Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Сентября 2013 в 17:08, реферат

Описание работы

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" та з метою приведення порядку здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті у відповідність до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність:

Работа содержит 1 файл

22.doc

— 740.00 Кб (Скачать)

Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена  платником, перевищує суму, що є на його рахунку.

4.5. Банк платника приймає вимогу-доручення  від платника протягом 20 календарних  днів з дати оформлення її  отримувачем. 

4.6. Причини неоплати платником  вимоги-доручення з'ясовуються безпосередньо  між платником та отримувачем коштів без втручання банку.

Глава 5. Примусове списання коштів на підставі виконавчих документів, що видані судами

5.1. Відповідно до статті 1071 Цивільного  кодексу України кошти можуть  бути списані з рахунку клієнта  без його доручення на підставі рішення суду.

5.2. Примусове списання коштів  банки виконують з рахунків, які  відкриті клієнтами в банках  відповідно до нормативно-правових  актів Національного банку, що  регулюють порядок відкриття  та використання рахунків.

Примусове списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

У разі надходження до банку  платіжних вимог на примусове списання коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу державного казначейства, якщо це передбачено договором між банком та органом державного казначейства, або повертаються стягувачу без виконання відповідно до пункту 2.18 глави 2 цієї Інструкції.

5.3. Примусове списання коштів  з рахунків платників ініціюють  стягувачі на підставі виконавчих  документів, виданих судами.

5.4. За необґрунтованість примусового  списання коштів, недостовірність  даних, зазначених у платіжній  вимозі, стягувач несе відповідальність  згідно із законодавством України. 

5.5. Для примусового списання  коштів стягувач оформляє не  менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу за формою, наведеною в додатку 4, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції та цій главі.

У реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа. Якщо в реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги зазначено характер сум, що підлягають списанню згідно з виконавчим документом, то платіжна вимога виконується відповідно до пункту 2.22 глави 2 цієї Інструкції. Виконавчий документ, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, банку не подається.

5.6. Платіжну вимогу стягувач  подає до банку, що його обслуговує, разом із двома примірниками  реєстру платіжних вимог за  формою, наведеною в додатку 9 до цієї Інструкції, реквізити якого заповнюються згідно з вимогами, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції.

Банк, що обслуговує стягувача, приймає  платіжні вимоги протягом 10 календарних  днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

5.7. Якщо платник і стягувач  обслуговуються в різних банках, то банк, що обслуговує стягувача,  надсилає банку платника не  менше ніж два примірники платіжної  вимоги на примусове списання  коштів (один з яких - перший). Крім того, стягувачу повертається не менше ніж один примірник платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог. Перший примірник реєстру платіжних вимог залишається в банку, що обслуговує стягувача.

5.8. Якщо стягувач сам надсилає  до банку платника (відповідно до пункту 2.13 глави 2 цієї Інструкції) платіжну вимогу на примусове списання коштів, то банк, що обслуговує стягувача, повертає стягувачу всі примірники платіжної вимоги та не менше ніж один примірник реєстру. Перший примірник реєстру платіжних вимог із написом про одержання примірників платіжної вимоги, засвідчений підписом стягувача, залишається в банку, що обслуговує стягувача.

5.9. Банк платника приймає до  виконання платіжну вимогу стягувача  незалежно від наявності достатнього  залишку коштів на рахунку платника.

5.10. У разі недостатності коштів  на рахунку платника банк виконує  платіжну вимогу в межах залишку  коштів згідно з главою 2 цієї  Інструкції.

Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіальним ордером, у  реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату платіжної вимоги, яку частково сплачено, суму, що залишилася до сплати, та повторює текст, що наведений у реквізиті "Призначення платежу" цієї платіжної вимоги. Для підтвердження часткової оплати відповідальний виконавець на першому примірнику платіжної вимоги окреслює реквізит "Сума" та зазначає на зворотному боці дату, суму часткового платежу, засвідчуючи це своїм підписом.

Перший примірник платіжної  вимоги, на підставі якого здійснено  часткову оплату, залишається на зберіганні в банку платника.

5.11. Банк не пізніше ніж наступного  робочого дня повідомляє платника  про надходження платіжної вимоги  на примусове списання коштів  з його рахунку, якщо умова  про таке повідомлення передбачена  договором про розрахунково-касове обслуговування цього платника (у порядку, передбаченому договором).

5.12. Стягувач може відкликати  платіжну вимогу в будь-який  час до списання коштів з  рахунку платника шляхом подання  листа про відкликання до банку,  що обслуговує стягувача. 

Платіжна вимога відкликається лише в повній сумі.

У листі про відкликання платіжної  вимоги стягувач зазначає таке: назву  платника та номер його рахунку, назву  та код банку платника, номер, дату і суму, зазначену в документі, що відкликається. Цей лист засвідчується підписами відповідальних осіб стягувача та відбитком печатки, які мають відповідати зразкам підписів та відбитка печатки, заявленим у картці із зразками підписів та відбитка печатки, що зберігається в банку, який обслуговує стягувача.

