Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 16:35, курсовая работа
Підприємницька діяльність можлива різних видів: виробнича, комерційна або грошово-кредитна. Згідно з цим запаси діяльності такі: у першому випадку – різні речовини та сили природи: сировина, матеріали (основні, допоміжні паливні, мастильний тощо), у другому – готова продукція виробничої сфери (сільськогосподарська, промислова, будівельна тощо), яка купується комерційними підприємствами з метою продажу, у третьому – гроші, грошові документи тощо.
У кожній сфері діяльності запаси обліковуються за законодавчо визначеною методологією. Оскільки кожний вид запасів діяльності має свою методику обліку, їх потрібно розглядати окремо один від одного, тобто – виробничі, комерційні або грошово-кредитні.
У собівартості промислової продукції частка витрат матеріалів становить близько 50%, а в деяких галузях промисловості (наприклад, хімічній, текстильній, харчовій) сягає 80,0-85,0%. Тому питанням обліку виробничих запасів має приділятися серйозна увага.
На великих складах при
Товарно-матеріальні цінності, що належать іншими підприємствам і перебувають на відповідальному зберіганні, інвентаризуються одночасно з власними виробничими запасами. На ці цінності складається окремий інвентаризаційний опис, в якому робиться послання на відповідні документи, що підтверджують прийняття цих цінностей на відповідальне зберігання.
Відповідно до Порядку заняття торговельною діяльністю затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 №108, господарюючим суб’єктам, які займаються торгівлею, забороняється зберігати в торговельному залі та підсобних приміщеннях не оприбутковані належним чином товару. Згідно з п.35 цього Порядку зберігання в підсобних приміщеннях господарюючих суб’єктів товарів, які їм не належать, допускається на підставі договору зберігання, один примірник якого повинен знаходитися на підприємстві. Зміст такого договору визначається Цивільним кодексом України.
При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, відвантажених, не оплачених у строк покупцями, а також тих, що знаходяться на складах інших підприємств або організацій, перевіряється обґрунтованість сум, облікованих на відповідних рахунках. Причому на рахунках бухгалтерського обліку можуть залишитися тільки суми товарно-матеріальних цінностей, підтверджені належним чином оформленими документами. Інвентаризаційні описи (акти) складаються окремо по кожному такому виду цінностей.
В описах на товарно-матеріальні цінності, що перебувають у дорозі, по кожному окремому відправленню наводяться такі дані: найменування (згідно з документом), кількість і вартість (згідно з даними обліку), дата відвантаження, а також перелік і номери документів, на підставі яких ці цінності, які не прибули у встановлений термін і значаться в обліку як матеріали в дорозі, необхідно перевірити, яких заходів вжито до їх розшуку.
В описах на товари, відвантажені та не оплачені у строк покупцями, по кожному окремому відвантаженню зазначаються найменуванням покупця, найменування товарно-матеріальних цінностей, дата відвантаження, номер і дата виписки рахунка-фактури, а також сума по рахунку.
Товарно-матеріальні цінності, що зберігаються на складах інших підприємств, заносяться до описів на підставі документів, що підтверджують здавання цих цінностей на відповідальне зберігання. В описах на ці цінності вказуються їх найменування, кількість, сорт, фактична вартість (за даними обліку), дата приймання вантажу на зберігання, місце зберігання, номер і дата документів. При одержанні від підприємств, на відповідальному зберіганні яких ці цінності перебувають, копій інвентаризаційних описів комісія зіставляє фактичну наявність цінностей (за даними копій інвентаризаційних описів) з кількістю, встановленою за документами.
Товарно-матеріальні цінності, котрі переробляються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, на якому вони перебувають у переробленні, найменування цінностей, їхньої кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати передачі їх у перероблення, номера і дати відповідного документа.
В інвентаризаційних описах малоцінних і швидкозношуваних предметів вказуються їх найменування і первісна вартість. Предмети, що перебувають в експлуатації, інвентаризуються за місцем їхнього знаходження та по особах, на відповідальному зберіганні яких вони перебувають. Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмета. При інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкрито особисті картки, з їх розпискою в описі.
Якщо предмети спецодягу і білизни перебувають у ремонті або в пранні, вони вносяться до інвентаризаційного опису на підставі квитанцій підприємств побутового обслуговування або інших організацій
На малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непридатними і не списані, робочою інвентаризаційною комісією складаються акти встановленої форми із зазначенням часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів на інші господарські цілі.
Тара вноситься до інвентаризаційного опису за видами, цільовим призначенням і якісним станом (нова, та, що була у вжитку, що потребує ремонту та ін.). На тару, яка стала непридатною, робочою інвентаризаційною комісією складається акт із зазначенням причин і осіб, відповідальних за її стан.
У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звірювальну відомість, в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі; визначається кінцеві результати інвентаризації.
Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально відповідальних осіб.
Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки по товарно-матеріальних цінностях одного й того ж найменування і в такій же кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що підлягав перевірці, та в однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи.
