Організаційні процедури аудиту фінансових результатів

Аудитор також  проводить перевірку правильності формування собівартості продукції, включаючи  оцінку правильності розподілу загально-виробничих витрат , яка проводиться за даними обліку. Приступаючи до перевірки  бухгалтерського обліку витрат, аудитор враховує особливості організації обліку на підприємстві, виходячи з попередніх перевірок інших елементів звітності і може спрогнозувати приблизний відсоток відхилень, а також найбільш вразливі місця в обліку. Одночасно аудитор може перевірити правильність обліку витрат згідно чинного податкового законодавства. Таким чином, за результатами перевірки обліку виробничих витрат підприємства, аудитор може висловити думку щодо достовірності даних витрат [24].

В процесі аудиту слід встановити, чи всі операційні витрати за відповідний звітний період віднесені на витрати виробництва за такими елементами: матеріальні витрати ;витрати на оплату праці ;відрахування на соціальні заходи ;амортизація ;інші операційні витрати ;інші затрати . Досліджуючи витрати за елементами, є можливість встановити не тільки загальну суму витрат, а і їхню структуру, питому вагу окремих витрат, розмір доходу. Крім того, по елементний поділ витрат може бути успішно використаний під час складання калькуляцій, аналізу витрат виробництва для визначення факторів, що позитивно чи негативно впливають на ефективність виробництва.

Перевіряючи склад  виробничих витрат на підприємстві, необхідно  встановити, який спосіб формування собівартості продукції використовується на підприємстві – традиційний для вітчизняного обліку, так званий калькуляційний варіант, чи «директ - костінг» (облік прямих витрат), що застосовується в міжнародній практиці [22].

Для перевірки  правильності визначення фактичної  собівартості сировини й матеріалів на  підприємстві аудитору необхідно дослідити первинні документи постачальника (накладні, рахунки - фактури, товарно - транспортні накладні), у яких зареєстрована ціна, націнки (надбавки), транспортні та інші видатки, пов'язані з придбанням матеріалів. Товарно - транспортні документи зіставляють з даними бухгалтерського фінансового обліку (книгою обліку надходження вантажів, журналом - ордером, відомістю), у яких вказана кількість отриманих матеріалів та їхню вартість. Затрати на сировину і матеріали перевіряються шляхом визначення правильності застосування технічно обґрунтованих норм їх витрачання. Шляхом зіставлення даних матеріальних складів про відпуск сировини і матеріалів у виробництво з показниками цехів про надходження їх у виробництво та на підставі аналізу записів з кредиту рахунка 20 "Виробничі запаси" і дебету рахунка 23 "Виробництво" аудитор може підтвердити списання матеріальних витрат на виробничі потреби й включення їх у собівартість продукції [27].

Під час перевірки фінансових результатів аудитор буде використовувати такі методи: формальна перевірка документів; арифметична перевірка; взаємний контроль; техніко - економічний розрахунок; контроль дотримання нормативів; логічне дослідження операцій; хронологічна перевірка записів; перевірка бухгалтерських проводок; відновлення кількісного обліку й ін. А також аудитором будуть використовуватися  методи фактичного контролю використаються на двох стадіях проведення контролю: до відбиття даних в обліку й після їхнього відбиття. Якщо на першій стадії використаються методи фактичного контролю, то на другій стадії здійснюється не тільки фактичний контроль, але й документальний - шляхом звірення фактичного стану і його документального відбиття в обліку. Так, прийоми бухгалтерського контролю використання матеріалів у виробництві обумовлені прийнятими на підприємстві способами відбиття в бухгалтерському обліку, особливостями технології й організації виробництва, видами використовуваних матеріалів [17].

В умовах застосування АСКВ (автоматизованої системи керування  виробництвом) виникають і специфічні методи контролю:

- дублюючий контроль повноти й вірогідності повідомлень операторові обліковим персоналом;

- апаратний контроль переданої інформації;

- автоматичне виявлення й виправлення помилок й ін.

Під час перевірки фінансових результатів аудитору необхідно здійснити такі аудиторські процедури [2]:

- правильність  оцінки матеріальних цінностей,  включених у собівартість продукції  (робіт, послуг);

-  правильність  відображення в бухгалтерському  обліку процесу придбання і  заготовляння матеріалів у залежності від прийнятої облікової політики підприємства;

      - чи мали місце факти списання  на собівартість витрат, що не  відносяться до матеріалів, використовуваних  у виробництві, а також випадки  списання на виробничі рахунки  вартості ПДВ;

- чи були  випадки віднесення на витрати  основної діяльності матеріалів, використаних при будівництві,  ремонті, змісті об'єктів соціально-культурного  призначення, що повинні бути  списані за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні  підприємства, чи інших відповідних джерел фінансування;

- правильність  встановлення норм витрат сировини  і матеріалів відповідно до  рівня технічного стану і технології  виробництва продукції;

- правильність  оцінки і списання поворотних  відходів;

- обґрунтованість  включення в собівартість продукції витрат на оплату послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги й ін.;

- правильність  відображення в обліку витрат  на тару й пакування; 

- правильність  списання нестач у межах норм  природного збитку;

- витрати на  індивідуальне випробування окремих видів машин і механізмів і на комплексне випробування усіх видів устаткування і технічних установок з метою перевірки якості їх монтажу;

- витрати на  підготовку кадрів для роботи  на підприємстві, що вводиться  знову в дію; 

- чи маються системні положення про порядок виплати премій за виробничі результати, у тому числі винагород за підсумками роботи за рік;

- правильність  нарахування єдиного соціального  податку; 

- правильність  нарахування амортизації по основних  засобах; 

- ведення аналітичного обліку витрат, що віднесені на собівартість понад установлені ліміти, норм і нормативів;

- витрати на  оплату відсотків по отриманих  кредитах банків (за винятком  позичок, зв'язаних із придбанням  основних засобів);

- правильність  віднесення витрат до інших витрат;

- наявність  кошторисів витрат підприємства  на звітний рік по представницьких  витратах;

- наявність  договору на підготовку і перепідготовку  кадрів і інші витрати

Аудитор в якості джерел отримання аудиторських доказів  при проведенні аудиту фінансових результатів підприємства повинен використовувати:

а) первинні документи: лімітно-заборні картки (форма №М-8, М-9,М-28, М-28а), акти вибуття МШП (форма  №МШ-4), акт на списання інструментів (форма №МШ-5),особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма №МШ-6), акт-вимога на заміну матеріалів (форма №М-10), накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма №М-11), картка складського обліку матеріалів (форма №М-12), накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (форма №М-20), акт про витрату давальницьких матеріалів (форма №М-23), інвентарний опис товарно-матеріальних цінностей (форма №М-21), листок обліку простоїв (форма №П-16), накопичу вальна картка обліку виробітку і заробітної плати (форма №П-55 та П-56), подорожній лист вантажного автомобіля (форма №2), подорожній лист службового легкового автомобіля (форма №3), товарно-транспортна накладна (форма №1-ТН), рапорт-наряд про роботу будівельної машини (механізму) (форма №ЕСМ-4), рапорт про роботу будівельної машини (механізму) (форма №ЕСМ-3), подорожній лист будівельної машини (форма №ЕСМ-2), акти інвентаризації (форма№інв-4, інв-5, інв-6, інв-8, інв-9, інв-10, інв-11, бухгалтерські довідки;

б) облікові регістри: відомість обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма №МШ-7), матеріальний звіт (форма №М-19),розрахунково-платіжна відомість (форма №П-49), розрахункова відомість (форма №П-51), журнал обліку роботи будівельних машин (механізмів) (форма №ЕСМ-6), відомість результатів інвентаризації, відомість 5.1; журнал 5 або 5А (затверджено наказом мінфін України від 29.12.2000р. №356);

в) головна книга  в частині рахунків 23 ”Виробництво”, 80 „Матеріальні

витрати”, 81 „Витрати на оплату праці”, 82 „Відрахування  на соціальні заходи”, 83 ”Амортизація”, 84 „Інші операційні витрати”, 90 „Собівартість реалізації, 91 „Загальновиробничі витрати”, 92 „Адміністративні витрати”, 93 „Витрати на збут”, 94 „Інші витрати операційної діяльності”, 95 „Фінансові витрати”, 96 „Втрати від участі в капіталі”, 97 „Інші витрати”, 98 „Податок на прибуток”, 99 „Надзвичайні витрати”;

г) баланс (форма  №1) в частині незавершеного виробництва (рядочок 120);

д) звіт про фінансові  результати (форма №2), а саме рядочки 040 „Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)” , 070 „Адміністративні витрати” , 080 „Витрати на збут” , 090 „Інші операційні витрати”, 140 Фінансові витрати , 150 „Втрати від участі в капіталі” , 160 „Інші витрати”, 180 „Податок на прибуток від звичайної діяльності”, 205 „Надзвичайні витрати”, 230 ”Матеріальні витрати”, 240 „Витрати на оплату праці”, 250 „Відрахування на соціальні заходи”, 260 „Амортизація”, 270 „Інші операційні витрати”.

З) податкова  звітність, а саме декларація про  податок на прибуток .

