Організаційні процедури аудиту фінансових результатів

Керівник та бухгалтер можуть бути притягнуті органами КРУ до адміністративної відповідальності на підставі ст. 1642 КУпАП: розмір штрафу складає від 136 грн. до 255 грн., а при  повторному порушенні протягом року – від 170 грн. до 340 грн. А вже керівник може накласти дисциплінарне стягнення на виконроба, головбуха та бухгалтера – винести догану або навіть звільнити (ст. 147 КЗпП).

5. Наступним  етапом перевірки на  ЛКП «ШРП Личаківського району» є перевірка статті витрат "Заробітна плата", яка включається в собівартість продукції. Тому доцільно не тільки перевірити видатки на оплату праці, нараховану відповідно до встановлених розцінок, тарифних ставок і посадових окладів, а й допоміжні виплати (премії, надбавки до тарифних ставок і окладів, компенсаційні виплати тощо).

Аудитор перевіряє  правильність нарахування заробітної плати таким чином:

- з'ясовує правильність застосування розцінок способом зіставляння з документом, де вони передбачені, а також уточнює, чи відповідають стаж працівника, його розряд, тип підприємства, сезон, асортимент продукції тощо розцінкам;

- встановлює, чи правильно підраховано обсяг виконаної роботи й кількість відпрацьованого часу шляхом їх зіставлення з обліковими листками, нарядами, картами, табелем виходу на роботу, актами здавання - приймання виконаних робіт та іншими документами для нарахування заробітної плати;

-  арифметично  перевіряє правильність нарахованої  суми шляхом множення розцінки  на кількість днів роботи, на суму товарообороту, на кількість виробленої продукції .

В результаті проведеної перевірки виявлено,  що у листопаді 2010 р. Панькевичу О.М. (виробничому робітникові, індивідуальний податковий номер - 3333333333) надміру нараховано премію — 500,00 грн, а слід було — 300,00 грн (Додаток Є). При цьому нарахований дохід у вигляді заробітної плати за травень становив 1000,00 грн. Дане порушення виявлено в звіті за формою 1ДФ.

Податковий  агент несе відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, подання із недостовірними даними або помилками звіту за формою 1дф. Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу за зазначені порушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. За аналогічне порушення протягом року штраф збільшується до 1020 грн.

6. Наступним  етапом перевірки на ЛКП «ШРП Личаківського району» буде перевірка розрахунків за страхуванням відповідно до чинного законодавства, що включаються до виробничих витрат.

В результаті проведеної перевірки було виявлено, що у 1 кварталі 2010 році було занижено суму внесків до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (Додаток Є). Дане порушення виявлено в Звіт щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2010 року.

Стаття 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності" визначає обов'язок роботодавця як страхувальника, до якого віднесено подання звітності робочому органу виконавчої дирекції Фонду. При цьому стаття 52 Закону передбачає відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків, до якої належить стягнення пені із страхувальника за прострочення сплати страхових внесків до Фонду, а також притягнення страхувальника до відповідальності згідно із законом за несвоєчасне та неповне нарахування страхових внесків до Фонду.

7. Наступним  етапом перевірки на ЛКП «ШРП Личаківського району» буде перевірка правильності розрахунку амортизації, яка включається до виробничих витрат.

Увага аудитора повинна зосередитися на достовірності  величини амортизаційних відрахувань  за основними засобами і нематеріальними активами. Зокрема, необхідно перевірити, чи немає нарахувань зносу основних засобів понад нормативний строк їх експлуатації.

В результаті перевірки  виявлено, що у 1 кварталі 2010 році нараховано більшу суму амортизації (Додаток Є). Дане відхилення виявлено в додатку к1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року. При самостійному виправлені даної помилки встановлюється штраф в сумі 5% від суми не донарахованого податку на прибуток.

8) Наступним  етапом перевірки є аудит загально виробничих витрат на ЛКП «ШРП Личаківського району». Аудитор використовує такі документальні методи, як арифметичні, логічної і зустрічної перевірки. Аудит загальновиробничих витрат – це перевірка обґрунтованості витрат (наявність первинних документів), правильності їх віднесення на статті, розрахунку розмірів, а також списання на собівартість. На даному етапі не виявлено відхилень

9) Наступним  етапом перевірки є аудити  собівартості продукції. При аудиту  собівартості виготовленої продукції  важливим етапом є перевірка бази розподілу, на ЛКП «ШРП Личаківського району» - це основна заробітна плата виробничих робітників, а також весь процес розрахунку розподілу витрат. Важливим питанням аудиту є вивчення планової собівартості одиниці окремих видів продукції. При цьому планову собівартість у розрізі окремих калькуляційних статей витрат зіставляють із плановою і фактичною собівартістю за минулий звітний період, із нормативами витрат і фактичним рівнем затрат за аналізований період. Таким порівнянням можна виявити значні відхилення планових показників від фактичних (перевитрати чи економію). У цьому разі аудитору слід з'ясувати причини й винних осіб. Виявлені відхилення через порушення які виникли в попередніх етапах.

