Система внутрішнього контролю підприємства як об’єкт

Щоб підтвердити кожну  зроблену оцінку незначного ризику невідповідності внутрішнього контролю, аудитор повинен обов'язково провести ретельні тести на відповідність системи внутрішнього контролю. Тобто, чим менший ризик невідповідності внутрішнього контролю, визначений аудитором, тим більше підтверджень йому потрібно отримати стосовно того, що структура системи обліку та внутрішнього контролю працює ефективно.

Під час отримання  доказів ефективного функціонування системи внутрішнього контролю аудитору необхідно враховувати спосіб та послідовність їх отримання протягом певного періоду; професійний досвід особи, яка отримала такі докази (у разі залучення помічників та асистентів). Слід мати на увазі, що принцип ефективної роботи кожної системи не виключає можливості виникнення відхилень. Відхилення від діючих і запланованих систем контролю можуть викликатися такими факторами та ознаками, як зміни в основному складі співробітників підприємства, значні сезонні коливання в обсязі операцій (реалізація товарних запасів, сировини і таке інше), помилки окремих співробітників. Виявивши певні відхилення, аудитору необхідно зробити запити щодо них, наприклад, уточнити терміни звільнення та прийняття на роботу співробітників, які виконували основні функції внутрішнього контролю.

Мета тестів на відповідність  внутрішнього контролю в комп'ютерному середовищі є такою самою, щоправда деякі аудиторські процедури можуть відрізнятися, оскільки в комп'ютерному середовищі можуть бути відхилення, властиві тільки йому (своєчасність внесення корективів у програму бухгалтерського обліку).

Використовуючи результати тестів на відповідність системи  внутрішнього контролю, аудитору необхідно  визначити, наскільки її функціонування і структура відповідають його попередній оцінці ризику невідповідності внутрішнього контролю. Зроблена оцінка існуючих відхилень може привести аудитора до висновку про те, що визначений розмір ризику невідповідності внутрішнього контролю він повинен переглянути. У таких випадках аудиторові слід змінити характер, строки і масштаб виконання запланованих процедур аудиту.

Усі етапи оцінки системи  внутрішнього контролю аудитор фіксує в робочих документах: отримані відомості  про систему обліку і внутрішнього контролю; оцінку ризику невідповідності  внутрішнього контролю. Якщо ризик  невідповідності внутрішнього контролю оцінюється аудитором як незначний, він додатково пояснює в документах обґрунтування своїх висновків.

Існують різні методи документального оформлення інформації про систему обліку і внутрішнього контролю. Вибір необхідних методів  документального оформлення є виключно предметом особистого судження та вибору аудитора. Заходи, що виконуються окремо або в комбінаціях, оформлюються аудитором у вигляді письмових звітів, анкет, контрольних переліків і блок-схем. Форма і обсяг цієї документації залежать від розміру і структури підприємства, кількості видів діяльності, порядку ведення бухгалтерського обліку на підприємстві і структури систем внутрішнього контролю. Як правило, чим складніші системи обліку і внутрішнього контролю і більший обсяг аудиторських процедур, тим більший обсяг документації аудитора.

Таким чином, з аудиторської точки зору, оцінка ефективності системи  внутрішнього контролю полягає в  оцінці аудитором сильних і слабких  сторін контролю економічного суб'єкта, що перевіряється.

Система внутрішнього контролю вважається ефективною, якщо вона:

- ефективно попереджує про виникнення недостовірної інформації;

- ефективно виявляє недостовірність у межах обмеженого часу з моменту, коли така інформація виникла.

Організація системи  внутрішнього аудиту здійснюється на підприємстві з метою незалежної перевірки виконання працівниками своїх посадових обов'язків.

Внутрішній аудит - організована на підприємстві служба, що діє в  інтересах його керівництва або  власників, регламентована внутрішніми  документами система контролю з дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, охорони власності та надійності системи внутрішнього контролю.

Структура та штат служби внутрішнього аудиту затверджуються керівником підприємства. Організаційні форми  внутрішнього аудиту можуть бути різними, наприклад, відділ внутрішнього контролю, аудит, управління тощо. 
У своїй діяльності служба внутрішнього аудиту керується законодавством України, внутрішніми нормативними актами, рішеннями засновників та наказами керівника підприємства.

Мета внутрішнього аудиту - допомогти керівництву та всім працівникам підприємства ефективно  виконувати свої функції.

