Програма обслуговування туристів підприємства

    Щоб запобігти  впливу цих чинників ризику, слід:

—  дотримуватися встановлених санітарних норм і правил обслуговування;

—  застосовувати устаткування і препарати для дезінфекції, дезінсекції, стерилізації, дератизації, автоматизації виробничих процесів;

—  використовувати знаки безпеки та маркування на предметах оснащення і спорудах, що використовуються в обслуговуванні туристів (посуду, кухонного інвентарю, у т. ч. для приготування їжі у поході, місць водозабору, колодязів та ін.);

—  проводити попередній та періодичний медичний огляд персоналу обслуги;

—  інформувати туристів про небезпечних тварин, плазунів, риб, рослин, ареали поширення яких збігаються з туристичним маршрутом, про те, як уникнути небажаних контактів, яких невідкладних заходів слід вжити, що зробити у разі одержання травми (контакту).

      5 .Психофізіологічні навантаження

      Психофізіологічні чинники ризику: фізичні та нервово-психічні перенавантаження.

    Усунення  або зниження впливу психофізіологічних  чинників ризику досягається:

—  раціональною побудовою програми обслуговування туристів, графіків переміщення за маршрутом, що передбачають належні умови для нормальної життєдіяльності людини (сну, харчування, задоволення санітарних і побутових потреб);

—  врахуванням психофізіологічних особливостей туристів під

час формування туристичної  групи;

—  дотриманням ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентарю, транспортних засобів, меблів.

    Турист  намагається відпочити інтенсивно. Втім, у повсякденному житті ніхто  з нормальних людей не купається  у морі п’ять разів на день, не ходить щодня у спеку  на багатогодинні екскурсії, не  танцює і не співає сім днів  поспіль до ранку, не вживає  таких різноманітних і незвичних  страв. Тобто на відпочинку  організм піддається перенавантаженням  (за умови, якщо це не оздоровлюючий  тур під наглядом лікарів і  з дотриманням особливого режиму). Багато екскурсій, наприклад похід  у гори, морські й тривалі автобусні  екскурсії, розраховані на фізично  здорових людей, спроможних витримати  короткочасні перенавантаження. Людям  похилого віку, дітям, людям з  ослабленим організмом, хронічними  захворюваннями, тим, хто боїться  висоти або не переносить морської  хитавиці, варто порадитися з  лікарем і, можливо, відмовитися  від участі в таких походах.  Для окремих турів варто вимагати  від туристів медичної довідки,  що підтверджує можливість здійснювати  таку подорож.

    При проектуванні  маршруту варто враховувати реальну  спроможність людей сприймати  інформаційні потоки, надавати їм  вільний час для відпочинку  і самостійного ознайомлення  з туристичними ресурсами. Слід  старанно планувати програму, графік  переміщення, проведення заходів,  а також достатні тимчасові  проміжки для забезпечення нормальної  життєдіяльності людини. Визначаючи  складність екскурсійної програми, необхідно враховувати і підготовку  туристів, їхній інтелектуальний  рівень, психофізичні особливості  групи, а також традиції, звичаї, релігію.

    6. Небезпечні  випромінювання

    Небезпечними  для людини є підвищений рівень  ультрафіолетового та радіаційного  випромінювання.

    Запобігти  небезпеці ультрафіолетової радіації  на туристичних маршрутах можна  завдяки:

—  інформуванню туристів про вплив ультрафіолетового випромінювання на людину (сонячний опік, тепловий удар);

—  використанню засобів :індивідуального захисту (захисні маски,

креми, одяг, що закриває тіло; руки, ноги, сонцезахисні окуляри).

    Слід враховувати  дію цього чинника ризику при  плануванні графіка руху за  маршрутом (відкритими, незатіненими  ділянками маршруту в гірських, водних, лижних та інших походах).

    Туристичні  маршрути можна прокладати й  експлуатувати тільки в місцевостях  зі сприятливими показниками  радіологічного стану.