За результатами інвентаризації складається протокол, у якому зазначається стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі, і втрати від порції цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий у 5-денний термін керівником підприємства.
Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.
Відповідно до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей, а також неприйняття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок, безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ті ж дії, здійснені особою, яка протягом року підлягала адміністративному стягненню, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Порядок відображення результатів інвентаризації матеріальних цінностей:
1. Загальна сума нестач, якщо винуватця не встановлено
Дт субрах №947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”
Кт субрах №201 „Сировина і матеріали”
субрах №203 „Паливо та ін”
2. Списується нестача зарахована на пересортиці
Дт субрах №201 „Сировина і матеріали”
Кт субрах №201 „Сировина і матеріали”
3. Відноситься за рахунок
Дт рах №375 „Розрах. по відшкодуванню завданих збитків”
Кт субрах №201 „Сировина і матеріали”
4. Оприбутковуються виявлені
Дт субрах №201 „Сировина і матеріали”
Кт субрах №745 „Дохід від безкоштовно отриманих активів”
5. Сума нестач у межах норм природного убутку
Дт рах №91 „Загально виробничі витрати”
Кт субрах №20 „Виробничі запаси”
6. Якщо на час виявлення нестачі
винуватця не встановлено, то
одночасно із списанням
7. Нестачі віднесені за рахунок
матеріально відповідальної
Дт субрах №375 „Розрахунки за відшкодування завданих збитків”
Кт рах №71 „Інший операційний дохід”
8. Різниця між розрахунковими та обліковими цінами (відповідно до постанови Кабміну України №116 від 22.01.96 р. „Порядок визначення розміру збитків від нестач, розкрадання, знищення (порчі) матеріальних цінностей”)
Дт субрах №375 „Розрахунки за відшкодування завданих збитків”
Кт рах №71 „Інший операційний дохід”
9. На суму нарахованого ПДВ
Дт субрах №375 „Розрахунки за відшкодування матеріальних збитків”
Кт рах №71 „Інший операційний дохід”
10. Погашення різниці між
Дт рах №30 „Каса”
Дт рах №31 „Рахунки в банках”
Дт рах №66 „Розрахунки з оплати праці”
Кт субрах №375 „Розрахунки за відшкодування матеріальних збитків”
11. Різниця між розрахунковими та обліковими цінами має бути віднесена до бюджету
Дт рах №71 „Інший операційний дохід”
Кт субрах №641 „Розрахунки за податками”
12 Перерахування до бюджету
Дт рах №641 „Розрахунки за податками”
Кт рах №31 „Рахунки в банках”
13. Штрафи від 8 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян
Дт рах №30,31,66
Кт рах №641 „Розрахунки за податками”
14. Перерахування до бюджету нарахованої суми ПДВ
Дт рах №641 „Розрахунки за податками”
Кт рах №311 „Поточні рахунки в національній валюті”
На підприємстві ВАТ ВТШП „Галичина” інвентаризація виробничих запасів проводиться не менше одного разу на рік, але не раніше 1 жовтня.
Порядок відображення результатів інвентаризацій:
1. Нестача матеріалів
Дт 947 „Нестачі і витрати від псування цінностей”
КТ 201 „Сировина і матеріали”
2. Нараховано ПДВ (20%)
Дт 947 „Нестачі і витрати від псування цінностей”
Кт 641 „Розрахунки за податками” (Бв*20%)
3. Віднесення нестачі на
Дт 072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей (Бв+ПДВ)
Кт –
4. Сума яку відшкодовує винна особа
Дт 375 „Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків”
Кт 716 „Відшкодування раніше списаних активів”
Розмір збитків визначається за балансовою вартістю за формулою
Р3=((Бв*Іінф)+ПДВ)*2 (2.5.)
де Р3 – розмір збитків, грн.;
Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей
Іінф – загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі щомісячно визначених Державним комітетом зі статистики індексів інфляції
ПДВ – розмір податку на додану вартість, грн.
5. Відображена сума, що підлягає перерахуванню до бюджету
Дт 716 „Відшкодування раніше списаних активів”
Кт 641 „Розрахунки за податками” (Р3:2)
6. Погашення нестачі готівкою винного особою
Дт 301 „Каса в національній валюті”
Кт 375 „Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків” (Р3)
7. Сплачено відшкодування державі
Дт 641 „Розрахунки за податками”
Кт 33 „Інші кошти”(Р3:2)
8. Списана нестача на фіксований результат
Дт 791 „Результат основної діяльності”
Кт 947 „Нестачі і втрати від псування цінностей” (Бв+ПДВ)
9. Списано дохід на фінансовий результат
Дт 716 „Відшкодування раніше списаних активів”
Кт 791 „Результат основною діяльності ” (Р3:2)
10. Списано із
збалансованого обліку суми
Дт –
Кт – 072 „Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей” (Бв+ПДВ)
По завершенні інвентаризації виробничих
запасів складають