Облік виробничих запасів

Значну частку в оборотних фондах підприємства займають виробничі запаси. До них відносяться:

• сировина і матеріали;
• насіння і посадковий матеріал, корми – концентровані, грубі, соковиті, тваринного походження, мінеральні корми тощо;
• купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;
• нафтопродукти – гас, бензин, дизельне паливо, нігрол, автол, солідол, технічний вазелін тощо;
• тверде паливо – дрова, вугілля, торф, брикет тощо;
• різна сільськогосподарська сировина для переробки на млинах, крупорушках, олійницях, сушарках тощо;
• тара і тарні матеріали, будівельні матеріали;
• матеріали, передані в переробку;
• запасні частини і ремонтні матеріали;
• матеріали сільськогосподарського призначення – мінеральні і органічні добрива, ядохімікати, гербіциди, пестициди, медикаменти, інші матеріали.

Сільськогосподарське  виробництво має ту особливість, що тут значна частина готової продукції знову знаходить своє використання у виробничому процесі: одержане зерно йде як насіння на посів; корми згодовують тваринам. Тому одна частина готової продукції є товарною і направляється на реалізацію, друга частина знову переходить у виробничі запаси і призначається для наступного циклу кругообігу. Матеріальні оборотні кошти сільськогосподарських підприємств включають велику кількість різних видів матеріальних цінностей. До них відноситься товарна продукція рослинництва, тваринництва, промислових, допоміжних і обслуговуючих виробництв; насіння І садивний матеріал; корми і підстилка; сировина для промислових підприємств; мінеральні доорива; тверде паливо, медикаменти і хімікати; тара і тарні матеріали; нафтопродукти та інші види палива; запасні частини; будівельні матеріали тощо.

Поділ запасів на види умовний, бо навіть на одному підприємстві призначення запасів може змінюватися - товар може стати паливом, сировиною або іншими матеріалами, і навпаки. Будівельні матеріали можуть стати сировиною або паливом, корми- товаром і так далі. Один і той же вид запасу може бути одночасно, наприклад, товаром і насінням. Це диктує необхідність чітко визначати призначення кожного виду запасів на підприємстві.

Залежно від джерел одержання  матеріали поділяють на куповані і власного виробництва, що впливає на організацію їх обліку.

Для обліку запасів призначено 2-й клас Плану рахунків "Запаси". По відношенню до балансу вони активні. За дебетом в них відображаються залишок матеріалів і їх наступне надходження, а за кредитом - вибуття.

На балансі підприємства відображаються запаси, на які воно має право власності.

Цивільним кодексом України (стаття 664) визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

- вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

- надання товару в розпорядження покупця, якщотовар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу  може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим  у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу  не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

На підприємстві можуть знаходитися цінності, які є власністю інших фізичних або юридичних осіб. Наприклад, матеріали (сировина), прийняті для переробки, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, товари на комісії тощо. Ці матеріали не включаються у запаси підприємства. Вони обліковуються на позабалансових рахунках.

Облік запасів повинен  забезпечити: своєчасне і правильне  оформлення документами надходження  і вибуття цінностей; контроль за збереженням і раціональним їх використанням; своєчасне виявлення виробничих запасів, які не використовуються в господарстві і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів, а також готової продукції, яка не користується попитом і неліквідів; надходження достовірної інформації для прийняття правильних управлінських рішень.

 

 

 

2.1 Фінансовий облік операцій з руху виробничих запасів

В світовій практиці використовуються дві системи обліку товарно-матеріальних цінностей: постійна і періодична.

Постійна  система передбачає ведення відповідних облікових записів щодо кожного виду цінностей на підставі документів. Ці записи повинні відображати по кожному запасу в кількості і сумі наявність на початок облікового періоду, надходження, вибуття і наявність цінностей на кінець облікового періоду. Постійна система забезпечує інформацію про наявність та рух цінностей за будь-який період. Недолік постійної системи обліку матеріальних запасів — потрібно постійно здійснювати облікові записи, що збільшує обсяг облікових робіт. Нами вище розглянуто облік матеріальних запасів за постійною системою (рис.2.1.).

Періодична система передбачає облік надходження цінностей, а їх вибуття встановлюється шляхом розрахунку. При цьому потрібно провести інвентаризацію на кінець періоду і визначити за її допомогою залишок цінностей. Вибуття цінностей розраховується так:

Залишок матеріалів на початок періоду + Надходження матеріалів за період — Залишок матеріалів на кінець періоду = Вибуття матеріалів.

Тобто, щоб  визначити вартість цінностей, що вибули, потрібно до залишку їх на початок періоду додати надходження і відняти залишок на кінець періоду (рис. 2.2).

При застосуванні періодичної системи обліку вартість залишків та вибуття матеріалів визначається у кінці облікового періоду. Таким чином, при періодичній системі необхідно підрахувати залишок матеріалів (товарів) на початок періоду і обліковувати протягом періоду тільки надходження цінностей (товарів), а потім визначити залишок матеріалів (товарів) на кінець періоду і за розрахунком визначити вартість матеріалів (товарів), що вибули. Недоліком періодичної системи є те, що залишається невідомою сума наявних цінностей до моменту їх підрахунку на кінець періоду, а також вартість реалізованих цінностей протягом періоду.

При постійній  системі така оцінка ведеться протягом усього облікового періоду.

