Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

1.24. Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний:

виконати вказівку банку, що обслуговує ініціатора, щодо зупинення зарахування  суми переказу на рахунок отримувача або, якщо вона вже зарахована, здійснити блокування цієї суми на рахунку отримувача;

зарахувати кошти, переказ яких зупинено відповідно до вказівки, на відповідний  балансовий рахунок, на якому кошти  обліковуватимуться до отримання від  банку, що обслуговує ініціатора, указівки щодо повернення коштів ініціатору переказу або зарахування суми переказу на рахунок отримувача;

виконати вказівку банку ініціатора щодо повернення ініціатору переказу або зарахувати на рахунок отримувача відповідну суму переказу, зарахування  якої було зупинено.

1.25. Якщо вказівка банку ініціатора щодо повернення коштів надходить одночасно з указівкою про зупинення зарахування переказу, то банк отримувача зобов'язаний здійснити повернення відповідних коштів за реквізитами, зазначеними у вказівці. Банк отримувача в день одержання вказівки перераховує з відповідного рахунку суму переказу розрахунковим документом, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає реквізити платіжного доручення, зарахування суми переказу за яким зупинено, а також повторює текст "Призначення платежу" цього доручення.

Якщо сума переказу вже зарахована на рахунок отримувача, то банк отримувача зобов'язаний заблокувати відповідну суму коштів на рахунку отримувача на строк до п'яти робочих днів і повідомити про це банк ініціатора, який мав би можливість (або його клієнт) вирішити питання щодо повернення в установленому законодавством України порядку суми переказу.

Одночасно з блокуванням суми коштів на рахунку отримувача банк отримувача також повідомляє отримувача про  надходження від банку ініціатора відповідної вказівки щодо повернення коштів та банківські реквізити, за якими отримувач має повернути кошти.

1.26. Якщо отримувач ініціює повернення  суми переказу ініціатору за  реквізитами, зазначеними банком  ініціатора, то банк отримувача  розблоковує відповідну суму коштів на рахунку отримувача та виконує його платіжне доручення на перерахування цих коштів.

Якщо отримувач не дає згоди  на повернення коштів і банк ініціатора в строк до п'яти робочих днів не вирішив питання щодо повернення в установленому законодавством України порядку суми переказу, то банк отримувача розблоковує відповідну суму коштів на рахунку отримувача.

1.27. Відповідальність за невиконання  вказівки про зупинення зарахування  суми переказу на рахунок отримувача  або, якщо вона вже зарахована, про її блокування банк, що обслуговує отримувача, і його керівництво несуть відповідно до законодавства України. Якщо немає коштів на рахунку отримувача на час надходження такої вказівки, то банк, що обслуговує отримувача, і його керівництво відповідальності не несуть.

1.28. Законодавством України і  договорами можуть бути передбачені  додаткові санкції, крім зазначених  у цій главі, за окремі порушення  під час виконання грошових  зобов'язань або здійснення примусового  списання коштів.

1.29. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів/страхових внесків (обов'язкових платежів), за винятком випадків, передбачених законами України.

Відповідальність за відповідність  інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього  шкоду.

Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України.

Спірні питання між банками  та їх клієнтами розглядаються ними відповідно до законодавства України.

Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.

Глава 2. Загальні правила документообігу

2.1. Розрахункові документи складаються  на бланках, форми яких наведені  в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав.

У бланках форм розрахункових документів допускається застосування як слова "отримувач", так і слова "одержувач".

2.2. Бланки розрахункових документів (крім розрахункових чеків, що належать до документів суворого обліку та/або виготовляються і розповсюджуються централізовано) виготовляються на папері формату А4 або А5 будь-яким способом (друкарським, з використанням комп'ютерної техніки тощо) за умови обов'язкового забезпечення наявності та схематичного розташування всіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи тощо, за винятком цифр у квадратних дужках, що позначають номери реквізитів) згідно із зразками, наведеними в додатках до цієї Інструкції.

Усі текстові елементи бланків мають  бути виконані українською мовою.

2.3. Відповідальність за правильність  заповнення реквізитів розрахункового  документа, у тому числі номерів  рахунків і кодів банків, суми  податку на додану вартість  і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

2.4. Банки перевіряють відповідність  заповнення реквізитів розрахункових  документів клієнтів вимогам  додатка 8 до цієї Інструкції:

банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення);

банк отримувача - заповнення таких реквізитів: "Отримувач", "Код отримувача", "Рахунок отримувача", "Банк отримувача", "Код банку отримувача", а також "М. П. отримувача" та "Підписи отримувача" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення);

банк стягувача - заповнення таких  реквізитів: "Стягувач", "Код стягувача", "Рахунок стягувача", "Банк стягувача", "Код банку стягувача", а також "М. П. стягувача" та "Підписи стягувача" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).

2.5. Якщо розрахункові документи,  у яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5 і 6 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави.

Також банки повертають без виконання  розрахункові документи, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено  хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування";

немає супровідних документів, надання  яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або  закінчився строк дії цих супровідних документів;

розрахунковий документ подано до банку  з порушенням законодавства України, або документ не може бути виконано відповідно до законодавства України;

порушено інші вимоги цієї глави  та глави 5 цієї Інструкції.

У разі недотримання банками вимог, викладених у цьому пункті та в  пункті 2.4 цієї глави, відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувачу), покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача).

2.6. Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше ніж два), з використанням електронно-обчислювальних та друкарських машин (далі - технічні засоби), за один раз з використанням копіювального або самокопіювального паперу.

Якщо використання копіювального (самокопіювального) паперу неможливе, то на всіх тотожних примірниках розрахункового документа в правому верхньому  куті проставляються їх порядкові номери (наприклад, 1, 2, 3 тощо).

Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки (кульковою  ручкою, чорнилом темного кольору).

2.7. Перший примірник розрахункового  документа (незалежно від способу  його виготовлення) має містити  відбиток печатки (якщо наявність  печатки передбачена) та підписи/підпис відповідальних осіб/особи.

2.8. Під час підписування розрахункового  документа не дозволяється використання  факсиміле, а також виправлення  та заповнення розрахункового  документа в кілька прийомів.

2.9. Банк не має права робити  виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

2.10. Клієнт, виходячи з технічних  можливостей своїх та обслуговуючого  банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі між банком та клієнтом про розрахунково-касове обслуговування.

Банк, що обслуговує платника із застосуванням  систем дистанційного обслуговування, зобов'язаний перевірити відповідність  номера рахунку платника і його коду (номера), що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання, лише якщо вони належать цьому платнику.

2.11. Якщо закінчення строку для  пред'явлення розрахункового документа  в банк припадає на неробочий  день, то останнім днем строку  вважається робочий день, наступний  за неробочим.

2.12. Розрахункові документи приймаються  банками без обмеження їх максимальної  або мінімальної суми, крім випадків, передбачених чинним законодавством, у тому числі нормативно-правовими  актами Національного банку. 

2.13. Банки приймають до виконання  лише розрахункові документи:

своїх клієнтів, які подають їх у банк у порядку, передбаченому  договорами про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів;

клієнтів інших банків або органів  державного казначейства, якщо документи  надсилають безпосередньо інші банки або органи державного казначейства;

платіжні вимоги стягувача на примусове  списання коштів, на яких є підпис відповідального  виконавця та відбиток штампа банку, що обслуговує цього стягувача, якщо він доставляє їх у банк платника самостійно (посильним, рекомендованим або цінним листом тощо).

Розрахункові документи, оформлені  своїми клієнтами, банк приймає протягом часу, визначеного в договорах  про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів. Розрахункові документи, оформлені клієнтами інших банків або органів державного казначейства, банк приймає протягом операційного дня.

2.14. Банк платника на всіх  примірниках прийнятих розрахункових  документів і на реєстрах обов'язково  заповнює реквізити "Дата надходження"  і "Дата виконання", а банк  стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою  його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит "Дата надходження" може не заповнюватися.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

2.15. Порядок повернення банком  своїм клієнтам оформлених ними  розрахункових документів та  супровідних документів визначається  в договорах про розрахунково-касове  обслуговування клієнтів. Банк, повертаючи  розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

2.16. Якщо на вимогу банку клієнт не надасть документи і відомості, що потрібні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану, або умисно подасть неправдиві відомості про себе, то банк повертає йому платіжне доручення без виконання. Банк, повертаючи таке платіжне доручення в день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на цей пункт) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).