        7. Хімічні чинники

    До хімічних  чинників належать: токсичні, подразнювальні (дратівливі) та сенсибілізуючі. Запобігти  їм можна, якщо:

—  регулярно контролювати вміст шкідливих хімічних речовин у повітрі, воді, ґрунті, продуктах харчування та інших біологічних середовищ;

—  будувати і розміщувати об'єкти для обслуговування туристів у сприятливому щодо дії хімічних чинників ризику середовищі;

—  застосовувати препарати для дезінфекції і дезінсекції згідно з інструкцією щодо використання, усунувши можливість контакту туристів з цими засобами.

    8. Етап  перевезення

    Транспортні  засоби є джерелом підвищеної  небезпеки, незважаючи на те, що  безпека — один із найважливіших  моментів в усіх варіантах  перевезення. Автобуси потрапляють  у дорожні пригоди, залізничні  поїзди (навіть суперсучасних ліній)  сходять з рейок, морські й  річкові судна тонуть, а літаки  всіх марок і конструкцій зазнають  аварій. Причини катастроф здебільшого  мають технічний або природний  характер, але нерідко це роблять  і терористи. Щотижня світ здригається  від жахливих повідомлень та  демонстрації сцен загибелі десятків, а то й сотень туристів. Проте  в загальному обсязі перевезень  це низький відсоток випадків, інакше ніхто б нікуди не  їздив. Крім того, кожний турист, відправляючись у подорож, зрозуміло,  вважає, що саме з ним нічого  такого не трапиться.

    На кожному  виді транспорту діють свої  правила та інститут страхування  пасажирів і їхнього багажу. Це  відображено у міжнародних Конвенціях  про повітряні, морські, автомобільні  та залізничні перевезення, у  яких правила безпеки посідають  центральне місце.

    9. Специфічні  чинники ризику

    Специфічні  чинники ризику в туризмі зумовлені:

    — можливістю  виникнення природних і техногенних  катастроф у зоні розміщення  туристського підприємства або  маршруту, а також інших надзвичайних  ситуацій (зокрема, пов'язаних зі  станом громадського порядку  в районі обслуговування туристів);

—  технічним станом використовуваних об'єктів матеріально-технічної бази (туристських готелів, баз, кемпінгів, канатних доріг і бугельних підйомників, туристських трас, серед них гірсько-пішохідних, лижних, гірськолижних, водних, верхових і в'ючних тварин, різноманітних транспортних засобів, велосипедів, маломірних і гребних суден, архітектурних, природних пам'яток);

—  складним рельєфом місцевості (річковими порогами, гірськими схилами, скельними, льодовими ділянками туристських трас);

—  рівнем професійної підготовленості персоналу (інструкторів, екскурсоводів);

—  підготовкою туристів до пересування за маршрутом певного виду і категорії складності (інструктаж, екіпірування);

—  інформаційним забезпеченням (гідрометеорологічні прогнози, маркування трас туристських маршрутів).

    При виникненні  надзвичайних ситуацій (стихійні  лиха: виверження вулканів, шторми, урагани, зливи і повені, землетруси, спалахи небезпечних інфекційних  захворювань) спеціальні національні  та міжнародні органи і служби  вживають негайних заходів з  порятунку людей, зокрема туристів, і вивезення їх із небезпечних районів. В Україні ці питання вирішує Міністерство з питань надзвичайних ситуацій (МНС).

    В Україні  діє Закон «Про туризм», який  передбачає систему гарантування  безпеки туристів та порядок  продажу туристичних послуг, включаючи  розгляд усіляких ризиків, що  можуть спричинити несприятливі  наслідки і завдати шкоди здоров'ю  туриста та його майну. 

6. Індивідуальне  завдання на тему:

«Оцінка факторів зовнішнього  середовища та їх вплив на туристичне підприємство»

      Оскільки  кожна організація, що функціонує в  ринковій економіці є відкритою  системою, то на її діяльність великий  вплив справляє сукупність різноманітних  факторів із зовні (фактори зовнішнього  середовища).  Характерною рисою таких зовнішніх факторів є те, що сама фірма та система її менеджменту, у більшості випадків, не в змозі змінити їх чи вплинути на їхній розвиток. По суті підприємству залишається адаптуватися до змін у навколишньому середовищі та знаходити певну вигоду для себе у майбутньому. Із розвитком конкурентного середовища зростає значення швидкості адаптації фірми до даних змін, що відбуваються за межами організації.