До об'єктів внутрішнього аудиту слід відносити:

- ведення бухгалтерського  обліку та достовірність фінансової  звітності на підприємстві;

- стан активів та забезпеченість ними підприємства, що перевіряється;

- основні показники  фінансового стану підприємства;

- систему управління  підприємством;

- якість роботи планово-економічних  та технологічних служб;

- розміри податків, обов'язкових  зборів та платежів;

- основні процеси господарської  діяльності підприємства;

- систему внутрішньогосподарського  контролю;

- дотримання трудової  дисципліни.

Внутрішній аудит у  порівнянні із зовнішнім є більш  поглибленим і таким, що враховує специфіку підприємства, форми звітності, яка не оприлюднюється і не розглядається зовнішнім аудитором, а саме:

- дотримання встановленої  політики підприємства;

- прогноз обсягу реалізації  продукції, товарів, робіт та  послуг, розміру отриманих прибутків;

- розробку та контроль  за дотриманням планів невідкладних заходів;

- дані аналізів кошторисів  та витрат;

- аналіз ситуацій ризику  і запобігання банкрутству;

- використання ноу-хау  тощо.

Внутрішній аудит підпорядкований  тільки керівництву підприємства або  його власнику. Тому такий аудит не є незалежним стосовно господарюючого суб'єкта, але його можна назвати незалежним стосовно внутрішніх служб та підрозділів підприємства.

 

2. Проведення аудиторської  перевірки системи внутрішнього  контролю на ТОВ «Свемон»

2.1 Завдання, мета та інформаційна база аудиторської перевірки

 

Метою аудиту системи  внутрішнього контролю є встановлення: достовірності первинних даних  відносно руху об’єктів обліку; повноти  і своєчасності відображення первинних  даних в зведених документах та облікових  регістрах; правильності ведення обліку об’єктів обліку та його відповідності прийнятій обліковій політиці; відповідності методики обліку та оподаткування операцій з об’єктами обліку чинному законодавству; достовірності відображення стану об’єктів обліку у звітності господарюючого суб’єкта.  

Предметом аудиту системи  внутрішнього контролю є господарські процеси та операції, пов’язані  з наявністю, рухом і використанням  об’єктів обліку, а також відносини, що виникають при цьому в середині підприємства і за його межами.

Елементи облікової  політики:

- перелік первинних документів з обліку об’єктів обліку;

- список осіб, які мають право підписувати документи з обліку об’єктів обліку;

 порядок контролю за матеріально відповідальними особами;

- порядок оцінки та переоцінки об’єктів обліку;

- строк корисної експлуатації об’єктів обліку.

- операції з обліку об’єктів обліку;

- записи в первинних документах, облікових регістрах та звітності;

- інформація про порушення ведення обліку, недостачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах ревізії та перевірок, висновках аудиторів, постановах правоохоронних органів.

При проведенні аудиту бухгалтерського  обліку об’єктів обліку у суб'єкта господарювання аудитор повинен використовувати такі доказові джерела інформації:

1. Первинні документи з обліку  об’єктів обліку:

2. Облікові регістри синтетичного обліку об’єктів обліку (відомості, журнали, книги).

3. Інвентаризаційні відомості, які свідчать про фактичний стан і наявність об’єктів обліку.

4. Рахунки Головної книги, призначені для обліку об’єктів обліку.

5. Бухгалтерський баланс звітного періоду

6. Звіт про фінансові.

7. Звіт про рух грошових коштів.

8. Примітки до фінансової звітності.

9. Фінансова звітність за попередній період.

10. Результати опитування і анкетування керівництва підприємства з питань збереження, використання, обліку об’єктів обліку.

11. Документація внутрішнього аудитора з контролю за об’єктами обліку.

12. Відповіді на запит від постачальників об’єктів обліку.

13. Робочі документи і звіт попереднього аудитора.

14. Контракти, угоди про оренду, страхові поліси.

15. Кошториси і плани ремонтів об’єктів обліку.

16. Наказ про облікову політику.

Створення на ТОВ «Свемон» служби внутрішнього аудиту вимагає вирішення методологічних та організаційно-технічних проблем, пов’язаних із визначенням організаційної форми служби, кола завдань та функцій, які делегуватимуться внутрішнім аудиторам, наявністю необхідних ресурсів, формуванням бюджету служби, нормативним регулюванням її роботи тощо.

