Облік виробничих запасів

В залежності від структури сукупного  процесу виробництва на підприємстві утворюються структура управління виробничим процесом. Звичайно, для  управління і керівництва виробничим процесом підприємства діляться на цехи.

У відповідності із структурою сукупного  процесу виробництва цехи є: основні, допоміжні, підсобні і побічні.

Поділ виробничого процесу на операцій відповідає поділу дільниці на робочі місця.

Робочі місця в залежності від  способу виконання є ручними, механізованими і автоматизованими.

 

Структура управління ВАТ ВТШП „Галичина” представлена на рис. 1.4.

 

На основі перерахованого визначають склад підрозділів, чисельність персоналу, в залежності від специфіки чисельності працюючих і обсягів виробництва.

Ефективність праці персоналу  структури багато в чому залежить від організаційної структури управління. Вона покликана закріплювати за органами управління і їх складовими підрозділами весь комплекс завдань і функцій управління, необхідних для успішного керівництва дільницями роботи, забезпечуючи єдність цього керівництва; поєднувати завдання і функції різних структурних підрозділів між собою; створити умови, за яких кожний працівник певною мірою міг би використати свої знання і здібності.

Структура бухгалтерської служби на підприємстві є у вигляді такої  схеми:

 

 

Кожний працівник чи група працівників  бухгалтерії спеціалізується на виконанні однорідних облікових робіт. От, наприклад, бухгалтера розрахункової бухгалтерії ведуть облік розрахунків по заробітній платі з робітниками і службовцями підприємства, органами по податках, веде облік з депонентами та інші розрахунки.

Всі функції кожного облікового працівника несуть відповідальність за ведення обліку.

Технологія і організація виробництва  здійснюється відповідно до технології пошиття того чи іншого виробу.

Джерелами обліку є первинні документи  і господарські операції, які проходять  на підприємстві.

Ступінь автоматизації є дуже низьким, майже вся робота бухгалтера виконується  ручним способом.

Організація обліку виробничих запасів

 

Запаси призначені для виробництва  підприємства, надання послуг або  для перепродажу протягом короткого  періоду часу, визначаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість можу бути достовірно визначена.

На підприємстві запаси можуть мати різне призначення залежно від  функцій, яку вони виконують у процесі виробництва, а також від особливостей підприємства.

Необхідними передумовами правильної організації обліку запасів є:

• раціональна організація складського господарства;
• розробка номенклатури запасів;
• наявність інструкцій з обліку виробничих запасів;
• правильне групування (класифікація) запасів;
• розробка норм витрачання запасів.

 

Організація документування операцій із запасами

Від правильно організованого документування господарських засобів залежить правильність списання вартості запасів на виробництво, оцінка незавершеного виробництва, відображення у звітності. Існують типові первинні документи з обліку руху запасів. Проте, головний бухгалтер на свій розсуд повинен визначатися з тим, яку документи доцільно використовувати саме на його підприємстві, враховуючи розміри та специфіку підприємства.

Структура документообігу повинна  бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом  матеріальних запасів.

Для забезпечення виробничої програми відповідними запасами на великих підприємствах  створюються спеціальні склади для  зберігання основних і допоміжних матеріалів, палива, запасних частин, МШП та інших  запасів. Крім центральних складів, в різних структурних підрозділів підприємства можуть бути комори, які виконують функції проміжних складів. Кожному складу наказом по підприємству присвоюється порядковий номер, який надалі зазначається на всіх документах, що відноситься до операцій даного складу.

На складах запаси розміщують за секціями, а всередині них за групами, типо та сорторозмірами в штабелях, ящиках, контейнерах, на стелажах, полках, комірках, піддонах, що забезпечує швидке їх приймання, відпуск та контроль за відповідністю фактичної наявності встановлених нормам ліміту.

Складський облік організовується  за видами об’єктів, що зберігаються, за місцями зберігання за кількістю  запасів. За необхідності складський облік  організують за партіями надходження  запасів.

