Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку  визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача;

платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача;

платіжні інструменти - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку платника;

платник - особа, з рахунку якої ініціюється переказ грошей або яка ініціює переказ шляхом подання до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом з відповідною сумою грошей;

помилкове списання/зарахування  коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача;

розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;

розрахунковий чек - розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів;

розрахунково-касове обслуговування - надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно;

списання договірне (далі - договірне списання) - списання грошей, що банк здійснює згідно з дорученням його клієнта та в порядку, передбаченому в укладеному ними договорі;

списання примусове (далі - примусове списання коштів) - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом;

сума переказу - відповідна сума коштів, яка в результаті переказу має бути зарахована на рахунок отримувача або видана йому в готівковій формі;

супровідні  документи - документи, подання яких разом із розрахунковим документом передбачене цією Інструкцією або договором, укладеним між банком та клієнтом;

учасники безготівкових  розрахунків - банки та їх філії, підприємства, фізичні особи, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти;

фізичні особи - фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;

чекодавець - підприємство або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його;

чекодержатель - підприємство або фізична особа, яка є отримувачем коштів за чеком.

1.5. Учасники безготівкових розрахунків  відкривають рахунки в порядку,  що встановлюється нормативно-правовими  актами Національного банку з  питань відкриття та використання рахунків, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Рахунки для обліку коштів у розрахунках  за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо) відкриваються підприємствами в банку, що їх обслуговує, лише на підставі заяви про відкриття акредитива, заяви про перерахування коштів тощо.

Порядок проведення розрахункових  операцій за цими рахунками регулюється  цією Інструкцією, іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Якщо законами або актами Кабінету Міністрів України встановлено, що розрахунки за рахунками здійснюються за спеціальним режимом, то ця Інструкція застосовується в частині, що не суперечить йому.

1.6. Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

Банк не має права визначати  та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

У випадках, передбачених законодавством України, клієнт може здійснювати платежі  в інтересах третіх осіб.

1.7. Кошти з рахунків клієнтів  банки списують лише за дорученнями  власників цих рахунків (включаючи  договірне списання коштів згідно  з главою 6 цієї Інструкції) або  на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

1.8. Доручення платників та розпорядження  стягувачів про списання коштів  з рахунків платники та стягувачі  складають на відповідних бланках  розрахункових документів, форма  та порядок оформлення яких  визначаються цією Інструкцією.

Платник може давати доручення про  списання коштів зі свого рахунку  в формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором  між ним і банком. Банк для здійснення розрахункових операцій може формувати  електронні розрахункові документи.

Порядок оформлення, приймання, оброблення електронних розрахункових документів та здійснення розрахункових операцій з їх застосуванням регулюється  окремими нормативно-правовими актами Національного банку, за винятком випадків, визначених цією Інструкцією.

1.9. Доручення платників про списання  коштів зі своїх рахунків банки  приймають до виконання виключно  в межах залишку коштів на  цих рахунках або якщо договором  між банком та платником передбачено  їх приймання та виконання  в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Для списання коштів з рахунку платника банк платника застосовує платіжні інструменти, які визначені цією главою, згідно з нормативно-правовими актами Національного  банку та внутрішніми процедурами  банку.

1.10. Платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платників банки приймають незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконують їх у межах залишку коштів згідно з главою 2 цієї Інструкції.

1.11. Якщо немає/недостатньо коштів  на рахунку платника, то банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових документів, не оплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.

1.12. Банк (філія, відділення), який  не може виконати розрахунковий  документ на списання/примусове  списання коштів з рахунку  клієнта банку в установлений  законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний:

узяти розрахунковий документ платника/стягувача  на обліковування за відповідним  позабалансовим рахунком;

надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу  про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 23);

ужити заходів для відновлення  своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

1.13. Під час здійснення розрахунків  можуть застосовуватись акредитивна,  інкасова, вексельна форми розрахунків,  а також форми розрахунків  за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.

Ця Інструкція встановлює правила  використання під час здійснення розрахункових операцій платіжних  інструментів у формі:

меморіального ордера (додатки 1, 24, 25, 26);

платіжного доручення (додаток 2);

платіжної вимоги-доручення (додаток 3);

платіжної вимоги (додаток 4);

розрахункового чека (додатки 5 та 6);

акредитива (додаток 7).