5.13. Банк стягувача не пізніше наступного робочого дня надсилає до банку платника лист про відкликання платіжної вимоги. Якщо стягувач самостійно доставив у банк платника лист про відкликання платіжної вимоги, на якому є підпис відповідального виконавця та відбиток штампа банку, що обслуговує стягувача, то банк платника приймає цей лист до виконання.

Банк платника, отримавши лист про  відкликання платіжної вимоги, не списує кошти з рахунку платника і через банк, що обслуговує стягувача, або безпосередньо стягувачу  повертає платіжну вимогу.

5.14. Банк платника не має права  на списання коштів з рахунку  платника коштів за платіжною  вимогою після отримання листа  про її відкликання. Якщо всупереч  отриманому листу про відкликання  платіжної вимоги її суму списано  з рахунку платника та перераховано стягувачу, то повернення цієї суми платник здійснює в судовому порядку. Банк, що не виконав лист про відкликання або прострочив строк його передавання банку платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Глава 6. Договірне списання

6.1. Фізичні та юридичні особи,  укладаючи договори між собою,  передбачають у них право отримувача  на договірне списання коштів  з рахунку платника за його  дорученням. Це право отримувач  може використати в разі настання  строку платежу, обумовленого в договорі з платником, або прострочення платником цього строку.

6.2. Банк обумовлює своє право  на здійснення договірного списання  за дорученням платника з його  рахунку в договорі про розрахунково-касове  обслуговування або іншому договорі  про надання банківських послуг.

6.3. Договір має містити інформацію, яка потрібна для належного  виконання банком доручення платника, зокрема: 

умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання;

номер рахунку платника, з якого  має здійснюватися договірне списання;

назву отримувача;

номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку  платника;

перелік документів, які отримувач  має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі).

6.4. Отримувач для здійснення  договірного списання оформляє  платіжну вимогу, яку подає до  банку, що обслуговує платника, відповідно до пункту 2.13 глави  2 цієї Інструкції.

Платіжна вимога оформляється за формою, наведеною в додатку 4, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції. У реквізиті "Призначення платежу" отримувач зазначає назву, номер і дату договору з платником, яким передбачене право отримувача на договірне списання, а також назву і статтю закону, що передбачає таке списання.

6.5. Платіжні вимоги про здійснення  договірного списання коштів  з рахунків платників банки  приймають і виконують відповідно  до глави 2 цієї Інструкції.

6.6. Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку  платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату та пункт договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

6.7. Фізичні та юридичні особи  в договорах з банками про  розрахунково-касове обслуговування  або інших договорах про надання банківських послуг можуть передбачати доручення банку на договірне списання з їх рахунків коштів на користь третіх осіб.

Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний документ, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає інформацію про платіж і номер, дату та пункт договору, за яким передбачено можливість застосування договірного списання.

Глава 7. Розрахунки із застосуванням  розрахункових чеків 

7.1. Розрахункові чеки (далі в  цій главі - чеки) використовуються в безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи, надані послуги).

Чеки використовуються лише для  безготівкових перерахувань з рахунку  чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 7.10 цієї глави).

7.2. Чеки виготовляються на замовлення  банку Банкнотно-монетним двором  Національного банку чи іншим  спеціалізованим підприємством  на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог, передбачених цією Інструкцією (додатки 5 і 6). Чеки (додаток 5) брошуруються в розрахункові чекові книжки (далі в цій главі - чекові книжки) по 10, 20, 25 аркушів (додаток 10).

Чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій (додаток 6), виготовляються як окремі бланки, облік яких банки ведуть окремо від чекових книжок.

Чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.

7.3. Для гарантованої оплати чеків  чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" відповідних балансових рахунків (далі в цій главі - аналітичний рахунок "Розрахунки чеками") у банку-емітенті.

Для цього разом із заявою про  видачу чекової книжки чекодавець подає  до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок "Розрахунки чеками" (фізична особа може подавати заяву про перерахування коштів за формою, наведеною в додатку 11 до цієї Інструкції, або вносити суму готівкою). 

7.4. Чекову книжку на ім'я чекодавця (фізичної особи) банк-емітент видає на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця.

Один або кілька чеків на ім'я  чекодавця (фізичної особи) банк-емітент  може видати на суму, що не перевищує  залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена ним готівкою.

7.5. Строк дії чекової книжки - один рік, чека, який видається  фізичній особі для одноразового  розрахунку, - три місяці з дати  їх видачі. День оформлення чекової  книжки або чека не враховується. Чеки, виписані після зазначеного строку, уважаються недійсними і до оплати не приймаються.

Строк дії невикористаної чекової  книжки може продовжуватися за погодженням  з банком-емітентом, про що він  робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому  куті), засвідчуючи її підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

Информация о работе Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті