Облік виробничих запасів

- аналіз стану нормування  виробничих запасів та їх вплив на фінансово-економічну діяльність підприємства;

- аналіз ефективності  використання виробничих запасів  на підприємстві, зокрема кормів, мінеральних добрив, готової продукції;

- аналіз ефективності  використання матеріальних ресурсів: прибуток на 1 грн. матеріальних витрат, матеріаловіддача, матеріаломісткість.

В роботі висвітлюються  методичні підходи до визначення показників в умовах специфіки діяльності галузей сільськогосподарського виробництва, приділяється особлива увага факторному аналізу. Головним напрямком ефективного використання виробничих запасів автор вважає стабільну структуру оборотного капіталу, яка сприяє стабільному, відлагодженому процесу виробництва і збуту продукції, що є основою поліпшення фінансово-виробничої діяльності підприємства.

Грачова Р.В. склала систематизований довідник критеріїв оцінки різних етапів і процесів економічного життя підприємства. В довіднику розкрито економічну суть активів, пасивів балансу. Активи, капітал і зобов’язання на її думку  є об’єктами аналізу фінансово-майнового стану підприємства, а головні складові Звіту про фінансові результати -  доходи і витрати – є  об’єктами аналізу фінансово-господарської діяльності. Як правило ці два напрямки аналізу не відокремлюються один від одного, а застосовуються аналітиками комплексно. Неможливо максимально повно охарактеризувати статику (фінансово-майновий стан) без аналізу динаміки процесів (фінансово-господарської діяльності); і, навпаки, картина динаміки буде неповною, якщо бодай коротко не охарактеризувати стан, до якого аналізовані процеси приводять.

В роботі в логічній послідовності  розкрита методика аналізу фінансово-майнового  стану підприємства на цифровому  прикладі. Для цього використані  фактичні дані підприємства: баланс та звіт про фінансові результати. Послідовність визначення фінансово-майнового стану проводиться на основі теоретичних положень, наведених формул та значень кожного їх символу. На основі визначених показників проводяться висновки. В роботі аналізуються показники стану, використання, економічної ефективності оборотних активів, посібник має практичне значення для господарників та наукове – для подальшого дослідження методики аналізу оборотних активів. 

Мец В.О. приділяє увагу  аналізу фінансово-майнового стану  підприємства на базі фінансової звітності на основі методів аналізу, які широко застосовуються в практиці господарської діяльності підприємств. У процесі горизонтального аналізу визначаються абсолютні й відносні зміни величин різних статей балансу за звітний період; застосовуючи вертикальний аналіз, визначається питома вага окремих статей у загальній валюті балансу; за допомогою коефіцієнтів вивчається рівень і динаміка відносних показників фінансово-майнового стану; для виявлення причин зміни абсолютних і відносних величин, а також для розрахунку впливу причин (факторів) на зміну фінансових показників застосовується факторний аналіз.

В роботі висвітлено аналіз майна і джерел його утворення, аналіз ліквідності і платоспроможності, аналіз фінансової стабільності, аналіз ефективності використання оборотного капіталу на конкретних цифрових прикладах, наводяться короткі висновки проведеного аналізу.

 

 

 

2.3 Теоретичні основи обліку виробничих  запасів

Оцінка матеріальних запасів. Порядок оцінки матеріальних запасів визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (далі П(С)БО) 9 "Запаси". Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (ст.40) встановлено, що пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

П(С)БО 9 передбачає, що придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) на вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;

- інші витрати, які  безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

СТОВ „Агрофірма „Маяк” обліковує транспортно-заготівельні витрати по заготівлі сировини на окремому аналітичному рахунку.

Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками, (учасниками) підприємства їх справедлива_вардість.

Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Надходження запасів від засновників в рахунок їх внеску до статутного капіталу відображається так: дебет рахунків 20 "Виробничі запаси", 28 "Товари", кредит рахунку 46 "Неоплачешгй капітал".

Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

Одержані  безоплатно цінності оприбутковують таким записом: дебет рахунків 20, 26, кредит субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

Первісна  вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси дорівнює балансовій вартості переданих, запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду (дебет субрахунку 946 "Втрати від знецінення запасів").

Первісна  вартість запасів, що придбані в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Подібні об'єкти - об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

- понаднормові втрати і нестачі запасів;

- проценти за користування позиками;

- витрати на збут;

- загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Підприємству  важливо правильно вибрати метод оцінки вибуття запасів, бо він має, вплив на розмір прибутку. Обраний метод фіксується в наказі про облікову політику, яка може змінюватися при уточненні статуту та коли це передбачено П(С)БО.

П(С)БО 9 "Запаси" передбачає, що при відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

- нормативних затрат; 
- ціни продажу.

Для всіх одиниць  бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю. Цей метод використовується при незначній номенклатурі матеріалів на підприємстві. Облік їх та відпуск здійснюється по конкретних партіях.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка запасів  за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Оцінка запасів  за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються, у тій послідовності, що є протилежною її надходженню на підприємство (зарахування у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. Цей метод застосовується у випадку стабільних цін на запаси.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми_залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

П(С)БО 9 "Запаси" визначає оцінку запасів на дату балансу, а саме:

- запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації;

- запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду;

- чиста вартість  реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахування з очікуваної ціни продажу, очікуваних витрат на завершення виробництва і збут облік запасів проводиться на таких субрахунках.

201"Сировина й матеріали" -  обліковують сировину та  основні матеріали, які призначені для виготовлення продукції, господарських потреб, додаткового обладнання вагонів, барж, суден тощо. Заготовлену сільськогосподарську продукцію для наступної переробки також обліковують на цьому субрахунку.

202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби" - напівфабрикати, конструкції та вироби, придбані для комплектування продукції, що випускається.

203"Паливо " - нафтопродукти (бензин, дизельне паливо, мастильні матеріали тощо), тверде паливо (вугілля, торф, дрова), газ, при 
значені для експлуатації транспортних засобів, технологічних потреб виробництва, вироблення енергії, опалення будівель тощо.

204"Тара й тарні матеріали " - тара із дерева, картону, металу, пластмаси, мішки, тарні матеріали і деталі, призначені для виготовлення та ремонту тари (деталі для зборки ящиків, бочкова клепка, залізо обручне, 
фольга та інші). Інвентарну тару обліковують в складі основних засобів. 205"Будівельні матеріали" - будівельні матеріали, які використовуються на виконання будівельних і монтажних робіт, виготовлення будівельних конструкцій і деталей, оздоблювальні роботи, силікатні матеріали (цегла, цемент, камінь, пісок та інші), лісові матеріали (ліс круглий, дошки, фанера, дерев'яне - стругальні або волокнисті плити та інші), будівельний метал (залізо листове, бляха, цинк листовий, сталь та інші), металовироби (цвяхи, гайки, болти та інші), електротехнічні матеріали (провід, патрони, лампи, запобіжники, ізолятори та інші), вироби хімічної промисловості (азбест, кислоти, фарба, оліфа, рубероїд, толь та інші) та інші матеріали. Обладнання, яке не потребує монтажу (транспортні засоби, сільськогосподарські машини, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, виробничий інвентар, вимірювальні прилади тощо) на цьому субрахунку не обліковують.

"Матеріали,  передані в переробку" - сировина, продукція і матеріали, які передані для переробки на сторону з наступним включенням в собівартість одержаних з них виробів. Передані в переробку матеріали списують в дебет субрахунку 206. Витрати по переробці (оплата виконаних робіт, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування та інші) відносять в дебет рахунку 23 "Виробництво". На нього списують вартість переробленої сировини. Одержану продукцію з переробки продукцію.