Рис. 2.1 Технологія внутрішнього  аудиту корпоративного управління на ТОВ «Свемон»

 

Питання вибору організаційної форми служби внутрішнього аудиту повинно  вирішуватись індивідуально для кожного підприємства з урахуванням організаційно-правової форми, специфіки та масштабів діяльності, цілей підприємства, а також функціональних обов’язків, що визначають для внутрішніх аудиторів власники та керівники підприємства.

Базовою основою для результативної та якісної діяльності служби внутрішнього аудиту є регламенти, що визначають його організаційну та технічну сторони. Їх доцільно розробляти на основі існуючих нормативно-правових актів, опрацьовуючи з урахуванням умов функціонування підприємства, його організаційної структури, спеціалізації, беручи до уваги кваліфікацію фахівців і наявність матеріально-технічної бази. В роботі розроблено та запропоновано використовувати в практичній діяльності положення з організації діяльності служби внутрішнього аудиту, комітету з аудиту та рекомендації щодо створення внутрішньофірмових стандартів.

Головним ефектом від  діяльності служби внутрішнього аудиту є впевненість власників та менеджерів, що системи підприємства створені та функціонують адекватно, що необхідні механізми контролю вбудовано у кожний бізнес-процес та вони належно працюють. На практиці важко оцінити ефект від внутрішнього аудиту, оскільки: результат не завжди вимірюється кількісно; ефективність залежить не тільки від аудиторів, але й значною мірою – від наступних дій об’єктів аудиторського завдання з упровадження рекомендацій аудиторів; вагому роль відіграє суб'єктивізм при оцінюванні замовниками отриманих результатів.

Для оцінки системи внутрішнього контролю на ТОВ «Свемон» слід використовувати двоетапну систему оцінювання якості та ефективності діяльності служби внутрішнього аудиту. На першому етапі здійснюється розрахунок показника якості діяльності (ПЯД) служби внутрішнього аудиту за певний період як зваженої сукупності показників за наступною формулою:

 

ПЯД= 0,3×ВП+0,3×ЯЗ+0,2×РТ+0,2×ОП,                        (2.1)

де ВП – показник виконання  річного аудиторського плану (відсоткове відношення кількості виконаних  завдань до кількості запланованих);

ЯЗ – показник якості виконання аудиторських завдань (відсоткове відношення середньоарифметичної величини суми балів показників всіх аудиторів та керівників аудиторських завдань за підсумками аудиторської перевірки до максимально можливого показника балів);

РТ – результати щорічного  тестування працівників служби (середньо-арифметичне значення результатів щорічного тестування кожного працівника);

ОП – показник оцінки працівників служби (відсоткове відношення загальної суми балів оцінки всіх працівників до максимально можливої суми балів).

На другому етапі оцінюється ефективність діяльності служби внутрішнього аудиту за п'ятибальною системою. Підсумковий показник розраховується як середньоарифметичне значення балів за зазначеними критеріями до загальної кількості критеріїв, при цьому:

- до 3 балів – низька ефективність; 

- від 3,1 до 4 балів – середня ефективність; 

- від 4,1 до 5 балів – висока ефективність.

Для критеріїв оцінки ефективності діяльності служби внутрішнього аудиту встановлюється  бальна система, представлена у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Бальна система, рекомендована  для оцінювання ефективності роботи СВА

Найменування критеріїв	Оцінка
	5 балів	4 бали	3 бали	2 бали	1 бал
Охоплення щорічними перевірками  об'єктів аудиту з високим рівнем ризику	81% і вище до загальної кількості  перевірок цього року	61 -80%	41 - 60%	21- 40%	0 - 20%
Ступінь виконання рекомендацій СВА  за підсумками перевірки	75% і вище до загальної кількості  рекомендацій	57 - 74%	39 - 56%	19 - 38%	0 - 18%
Оцінка якості діяльності служби внутрішнього аудиту (ПЯД)	81% і вище	61 - 80%	41- 60%	21 - 40%	0 - 20%
Оцінка якості аудиту користувачами  та вищим керівництвом	75% і вище до максимально можливого  показника балів (60 балів)	57 - 74%	39 - 56%	19 - 38%	0 - 18%
Підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів	81% і вище до загальної кількості працівників	61 - 80%	41 - 60%	21 - 40%	0 - 20%