Організація обліку основних засобів

Внаслідок високої вартості об'єктів, стратегічного значення для  діяльності підприємства та технічно складної будови процедури як приймання  основних засобів в експлуатацію, так і їх списання не може бути прерогативою однієї особи, а відповідальність необхідно покладати на постійно діючу комісію, призначену наказом керівника підприємства. Створення спеціалізованих комісій із працівників, які будуть безпосередньо експлуатувати об'єкти, стимулює приймання лише корисних для їх підрозділів основних засобів, функціональні можливості яких відповідають зазначеним у технічній документації. Так само, при списанні основних засобів необхідно детально обґрунтувати доцільність ліквідації об'єкта, що унеможливить використання ліквідаційної процедури у корисливих цілях окремих осіб.

Упорядкуванню руху документів та їх своєчасному надходженню до бухгалтерії буде сприяти організація  облікових робіт за графіками  документообігу. На підприємстві доцільно розробити зведений графік з обліку основних засобів, у якому зазначити  кількість примірників кожного  документа, які необхідні для  оформлення тієї чи іншої господарської  операції; осіб, відповідальних за кожний вид робіт (складання документів, їх перевірку, реєстрацію, обробку, облікову реєстрацію інформації в облікових  регістрах) та терміни їх виконання. Графіки, розроблені для кожного  документа (документограми та оперограми), та графіки роботи бухгалтера з обліку основних засобів деталізують, конкретизують  зведений графік і разом з ним  визначать оптимальний склад  виконавців і підрозділів, задіяних у створенні кожного документа; забезпечать мінімальні терміни  його знаходження у відповідному структурному підрозділі підприємства, чим сприятимуть зростанню ефективності облікової роботи та посиленню контрольних  функцій.

Збереження  приватної власності, унеможливлення крадіжок майна, руйнування об'єктів є однією із основних проблем, що постійно постають перед суб'єктами господарювання. Але, з огляду на стратегічне значення основних засобів для кожного підприємства, ця проблема особливо актуальна, якщо справа стосується саме цієї складової майна підприємців, що потребує розробки дієвих заходів і методів обліку. Для забезпечення збереження основних засобів, унеможпивлення їх розбирання, псування та передчасне виведення з ладу необхідно організовувати:

• присвоєння кожному об'єкту основних засобів інвентарного номера, який за ним зберігається протягом усього терміну використання, забезпечуючи однозначну ідентифікацію і унеможливлюючи заміну на об'єкти, непридатні для експлуатації;
• ведення інвентарних карток обліку основних засобів та їх зберігання у систематизованій картотеці;
• реєстрацію інвентарних карток в опису, що забезпечує їх збереження;
• закріплення об'єктів за матеріально відповідальними особами;
• облік основних засобів за місцями їх експлуатації в інвентарних списках, що дозволяє оперативно контролювати наявність, стан і використання об'єктів.

Для розробки інвентарних  номерів можна використати метод, запроваджений Державним класифікатором України - „Класифікацією основних фондів". Згідно з його положеннями кожна  позиція містить шестизначний цифровий код і назву відповідних класифікаційних  угруповань, що позначаються відповідною  кількістю цифр (рис. 3.1).

                                                        х        х         хх           хх

група

підгрупа  

клас  

тип  

Рис. 3.1. Структура коду основних засобів

Незважаючи  нате, що класифікацію побудовано за ознаками функціонального призначення основних засобів, внаслідок застосування ієрархічного методу система кодування не співпадає  з нормами П(С)БО 7 „Основні засоби" [21] і Планом рахунків [19], тому її використання для розробки інвентарних номерів знижує аналітичні і контрольні можливості облікової інформації. На нашу думку, перевагу необхідно надати іншому методу, яким пропонується кожному об'єкту основних засобів присвоювати восьмизначний номер (перші три знаки означають номер субрахунку обліку основних засобів, четвертий - підгрупу і останні чотири знаки - порядковий номер об'єкта у підгрупі) [13].