 

Рахунок „Виробничі запаси”               Рахунок „Виробничі запаси”

Залишок на початок                Вибуття (встановлю-                        Залишок на початок      Вибуття (встановлюється

періоду - 2000                           ється   по запасах із                          періоду – 2000              за допомогою розрахунку) -

                                                   документів) - 4000                                                                     2000+5000 – 3000 = 4000                       

 

Надходження за                                                                                 Надходження за пері-

період (встановлюється                                                                    од (встановлюється за

за записами із документів)-                                                             запасами із документів)

5000                                                                                                     - 5000

 

Залишок на кінець періоду                                                              Залишок на кінець

(встановлюється за допомо-                                                             періоду (встановлює-

гою розрахунку 2000+                                                                     ться шляхом інвентари-

+5000-4000= 3000)                                                 зації) - 3000                    

 

 

Рис. 2.1. Записи на рахунку „Виробничі      Рис. 2.2. Записи  на рахунках „Виробничі                                    

запаси” при  постійній системі обліку            запаси” при періодичній системі обліку                                                                              обліку

 

В сучасних умовах переважна  більшість підприємств використовує постійну систему обліку. Періодична система обліку матеріалів застосовується на малих підприємствах.

Відображення  на рахунках бухгалтерського обліку руху виробничих запасів. За дебетом рахунка 20 "Виробничі запаси" відображають надходження запасів на підприємство, їх дооцінку, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінку тощо. Розглянемо приклад відображення в бухгалтерському обліку згідно з П(С)БО 9 "Запаси" операції з придбання виробничих запасів за грошові кошти.

Приклад 1. Підприємство закупило комбікорм для годівлі тварин на суму 2400 грн (в т. ч. ПДВ - 400 грн). Витрати на транспортування комбікорму склали 240 грн (в т. ч. ПДВ - 40 грн). Кореспонденцію рахунків наведено в табл.2.4.

Таблиця 2.1

Облік виробничих запасів (комбікорму), що придбані за грошові кошти

№ п/п	Зміст господарської  операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		дебет	кредит
1	Варіант 1 . Попередня  оплата Проведена оплата комбікорму	371	311	2400
2	Відображено податковий кредит за ПДВ на комбікорм	641	644	400
3	Оприбутковано комбікорм	208	631	2000
4	Списана сума раніше нарахованого податкового кредиту	644	631	400
5	Відображено залік заборгованості	631	371	2400
6	Оплачені витрати з  транспортування комбікорму	371	311	240
7	Відображено податковий кредит за ПДВ з транспортування комбікорму	641	644	40
8	Витрати з транспортування  включені в первісну вартість комбікорму	208	631	200
9	Списана сума раніше нарахованого податкового кредиту	644	631	40
10	Відображено залік заборгованості	631	371	240
1	Варіант 2. Оплата проведена після оприбуткування комбікорму Оприбутковано комбікорм	208	631	2000
2	Відображено податковий кредит за ПДВ за оприбуткований комбікорм	641	631	400
3	Оплачена вартість комбікорму і сума податкового кредиту із ПДВ	631	311	2400
4	Сума витрат із транспортування  включена в первісну вартість комбікорму	208	631	200
5	Відображено податковий кредит за ПДВ на транспортні витрати	641	631	40
6	Оплачені послуги з  транспортування	631	311	240

 

Крім придбання  виробничих запасів за грошові кошти достатньо поширеними є ситуації, коли виробничі запаси одержують за бартером. Бартер (товарообмінні операції") може здійснюватися з участю подібних і неподібних виробничих запасів.

Відповідно  до П(С)БО 9 первісна вартість запасів, придбаних в обмін на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.

Якщо балансова  вартість переданих запасів перевищує  їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних виробничих запасів є їх справедлива вартість, а різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Нагадаємо, що подібними активами відповідно до П(С)БО 15 є активи, які подібні за своїм  призначенням і мають однакову справедливу вартість. При обміні подібними запасами не визнається дохід, а тому і не визначаються фінансові результати.

Вважається, що замість одного активу було одержано еквівалент цього активу (тобто його замінили таким самим активом).

Відповідно  до П(С)БО 9 справедливою вартістю виробничих запасів є їх відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) тобто вартість їх відтворення в сучасних умовах і цінах. Одним із можливих варіантів при визначенні справедливих цін може бути ціна, зафіксована в прайслистах і в інших подібних документах, хоча не виключається і застосування експертної оцінки.

Розглянемо  порядок відображення операцій з  обміну виробничими запасами на такому умовному прикладі.

Приклад 2. СТОВ „Агрофірма „Маяк” придбало комбікорм у підприємства В для годівлі птиці в обмін на зерно. Балансова вартість зерна 1500 грн, його справедлива вартість на дату обміну, що визначена за даними прайслистів, - 2000 грн. Балансова вартість комбікорму - 1800 грн. справедлива вартість комбікорму на дату обміну 2000 грн.

Як бачимо, виходячи із свого функціонального призначення і справедливих вартостей, активи, що обмінюються, є подібними, при цьому їх справедлива вартість вища балансової вартості, а тому, балансова вартість одержаних активів визначається на рівні балансової вартості активів, що вибули.

Отже, для  підприємства А первісна вартість одержаного комбікорму дорівнює балансовій вартості зерна і складає 1500 грн. а для підприємства В первісна вартість одержаного зерна дорівнює балансовій вартості комбікорму і складає 1800 грн.

Окреме питання, яке виникає в цьому зв'язку, - визначення ціни операції, що необхідна для визначення податкових зобов'язань за ПДВ і податку на прибуток. Як відомо, для цілей оподаткування прибутку валові доходи і валові витрати від здійснення бартерних операцій визначаються із договірної ціни, але не нижче звичайної ціни. При визначенні ПДВ базою для оподаткування є фактична ціна операцій, яка також не може бути нижчою звичайної ціни. Якщо ототожнити розуміння звичайної і справедливої ціни, то базою для оподаткування запасів, що обмінюються, буде договірна ціна 2000 грн., ПДВ - 400 грн., разом - 2400 грн.