Організація та методика обліку зобов’язань, організації, установи на прикладі «Відділу культури і туризму Гощанської РДА»

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Марта 2013 в 14:34, курсовая работа

Описание работы

Юридичним джерелом договірних господарських зобов'язань є господарський договір. Цивільний кодекс (ЦК) України називає господарський договір однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Договір є юридичним фактом. Однак не всі зобов'язання встановлюються договором: значна їх частина визначається адміністративними актами, іншими правомірними чи неправомірними діями. В бухгалтерському обліку поняття "зобов'язання" вужче, ніж в цивільному законодавстві:
- зобов'язання в бухгалтерському обліку виникає не тільки з Цивільного кодексу, а й з інших галузей права: фінансового, трудового чи окремих законодавчих актів, що регулюють економічні відносини;
- поняття "зобов'язання" в праві та бухгалтерському обліку мають різний зміст;
- договір - тільки юридичний факт, тому в бухгалтерському обліку відображаються договірні зобов'язання в момент їх виконання, а не виникнення.

Содержание

Вступ
1.Організаційно – правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності
2.Організація та вимоги до первинного обліку
3.Аналітичний і синтетичний облік господарських операцій із зобов’язаннями
3.1. Організація аналітичного і синтетичного обліку
3.2. Облік поточних зобов’язань
3.2.1. Облік поточних зобов’язань за товари, роботи, послуги
3.2.2. Облік розрахунків з оплати праці
3.2.3. Облік розрахунків зі страхування
3.2.4. Облік розрахунків з бюджетом
3.2.5. Облік інших поточних зобов’язань
4. Відображення зобов’язань у фінансових звітах установи
5. Індивідуальне завдання
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

зразок курсової.doc

— 725.00 Кб (Скачать)

 

Платники податку, складають податкові  декларації подають їх протягом 40 календарних  днів, що настають за останнім календарним  днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Законом України  «Про плату за землю» від 19.06.96р. з останніми змінами 09.07.2010р. передбачено, що установи, які користуються пільгами щодо земельного податку, здають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини іншим суб’єктам підприємницької діяльності, сплачують податок на землю на загальних підставах. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку і встановлюється залежно від грошової оцінки землі. З 1 липня 1997 р. ставки податку на землю підвищено в 1,81 раза проти ставок, передбачених Законом України «Про плату за землю».

Бюджетні установи сплачують земельний податок  за рахунок свого прибутку. Одночасно  земельний податок включається  до складу валових витрат. Отже, він  зменшує суму оподатковуваного прибутку і податок на прибуток.

На суму нарахованого земельного податку робиться запис:  
Дебет субрахунка № 80 Кредит субрахунка № 641.  На суму нарахованого податку робиться запис: Дебет субрахунка № 80 Кредит субрахунка № 641. За дебетом субрахунків № 641 і 642 на підставі виписок з поточних або реєстраційних рахунків записується перерахування відповідних сум у дохід бюджету, при цьому кредитуються субрахунки з обліку грошових коштів на поточних, реєстраційних рахунках. Операції з обліку розрахунків за платежами і податками в бюджет відображаються в різних меморіальних ордерах, на підставі яких робляться записи в книгу Журнал-Головна.

          Аналітичний облік за субрахунками № 641 і 642 ведеться окремо за кожним видом податків і платежів на картках ф. № 292-а (у книзі ф. 292) .

3.3.5. Облік інших поточних зобов’язань

Інші поточні зобов’язання –  це суми зобов’язань , які не перелічені у попередніх пунктах. До інших поточних зобов»язань можна віднести розрахунки з підзвітними особами.

Як відомо, більшість  розрахунків бюджетні організації здійснюють у безготівковій формі. У той же час є такі витрати, які з різних причин не можуть бути здійснені шляхом безготівкових розрахунків. У таких випадках їх здійснюють готівкою безпосередньо з каси установи або через підзвітних осіб.

Підзвітними особами можуть бути лише працівники установи, яким видаються аванси па здійснення деяких господарських витрат, на відрядження та наукові експедиції. Через підзвітних осіб може виплачуватися і заробітна плата, якщо в установі за штатним розкладом не передбачена посада касира або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна (розрахунково-платіжна) відомість не може бути повернута довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії протягом трьох робочих днів, відведених на виплату зарплати готівкою.

