Організація та облік орендних операцій

Товариство  має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках; печатку зі своїм найменуванням.

Товариство  має право укладати угоди (контракти), зокрема угоди купівлі-продажу, щодо підряду, страхування майна, перевезень, зберігання, доручення і комісії тощо, набувати майнових та особистих не майнових прав, нести обов'язки, виступати в суді, арбітражному суді та третейському суді.

Товариство  має право у встановленому чинним законодавством порядку:

• випускати цінні папери;

• засновувати об'єднання та вступати в об'єднання з іншими суб'єктами господарської діяльності;

• створювати на території України та за її межами свої філії та представництва, а також дочірні підприємства: чинити інші дії, що не суперечать чинному законодавству.

Для забезпечення діяльності Товариства Статутний капітал  Товариства може утворюватися з грошових коштів, матеріальних цінностей (будинки, споруди, обладнання тощо), прав користування землею, водою та іншими природними ресурсами, а також будь-якими майновими та пемайновими правами (в тому числі на інтелектуальну власність). Статутний капітал Товариства дорівнює 3941840 (три мільйони дев'ятсот сорок одна тисяча вісімсот сорок) гривень. Статутний фонд поділено на 15767360 простих акцій номінальною вартістю 0.25 гривень кожна.

Акціонер  у строки, встановлені установчими  зборами, але не пізніше року після  реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну вартість акцій. У разі несплати у встановлений термін акціонер сплачує за час прострочки 10 відсотків річних від суми простроченого платежу. При несплаті протягом трьох місяців після встановленого строку платежу акціонерне товариство мас право реалізувати ці акції в порядку встановленому спільним рішенням виконавчого та наглядового органу.

Товариство  випускає акції у розмірі його стату тного фонду і проводить  їх реєстрацію в порядку, передбаченому  чинним законодавством.

Акціонери Товариства можуть розпоряджатися акціями, які належать їм будь-яким чипом  без обмежень, зокрема продавати  чи іншим способом відчужувати їх на користь інших юридичних та фізичних осіб, якщо інше не встановлено  чинним законодавством.

Акціонерне  Товариство самостійно розробляє і  затверджує економічно доцільну структуру  товарообігу, самостійно розпоряджається  виробленою продукцією та доходами і  здійснює будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Бере на себе зобов'язання по виробництву сільськогосподарської продукції в кількості необхідної для забезпечення покупців в відповідності із заключеними угодами. Робота в Товаристві виконується (регулюється) згідно чинного законодавства України.

Прибуток  Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та Інші платежі до бюджету.

Чистий  прибуток, одержаний після сплати процентів по кредитах банків, сплати податків за інших платежів до бюджету, залишається у повному розпорядженні  Товариства, яке визначає напрями  його використання. Порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків визначається вищим органом Товариства.

Управління  Товариством здійснюють:

• вищий орган Товариства;
• правління Товариства;
• Наглядова рада;
• ревізійна комісія.

Вищим органом  Товариства є Загальні збори Акціонерів.

Товариство  є самостійним учасником зовнішньоекономічної діяльності у відповідності з  чинним законодавством, здійснює ділові контакти з іноземними фірмами, організаціями, установами з питань, шо входять  до комерційних інтересів Товариства.

Товариство  має право здійснювати будь-які, не заборонені чинним законодавством України, зовнішньоекономічні угоди (договори, контракти).

Товариство  здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність у  встановленому порядку, несе відповідальність за їх достовірність, та подає державним  органам згідно з установленими  формами та строками.

В разі необхідності для перевірок фінансової та господарської  діяльності Товариства можуть залучатися спеціалізовані служби, в тому числі  й аудиторські.

Припиненим  діяльності Товариства відбувається шляхом реорганізації (злиття, приєднання, розділу, перетворення) чи ліквідації.

Внесення  змін та доповнень до установчих документів здійснюється згідно до ст. 7 Закону України  «Про господарські товариства», а також  відповідно до Положення про порядок  реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

2.2. Облікова політика підприємства

Побудова  та функціонування бухгалтерського  обліку на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, розроблених органами, на які покладається керівництво обліком. Це забезпечує порівнянність облікової та звітної  інформації, її єдність не лише за формою, а й за змістом. Перехід до ринкової економіки, демократизація суспільства потребують і відповідних суттєвих змін в обліку, його наближення до реального економічного середовища, до вимог міжнародних стандартів.

Уже зараз  в нормативних документах, які  регулюють облік відповідних  об'єктів, передбачено варіантність, альтернативність вирішення певних облікових процесів. Кожне підприємство, виходячи з конкретних умов своєї  роботи, вибирає найбільш прийнятний для себе варіант, який забезпечує надійний контроль за ефективним використанням  даного ресурсу. Цей вибір і становить, власне, суть сучасної облікової політики. Відтак під обліковою політикою підприємства розуміють сукупність конкретних методів і способів організації та форм ведення бухгалтерського обліку, прийнятих підприємством на підставі загальних правил та особливостей його роботи. У процесі розробки облікової політики конкретним підприємством найбільш важливими є такі основні фактори:

- форма власності та організаційно-правова структура підприємства; 
- галузеві особливості, які й визначають вид діяльності та зумовлюють технологічно-організаційні умови роботи;

- обсяг діяльності, кількість працівників, номенклатура продукції та ін.; 
- відносини з податковою системою, наявність пільг та умови їх одержання; 
- умови постачання та збуту продукції; матеріальна база та рівень забезпечення кваліфікованими обліковими працівниками;

- система  та умови матеріальної заінтересованості, відповідальності тощо.

