткових витрат (директ-костинг)

Показник	USD
1. Виручка від продажів	1196250
плюс собівартість виробленої  продукції	504000
мінус товарні запаси на кінець  р.	9000
2. Mаржінальная собівартість реалізованої  продукції	701250
3. Змінні збутові витрати	165000
4.Маржінальний дохід	536250
5. Постійні виробничі накладні  витрати	200000
6. Постійні збутові витрати	90000
7. Постійні адміністративні витрати	55795
8. Результат (прибуток) від операційної діяльності	190455

 

Mарж. собів. реал. прод.= 1196250 – 504000 + 9000 = 701250

Змінні збут. витрати =2*82500= 165000

Марж. дохід =701250 – 165000 = 536250

Прибуток від продажів = 536250 – 200000 - 90000 – 55795  = 190455

Тобто ми можемо бачити невелику різницю  у результатах калькулювання  різними методами, це зумовлено особливістю системи "директ-костинг", що собівартість продукції враховується і планується тільки в частині змінних витрат.

 Існує ряд мінусів незадовільняючих нас в методі «Стандарт-костинг», таких як:

• не застосовується для оцінки запасів товарно-матеріальних цінностей, незавершеного виробництва і готової продукції на складі;
• може застосовуватися тільки рахунок «Випуск продукції», на якому виявляється сума відхилень фактичної виробничої собівартості фактичного випуску від його вартості за обліковими цінами;
• розраховуються лише чотири види відхилень по виробничим витратам.

 

Саме тому я вирішила на нашому підприємстві впровадити метод «директ-костинг» .Застосування системи «директ-костинг» дозволяє:

 

• визначати форми залежності затрат від обсягів виробництва;
• вести облік собівартості виходячи з змінних витрат, постійні витрати враховуються в цілому по підприємству і відносяться на зменшення операційного прибутку;
• отримувати інформацію про прибутковість або збитковість господарської діяльності в залежності від обсягу виробництва і продажів;
• оптимізувати товарний асортимент;
• розраховувати критичну точку обсягу продажів; прогнозувати поведінку витрат в залежності від різних факторів;
• приймати управлінські рішення в умовах обмеженості якого ресурсу;
• проводити ефективну цінову політику;
• вирішувати тактичні завдання управління підприємством.

3.4 Зміни організаційної струтурі  підприємства

Також, я вважаю, що підприємству треба  дещо змінити організаційну структуру  підприємсва, адже фінансовий директор має забагато відповідальності та обов’зків. Участь у розробленні проектів планів продажів продукції (робіт, послуг), витрат на виробництво і продаж продукції (робіт, послуг), готує пропозиції щодо підвищення рентабельності виробництва, зниження витрат виробництва та обігу він має делегувати директору по виробництву.

Так само я вважаю, що підприємства потрібно додати два нових центру відповідальності: центр прибутку і  центр інвестицій. Так як одного центру доходу не достатньо. Центр прибутку, це підрозділ, що відповідає за величину заробленої прибутку в рамках своєї діяльності (різниця між виручкою і загальними витратами), що є дуже важливим показником в роботі будь-якого підприємства. Центр інвестицій - це структурний підрозділ підприємства, який несе відповідальність не тільки за виручку і витрати, але й за капіталовкладення, має право розпоряджатися позаоборотними активами підприємства (здійснювати інвестиції та дезінвестиції) і відповідає за величину ROI, що є обов’язковим для нашого підприємства.