Облік виробничих запасів

Про наслідки контрольно-вибіркових перевірок перевіряючий повинен  зробити запис в журналі, який ведеться для цієї мети, і доповісти  про виявлені порушення головному бухгалтеру і керівнику підприємства для прийняття рішень.

 

 

 

2.5 Інвентаризація виробничих запасів

Інвентаризація матеріальних цінностей провадиться згідно з  Інструкцією, затвердженою наказом  Головного управління Державного казначейства України № 90 від 30.10.98 р.

Інвентаризація - перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання, і зіставлення наявності з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних засобів контролю за збереженням оборотних активів і роботою матеріально відповідальних осіб. Використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції та послуг або якщо інші способи одержання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використані.

Інвентаризація виробничих запасів провадиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в описи за кожним окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості (рахунком, вагою або мірою).

На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування.

Тара вписується до опису  за видами, цільовим призначенням і якісним складом (нова, потребує ремонту тощо).

На тару, що стала непридатною, інвентаризаційною комісією складається  акт на списання із зазначенням причин псування.

При інвентаризації молодняку  тварин та тварин на відгодівлі описи складаються за видами тварин окремо на фермах, у цехах, відділеннях, бригадах у розрізі облікових груп і матеріально відповідальних осіб.

При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, наданих  в особисте користування працівникам, припускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкриті особові картки, з проставлянням підпису в описі. 
У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звірювальну відомість, в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі (у виняткових випадках з особливого дозволу керівника робляться уточнювальні записи, наприклад, знайдена арифметична помилка або інші неточності у роботі); визначаються кінцеві результати інвентаризації.

Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця  у вартості має бути віднесена  на винних матеріально відповідальних осіб.

Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки по товарно-матеріальних цінностях одного і того ж найменування і в такій же кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що підлягав перевірці, та в однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи.

За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, у якому зазначаються стан складського  господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік  нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі і втрати від порчі цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений у 5-денний термін керівником підприємства.

Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.

Відповідно до статті 164 Кодексу України про адміністративні  правопорушення, несвоєчасне або  неякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей, а також неприйняття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок, безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті ж дії, здійснені особою, яка протягом року підлягала адміністративному стягненню, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок відображення результатів  інвентаризації матеріальних цінностей:

1. Загальна сума нестач, якщо винуватця не встановлено:

Дебет субрахунка № 947 "Нестачі  і втрати від псування цінностей"

Кредит субрахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Кредит субрахунка .№ 203 "Паливо" та ін.

2. Списується нестача,  зарахована по пересортиці:

 Дебет субрахунка  № 201 "Сировина і матеріали"

 Кредит субрахунка № 201 "Сировина і матеріали".

3. Відноситься за рахунок  матеріально відповідальних осіб  різниця у вартості матеріалів, зарахованих по пересортуванні:

Дебет рахунка № 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків"

Кредит субрахунка № 201 "Сировина і матеріали".

4. Оприбутковуються виявлені  лишки матеріалів (з включенням  суми до валових доходів):

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Кредит субрахунка № 746 "Дохід від безкоштовно отриманих  активів".

5. Сума нестач у  межах норм природного убутку:

Дебет рахунка № 91 "Загальновиробничі  витрати"

Кредит субрахунка № 20 "Виробничі запаси".

6. Якщо на час виявлення  нестачі винуватця не встановлено,  то одночасно із списанням  цінностей на витрати балансова  вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок № 07 "Списані активи".

7. Нестачі, віднесені  за рахунок матеріально відповідальної  особи:

Дебет субрахунка № 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"

Кредит рахунка № 71 "Інший операційний дохід".

8. Різниця між розрахунковими та .обліковими цінами (відповідно до постанови Кабміну України № 116 від 22.01.96 р. "Порядок визначення розміру збитків від нестач, розкрадання, знищення (порчі) матеріальних цінностей"):

Дебет субрахунка № 375 "Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків"

Кредит рахунка № 71 "Інший операційний дохід".

9. На суму нарахованого  ПДВ:

Дебет субрахунка № 375 "Розрахунки за відшкодуванням матеріальних збитків"

Кредит субрахунка № 641 "Розрахунки за податками".

10. Різниця між розрахунковими  та обліковими цінами має бути внесена до бюджету:

Дебет рахунка № 71 "Інший  операційний дохід"

Кредит субрахунка № 641 "Розрахунки за податками".

11. Перерахування до бюджету різниці між розрахунковими та обліковими цінами; штрафних санкцій:

 Дебет рахунка № 641 "Розрахунки за податками"

Кредит рахунка № 31 "Рахунки в банках".

12. Штрафи від 8 до 15 і від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: Дебет рахунків № ЗО, 31, 66 Кредит рахунка № 641 "Розрахунки за податками".

13. Перерахування до бюджету нарахованої суми ПДВ:

Дебет рахунка № 641 "Розрахунки за податками"

Кредит субрахунка № 311 "Поточні рахунки в національній валюті”.