Облікову  політику підприємства визначають його керівник та головний бухгалтер відповідним  наказом чи розпорядженням з обов'язковим  розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського  обліку, техніки його ведення та організації роботи бухгалтерської служби. У першому розділі наказу (розпорядження) відображається: порядок оцінки нематеріальних активів, строк їхньої служби, варіант нарахування зносу, нарахування амортизації на основні засоби, порядок обліку транспортно-заготівельних витрат, методи оцінки та обліку виробничих запасів, види створюваних резервів, порядок розподілу прибутку. У другому розділі наказу (розпорядження) затверджують робочий план рахунків, форму обліку на підприємстві, графік документообігу, форми бухгалтерських документів (за браком стандартних форм), організацію та порядок проведення інвентаризації, організацію внутрішньогосподарського обліку і контролю. У третьому розділі встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві, порядок призначення і звільнення головного бухгалтера, відносини центральної бухгалтерії з обліковим апаратом господарських підрозділів. Розробка та. прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку, зміцненню його правової основи і забезпечує належну ефективність роботи відповідної господарської одиниці.

Наказ «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики в господарстві» СВАТ «Браїлівське» прийняло 5 січня 2009 року (Додаток 2).

В даному документі вказується, що ведення  бухгалтерського обліку на підприємстві доручається бухгалтерії на чолі з головним бухгалтером, який підписує облікові реєстри, первинні документи, форми звітності.

Здійснювати зведення бухгалтерського обліку з  принципами і методами, передбаченими  Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Забезпечити безперервність відображення операцій і достовірну оцінку активів, зобов'язань, капіталу в бухгалтерському обліку, застосовуючи журнально-ордерну форму  обліку.

Організувати  аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей: у бухгалтерії - у відомостях обліку залишків матеріалів у кількісно-сумарному вираженні; на складах - у картках складського обліку в кількісному вираженні.

Затвердити  порядок бухгалтерського обліку окремих господарських

операцій:

• оцінку запасів (матеріалів, сировини, палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів при відпуску у виробництво чи іншому вибутті здійснювати за методом середньозваженої собівартості;
• оцінку запасів (купованих товарів для роздрібної торгівлі) здійснювати за цінами продажу;
• термін використання нематеріальних активів визначати по кожному об'єкту окремо в момент його зарахування на баланс виходячи з: терміну корисного використання подібних активів; передбачуваного морального зносу; правових чи інших подібних обмежень щодо строків використання та інших факторів;

 

• амортизацію нематеріальних активів здійснювати прямолінійним методом;
• нараховувати амортизацію відповідно до наступного:

а) будівлі - 1,7 %

б) споруди -    5,0 %

в) машини та обладнання - 15,0%

г) транспорт -     від пробігу

д) інструменти, прилади, інвентар   -          10,0 %

е) робоча худоба                    - 12,0 %

є) продуктивна худоба -     не нараховувати

• вважати матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) понад один рік, вартістю менше 500 грн. малоцінними необоротними матеріальними активами; нарахування амортизації по таких активах здійснювати у розмірі 100% їх вартості у першому місяці використання цих об'єктів, незалежно від терміну експлуатації та вартості, включаючи до складу оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів і відображати на рахунку класу 2 «Запаси» інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг;
• оцінку ступеня завершеності операції з надання послуг здійснювати

шляхом вивчення виконаної роботи; при цьому в  бухгалтерському обліку доходи відображати  у звітному періоді підписання акта про наданні послуги;

- сформувати резерв сумнівних боргів на підставі класифікації 
дебіторської заборгованості; для цього встановити коефіцієнт сумнівності щодо простроченої дебіторської заборгованості терміном:

• від 1 до 30 днів - не нараховувати;
• від 30 до 60 днів - 10%;
• від 60 до 90 днів - 20%;
• понад 90 днів - 40%;

- величину резерву сумнівних боргів визначити як суму добутків 
поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, 
послуги відповідної групи на відповідні коефіцієнти сумнівності.

Для узагальнення інформації про витрати підприємства за елементами застосовувати бухгалтерські  рахунки класу 8 Плану рахунків.

Проводити резервування коштів на забезпечення оплати відпусток, інших витрат і  платежів. Затвердити систему оплати праці за штатним розкладом та за відрядними розцінками.

 

Включити  до системи оплати праці перелік  витрат на виплату основної та додаткової заробітної плати й інших видів  заохочень і виплат, виходячи з  тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, витрати на виплату авторських винагород і виплати за виконання  робіт (послуг) з договорами цивільно-правового  характеру, будь-які інші виплати в грошовій чи натуральній формі, які можуть бути встановлені за домовленістю сторін.

Встановити  попередільний метод обліку витрат на виробництво і калькулювання  фактичної собівартості продукції.

Вести податковий облік згідно із законодавством України.

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ВІДОБРАЖЕННЯ У ФІНАНСОВОМУ ОБЛІКУ ОРЕНДНИХ ОПЕРАЦІЙ

 

3.1. Економічний зміст  та значення оренди

Основні засоби (ОЗ) – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою  використання їх у процесі виробництва  чи поставки товарів, надання послуг, здачі в аренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуємий  термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

Відповідно  до діючої типової класифікації ОЗ групуються за її функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.

За визначенням, даним у П(С)БО 14, оренда — це угода, за якою орендар набуває права  користування необоротним активом  за плату протягом погодженого з  орендодавцем строку.