Організаційні процедури аудиту фінансових результатів

 

Як видно  з  табл. 2.1 у порівнянні із попереднім 2010 роком у звітному 2011 році ЛКП «ШРП Личаківського району» погіршило свої фінансові результати. Щоб охарактеризувати фінансовий стан використовують дуже багато показників та коефіцієнтів. Але у даній роботі використано лише ті показники та коефіцієнти, які є найголовнішими.

Враховуюче  вищенаведене слід вважати, що підприємство станом на 31.12.11р. має не дуже задовільний фінансовий стан, про це свідчать зниження більшості основних техніко-економічних показників.

ЛКП «ШРП Личаківського  району» згідно наказу про облікову політику застосовує журнально – ордерну форму обліку та облікових регістрів. Записи в журнали-ордери роблять на підставі первинних документів протягом місяця, а у випадку наявності великої кількості первинних документів їх групують у відповідних відомостях, місячні підсумки з яких переносять у журнали-ордери.

На  ЛКП «ШРП Личаківського району» використовується калькуляційний метод, перелік статей калькулювання виробничої собівартості продукції має такий вигляд:

- сировина й матеріали;

- покупні комплектуючі виробів, напівфабрикати, роботи й послуги виробничого характеру сторонніх підприємств й організацій;

- зворотні відходи;

- основна заробітна плата виробничих робітників;

- додаткова заробітна плата виробничих робітників;

- відрахування на соціальні заходи;

- загальновиробничі витрати.

Згідно з  обліковою політикою ЛКП «ШРП Личаківського району» на підприємстві використовуються такі методи нарахування амортизації:

- для об’єктів основних засобів – метод, передбачений податковим законодавством;

- інших необоротних матеріальних активів – у розмірі 50% їх вартості в перший місяць використання таких об’єктів та 50% при їх списанні.

- нематеріальних активів - прямолінійних метод.

В зв’язку з  прийняттям Податкового кодексу  та змінами вимог Міністерства фінансів України, внесених наказом № 1085 від 24.09.10 р. ЛКП «ШРП Личаківського району» варто переглянути прийняту ним облікову політику. Якщо раніше наказ про облікову політику регулював виключно правила бухгалтерського обліку, то з прийняттям нового Податкового кодексу, він вплине і на податковий облік. Так, стосовно обліку витрат, як зазначає Податковий кодекс України, в обліковій політиці ЛКП «ШРП Личаківського району» необхідно окреслити питання щодо переліку та складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг). Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 “Витрати” ЛКП «ШРП Личаківського району» установлював їх  самостійно. Згідно з п. 138.8 Податкового кодексу України облік на підприємстві повинен забезпечити визначення виробничої собівартості для цілей оподаткування, тому до виробничої собівартості загальновиробничі витрати (ні постійні, ні змінні) не відносять і не розподіляються. Відповідно до пп. 138.10.1, ці витрати відносяться до складу інших витрат і саме того періоду, у якому їх здійснили за умови належного документального підтвердження.

Тоді як, відповідно з п. 16 П(С)БО 16 змінні загальновиробничі  витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат із використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат), виходячи з

фактичної потужності звітного періоду. Постійні – на кожний об’єкт витрат із використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до собівартості реалізованої продукції, робіт, послуг у періоді їх виникнення.

На ЛКП «ШРП Личаківського району» відсутній відділ внутрішнього аудиту. Але планується його запровадження. Адже внутрішній аудит забезпечує  достатню впевненості щодо досягнення наступних базових цілей:

а) достовірність  та правдивість інформації;

б) виконання правил, планів, процедур, законів, положень та контрактів;

в) забезпечення захисту  активів;

г) економне та ефективне використання ресурсів;

д) досягнення поставлених  цілей діяльності та окремих програм.

Іншими словами, це внутрішні  правила та процедури контролю, запроваджені керівником підприємства для забезпечення стабільної й ефективної діяльності підприємства, дотримання внутрішньогосподарської політики, збереження і раціональне використання активів підприємства, запобігання та розкриття фальсифікацій помилок, точність і повнота бухгалтерських записів, своєчасна підготовка надійної фінансової інформації.