Склади повинні бути забезпечені  справними вагами, вимірювальними приладами та мірною тарою.

Облік матеріалів на складі здійснюється завідувачем складом (комірником), який є матеріально-відповідальною особою. Його приймають на роботу, як правило, за погодженням з головним бухгалтером  підприємства. З комірником укладається типовий договір у встановленій формі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Бухгалтерія підприємства у встановлені  строки здійснює приймання і обробку  первинних документів на сирову, матеріали  тощо. Всі документи сортуються і перевіряються. Прибуткові ордери звіряються з рахунками, що до них належать, транспортними документами, приймальними актами тощо. Лімітні картки, що надійшли зі складу, зіставляються з іншими примірниками, отриманими від цехів – споживачів, накладні на переміщення матеріалів, здані складами – відправниками, з примірниками тих же накладних що надійшли зі складів – одержувачів.

Аналітичний облік виробничих запасів  ведеться на складах за допомогою  карток складського обліку, що розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури – цінника. Аналітичні рахунки групують за групами матеріалів, місцями зберігання матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Використовують рахунки аналітичного обліку для контролю за зберігання і рухом запасів, їх оцінки, порівняння з даними складського обліку, а також для проведення підсумків інвентаризації.

Існує декілька варіантів обліку виробничих запасів бухгалтерії підприємства (табл. 2.1.).

Табл.

Варіанти обліку виробничих запасів

Варіанти	Зміст варіанту
1	2
Сортовий	На підставі первинних документів на кожен вид виробничих запасів  відкривається картка аналітичного обліку, де їх обліковують в натуральному і грошовому вираженні. По закінченні звітного періоду складається оборотні відомості аналітичного обліку. Залишки і обороти по них порівнюються з даними карток складського обліку
Партіонний	Первинні документи групуються за номенклатурними номерами і в кінці звітного періоду кінцеві дані по кожному з номерів заносяться до оборотних відомостей. Оборотні відомості складаються в натуральному і грошовому вираженні по кожному складу і для кожного рахунку
Сальдовий (оперативно-бухгалтерський)	Сальдовий метод обліку базується  на використанні регістрів аналітичного обліку карток складського обліку. Щоденно (щотижня, раз на 10 днів) працівником  бухгалтерії перевіряється правильність записів про надходження і  витрачання виробничих запасів на складі і
1	2
	підтверджується залишок по картці складського обліку особистим підписом бухгалтера, а кожного першого  числа місяця залишок по кожному  номенклатурному номеру переноситься до відомості обліку залишків матеріалів на складі (без оборотів витрат і надходження виробничих запасів). На підставі даних відомості виводяться підсумки по складу

 

Облік значно спрощується  при використанні в бухгалтерському  та складському обліку комп’ютерної техніки. В цьому випадку всі  прибутково-видаткові документи обробляються щоденно в міру їх надходження зі складів.

Для полегшення процесу обліку виробничих запасів  на складі доцільно використовувати  персональні комп’ютери, що спробує  ведення аналітичного обліку (картки складського обліку замінює дискета). При використанні комп’ютерних технологій всі необхідні регістри при сальдовому методі обліку матеріалів складаються з застосуванням комп’ютерної техніки (рис. 2.5.).

 

Для організації бухгалтерського  обліку виробничих запасів необхідно  визначити номенклатуру аналітичних  рахунків виробничих запасів.

Схема організації аналітичного обліку виробничих запасів на підприємстві ВАТ ВТШП „Галичина” наведена нижче (рис. 2.6).

ё

Основні шляхи надходження виробничих запасів на підприємство представлені на рис. 2.7.

 

 

 

 

 

Порядок документального оформлення придбання запасів, які надходять  на підприємство від постачальника, представлена на рис. 2.8.