10) Перевірка  правильності віднесення витрат  на адміністративні, витрати на збут та інші витрати. В результаті перевірки порушень не виявлено.

В результаті перевірки  аудитор використовував робочі документи. (Додаток Ж).

 

2.4. Здійснення  перевірки достовірності даних  форм фінансової звітності ЛКП «ШРП Личаківського району»

Безпосередньо дослідження фінансової звітності  на ЛКП «ШРП Личаківського району» складається з наступних етапів.

Етап І. Перевірка  фінансової звітності за формою: повнота  заповнення реквізитів і граф звітності; правильність показників на початку звітного періоду; дотримання строків і термінів подання фінансової звітності.

Етап ІІ. Перевірка  правильності складання кожної з  форм звітності: арифметична перевірка  кожної з форм; вивчення правильності ведення обліку; перевірка відповідності показників звітності даним бухгалтерського обліку (Додаток З,К).

Етап ІІІ. Перевірка  узгодженості показників форм фінансової звітності (Додаток Л)

Розпочати дослідження  звітності аудитор повинен із визначення відповідності форм звітності  затвердженим нормативними документами формам і складання усіх типових форм.

На початковому  етапі звітні форми на ЛКП «ШРП Личаківського району» перевіряються щодо:

– правильності заповнення їх адресної частини. Встановлюється зазначення повної назви підприємства, виду діяльності відповідно до Статуту. Визначення виду діяльності та правильності його зазначення у формі необхідні аудитору для правильної класифікації доходів і витрат підприємства, звітність якого досліджується, за ознакою виду діяльності;

– повноти заповнення реквізитів і показників рядків і граф звітності: перевіряється, чи у правильних одиницях виміру (тисячах гривень з одним знаком після коми) складено звітність, чи проставлені прочерки в тих рядках звітності, які не містять жодних показників.

Аудит за змістом слід розпочинати з перевірки відповідності даних статей форм звітності на початок звітного періоду даним цих форм на кінець попереднього звітного періоду. Наступною за описаною є безпосередня перевірка відповідності показників даних бухгалтерського обліку та інших документів підприємства.

Аудитор, встановлюючи достовірність звітності порівнює дані бухгалтерського обліку та інших  документів підприємства та показники  звітності, використовуючи такий прийом документального контролю як взаємна  перевірка. Вона полягає у порівнянні показників звітності підприємства з даними первинних документів і зведених облікових документів (журналів за кредитом субрахунків бухгалтерського обліку й відомостей до них, Головною книгою) про здійснені господарські операції підприємства. Для забезпечення ефективності проведення аудиту достовірності звітності за допомогою порівняння її показників з даними бухгалтерського обліку доцільно складати порівняльні таблиці, які будуть раціональними та зручними у використанні та забезпеченні раціонального оформлення робочих документів аудитору. За допомогою зведення результатів перевірки у таблицю перевіряється відповідність залишків рахунків бухгалтерського обліку за Головною книгою та обліковими регістрами показникам фінансової звітності [12].

За підсумками проведеного порівняння аудитору доцільно складати альтернативні форми фінансової звітності, для чого можуть використовуватися  спеціальні комп’ютерні програми. Складання альтернативної звітності  забезпечує правильність відображення залишків і оборотів за рахунками Головної книги у відповідних рядках фінансової звітності, впевнитися у тотожності контрольних величин та форм фінансової звітності.

Наступним етапом аудиту фінансової звітності є перевірка  ув’язки показників різних форм фінансової звітності за один і той же звітний період. При проведенні аудиту фінансової звітності спочатку необхідно здійснювати перевірку достовірності відповідних показників звітності на підставі їх порівняння з даними синтетичних регістрів бухгалтерського обліку, а вже потім – ув’язку показників окремих форм фінансової звітності між собою.

При дослідженні  відповідності форм звітності аудитору потрібно використовувати як загальнонаукові  так і спеціальні методи дослідження: логічне мислення у поєднанні  з методом порівняння, прийомами документального контролю, методами економічного аналізу. Як правило, для цієї перевірки використовуються таблиці, складені спеціалістами аудиторських фірм.