 

2.2 Організація  аудиторської перевірки фінансових результатів  на ЛКП «ШРП Личаківського району»

Організація аудиторської перевірки фінансових результатів є досить трудомістким процесом, та потребує від аудитора знання великої кількості нормативних та інструктивних матеріалів, а також особливостей обчислення собівартості продукції. Успіх роботи аудитора при проведенні перевірки насамперед залежить від того, наскільки досконало розроблено методику аудиту. Тому особливу увагу при проведенні аудиторських перевірок підприємства ЛКП «ШРП Личаківського району» слід приділяти безпосередньо методиці проведення аудиту виробничих витрат  та калькулювання собівартості продукції . В основі даної методиці повинно бути покладено комплексний підхід до розробки рекомендацій, спрямованих на визначення рівня затрат, їх впливу на собівартість продукції та фінансовий результат діяльності підприємства.

Організація аудиторської перевірки фінансових результатів на ЛКП «ШРП Личаківського району» починається з оформлення договору з аудиторської фірмою ПП «Контора» (Додаток Б).  Після підписання договору складається анкета нового клієнта для ЛКП «ШРП Личаківського району» (Додаток В).

Одним із найважливіших  етапів аудиту є планування. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури. Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки (Додаток Г), побудову аудиторської програми (Додаток Д) і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю [4] . 

А також в  залежності від результатів проведеного тестування визначається аудиторський ризик (Додаток Е).

  Аудиторський ризик – це ризик того, що аудитор надасть позитивний аудиторський висновок при реальній наявності на підприємстві, що перевіряється, суттєвих помилок і порушень обліку і звітності. [1]

Міжнародними  нормативами аудиту передбачено моделювання аудиторського ризику. Орієнтовна модель аудиторського ризику може мати вигляд такого алгоритму:

ПАР = ВР * РК * РН,

де  ПАР - прийнятний аудиторський ризик;

ВР - внутрішньогосподарський  ризик; 

РК - ризик  контролю;

РН - ризик не виявлення

Прийнятний  аудиторський ризик виражає ступінь  готовності аудитора визнати прийнятну  можливість наявності у фінансовій звітності матеріальних (суттєвих) помилок після завершення аудиту і видачі клієнту стандартного аудиторського  висновку без застережень.

Внутрішньогосподарський (властивий) ризик виражає можливість наявності у звітності помилок, що перевершують припустиму величину, до перевірки системи внутрішньогосподарського контролю.

Ризик контролю означає ймовірність допущення  помилок, що перевершують допустиму величину, системою внутрішньогосподарського контролю.

Ризик невиявлення (процедурний ризик) виражає  ймовірність невиявлення в процесі  проведення аудиту помилок, що перевищують  допустиму величину.

Оцінка ризиків  аудиторської діяльності з метою реалізації заходів щодо їх мінімізації чи усунення передбачає таку послідовність дій:

1) Вибір методів виявлення та розпізнавання ризиків.

2) Збір необхідної інформації та її опрацювання.

3) Ідентифікація ризиків аудиторської діяльності

3.1) визначення суті ризиків та їх класифікація;

3.2) дослідження  якісних параметрів ризиків, а  саме, визначення: джерел виникнення ризиків; факторів впливу на рівень ризиків; структури компонентів окремих ризиків; ознак прояву ризиків тощо.

4. Визначення характеру наслідків розпізнавання ризикових подій.

5. Оцінювання  ризиків аудиторської діяльності

5.1) вибір характеру  оцінки, яка може бути загальною  (висока, середня, низька) або кількісною (у коефіцієнтах, відсотках, абсолютних  значеннях);

5.2) побудова моделі ризику (визначення взаємозв’язку його компонентів з урахуванням їх структури);

5.3) вибір методів  та прийомів для оцінки ризиків;

5.4) кількісна  або словесна (загальна) оцінка ризику  за результатами застосування  обраних методів.

6. Визначення  напрямів зменшення ризиків аудиторської діяльності, розробка заходів щодо їх мінімізації або уникнення.

Шкала оцінювання ризиків, %

Рівень ризику	Відсоток ризику	Бали ( 0-10)
Низький	0 - 15	0-2
Нижче середнього	15 - 30	2-4
Середній	30 - 50	4-6
Вище середнього	50- 70	6-8
Високий	70 - 100	8-10

Під час перевірки  аудитор повинен оцінювати суттєвість у взаємозв’язку з аудиторським ризиком.

