Розробити окремі пропозиції щодо вдосконалення обліку в СТОВ “Відродження” Казанківського району

Склад і структура  нарахованої  оплати праці в СТОВ “Відродження”  Казанківського району, тис. грн.

Складові частини оплати праці	2001		2002		2003
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Основна заробітна плата	566,5		599,7		476,6
Додаткова заробітна плата	141,6		149,9		119,1
Заохочувальні і компенсаційні  виплати	12,9		14,8		13,2
Всього	721,0	100	764,4	100	608,9	100

 

Аналізуючи дані таблиці 3.1 слід відмітити, що фонд оплати праці за аналізуємий період коливається. Якщо в 2001 році фонд оплати праці становив 721,0 тисячі гривень, то вже в 2002 році його розмір збільшився і становив 764,4 тисячі гривень, а в 2003 році він становить розміру 608,9 тисяч гривень. 

Розглядаючи основну заробітну  плату необхідно зазначити, що вона займає найбільшу питому вагу в структурі  фонду оплати праці і також  має тенденцію коливання.

Щодо додаткової заробітної плати, то  спостерігається її збільшення в 2003 році вона становить 119,1 тисяч гривень і  зменшилась у порівнянні з 2002 роком на 30,8 тисячі гривень або на 20,5 % ,а в порівнянні з 2001 роком зменшилась на 22,5 тисяч гривень або на 15,9 %.

 Найменшу частку в структурі  фонду оплати праці займають заохочувальні і компенсаційні виплати. В 2002 році вони становлять 14,8 тисяч гривень  в порівнянні з 2001 роком ці виплати збільшились на 1,9 тисяч гривень, або на 14,7% , а в 2003 році вони становлять 13,2 тисячі гривень в порівнянні з 2002 роком зменшились на 1,6 тисячі гривень або на 10,8 % .

Відомо, що на величину фонду  оплати праці впливають два фактори: чисельність працівників і середньорічна оплата праці одного працівника.

В СТОВ “Відродження “  Казанківського району у 2001 році середньо облікова чисельність працівників становить 306 чоловік , в 2002 році - 265 чоловік ,а в 2003 році 271 чоловік . В 2002 році середньо облікова чисельність працівників зменшилась в порівнянні з 2001 роком на  41 чоловіка, а в 2003 році в  порівнянні  з 2002 роком збільшилась на 6 чоловік. Розглядаючи ці показники можна сказати , що відбулася зміна чисельності працюючих.

Середньорічна оплати праці  одного працівника у 

2001 році становить  721,0тис. грн. / 306 чоловік  * 1000 =2356,21 грн. ,

 в 2002 році 764,4 тис.  грн. / 265 чоловік * 1000 =2884,53 грн. ,

 а в 2003 році вона  становить 608,9тис.грн./271 чоловік  *1000 =2246,86 грн. 

Порівнюючи середньорічну  оплату праці одного працівника можна  сказати , що в 2003 році в порівнянні з 2002 роком середньорічна оплата праці одного працівника зменшилась на 637,67 гривень ,або на 22,1 % , а в порівнянні з 2001 роком зменшилась на 109,4 гривень або на 4,6 %.

  Зменшення  суми  середньорічної оплати праці  одного працівника призвело до  того, що фонд оплати праці   у 2003 році в порівнянні з 2002 роком зменшився на 155,5 тисяч гривень , а в порівнянні з 2001 роком фонд оплати праці   зменшився на 112,1 тисячі гривень.

Таким чином, можна зробити  висновок, що фонд оплати праці в  господарстві зменшився в 2003 році в  порівнянні з 2002 роком за рахунок зменшення  отриманої валової продукції , та  за  рахунок збільшення середньорічної чисельності працівників .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Організація  зведеного  обліку оплати праці , складання  звітності

 

 

Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 року № 996-CIV (зі змінами і доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій [12].

Первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують і підтверджують  господарські операції, включаючи розпорядження  і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Порядок упорядкування, прийняття, збереження первинної документації регулюється Положенням “Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 4 травня 1995 року №88 [35].

Основним документом по обліку виходу на роботу та відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу (форма № 64 Додаток Ю). Він складається в одному примірнику впродовж місяця окремо по виробничих підрозділах і категоріях працюючих. Табель обліку робочого часу у відділках, у бригадах, в ремонтних майстернях та інших виробничих підрозділах ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні –“В”, дні хвороби -“Х”, відрядження -“СВ”, відпустка -“ЧВ”, тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. В кінці місяця табель обліку робочого часу передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Для обліку ручних та кінно-ручних робіт  застосовують Обліковий лист праці  та виконаних робіт у двох варіантах: перший (форма № 66 , Додаток Я)  для бригади або ланки, другий - (форма № 66а , Додаток Ь ) індивідуальний, на кожного працівника окремо. В облікових листах відображають назву робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаної роботи та нарахована сума оплати праці. По кожному виду робіт записують одиницю виміру, норму виробітку і розцінку. Кількість відпрацьованих коне-днів наводиться в останньому рядку по кожному виду робіт, які здійснювалися з допомогою коней.

Обліковий лист тракториста-машиніста (форма № 67 Додатки Аа,Аб) застосовується для обліку робіт трактористів-машиністів протягом 5, 10, 15 днів, тобто залежно від того, як це передбачено планом документообігу. У ньому відображаються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання. Виконані транспортні роботи тракторами оформлюють подорожнім листом трактора  (форма № 68  Додаток Ав). Дорожній лист виписує механік або бригадир кожного дня перед виїздом  із гаражу і видають на руки трактористу. На лицьовому його боці записують завдання трактористу, в якому відмічають в чиєму розпорядженні знаходиться тракторист, звідкіля і куди доставляти вантаж, клас і кількість вантажу, який необхідно перевезти та відстань перевезення. При заправленні трактора пальним заправник відмічає в дорожньому листі залишок пального при виїзді, кількість виданого пального і затверджує це своїм підписом. Механік (бригадир) перевіряє справність трактора, дає дозвіл на виїзд і відмічає час початку роботи, затверджує це своїм підписом, а тракторист розписується про прийняття трактора (в справному стані). На зворотному боці листа відображається виконане завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу.

 Для обліку виконаних робіт  у тваринництві використовують  розрахунок нарахування оплати  праці працівників тваринництва (Форма 

№69 , Додаток Аг) в якому зазначають приз віща виконавців ,посаду, кількість відпрацьованих годин ,часову тарифну ставку в день та суму нарахованої заробітної плати.

Для обліку виконаних робіт, робочого часу і заробітної плати будівництві, промислових, допоміжних та інших виробництвах і господарствах застосовують Наряд на відрядну роботу (для бригади) і Наряд на відрядну роботу (індивідуальний) . У них на лицьовому боці вказують завдання, розряд роботи, норму часу і розцінку за одиницю робіт. У Наряді на відрядну роботу (індивідуальний), крім того. Після виконання робіт записують кількість виготовлених виробів або обсяг виконаних робіт, відпрацьований час та суму нарахованої заробітної плати. На зворотному боці наряду на відрядну роботу (бригадний) заповнюють табель, в якому облічується час, відпрацьований кожним працівником. Заробіток кожного члена бригади визначається в табелі пропорційно до виконаних робіт, відпрацьованого часу, розряду робіт і встановлених розцінок.

Первинний облік нарахування заробітної плати водіям та облік перевезення вантажів автомобільним транспортом регулюється Інструкцією “Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи. Затвердженої наказом Мінстату   України і  Мінтрансу України від 07.08.1996 р. № 228 [17]. Цією Інструкцією з