Підвищення ефективності використання оборотних коштів ВАТ «Південний ГЗК»

 

Якщо безпосередньо  кредиторська заборгованість зменшилася з 496553 тис. грн. до 200657 тис. грн. – більше, ніж у 2 рази за три роки, то заборгованість по векселям виданим, навпаки, зросла, хоч і не на багато – з 187407 тис. грн. до 198150 тис. грн. Це свідчить скоріш за все про те, що підприємство все більше своєї заборгованості перед постачальниками оформлює за допомогою векселів.

Звертає на себе суттєве  зменшення товарної кредиторської  заборгованості майже у 2,5 рази (з 398008 тис. грн. до 166226 тис. грн.), заборгованості з оплати праці, а також зменшення сум за статтею інших поточних зобов’язань (з 286593 тис. грн. на 01.01.2004 року до 199095 тис. грн. на 01.01.2006 року), що позитивно характеризує не тільки тенденції в розрахунках, а й прозорість інформації, розкриваючи її більш точно за статтями основної заборгованості. Але слід сказати, що інша поточна кредиторська заборгованість мала значне зростання у 2003 році – з 87498 тис. грн. до 286593 тис. грн., темп росту склав 328%.

Зросла заборгованість перед бюджетом (з 3330 тис. грн. на 01.01.2003 року до 18930 тис. грн. на 01.01.2006 року, темп росту 461%), але її сума набагато менша у порівнянні із заборгованістю бюджету перед базовим підприємством.

Найбільші темпи росту  спостерігалися за статтею поточних зобов’язань по авансам отриманим – 1442% темпу росту, проте суми тут невеликі та значно менші за заборгованість по авансам виданим.

Розглянемо які зміни  відбулися в структурі кредиторської  заборгованості (табл. 2.7).

Зазначені вище зміни  у динаміці кредиторської заборгованості призвели до того, що на підприємстві протягом трьох років домінувала кредиторська заборгованість над векселями виданими, а на 01.01.2006 року їх частки зрівнялися. В складі кредиторської заборгованості найбільша питома вага належить товарній (58% на 01.01.2003 року та 42% на 01.01.2006 року), а на другому місці – інші поточні зобов’язання, частка яких зросла з 13% на 01.01.2003 року до 32% на 01.01.2006 року.

Слід відмітити, що на 01.01.2004 року та на 01.01.2005 року інші поточні зобов’язання мали найбільшу питому вагу в складі всієї кредиторської заборгованості, включаючи векселі видані, – відповідно, 60% та 52%.

Таблиця 2.7

Аналіз структури кредиторської  заборгованості ВАТ „Південний ГЗК” в 2003 – 2005 роках

Показник	Станом на 1 січня року								Відхилення питомої  ваги, в.п.
	2003		2004		2005		2006		за 2003р	за 2004р	за 2005р
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
Векселі видані	187407	27	196701	41	230392	47	198150	50	14	5	3
Кредиторська заборгованість, всього	496553	73	278090	59	262568	53	200657	50	-14	-5	-3
в т. ч.:
за товари, роботи, послуги	398008	58	259350	55	246687	50	166226	42	-4	-5	-8
поточні зобов’язання за розрахунками:  - з одержаних авансів	340	0	4902	1	128	0	112	0	1	-1	0
- з бюджетом	3330	1	4830	1	4103	1	18930	5	1	0	4
- з позабюджетних платежів	153	0	182	0	0	0	0	0	0	0	0
- зі страхування	2106	0	2774	1	3607	1	4653	1	0	0	1
- з оплати праці	5118	1	6052	1	8043	2	10736	3	1	0	1
- інші поточні зобов'язання	87498	13	286593	60	256943	52	127100	32	48	-8	-20
Разом заборгованості	683960	100	474791	100	492960	100	398807	100	-	-	-

 

Даний факт є вельми незадовільним  – підприємство „приховувало”  інформацію щодо сутності заборгованості за словами „інша”, але ситуація почала покращуватися у 2005 році.

Про якість заборгованості свідчать показники простроченості заборгованості (табл. 2.8):

 

Таблиця 2.8

Аналіз якості дебіторської та кредиторської заборгованості

ВАТ „Південний ГЗК” в 2003 – 2005 роках

Показник	Станом на 1 січня року			Відхилення
	2004	2005	2006	за 2004р	за 2005р
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	864912,0	776454,0	643865,0	-88458,0	-132589,0
в тому числі прострочена, тис. грн.	697973,0	529449,0	280748,0	-168524,0	-248701,0
питома вага простроченої дебіторської заборгованості в її загальній сумі, %	80,7	68,2	43,6	-12,5	-24,6
Кредиторська заборгованість, тис. грн.	761384,0	752903,0	525907,0	-8481,0	-226996,0
в тому числі прострочена, тис. грн.	265213,0	302533,0	161825,0	37320,0	-140708,0
питома вага простроченої кредиторської заборгованості в її загальній сумі, %	34,8	40,2	30,8	5,4	-9,4

 

За три роки частка простроченої заборгованості, як дебіторської, так і кредиторської, зменшується, що співпадає із загальними тенденціями  по Україні.