Використання банківських платіжних  карток та векселів як платіжних інструментів регулюється законодавством України, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

1.14. Клієнти банків для здійснення  розрахунків самостійно обирають  передбачені цією главою платіжні  інструменти (за винятком меморіального  ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Банк під час здійснення розрахункових  операцій застосовує платіжні інструменти, що визначені цією главою, згідно із нормативно-правовими актами Національного  банку та внутрішніми процедурами  банку.

1.15. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.

За несвоєчасне списання/зарахування  коштів з/на рахунків/и клієнтів банки  несуть відповідальність згідно із законодавством України та укладеними договорами.

Платник несе відповідальність перед  банком, що його обслуговує, згідно з  укладеним між ними договором.

1.16. Платники самостійно нараховують  пеню на несвоєчасно сплачені  ними суми податкового боргу, оформляючи і подаючи до банку окреме платіжне доручення про сплату пені.

У платіжному дорученні про сплату пені в реквізиті "Призначення  платежу" зазначається таке: "Пеня за прострочення... (вид платежу)", а також номер, дата і сума розрахункового документа про сплату податкового боргу, за прострочення якого нараховано пеню. Крім того, у цьому реквізиті платіжного доручення платник може наводити розрахунок суми пені з посиланням на закон, згідно з яким установлено її розмір.

1.17. Виконання банком обмеження права клієнта щодо розпорядження коштами, що зберігаються на його рахунку/ах, у разі прийняття судом у випадках, установлених законом, рішення про зупинення видаткових операцій за рахунком/ами клієнта або заборону виконання операцій за рахунком/ами клієнта (далі - зупинення видаткових операцій за рахунком/ами клієнта) здійснюється на підставі постанови державного виконавця щодо зупинення операцій.

Якщо рішення (розпорядження) про  зупинення видаткових операцій за рахунком/ами  клієнта надійшло від органу, який не має відповідних повноважень щодо прийняття цього рішення (розпорядження), або оформлено з порушенням законодавства України, то банк не пізніше наступного робочого дня повертає його без виконання разом з листом про причину повернення (з обов'язковим посиланням на статтю закону та/або нормативно-правовий акт України, який порушено).

1.18. Постанови державних виконавців  щодо зупинення операцій за  рахунком/ами клієнта виконуються  безпосередньо тими банками/філіями/відділеннями (далі - банк), у яких відкриті рахунки клієнта. Банк обліковує ці постанови на відповідному позабалансовому рахунку.

Право клієнта на розпорядження  коштами, що є на його рахунку/ах, відновлюється  на підставі відповідної постанови  державного виконавця, прийнятої на виконання рішення суду.

1.19. Якщо протягом дії постанови  державного виконавця щодо зупинення  операцій за рахунком/ами клієнта  до банку надійдуть інші постанови  державного виконавця щодо зупинення  операцій, то банк обліковує їх  на відповідному позабалансовому рахунку та виконує в порядку послідовного надходження до банку.

1.20. Якщо протягом дії постанови  державного виконавця щодо зупинення  операцій за рахунком/ами клієнта  до банку надійдуть постанови  державного виконавця про арешт  коштів на рахунку/ах цього клієнта, то банк обліковує ці постанови на відповідному позабалансовому рахунку. Після закінчення дії постанови щодо зупинення операцій за рахунком/ами клієнта банк виконує постанови про арешт коштів у порядку їх послідовного надходження.

1.21. Якщо на кошти клієнта відповідно до постанови державного виконавця накладено арешт, то в разі надходження від державного виконавця постанов щодо зупинення операцій за рахунком/ами клієнта банк обліковує їх на відповідному позабалансовому рахунку. Після вжиття заходів щодо арешту коштів банк виконує постанови щодо зупинення операцій за рахунком/ами клієнта в порядку їх послідовного надходження.

1.22. Якщо протягом дії постанови  державного виконавця щодо зупинення  операцій за рахунком/ами клієнта  до банку надійде платіжна вимога про списання коштів з рахунку цього клієнта, що оформлена на підставі виконавчого документа, виданого судом, то вона підлягає виконанню, за винятком випадків уведення мораторію відповідно до законів України.

1.23. Банк, що обслуговує ініціатора, у разі виникнення обґрунтованої підозри ініціювання переказу без законних підстав має право надіслати (на паперовому або електронному носіях) вказівку банку, що обслуговує отримувача, зупинити зарахування суми переказу на рахунок отримувача або, якщо вона вже зарахована, заблокувати на строк до п'яти робочих днів відповідну суму коштів на рахунку отримувача до з'ясування всіх обставин. Указівка складається за довільною формою та засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку, що обслуговує ініціатора.