Рівень суттєвості - це найбільше значення помилки  бухгалтерської звітності, починаючи  з якої її кваліфікований користувач з великим ступенем імовірності робить неправильні висновки та приймає неправильні економічні рішення.

 Аудиторська  перевірка фінансових звітів  має на меті встановити, чи складені вони в усіх суттєвих аспектах відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності. Оцінка суттєвості є предметом професійного судження. Розробляючи план перевірки, аудитор приблизно оцінює суттєвість операцій для кількісного визначення ймовірних суттєвих викривлень і помилок. Однак слід аналізувати як кількісні, так і якісні показники помилок. Прикладом якісних помилок є неадекватний або неправильний опис облікової політики, внаслідок чого користувач фінансової звітності буде введений в оману, або порушення вимог законодавства, внаслідок чого штрафні санкції податкової адміністрації послаблять господарську та фінансову стабільність клієнта. Аудитор визначає суттєвість як щодо всієї фінансової звітності, так і щодо залишків на рахунках, окремо взятих видів операцій і угод. На неї можуть впливати, наприклад, вимоги законодавства, які стосуються конкретної фінансової звітності, залишків на рахунках і взаємозв’язку між ними. Ці процеси можуть мати різні рівні суттєвості, залежно від того, які види звітності розглядає аудитор [10].

Аудитор повинен  оцінювати суттєвість:

— визначаючи вид, розрахунок часу та обсягу аудиторських процедур;

— оцінюючи наслідки викривлень.

 

2.3. Здійснення аудиту фінансових результатів ЛКП «ШРП Личаківського району»

Аудит фінансових результатів на підприємстві ЛКП «ШРП Личаківського району» представляє собою перевірку обґрунтованості та правильності віднесення на рахунки витрат, які виникли в процесі виробництва, тобто перевірку витрат по елементам.

Аудитор перевіряє фінансові результати на підприємстві ЛКП «ШРП Личаківського району» згідно складеної ним програми, тобто за такими етапами:

1. Ознайомлення  і вивчення організації виробництва,  технологічного процесу і умов  праці. В результаті перевірки   порушень не виявлено.

2. Перевірка  наявності наказів про проведення  інвентаризації незавершеного виробництва і про призначення матеріально відповідальних осіб. Використовуються документальні методи перевірки, а саме: формальні і нормативно-правові. В результаті перевірки  порушень не виявлено.

3. Перевірка  правильності оформлення первинних  документів. Використовуються документальні методи перевірки, а саме: формальні і логічної перевірки.

 В результаті  перевірки виявлено аудитором  помилки в відомості 5.1. Відповідальність  за  несвоєчасне  складання   облікових регістрів  та  недостовірність   відображених  у  них  даних несуть  особи, які склали та підписали ці облікові регістри. {Пункт 3.4 глави 3 в редакції Наказу Міністерства фінансів N 1327 ( z1181-10 ) від 08.11.2010 } (Додаток Є)

4) Перевірка  прямих матеріальних витрат. Використовуються документальні методи перевірки, а саме: формальні і нормативно-правові, арифметичні, логічні і зустрічні перевірки.

В процесі перевірки  аудитором виявлена така ситуація: у лютому 2010 р. начальник цеху отримав від постачальника за рахунком-фактурою   ТМЦ та використав їх у виробництві (Додаток Є). Рахунок-фактуру   працівник загубив, тому в своєму матеріальному звіті він не відобразив ані отримання, ані списання ТМЦ. Проте у травні 2010 працівник знайшов рахунок-фактуру   і відобразив ТМЦ (оприбуткування і списання) у своєму матеріальному звіті за цей місяць. Бухгалтерія провела отримання та списання ТМЦ у бухгалтерському та податковому обліку. Винним у даній ситуації є працівник цеху, який загубив рахунок-фактуру . У свою чергу, винен і бухгалтер, який не забезпечив контроль за правильним відображенням на рахунках бухобліку цих даних та дотриманням на підприємстві встановлених методологічних засад бухобліку (господарських операції за лютий не відображені в реєстрах за лютий, не зафіксована помилка, виявлена в травні), як це передбачено п. 7 ст. 8 Закону № 996. (Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Винним також є керівник, який повинен забезпечувати дотримання на підприємстві методологічних засад бухгалтерського обліку.