Так, на початок 2004 року прострочена  дебіторська заборгованість ВАТ  „ПівдГЗК” складала 80,7% від її загального розміру, а на кінець 2005 року – 43,6%, це також не є нормальним рівнем, але  позитивною є динаміка. Кращий стан має кредиторська заборгованість, тут прострочена частка складає 30,8% на кінець 2005 року, а її найбільше значення було на початок цього ж року – 40,2%.

Підприємству вкрай  необхідно вживати заходів зі страхування від ризиків неплатежів та вживати різноманітних заходів  зі стягнення боргів, а самим не допускати прострочок платежів постачальникам та іншим контрагентам.

Маючи значний рівень простроченої дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (18399 тис. грн. із загальної їх суми 43626 тис. грн. або 42,2%), підприємство не створює резерву сумнівних боргів.

Найбільшу проблему в  оборотних активах являє собою  дебіторська заборгованість, а в  її складі – заборгованість бюджету, що може підтвердити аналіз і прогноз  за допомогою лінійної екстраполяції  тенденцій минулих періодів на наступні – принаймні на один рік в майбутньому можна спрогнозувати на підставі рівнянь тренду можливі, очікувані обсяги дебіторської та кредиторської заборгованостей (рис. 2.1):

 

 

Рис. 2.1. Прогноз обсягів  дебіторської та кредиторської заборгованостей ВАТ «Південний ГЗК»

 

З рисунку 2.1. видно, що за умови незмінності умов та тенденцій  минулих років у майбутньому  слід очікувати подальше зростання  дебіторської заборгованості при зменшення  кредиторської. Ріст дебіторської заборгованості буде спричинено переважно подальшим зростанням її по розрахункам з бюджетом. При чому рівень апроксимації по прогнозу обсягів дебіторської заборгованості по розрахункам з бюджетом з поміж трьох прогнозованих величин є найбільшим – 0,9884, що говорить про досить невелику можливу похибку прогнозу. Відповідно, по цій статті у базового підприємства виникла одна з найбільш серйозних проблем.

Останнім кроком проаналізуємо  джерела фінансування оборотних  коштів на підприємстві (табл. 2.9):

 

Таблиця 2.9

Коефіцієнти покриття оборотних активів джерелами фінансування

 ВАТ „Південний  ГЗК” за 2003 – 2005 рр.

Показники	На початок 2003 р.	На кінець 2003 р.	На кінець 2004 р.	На кінець 2005 р.	Відхилення (+;-)
					2003 р.	2004 р.	2005 р.
Чисті оборотні кошти (ЧОК)	136768	269467	115631	143730	+132699	-153836	+28099
Власні оборотні кошти (ВОК)	78938	147213	- 108835	- 86171	+68275	-256048	+22664
Коефіцієнт маневреності	0,07	0,13	- 0,12	-0,09	+0,06	-0,25	+0,03
Коефіцієнт закріплення  ЧОК в запасах товарно-матеріальних цінностей	0,88	1,44	0,66	0,58	+0,56	-0,78	-0,08
Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів чистими оборотними коштами	0,16	0,25	0,12	0,16	+0,09	-0,13	+0,04
Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів	0,93	0,88	1,13	1,1	-0,05	+0,25	-0,03
Коефіцієнт структури  довгострокових вкладень	0,06	0,12	0,22	0,22	+0,06	+0,1	0

 

Чисті оборотні кошти  мають бути позитивною величиною, характеризується розрахунковим показником „робочий або оборотний капітал”. На досліджуваному підприємстві ЧОК присутні протягом 2003-2005 років і мають тенденцію до збільшення, що є дуже позитивним для підприємства, оскільки це означає, що воно стабільно працює і фінансово стійке, оборотні кошти фінансуються не тільки поточними зобов’язаннями. На кінець 2004 року зазначений показник зменшується (на 153836 тис.грн.), але в наступному – 2005 році – знову зростає і становить 143730 тис.грн.