3. Рекомендації  щодо підвищення ефективності  використання

  виробничих запасів

В умовах ринкових відносин докорінно змінюється тактика підприємств щодо формування оборотних засобів і їх ефективного використання. Проаналізувавши структуру, динаміку, рух та ефективність використання виробничих запасів, розробимо рекомендації щодо підвищення ефективності їх використання у СТОВ „АФ „Маяк” на перспективу.

Підвищення використання оборотних коштів підприємства і  підвищення ефективності виробництва  можна досягти через:

• скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв’язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв’язки з постачальниками;
• прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежних товарно-матеріальних цінностей;
• продаж сільськогосподарської продукції через біржову торгівлю;
• нормування оборотних запасів та доведення фактичної наявності їх до встановлених нормативів;
• скорочення залишків готової продукції за рахунок розширення каналів збуту сільськогосподарської продукції.

Прискорення обертання оборотних коштів має  велике значення для забезпечення стабільності фінансового стану підприємства, що пояснюється трьома основними причинами.

По-перше, від  швидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту, бо підприємство, що має невеликий обсяг оборотних коштів, але ефективніше їх використовує, здатне робити такий самий оборот, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але з меншою швидкістю обертання.

По-друге, з  оборотністю пов'язано відносну величину витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції.

По-третє, прискорення  обороту на тій чи тій стадії кругообороту коштів (наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі) змушує прискорити оборот на інших стадіях.

Важливим  фактором прискорення обертання  виробничих запасів є нормування оборотних запасів. Нормативи виробничих запасів розраховуються у бізнес-плані підприємства. На основі проведених розрахунків на 2011 рік, визначимо ефективність використання виробничих запасів на цій стадії руху.

Бізнес – планом СТОВ АФ „Маяк” на 2011 рік встановлено науково – обґрунтовані норми оборотних фондів (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

 

Розрахункова потреба  нормованих оборотних фондів по СТОВ „АФ „Маяк” по плану на 2007 рік

 

№ п/п	Види нормованих оборотних фондів	Фактично  за 2010 рік, тис. грн.	План  на 2011 рік,  тис. грн.
1.	Сировина і матеріали	89	89
2.	Паливо	261	261
3.	Будівельні матеріали	138	135
4.	Запасні частини	277	260
5.	Матеріали сільськогосподарського призначення	1670	1580
6.	Тварини на вирощуванні  і відгодівлі	5487	5500
7.	Малоцінні та швидкозношуючі предмети	28	28
8.	Незавершене виробництво	3722	3650
9.	Готова продукція	5726	2800
	Всього	17397	14303

 

Відповідно до планових розрахунків реалізація сільськогосподарської  продукції збільшиться з 28021 тис. грн. до 30200 тис. грн.

Одним з найважливіших  напрямів поліпшення використання оборотного капіталу є режим економії. Науково-дослідними установами розроблені обґрунтовані нормативи витрачання окремих видів оборотних фондів на одиницю продукції, 1 га, 100ткм, 100 км пробігу, на 1 ц виробництва продукції тощо. Порівняння фактичних витрат цих ресурсів з нормативами дає змогу об'єктивно оцінити стан справ з їх використанням, з'ясувати причини, що призвели до перевитрати і вжити заходів для їх усунення.

Важливим  фактором підвищення ефективності використання оборотного капіталу, прискорення його кругообігу є впровадження у виробництво нових, більш урожайних і скоростиглих сортів сільськогосподарських культур, а також інтенсивних технологій їх вирощування, внесення оптимальних доз мінеральних добрив на фоні органічних за оптимального співвідношення в них НРК. За таких умов не затягується вегетаційний період рослин, відбувається їх своєчасне дозрівання, а значить, не порушується нормальний процес кругообігу оборотного капіталу. Прискорити швидкість обороту цього ресурсу можна скороченням часу перебування коштів у сфері обігу завдяки розвитку виробничої інфраструктури і впорядкуванню взаєморозрахунків із заготівельними організаціями та переробними підприємствами, а також постачальниками аграрним підприємствам предметів праці промислового походження.

Головним фактором підвищення ефективності використання виробничих ресурсів є збільшення маси прибутку. Фактории, що впливають на її збільшення наведені на рис. 3.1. По більшості факторів в роботі вже проведено дослідження. Зупинимося на заходах щодо поліпщення показників собівартості продукції і середніх реалізаційних цін.

В господарстві підвищення реалізаційних цін відбудеться  за рахунок проведення таких заходів:

підвищення якості продукції, що реалізується (зерно, молоко, цукровий буряк,соняшник, м’ясо великої рогатої худоби);

- збільшення частки  в реалізації племінного молодняка;

- поліпшення маркетингової  діяльності, вибір ринків збуту;

- продаж молодняка  великої рогатої худоби  підвищених  вагових кондицій;

- зниження витрат продукції  при транспортуванні до місця реалізації;

- розширення асортименту  продукції, яка реалізується;

- підвищення товарності  всіх видів продукції.

Одним із факторів підвищення ефективності виробництва з зниження собівартості продукції. Плановими розрахунками собівартості рослинницької і тваринницької продукції по господарству враховуються об’єктивні і суб’єктивні фактори. Зокрема: