Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Постанова Правління  Національного банку України 
від 21 січня 2004 року N 22

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України  
29 березня 2004 р. за N 377/8976

Додатково див. лист 
 Національного банку України 
 від 8 квітня 2004 року N 25-111/594-3481

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" та з метою приведення порядку  здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті у відповідність до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію про  безготівкові розрахунки в Україні  в національній валюті (додається).

2. Визнати такими, що втратили  чинність:

постанову Правління Національного  банку України від 29.03.2001 N 135 "Про  затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 за N 368/5559;

постанову Правління Національного  банку України від 01.08.2001 N 318 "Про  затвердження Змін до Інструкції про  безготівкові розрахунки в Україні  в національній валюті", зареєстровану  в Міністерстві юстиції України 14.09.2001 за N 818/6009;

пункт 1.13 постанови Правління Національного  банку України від 04.12.2001 N 495 "Про  приведення у відповідність до законодавства  про судочинство нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції  України 10.12.2001 за N 1022/6213;

постанову Правління Національного  банку України від 10.05.2002 N 173 "Про  затвердження Змін до Інструкції про  безготівкові розрахунки в Україні  в національній валюті", зареєстровану  в Міністерстві юстиції України 24.05.2002 за N 448/6736;

постанову Правління Національного  банку України від 12.02.2003 N 45 "Про  внесення змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.02.2003 за N 121/7442;

постанову Правління Національного банку України від 26.02.2003 N 66 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 12.03.2003 за N 197/7518;

постанову Правління Національного банку України від 16.04.2003 N 149 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.05.2003 за N 357/7678;

постанову Правління Національного  банку України від 04.06.2003 N 227 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 за N 475/7796.

3. Департаменту платіжних систем (В. М. Кравець) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі, а банкам - до відома своїх клієнтів.

4. Постанова набирає чинності  через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.  

 

Голова

С. Л. Тігіпко

 
 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО  постановою Правління Національного банку України  від 21 січня 2004 р. N 22 Зареєстровано   в Міністерстві юстиції України   29 березня 2004 р. за N 377/8976

 

Інструкція 
про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Глава 1. Загальні положення 

1.1. Ця Інструкція розроблена  відповідно до Законів України  "Про Національний банк України", "Про банки і банківську  діяльність", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).

1.2. Інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

1.3. Вимоги цієї Інструкції поширюються  на всіх учасників безготівкових  розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними.

1.4. Терміни в цій Інструкції  вживаються в такому значенні:

авізуючий банк - банк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату;

акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж;

акцепт - згода на оплату або гарантування оплати документів;

банк платника/отримувача/стягувача  - банк, що обслуговує платника/отримувача/стягувача;

банк-емітент - банк, що відкрив акредитив або здійснив емісію цінних паперів, платіжних карток, або видав розрахунковий чек (розрахункову чекову книжку);

безготівкові  розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;

бенефіціар - особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив;

відповідальний  виконавець - працівник банку, який відповідно до своїх службових обов'язків має повноваження вчиняти від імені банку певні дії, пов'язані із здійсненням розрахунків;

відповідний рахунок/відповідний позабалансовий рахунок - рахунок, призначення якого відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 N 388, відповідає економічній суті операції, що за ним відображається;

виконуючий  банк - банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено йому банком-емітентом, також може бути авізуючим банком;

власник рахунку  в банку (далі - власник рахунку) - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому;

дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі - члені платіжної системи;

дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта;

дистанційне розпорядження - розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку;

документи, що засвідчують особу, - паспорт громадянина України, для громадян інших країн - паспортний документ, посвідка на проживання особи без громадянства та інші, визначені законодавством, документи;

електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами;

заявник акредитива - платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива;

інкасування (інкасо) - здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах;

клієнт - особа, яка має рахунок у банку або користується його послугами;

код банку - реквізит банку, визначений і включений до довідника банківських установ України згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють питання міжбанківських розрахунків в Україні;

кошти грошові (далі - кошти) - грошова одиниця України, яка виконує функцію засобу платежу та обліковується на рахунках у банках;

надсилання (відсилання) паперового розрахункового документа та інших документів у паперовій формі, які надаються разом з ним, означає таке:

для банків - передавання підприємству зв'язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв'язку (кур'єрською, фельд'єгерською поштою тощо) згідно з правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації України;

для інших, крім банків, учасників  безготівкових розрахунків - доставляння їх представником (фізичною особою - також особисто) або передавання підприємству зв'язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв'язку (кур'єрською, фельд'єгерською поштою тощо) згідно з правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації України або передавання підприємству зв'язку для відправлення рекомендованим чи цінним листом відповідно до правил користування послугами поштового зв'язку України;

неналежний  отримувач - особа, яка не має законних підстав на одержання від платника коштів, що внаслідок помилкового списання та/або зарахування надійшли на її рахунок;

неналежний  платник - платник, з рахунку якого здійснено помилкове списання коштів;

неналежний  стягувач - особа, що не має визначених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" підстав для ініціювання переказу грошей з рахунку платника;

обслуговуючий банк (банк, що обслуговує) - банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Обслуговування установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунку, виконує також орган державного казначейства;

отримувач/одержувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу в готівковій формі;

операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та за наявності технічної можливості здійснюється їх оброблення, передавання і виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах;

операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах;

ордер меморіальний (далі - меморіальний ордер) - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунку платника, внутрішньобанківських операцій відповідно до нормативно-правових актів Національного банку;

підприємства - юридичні особи незалежно від форми власності (у тому числі органи державної влади та установи й організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, у тому числі структурні підрозділи, виділені в процесі приватизації, виборчі фонди (політичних партій, виборчих блоків партій та кандидатів у депутати), представництва юридичних осіб - нерезидентів, іноземних інвесторів, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності;

платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;

платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, який складається з двох частин:

верхньої - вимоги отримувача безпосередньо  до платника про сплату визначеної суми коштів;