Ще одним важливим показником, який визначає джерела  фінансування оборотного капіталу, є  показник ВОК або власні оборотні кошти, який характеризує суму оборотних  коштів, що була профінансована за рахунок власного капіталу. Протягом 2003 року цей показник був позитивним, і на кінець цього року збільшився на 68275 тис.грн., що позитивно характеризувало фінансову діяльність підприємства. Але протягом двох наступних років значення показника було від’ємним, що вказує на відсутність власних оборотних коштів.

Аналогічна ситуація спостерігається з коефіцієнтом маневреності. Тобто, на кінець 2003 року його значення збільшується з 0,07 до 0,13 (на 0,06) і перевищує нормативне (0,4 - 0,6), що є позитивною зміною у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами, а на кінець 2004 – 2005 років він має від’ємне значення. Це означає, що на кінець періоду на підприємстві зменшується його незалежність і гнучкість, що є негативним явищем.

Коефіцієнт закріплення  ЧОК в запасах характеризує ступінь  покриття товар-матеріальних запасів  постійним капіталом. Так як протягом досліджуваного періоду значення цього  коефіцієнта знаходиться в межах нормативу (0,6-0,8), а на кінець 2003 року перевищує його (1,44), то можна зробити висновок, що на ВАТ „Південний ГЗК” товарно-матеріальні запаси майже повністю покриваються довгостроковими джерелами фінансування.

Наступний коефіцієнт –  забезпеченості оборотних коштів чистими оборотними коштами зростає на кінець 2004 року та 2005 року (на 0,09 і 0,04, відповідно), а також перевищує нормативне значення протягом всього періоду, що свідчить про задовільний фінансовий стан підприємства і можливість проводити незалежну фінансову політику.

Таким чином, на базовому підприємстві – ВАТ „Південний ГЗК” – спостерігається зростання оборотного капіталу в 2003 році та подальше постійне зниження його розміру протягом 2004 – 2005 років. Також слід зазначити, що при такому стані оборотних коштів відбулося збільшення оборотності виробничих запасів, зменшення періоду користування підприємством безкоштовно залученими коштами через те, що період погашення товарної кредиторської заборгованості зменшився. Суми дебіторської та кредиторської заборгованостей зменшувались, питома вага простроченої частини також зменшувалася, оборотність та рентабельність спочатку погіршувались, а останнього року також покращилися. Такий склад та структура оборотних коштів, що склалася на кінець 2005 року загалом призвела до нормальної ліквідності у середньостроковому та довгостроковому періоді.

Негативними моментами  є: рівень абсолютної ліквідності, який знаходиться на рівні майже нульовому і говорить про неліквідність у найбільш короткостроковому періоді; великі суми дебіторської заборгованості по розрахункам з бюджетом та їх збільшення, великі суми дебіторської заборгованості по авансам виданим, відсутність резерву сумнівних боргів при наявності значної частки прострочених платежів, значні суми по векселям виданим в противагу невеликому використанні векселів у розрахунках з дебіторами; недостатність власних джерел фінансування для оборотних коштів.

Далі спробуємо визначити  можливості та шляхи подолання незадовільних  показників, розробити рекомендації з підвищення якості оборотних коштів, їх стану та ефективності використання за допомогою методів управління оборотним капіталом.

 

 

 

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ З РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ РОЗМІЩЕННЯ ОБОРТНОГО  КАПІТАЛУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

 

 

3.1. Методи управління  оборотним капіталом на підприємстві

 

Наявність у господарському обігу підприємства власних обігових коштів у розмірах, які покривають нормативні потреби в них, а також  залучення кредитних та інших  позичених ресурсів ще не є гарантією створення умов для нормального господарювання. Підприємство має забезпечити раціональне розміщення цих ресурсів за призначенням.

Про не раціональне використання власних і позичених оборотних  коштів свідчать відволікання їх у:

• понаднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей і витрат виробництва, якщо вони не прокредитовані банком;
• дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги не оплачені в строк покупцями;
• іншу дебіторську заборгованість (за претензіями, за розрахунками з підзвітними особами тощо);
• різні витрати, що перевищують наявні джерела їх фінансування.

Діюча система оподаткування  прибутку підприємств спонукає до недопущення  накопичення запасів сировини, матеріалів, комплектуючих виробів як на складах  підприємств, так і в залишках незавершеного виробництва і готової продукції: якщо за звітний квартал підприємство допустило приріст цих запасів, на відповідну суму збільшується об’єкт оподаткування – балансовий прибуток (через зменшення суми валових витрат). Тому безконтрольне завезення матеріальних ресурсів ведуть до прямих матеріальних збитків у вигляді збільшення податкових платежів до бюджету.