Стратегічний управлінський облік на промислових підприємствах

4) Координація та проведення  маркетингових дій, що випливають  з рішень керівництва підприємства  та інших керівників лінійних  служб;   

5) Організація роботи складського  господарства, створення умов для  належного зберігання та збереження матеріальних ресурсів і готової продукції;

Фінансовий директор:   

1) Визначає фінансову політику  компанії, розробляє і здійснює  заходи щодо забезпечення її фінансової стійкості.   

2) Керує роботою з управління  фінансами виходячи із стратегічних  цілей і перспектив розвитку  компанії, за визначенням джерел  фінансування з урахуванням ринкової  кон'юнктури.   

3) Здійснює аналіз і оцінку  фінансових ризиків, розробляє  заходи по зведенню їх до  мінімуму, забезпечує контроль за  дотриманням фінансової дисципліни, своєчасним і повним виконанням  договірних зобов'язань і надходженням  доходів, порядком оформлення  фінансово-господарських операцій  з постачальниками, замовниками,  кредитними організаціями, а також  операцій зовнішньоекономічної  діяльності.   

4) Очолює роботу з формування  податкової політики компанії, планування  та оптимізації оподаткування,  вдосконалення облікової політики, щодо підготовки та проведення  емісії цінних паперів, аналізу  та оцінки інвестиційної привабливості  проектів та доцільності вкладення  коштів, регулювання співвідношення  власного і позикового капіталу.    

5) Здійснює взаємодію з кредитними  організаціями з питань розміщення  тимчасово вільних грошових коштів, проведення операцій з цінними паперами, одержання кредитів.   

6) Керує складанням перспективних  і поточних фінансових планів  і бюджетів грошових коштів, доводить  показники затвердженої системи  бюджетів та похідних від неї  завдань, лімітів та нормативів  до підрозділів організації, забезпечує  контроль за їх виконанням.   

7) участь у розробленні проектів  планів продажів продукції (робіт,  послуг), витрат на виробництво  і продаж продукції (робіт,  послуг), готує пропозиції щодо  підвищення рентабельності виробництва,  зниження витрат виробництва  та обігу.   

8) Здійснює контроль за станом, рухом і цільовим використанням  фінансових коштів, результатами  фінансово-господарської діяльності, виконанням податкових зобов'язань.    

9) вживає заходів щодо забезпечення  платоспроможності та збільшення  прибутку компанії, ефективності фінансових і інвестиційних проектів, раціональної структури активів.  

10) Організовує розробку інформаційної  системи з управління фінансами  у відповідності з вимогами  бухгалтерського, податкового, статистичного  та управлінського обліку, контроль  за достовірністю та збереженням  конфіденційності інформації.

 

Бухгалтерія:   

1) здійснює контроль над дотриманням  законодавства у сфері бухгалтерського обліку, складає звіт по діяльності підприємства за поточний період;   

2) здійснює облік коштів підприємства  і відображає господарські операції;    

3) визначає результати фінансово-господарської  діяльності компанії;   

4) виробляє різні розрахунки (з  покупцями і замовниками, постачальниками,  з державним бюджетом, з різними  фондами);   

5) розраховує заробітну плату.

 

Фінансовий відділ:   

1) Здійснення єдиної політики  підприємства в області фінансів.    

2) Організація фінансової діяльності  підприємства з метою найбільш  ефективного використання всіх видів ресурсів в процесі виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) і отримання максимального прибутку.   

3) Контроль за використанням  оборотних коштів підприємства, кредитів.   

4) Аналіз фінансово-економічного  стану підприємства.   

5) Розробка облікової та податкової  політики.   

6) Вироблення кредитної політики  підприємства.   

7) Управління оборотними коштами,  кредиторською і дебіторською  заборгованістю.   

8) Управління витратами.   

9) Створення умов для ефективного  використання основних фондів, трудових  і фінансових ресурсів підприємства. ^[12]

 Центри відповідальності    

 • Центр доходів.    

 • Центр управлінських витрат.     

 • Центр виробничих витрат.     

 • Центр витрат на постачання.

 

3. Стратегічний і управлінський облік на підприємстві "Харківська бісквітна фабрика"

Стратегічне управління повинне бути спрямоване на підтримання конкурентоспроможності підприємства, яке визначається багатьма факторами: якість, ціна продукції, динаміка її випуску, мотивація споживчої діяльності підприємства, якість робочої сили і т.д. Оцінка даних факторів, визначення пріоритетних, їх взаємозв'язок, а також аналіз конкурентів, сегментація ринку, рішення про випуск товарів виходячи з ринкової середовища роботи підприємства - відправна точка стратегічного управління в рамках конкурентної стратегії фірми.

 

Більшість класичних підходів до стратегічного  управління не приділяють достатньої уваги зв'язку між формулюванням цілей компанії і заходами по їх реалізації, а також механізмам контролю досягнення цих цілей. У цьому полягає головна проблема "Харківської бісквітної фабрики".

 

Ситуація ускладнюється також  тим, що багато керівників компаній досі використовують тільки прямі фінансові показники діяльності для прийняття рішень. Але з їх допомогою можна передбачати майбутнє, так як вони здебільшого орієнтовані на минуле і містять мало контрольної інформації, необхідної для прийняття стратегічних рішень. Тільки у випадку розгляду причин фінансових невдач (знижений попит, недосконалість процесів і т. д.) можна на ранній стадії визначити тривожні відхилення, що впливають на досягнення стратегічних цілей.

 

Основні завдання стратегічного управлінського обліку на "Харківській бісквітній фабриці" - облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції - облік обсягу, асортименту та якості виробленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг і контроль за виконанням плану за цими показниками; облік фактичних витрат на виробництво продукції і контроль за використанням сировини, матеріальних, трудових та інших ресурсів, за дотриманням встановлених кошторисів витрат по обслуговуванню виробництва і управлінню; калькулювання собівартості продукції і контроль за виконанням плану за собівартістю; виявлення результатів діяльності структурних госпрозрахункових підрозділів підприємства по зниженню собівартості продукції; виявлення резервів зниження собівартості продукції

Кількість товару, що буде продаватися на ринку залежить від рівня витрат (витрат)  по-перше, і ціни, за якими товар буде продаватися по-друге. Із цього випливає, що значення витрат виробництва є однією з умов успіху на ринку.

 

Таблиця 2.2 Бюджет сировини та основних матеріалів на 2011 рік на підприємстві "Харківська бісквітна фабрика "

№ п	Показник	цукор, т	мед, кг	Какаобоби, кг	патока, кг	молоко, л	горіхи, кг	обгортки, шт.	усього
1	Потреба в cировині, од.	430,5	5,7	120,5	133,25	2830	351	24552	-
2	Ціна за одиницю, грн.	4,2	3590	7,5	27	4,5	28,5	0,1	-
3	Загальна сума, грн.	1808100	20463	903,75	3597,75	12735	10003,5	2455,2	1858258,2

 

 

Таблиця 2.3 Прогнозний бюджет загальновиробничих витрат на 2 півріччя 2011 року на підприємстві «Харківська бісквітна фабрика »

№ п/п	Статті витрат	Кошторис витрат, тис. грн.
1	Заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу	23500
2	Відрахування на соціальні потреби	8366
3	Зарплата комірнику, прибиральниці, водієві	8500
4	Відрахування на соціальні потреби	3026
5	Амортизація будівлі заводоуправління	2000
6	Витрати на охорону	5000

 

Продовження таблиці 2.3 Прогнозний бюджет загальновиробничих витрат на 2 півріччя 2011 року на підприємстві «Харківська бісквітна фабрика »

 

7	Витрати на рекламу	1200
8	Інші	4200
	Всього загальногосподарських витрат	55795

 

 

   Виходячи з розрахунків ми бачимо, в нашій компанії значно переважають постійні витрати над змінними, витратами на сировину. Здійснювати контроль можна тільки за змінними і умовно-змінні витратами, а постійні та умовно-постійні витрати не піддаються якому-небудь контролю, тому на них можуть вплинути тільки зовнішні фактори. За способом включення до собівартості продукції переважають непрямі витрати над прямими.

 

Методи стратегічного аналізу  застосовуються «ХБФ»:

 

1.Аналіз співвідношення кількості  і якості продукції - визначення  взаємозв'язку кількості і якості  виготовляються кондитерських виробів,  тобто при поліпшенні яких  властивостей продукції задоволення  одних і тих же потреб досягається  меншим її кількістю;

 

 2.Аналіз конкурентоспроможності продукції - тобто ступеня його переваги, з точки зору споживачів, над товару інших кондитерських фабрик України;

 

3.Функціонально-вартісний аналіз - проводячи цей аналіз менеджери  "Харківської бісквітної фабрики"  передбачають виявлення, попередження, скорочення або ліквідацію зайвих витрат при виконанні різних процесів і процедур, у тому числі організаційних. .

4. Калькуляція собівартості продукції  - Собівартість кондитерських виробів  включає в себе такі статті  витрат: сировину, основні матеріали  і покупні напівфабрикати; напівфабрикати власного виробництва; зворотні відходи (віднімаються); допоміжні і пакувальні матеріали, паливо і енергія на технологічні потреби; витрати на оплату праці виробничих робітників , відрахування на соціальні потреби; витрати по експлуатації виробничих машин і устаткування; загальновиробничі витрати; інші виробничі витрати; разом цехова виробнича собівартість; загальногосподарські витрати; разом общефабрічние виробнича вартість; витрати на продаж.

5. Загальна характеристика динаміки  та виконання плану виробництва  продукції - У процесі аналізу перевіряється виконання плану по випуску продукції і дається характеристика зміни обсягу виробництва в порівнянні з попереднім звітним періодом.

6. Аналіз асортименту і якості  продукції. Великий вплив на  результати господарської діяльності надають асортимент (номенклатура) та структура виробництва і реалізації продукції. При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинне враховувати, з одного боку, попит на дані види продукції, а з іншого - найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових та інших ресурсів, наявних у його розпорядженні.

7. Аналіз беззбитковості  продажів

Обсяг одержуваної підприємством  прибутку залежить від обсягів продажів. Тому аналіз починають з зіставлення  обсягів продажів, виручки і прибутку. ^[13]

 

 Одним з найважливіших  інструментів контролінгу слід  вважати системи і методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Основним методом ведення управлінського обліку компанії на сьогоднішній день є метод «Стандарт-костинг».

Розробка стандартів витрат, стандартних кошторисів, стандартної  калькуляції продукту дозволяє оперативно контролювати в ході виробництва  відповідність фактичних витрат стандартним, оперативно виявляти і усувати виниклі відхилення, тобто метод регулювання процесу формування собівартості - управління за відхиленнями.

Нормування витрат здійснюється заздалегідь (до початку звітного періоду) по статтях  витрат: основні матеріали; оплата праці  виробничих робітників; загальновиробничі витрати (амортизація обладнання, орендні платежі, зарплата допоміжних робітників, допоміжні матеріали та інші); комерційні витрати (витрати по реалізації продукції).

  Нормативні витрати базуються на очікуваних витратах ресурсів, необхідних для виробництва продукції. Норми витрати ресурсів встановлюються у розрахунку на 1 виріб. За загальновиробничих витрат, які складаються з декількох різнорідних статей, норми розробляються на певний період у грошовій оцінці та в розрахунку на запланований обсяг виробництва.