      Загалом зовнішнє середовище фірми поділяють  на середовище опосередкованого та прямого  впливу. Розглянемо основні фактори  зовнішнього середовища опосередкованого (непрямого) впливу і фактори прямого  впливу .

      Існує велика сукупність факторів зовнішнього  середовища опосередкованого впливу, що прямо не впливають на діяльність фірми, але задають загальні тенденції  розвитку усіх фірм певної галузі або  ж економіки загалом. Незважаючи на всю різноманітність цих факторів, їх можна об’єднати у такі групи  факторів, як: політичні, економічні, соціальні, технологічні, правові, міжнародні, культурні. Даний перелік може бути продовжений  або ж зменшений відповідно до особливостей діяльності фірми, що розглядається  та сфери економіки, у якій дане підприємство функціонує.

      Збільшення  середньої заробітної плати в  країні та збільшення потенційних споживачів у наслідок демографічних процесів дає фірмі можливості і по збільшенню продажів своїх продуктів. Вплив  саме цих факторів можна пояснити тим, що самі туристичні продукти, що пропонуються фірмою не є продуктами першої необхідності, а їх споживання зростає прямо  пропорційно до наявних в населення  коштів.

      Як  негативний фактор, пов'язаний із цим  можна назвати значне податкове  навантаження підприємств різного  виду (власники і працівники яких формують середній прошарок населення і є  потенційними клієнтами тур фірми), що показує велику частину національного  доходу, який перерозподіляється державою на користь незаможного населення (яке не є споживачем туристичних  послуг фірми) .

      Крім  цього, великий вплив на діяльність фірми здійснюють правові фактори. Адже нестабільність і швидка зміна  законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність підприємств  туризму не сприяє їх стабільній діяльності і вимагає від підприємства постійного моніторингу правової сфери.

      Все більш напружена ситуація складається  із розробкою нових туристичних  продуктів, життєвий цикл яких стає все  коротшим й коротшим, що змушує підприємство відповідно реагувати.

      Безумовною  «можливістю» для підприємства є  використання наявних природних  ресурсів країни загалом та області  зокрема (наприклад, лісових, ландшафтних, водних, термальних та ін.), які відіграють одну з визначальних ролей у діяльності туристичної фірми.

      Слід  окремо визначити політичні фактори, а саме нестабільну ситуацію останніх років у політичному житті  держави. Звісно, це є негативним фактором, що обмежує діяльність підприємств  зокрема відносно співпраці із міжнародними партнерами.

      Також важливою складовою середовища є  культурна складова та можливості її використання у діяльності фірми.

      Як  вже вище зазначалося, в нашій  країні є досить хороші перспективи  щодо розвитку туризму та діяльності, пов’язаної з ним.

      Туризм  сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню українців  та іноземних громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної  рівноваги.

      На  діяльність підприємства із середовища прямого впливу найбільший вплив  здійсню конкуренти та постачальники. Держава в особі місцевих органів  влади здійснює вплив середнього рівня, що пов'язаний із регулюванням діяльності, видачею ліцензій, перевірок різноманітних  державних органів.

      Високі  можливості зростання галузі та темпи  її зростання уже зараз. Але разом  із цим і високий рівень конкуренції, інтенсивності технологічних нововведень  та є можливість появи нових фірм-конкурентів  через відсутність потужних вхідних  бар’єрів у галузі. Досить високий  вплив постачальників пояснюється  тим фактом, що фірми не проводять  діяльність по забезпеченню зарубіжного  відпочинку самостійно, а з допомогою  і інших операторів туристичної  діяльності. А саме левова частка проданих продуктів припадає на туристичні послуги  зарубіжного відпочинку.

      З кожним роком конкуренція на ринку  туристичних послуг стає все більш  жорсткішою. З кожним роком на цьому  ринку з’являється все більше і більше підприємств. Тому кожна  фірма повинна уважно відслідковувати  своїх конкурентів, слідкувати за їх діяльністю, останніми досягненнями чи невдачами.

      Ефективна співпраця турагенції з туроператорами є однією із найважливіших складових  успіху фірми. Туроператори – це юридичні особи, створені згідно із Законом України, для яких виключною діяльністю є  організація та забезпечення створення  туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а  також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг, і які в установленому  порядку отримали ліцензію на тур  операторську діяльність.