Готівка видасться під звіт з каси установи з дозволу керівника установи і головного бухгалтера і лише па цілі, передбачені кошторисом, та в межах сум, отриманих па вказані цілі ї рахунка у банку (казначействі), і лише у разі відсутності заборгованості підзвітної особи за раніше отримані аванси. Порядок видачі готівки під звіт на господарські потреби та її використання і подальшого оформлення виправдними документами регулюється п. 2.15 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого НБУ 19.02.2001 р. № 72.

Розмір авансу на господарські потреби не лімітується, але підзвітна особа зобов'язана відзвітувати за отримані кошти не пізніше наступного робочого дня після їх отримання. У противному разі видана під звіт готівка, але не витрачена та не підтверджена авансовим звітом і не повернена до каси установи, наступного дня після закінчення зазначеного терміну включається розрахунково до суми фактичного залишку грошей у касі на кінець дня, який порівнюється з встановленим лімітом.

На службові відрядження аванс видається з розрахунку витрат, необхідних відрядженому на оплату вартості проїзду до місця відрядження і назад, добових та наймання житла. Порядок оплати службових відряджень регулюється «Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженою МФУ 13.08.1998 р. (з подальшими змінами) та постановою КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.1999 р. № 663 (з подальшими змінами).

Термін відрядження  визначається керівником установи, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, а закордон — 60. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні про відрядження про дату вибуття та прибуття до місця постійної роботи. При цьому датою повернення вважається день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи.

За час відрядження виплачуються добові з розрахунку 30 грн. за кожен  день перебування у відрядженні, включаючи день від'їзду та день приїзду (незалежно від години для від'їзд)' та приїзду). Дати від'їзду та приїзду (при можливості) звіряють з відмітками на проїзних документах.

За наявності підтверджуючих документів відрядженій особі установою відшкодовується вартість витрат на оплату за житлове приміщення (готель, гуртожиток і т. ін.) у розмірі фактично сплаченої суми з урахуванням додаткових побутових послуг, що надаються у місцях проживання і включені до квитанції (користування холодильником, телевізором, телефоном у межах місця відрядження тощо), але не більше 10% норм добових витрат за всі дні проживання. За бронювання місця в готелі відрядженому відшкодовуються витрати в розмірі не більше 50% вартості проживання за добу згідно з поданими підтверджувальними документами.

Для державних службовців та працівників установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних асигнувань, при відрядженні за кордон встановлені граничні норми добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення залежно від країни відрядження. Так, найнижчі (станом на 1 липня 2003 р.) максимальні суми добових (до 25 дол. США) встановлені для відряджених до деяких країн СНД, а найвищі (до 50 дол. США) - при відрядженні до економічно розвинутих країн далекого зарубіжжя (Японія, США, Бельгія, Німеччина та ін.). Максимальні норми витрат на наймання житлового приміщення коливаються від 90 до 250дол. США на добу. Аванс відрядженому закордон видається у національній валюті країни відрядження або у вільно конвертованій валюті. При цьому перерахунок суми авансу в долари США здійснюється за прогнозним офіційним курсом, встановленим НБУ на день складання кошторису витрат на відрядження.

Відрядженому працівникові відшкодовуються також виграти  на проїзд до місця відрядження і  назад у розмірі вартості проїзду транспортом загального користування з урахуванням усіх витрат, пов'язаних з придбанням проїзних квитків, користуванням постільними речами у поїздах, страховими платежами па транспорті, податком на додану вартість за придбані проїзні документи. Усі ці витрати повинні бути підтверджені відповідними документами в оригіналі.

За час перебування  за кордоном працівникові відшкодовуються також витрати:

- на проїзд за місцем відрядження;

- на оформлення закордонних паспортів, отримання віз, обов'язкове страхування;

- на оплату телефонних рахунків і т. ін.

Якщо у вартість рахунка  за проживання в готелі включена вартість харчування, то сума добових зменшується відповідно: при одноразовому харчуванні — на 20%; при дворазовому на 40% і при триразовому харчуванні в готелі - на 60%. Витрати на побутові послуги в готелях обмежені рамками 10% від норми добових за всі дні проживання, витрати на проживання понад встановлені норми та деякі інші — з дозволу керівника установи.