Для розробки інвентарних  номерів за такою структурою необхідно  використати класифікацію основних засобів, запроваджену П(С)БО 7 „Основні засоби" [21]. Застосування такої економічно обгрунтованої класифікації основних засобів сприяє раціональній організації аналітичного обліку руху та наявності основних засобів, правильному нарахуванню амортизації, аналізу використання об'єктів у виробництві. Вибір способу зазначення інвентарних номерів залежить від групи основних засобів (на жетоні, який прикріпляється до об'єкта, фарбою або іншим способом), але переслідує єдину мету - унеможливити їх підробку.

Інвентарні картки призначені забезпечити ведення аналітичного обліку основних засобів протягом усього довготривалого терміну їх використання, а тому їх форму, порядок реєстрації та зберігання необхідно спрямувати на реалізацію цих завдань. На нашу думку, використання однієї інвентарної  картки для обліку декількох, навіть однакових об'єктів, що використовуються в одному структурному підрозділі, недоцільне з таких причин. Основні  засоби - технічно складні об'єкти, тому не завжди при їх прийманні можна  виявити непомітні дефекти, які  виявляють при використанні окремих  об'єктів і призводять до їх списання із відповідними відмітками в інвентарних  картках. У них також зазначаються перманентні зміни характеристик  основних засобів після проведених ремонтів, реконструкції та модернізації, що може призвести до плутанини, неправильного  визначення вартості кожного об'єкта та вплине як на нарахування амортизації, так і результати їх продажу або  ліквідації, тому для кожного об'єкта необхідно відкривати окрему інвентарну картку.

Контроль за наявністю  інвентарних карток проводиться  внаслідок їх щомісячної звірки із записами в опису інвентарних  карток, у якому вони реєструються в момент переміщення до картотеки. Забезпечуючи зберігання карток, такий  контроль сприяє одночасному збереженню основних засобів, тому ведення опису  інвентарних карток є обов'язковою  умовою раціональної побудови облікового процесу. Картотека інвентарних  карток призначена для їх систематизованого  зберігання, тому її потрібно побудувати так, щоб вона відображала територіальне  розташування об'єктів, їх закріплення  за матеріально відповідальними  особами, поділ на класифікаційні групи, що дозволить оперативно контролювати наявність основних засобів за місцями використання та перевіряти відомості нарахування амортизації, які складаються на основі показників картотеки. Крім відокремленого зберігання карток об'єктів, що прибули, вибули протягом звітного місяця, перебувають у ремонті, на реконструкції, модернізації, передані в оренду або залучені на правах операційної оренди, отримані на умовах фінансового лізингу і орендовані цілісні майнові комплекси, які віднесені до складу основних засобів відповідними положеннями, а також майна, отриманого на праві господарського ведення чи праві оперативного управління (у державних (казенних) та комунальних підприємствах); об'єктів права державної або комунальної власності, контрольованих господарськими організаціями (крім державних казенних підприємств) (що перебувають у їх володінні та/ або користуванні), що не увійшли до статутних капіталів цих господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), на нашу думку, у картотеці доцільно зарезервувати відокремлені чарунки для карток з обліку інвестиційної нерухомості та необоротних активів, утримуваних для продажу. Незважаючи нате, що таке майно виділено в окремі облікові категорії, за натурально-речовою формою воно належить до основних засобів, тому аналітичний облік потрібно вести в інвентарних картках, позначивши на них категорію об'єктів та розташувавши заповнені картки у спеціальних чарунках картотеки. Доцільно до таких карток прикріпляти ярлик з позначкою періоду завершення продажу об'єкта, а при його продовженні на строк більше одного року вносити відповідні зміни, що дозволить контролювати термін, на який припинена їх експлуатація та вжити заходів щодо її поновлення у разі скасування продажу.

Таким чином, теоретичні і практичні засади організації  обліку основних засобів необхідно  удосконалювати у напрямі розширення її управлінських можливостей, максимально  пристосовуючи до практичних потреб суб'єктів підприємницької діяльності, що виникають у процесі прийняття  управлінських рішень щодо руху основних засобів та ефективності їх використання. Основними шляхами удосконалення  організації обліку основних засобів  є раціоналізація як кожної форми  документів і регістрів обліку, так  і методів, і способів збирання, обробки  і узагальнення облікової інформації адаптованих до сучасних умов.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Виходячи із мети та завдання курсової роботи, поставлених на початку  дослідження, нами було проведено ряд  заходів та висунуто пропозиції по вирішенню зазначених питань по удосконаленню  організації обліку та контролю за виробничими запасами на підприємстві.