 

Контроль за виконанням плану договорів  своєчасним надходженням і оприбуткуваннями матеріалів здійснює служба постачання. З цією метою ведуться відомості оперативного обліку виконання договорів поставки, де відмічається виконання договорів поставки, де відмічається виконання умов договору про поставку за асортиментом матеріалів (їх кількістю, ціною, строками відвантаження тощо). Бухгалтерія здійснює контроль за організацією даних оперативного обліку.

Забезпечення підприємства виробничими  запасами шляхом придбання їх у постачальника  здійснюється на договірних засадах.

Приймання виробничих запасів у місцевих постачальників або із залізничної станції чи аеропорту здійснює експедитор підприємства, якому видається довіреність. У випадку, якщо в процесі надходження запасів бере участь експедитор, порядок організації обліку дещо інший, ніж в попередньому випадку.

Підтвердженнями приймання-передачі документів може бути підпис працівника бухгалтерії в картці складського  обліку про перевірку запису по кожній операції.

Запаси відпускають зі складу підприємства на виробничі, господарські потреби, на строку, для переробки і в порядку реалізації надлишкових (неліквідних) запасів.

При відпуску запасів зі складу у  виробництво МВО (завскладом, комірник) повинен дотримуватись наступних  вимог:

1. запаси обліковувати за вагою, обсягом, масою у суворій відповідності до нормативів витрат на визначений обсяг виробництва;
2. відпуск запасів здійснювати в межах попередньо встановлених лімітів;
3. узгоджувати з головним бухгалтером списки осіб, яким надано право вимагати зі складів матеріали, і брати зразки їх підписів.

Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу для  внутрішньогосподарських потреб, є  помітно-збірні картки (ф. М-8), накладні вимоги.

Ліміт визначається виходячи з виробничої програми цеху та діючих норм витрат матеріалів з урахуванням існуючих в цехах залишків невикористаних матеріалів на початок місяця ліміт може встановлюватись на кожне замовлення окремо.

Відпуск матеріалів на строку здійснюється на підставі договорів, нарядів та інших  документів і письмового розпорядження  керівника підприємства. Відпуск матеріалів стороннім підприємством оформлюють накладними на відпуск матеріалів на сторону.

Внутрішнє переміщення матеріалів зі складу на склад, як і здачу відходів виробництва на склад і повернення невикористаних у виробництві матеріалів оформлюють також накладною вимогою (ф. М-11).

З метою забезпечення збереження МШП, які знаходяться в експлуатації, на підприємстві повинен бути належним чином організований контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік  у кількісному вираженні.

Інші малоцінні та швидкозношувані  предмети (канцтовари, господарський  інвентар тощо) передаються в експлуатацію безпосередньо зі складу на підставі вимог.

Списання МШП, що прийшли в непридатність, оформлюється Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. МШ-8).

Для забезпечення достовірності даних  бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства проводять  інвентаризацію МШП і виробничих запасів, як на складі, так і ті, за якими організований лише оперативний  облік (що передали в експлуатацію).

На підприємстві ВАТ ВТШП „Галичина” згідно „Наказу про облікову політику підприємства” використовують для  обліку виробничих запасів рахунок 20 „Виробничі запаси” у розрізі  таких субрахунків:

201 „Сировина і матеріали”

203 „Паливо”

204 „Тара і тарні матеріали”

205 „Будівельні матеріали”

207 „Запасні частини”

209 „Інші матеріали”

На даному підприємстві є в наявності  склади для зберігання виробничих запасів, а також углублений склад. Вони є  забезпечені всім необхідним: вагами, вимірювальними приладами та мірною тарою. Складський облік веде матеріально-відповідальна особа – завідувач складом (комірник).

На підприємстві для обліку виробничих запасів використовують сальдовий (оперативно-бухгалтерський) варіант.

Дане підприємство недостатньо  забезпечене комп’ютерною технікою. В централізованій бухгалтерії в наявності є один комп’ютер, а також автоматизована бухгалтерія по нарахуванню і відрахуванню із заробітної плати.