Порядок видачі і використання підзвітних сум на проведення наукових експедицій регламентується інструкціями Національної академії наук України. Кошти на експедиції видаються відповідно до затвердженого кошторису.

Після повернення з відрядження  підзвітна особа зобов'язана протягом трьох робочих днів подати авансовий звіт про витрачені у відрядженні кошти, до якого додаються посвідчення про відрядження з відмітками про дати прибуття і вибуття, а також в оригіналі інші документи, що підтверджують вартість витрат (проїзні квитки, рахунки, чеки, квитанції тощо). Залишок невикористаних коштів підлягає поверненню до каси у тій валюті, в якій був виданий аванс, не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження.

Працівники бухгалтерії  перевіряють правильність оформлення звіту та законність витрачання коштів за призначенням. Перевірений і підписаний бухгалтером звіт подають на затвердження керівникові установи, який зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів прийняти рішення про затвердження звіту.

У разі неподання в строк авансового звіту або неповернення в касу невикористаної суми авансу бухгалтерія має право відрахувати суму заборгованості із заробітної плати підзвітної особи з дотриманням вимог чинного законодавства.

Розрахунки з підзвітними  особами обліковують на субрахунку 362 «Розрахунки з підзвітними особами» до синтетичного рахунка 36 «Розрахунки з різними дебіторами». На цьому ж субрахунку обліковують видані в підзвіт талони на бензин, талони па проїзд у міському транспорті та інші грошові документи, а також кошти на виплату зарплати (в окремих випадках).

Операції з обліку розрахунків  з підзвітними особами оформляються такими бухгалтерськими проведеннями (табл. 4.2).

Зазначені господарські операції відображають у  «Меморіальному ордері № 8 — Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними  особами» т.ф.№ 386 (бюджет), записи в  якому здійснюють лінійно-позиційним методом, поєднуючи синтетичний та аналітичний облік. При цьому методі в одному рядку записують як суму виданого авансу окремій підзвітній особі, так і суму витрат згідно із затвердженим авансовим звітом, виводять залишок на кінець звітного періоду за підзвітною особою або за установою. При видачі одній особі декілька разів авансів протягом місяця її прізвище буде повторюватися у накопичувальній відомості відповідно до кількості отриманих авансів. Загальні підсумки накопичувальної відомості (за вирахуванням операцій з руху коштів у касі) переносять до книги Журнал-головна.

Таблиця 4.2

Кореспонденція  субрахунків з обліку розрахунків з підзвітними особами

 

Кореспондуючі

Зміст господарської операції

субрахунки

 

Дт

Кт

1 . Видано з каси під звіт готівкою:

   

у національній валюті

362

301

в іноземній валюті

362

302

2. Подано авансовий звіт про  витрачені підзвітні

   

сума;

   

а) на придбання матеріалів, продуктів харчування,

   

малоцінних та швидкозношуваних предметів

   

купівельна вартість (без  ПДВ)

231—239, 221

362

сума ПДВ при використанні коштів

801, 802

362

загального фонду

   

сума ПДВ при використанні коштів

   

спеціального фонду

   

включена до податкового  кредиту

641

362

не включена до податкового кредиту

811—813

362

одночасно другий запис  на купівельну

«01, 802,

411

вартість МШП

811—813

 

б) на відрядження

   

за рахунок коштів загального фонду

801, 802

362

за рахунок коштів спеціального фонду

811—813

362

пов'язане з виробництвом продукції,

821—823

362

виконанням науково-дослідних  робіт за

   

договорами із замовниками

   

пов'язане із заготівлею і переробкою

825

362

матеріалів

   

3. Повернено в касу невикористаний  залишок

301,302

362

авансу

   

4. Видано під звіт талони на бензин

362

331

5. Подано авансовий звіт про  витрачання талонів

801,802,

362

на бензин

811—813

 

6. Подано авансовий звіт про  виплачену через

661,662

362

підзвітну особу заробітну плату, стипендію

   

7. Відраховано суму невикористаного авансу із

661

362

зарплати підзвітної особи

   

Информация о работе Організація та методика обліку зобов’язань, організації, установи на прикладі «Відділу культури і туризму Гощанської РДА»