к) акти перевірки  інших суб’єктів контролю (внутрішніх аудиторів, перевіряючи контрольно-ревізійного управління, податківців);

л) накази, розпорядження, пояснювальні записки тощо.

В процесі здійснення аудиту фінансових результатів аудитор може використовувати програмні продукти, а саме програму «Помощник аудитора». Структура автоматизованої аудиторської системи складається з чотирьох основних блоків, функції яких відповідають чотирьом етапам проведення аудиту [25].

У блоці підготовчого етапу міститься анкета для підприємства, яке перевіряють, і бланки-тексти листів, якими обмінюються аудитор і клієнт перед укладенням договору на аудит — лист-пропозицію і лист-зобов'язання. Це дає змогу зекономити аудитору час на підготовку аудиту. На цьому етапі збирають дані про клієнта і отриману інформацію вводять у комп'ютер для подальшого використання в інших блоках.

Блок планування містить математичні моделі й  алгоритми розрахунків величин  аудиторського ризику, рівня суттєвості й вибірки. Через бланки-розрахунки вводять необхідні для розрахунків вихідні дані, що відповідають типу підприємства, яке перевіряють. Введення даних може здійснюватися як вручну, так і автоматично з облікової бази даних. Друге переважає, тому що розрахунки суттєвості і вибірки для конкретних процедур ґрунтуються на знанні кінцевого сальдо, дебетових і кредитових оборотів по конкретних рахунках. У результаті розрахунків програма визначає всі необхідні для планування величини. Виробляється також вибір загального плану і програми аудиту.Блок процедур аудиту найбільший і найважливіший. Він охоплює такі елементи: робочі програми аудиту за розділами; бланки-процедури для кожного розділу аудиту;бланки-тести для окремих розділів аудиту;висновки за розділами аудиту. У цьому блоці реалізується стратегія оптимізації обсягу інформації, яку вводять, з мінімізацією ризику аудиторських помилок. Це найскладніша частина автоматизації системи, спрямована на встановлення зв'язків між інформацією аудитора, яку вводять, при виконанні процедур, розрахунковими значеннями суттєвості та вибірки і формуванням висновку аудитора щодо конкретного розділу. У блоці заключного етапу є бланки-шаблони для підготовки офіційного висновку, що має вступну, аналітичну і заключну частини. Форми вступної і заключної частин мають стандартизований вигляд. У блоці є також бланк письмової інформації аудитора керівництву економічного суб'єкта. Дана програма має як і позитивні так і негативні сторони для проведення аудиту виробничих витрат.

Етапи аудиту фінансового  стану:

1. Загальна оцінка фінансового  стану підприємства визначається методами аналізу показників фінансової незалежності, прибутковості, платоспроможності, стійкості за даними балансів на початок року і на кінець звітних періодів.

2. Перевірка наявності  і використання власних оборотних  коштів.

3. Перевірка дотримання розрахунково-платіжної дисципліни здійснюється для виявлення причин низької платоспроможності підприємства. При цьому стан підприємства вивчається за даними балансу та журналів-ордерів №№ 6, 8 у динаміці складу кредиторської і дебіторської заборгованості, особливо неправомірної, з термінами оплати, що минули. Ретельно досліджується організація розрахунків з покупцями, оскільки від неї залежать обсяги реалізації продукції, стан дебіторської заборгованості, надходження оплати грошовими коштами

4. Узагальнення результатів  аудиту фінансового стану підприємства. Систематизуючи матеріали аудиту  про фінансовий стан підприємства, аудитор повинен узагальнити  причини напруженого фінансового  стану, показати такі важливі  показники фінансової діяльності, як використання оборотних коштів не за призначенням, вилучення їх з обороту, нестача оборотних коштів. Завершуючи аудит по даному етапу, аудитор за участю керівних спеціалістів підприємства розробляє конкретні пропозиції щодо усунення причин допущених недоліків, покращення стану розрахунково-платіжної дисципліни, стабілізації фінансового стану підприємства.

 

1.3 Законодавчо  – нормативне регулювання обліку та аудиту фінансових результатів і аналізу фінансового стану підприємства

Порядок здійснення аудиту фінансових результатів регламентується рядом законів, кодексів, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, постанов і наказів Міністерства фінансів України:

1) Закон України «Про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні»  визначає  правові засади регулювання, організації та ведення бухгалтерського обліку. У ньому визначено основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, мету обліку; методологію організації бухгалтерського обліку на підприємстві і загальні вимоги до  фінансової звітності; обов’язкові реквізити первинних облікових документів та регістрів обліку; контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність [8].

2) План рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств і організацій наводить перелік рахунків бухгалтерського обліку із поділом їх на класи і субрахунки