Перевіряючи фінансову  звітність клієнта, аудитор повинен  підтверджувати показники відображені у фінансовій звітності фактичною наявністю, оскільки для складання аудиторського висновку потрібно подати достовірну, точну інформацію.

 

2.5. Здійснення  аудиту фінансового стану ЛКП «ШРП Личаківського району» 

Аудит фінансового  стану на ЛКП «ШРП Личаківського району» проводився за такими основними  групами показників фінансового стану підприємства:

- показники  ліквідності та платоспроможності;

- фінансової  стійкості;

- ділової активності;

- рентабельності 

Джерела платоспроможності (ліквідності) відображають можливість клієнта погасити короткострокову заборгованість своїми засобами. Під час обчислення цих показників за базу розрахунку беруть короткострокові зобов'язання. Показники ділової активності характеризують, наскільки ефективно клієнт використовує свої кошти. До них відносять різні показники оборотності.

Показники рентабельності характеризують прибутковість діяльності підприємства, розраховується як відношення отримуваного балансового чистого  прибутку до витрачених коштів.

 Нормальна фінансова стійкість властива підприємствам, які для формування запасів використовують власні джерела і довгострокові позикові джерела. Підприємство при цьому має достатній рівень платоспроможності. В нашому випадку такого не передбачається.  Нестійкий фінансовий стан властивий підприємствам, яким для формування запасів недостатньо власного капіталу і довгострокових зобов’язань і вони залучають з цією метою короткострокові кредити банків. У 2010 році був залучений короткостроковий кредит. Кризовий фінансовий стан характеризується нестачею загальної величини основних фінансових джерел формування запасів. Це ми можемо спостерігати і у 2009 році і у 2010 році. Коефіцієнт автономії характеризує незалежність фінансового стану підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Дане підприємство не є фінансово стійким і незалежним від зовнішніх кредиторів.  Коефіцієнт заборгованості  характеризує частку позикових коштів у загальній сумі джерел фінансування . У 2009 році і в 2010 році значення цього коефіцієнту є високим, тому заборгованість підприємства є високою і його фінансовий стан є нестійким (Додаток М).

Коефіцієнт  фінансової залежності  є оберненим  до коефіцієнта автономії. Він показує , яка сума загальної вартості майна  припадає на 1 грн. власних коштів підприємства. Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу (коефіцієнт фінансування) показує обсяг залучених коштів, що припадає на кожну гривню власних, вкладених в активи підприємства коштів і характеризує рівень залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами характеризує наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для забезпечення його фінансової стійкості.

Коефіцієнт  маневреності власних коштів характеризує спроможність підприємства підтримувати рівень власних оборотних коштів і поповнювати оборотні кошти за рахунок власних джерел. Коефіцієнт абсолютної ліквідності  критерій платоспроможності , який показує яка частина поточних зобов’язань  підприємство може  за необхідності погасити негайно за рахунок найліквідніших активів . Коефіцієнт  поточної ліквідності оцінює загальну платоспроможність показує. Якою мірою оборотні активи покривають поточні зобов’язання. Коефіцієнт стійкості економічного зростання дає змогу оцінити якими темпами в середньому збільшується власний капітал підприємства за рахунок прибутку від господарської діяльності. Період обороту – середній термін за який повертається на підприємство кошти, вкладені в його господарську діяльність. Швидкість обороту – кількість оборотів , які здійснює за період , що аналізується капітал підприємства або його складові.

 

2.6. Узагальнення  результатів аудиторської перевірки  фінансової звітності ЛКП «ШРП Личаківського району»

Складання аудиторського  висновку є одним із найвідповідальніших моментів аудиту, оскільки узагальнюються підсумки виконаних аудиторських процедур, аналізуються виявлені помилки, визначається їх сукупний вплив на фінансову звітність i висловлюється думка аудитора щодо її достовірності, повноти відповідності чинному законодавству.

Аудиторський  звіт i висновок – це результат праці аудитора. Під час формування аудиторського висновку слід враховувати дію таких основних законодавчих i нормативних актів: Закону «Про аудиторську діяльність»; Міжнародного стандарту аудиту 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакета фінансових звітів загального призначення» (за текстом – МСА 700); Міжнародного стандарту аудиту 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора» (за текстом – МСА 701); Міжнародного стандарту аудиту 570 «Безперервність»; Міжнародного стандарту аудиту 710 «Порівняльні дані»; Міжнародного стандарту аудиту 800 «Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення»; Положення з міжнародної практики аудиту 1005 «Особливості аудиту малих підприємств»;Міжнародного стандарт з огляду 2400 «Завдання з огляду фінансових звітів.