1. Перш за все, визначили роль, завдання і основні напрямки розвитку організації обліку.

Організація бухгалтерського  обліку є цілеспрямованою діяльністю керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удосконаленню  системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією  внутрішніх та зовнішніх користувачів.

Організація бухгалтерського  обліку - це система умов та елементів  побудови облікового процесу з метою  отримання вірогідної та своєчасної інформації про господарську діяльність підприємств і здійснення контролю за раціональним використанням виробничих ресурсів і готової продукції.

Основними завданнями організації  обліку є:

• своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення всіх фактів господарської діяльності, які були здійснені на підприємстві;
• опрацювання даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та способів відповідно до вихідної інформації;
• складання на основі отриманого масиву опрацьованої інформації, зафіксованої у первинних документах та регістрах балансу і фінансової звітності, та надання ії зацікавленим користувачам.

2. Розглянули етапи організації бухгалтерського обліку та структуру облікового апарату. На першому етапі організації бухгалтерського обліку здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, в основі яких лежать документування, інвентаризація, використання синтетичних та аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка майна та зобов'язань, калькулювання, бухгалтерський баланс та звітність. Другий етап організації бухгалтерського обліку - це вибір форми обліку, що найбільше відповідає галузі та розміру даного підприємства.

Структура та штатна чисельність  підприємства, в тому числі бухгалтерії, затверджується відповідно до статуту  підприємства власником або уповноваженим  органом управління.

Бухгалтерія - це самостійний  структурний підрозділ апарату  управління (служба, відділ), який здійснює бухгалтерський облік господарської  діяльності підприємства. Вона тісно  пов'язана зі всіма службами, відділами  і виробничими підрозділами, отримує  від них необхідну для обліку і контролю документацію та надає  їм економічну інформацію.

3. Вивчили економічну характеристику та класифікацію основних засобів.

Основними засобами визнаються матеріальні активи:

• які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, при передачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій;
• очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року).

Відповідно  до діючої типової класифікації основні  засоби групуються: за галузевою ознакою; за функціональним призначенням; за призначенням; за ознакою належності.

4. Розглянули документування обліку основних засобів на досліджуваному підприємстві.

Усі операції, пов'язані з  рухом основних засобів, оформляються первинними документами, які забезпечують їх облік.

Перелік типових форм первинної  документації, якими оформлюють операції з руху основних засобів, затверджено  законодавчо і використовується на підприємстві ТОВ «НетПоінт». Це: ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів»; ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих й модернізованих об’єктів»; ОЗ-3 «Акт на списання основних засобів»; ОЗ-6 «Інвентарна  картка обліку основних засобів»; ОЗ-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів»; ОЗ-8 «Картка обліку руху основних засобів»; ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів»; ОЗ-14 «Розрахунок  амортизації основних засобів (для промислових підприємств)».

5. Визначили проблеми та шляхи вдосконалення організації обліку основних засобів.

Під час дослідження було виявлено, що внаслідок прийняття  П(С)Б0 7 окремі графи типових форм первинних документів(ОЗ-1, ОЗ-3) втратили свій зміст і на підприємствах  не використовуються. Це, наприклад, такі реквізити, як код норми амортизаційних відрахувань, норми амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт, дата початку сплати за основні засоби. Тому я пропоную змінити типові форми  первинних документів, що позитивно  позначиться на виробничому процесі. Неможливо чітко визначитися з груповою класифікацією в разі переоцінки основних засобів. П(С)БО 7 «Основні засоби» (п. 16) передбачає що «при переоцінці об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої відноситься об'єкт». Основні  засоби однієї групи можуть відрізнятися за вартістю, наприклад, через різний час придбання або через проведення ремонту одного об’єкта із основних засобів.