Облік поточної дебіторської заборгованості підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Інвентаризація поточної дебіторської заборгованості. Облік резерву сумнівних боргів.

 

Інвентаризація дебіторської заборгованості полягає у виявленні за відповідними документами її залишків і ретельній  перевірці обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках. Члени  інвентаризаційної комісії встановлюють терміни виникнення дебіторської заборгованості, її реальність, осіб, винних у пропущенні термінів позовної давності, перевіряють  вжиті заходи зі стягнення заборгованості.

На рахунках обліку розрахунків  із дебіторами повинні залишатися виключно узгоджені суми, відображення в обліку неврегульованих сум не допускається. Реальність даних бухгалтерського  обліку про стан розрахунків підтверджується  актами звірки.

Перед початком інвентаризації підприємство-кредитор усім дебіторам повинно передати виписки про їх заборгованість, що пред’являються інвентаризаційній  комісії для підтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори зобов’язані протягом десяти днів від дня отримання виписок  підтвердити заборгованість або  надати свої заперечення.

При інвентаризації стану розрахунків  із працівниками підприємства перевіряються  звіти підзвітних осіб за виданими авансами із врахуванням їх цільового  призначення; виявляються невиплачені  суми заробітної плати, які підлягають депонуванню, а також суми та причини  виникнення пере виплат працівникам; обґрунтованість  відображеної в бухгалтерському  обліку заборгованості за недостачами  та крадіжками [10]

Особливу увагу інвентаризаційна комісія приділяє перевірці дат  виникнення і строків погашення  дебіторської заборгованості, простроченій заборгованості, а також оцінці дебіторської заборгованості.

Результати інвентаризації розрахунків  оформлюються актом. У ньому перераховуються  рахунки, за якими проводилась інвентаризація, зазначаються суми непогодженої заборгованості, безнадійних боргів, а також заборгованості, за якою закінчився термін позовної давності. За цими видами заборгованості до акту інвентаризації розрахунків додається  довідка, в якій наводяться назви  й адреси дебіторів, сума заборгованості, зазначаються причини її виникнення, з якого часу та на підставі яких документів. За сумою дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, в довідці зазначаються особи, які винні в пропущенні цих термінів.

Кожний об’єкт інвентаризації має вартісну оцінку, правильне визначення якої є однією з вимог дотримання принципу об’єктивності [6]

Специфіка проведення інвентаризації дебіторської заборгованості полягає  в тому, що перевірка здійснюється за допомогою прийомів документального  контролю:

1)прийоми перевірки окремого документу: формальна перевірка; арифметична перевірка; нормативно-правова перевірка;

2) прийоми перевірки декількох  документів, що відображають одну  і ту ж або взаємопов’язані  операції: зустрічна перевірка; взаємний  контроль;

3) прийоми перевірки документів, що відображають рух однорідних  цінностей: контрольне порівняння; відновлення кількісно-сумового  обліку; хронологічна перевірка. 

           Специфікою процесу інвентаризації дебіторської заборгованості є необхідність перевірки поряд з суто бухгалтерською інформацією відповідності здійснених операцій законодавчо-правовим нормам.

           Загальний строк позовної давності для правовідносин, що регулюються законодавством України, визначено Цивільним кодексом України і становить три роки, але в окремих випадках може встановлюватись спеціальна позовна давність, менша або триваліша порівняно із загальною (від 1 до 10 років) [13]

Дата виникнення заборгованості та початок строку позовної давності можуть не збігатися, тому важливо перевірити обидві дати. Суми, за якими минув  строк позовної давності, повинні  бути списані з балансу з відображенням  у складі доходів.

Перед початком проведення інвентаризації необхідно скласти акти звірки взаємної заборгованості.

За актами звірки розрахунків з  дебіторами комісія встановлює строки виникнення, можливість погашення заборгованості й осіб, з вини яких пропущено  строки позовної давності.

При інвентаризації заборгованостей  складається акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками  та іншими кредиторами та дебіторами.

До акта інвентаризації розрахунків  додається довідка про дебіторську  та кредиторську заборгованість, за якою строк позовної давності минув.

 Безпосередньо відображення в фінансовій звітності результати проведених інвентаризацій не знаходять, однак опосередковано вони відображаються наступним чином:

• в Балансі (ф. №1) суми розбіжностей між даними обліку та даними, що були отримані за результатами інвентаризації, відображаються в ΙΙΙ та ΙV розділах пасиву Балансу – довгострокові та поточні зобов’язання відповідно ;
• в Звіті про фінансові результати (ф. №2) наслідки проведених інвентаризацій знаходять відображення у складі інших операційних доходів, інших операційних витрат, інших доходів, інших витрат ;
• в Звіті про рух грошових коштів (ф. №3) – як збільшення (зменшення) поточних зобов’язань та інші надходження та платежі;
• в Звіті про власний капітал (ф. №4) – у складі виплат власникам (у разі неправильного нарахування дивідендів);
• у Примітках до річної фінансовий звітності (ф. №5) – у розділі V “Доходи і витрати” у складі інших операційних доходів та витрат; інших доходів та витрат [13].

         Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів наведені в П(С)БО 10 "Дебітори". Даним стандартом поточна дебіторська заборгованість за ступенем впевненості в її погашенні поділяється на сумнівну та безнадійну.

Сумнівний борг – це дебіторська заборгованість, щодо якої існує ймовірність її неповернення боржником [2].

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 "Резерв сумнівних  боргів". Рахунок контрактивний, балансовий,, регулюючий, застосовується для уточнення оцінки дебіторської заборгованості покупців і замовників, яка обліковується на рахунках 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" і 37 "Розрахунки з різними дебіторами".

По кредиту  рахунку 38 у кореспонденції з рахунками  обліку витрат відображається створення  резерву сумнівних боргів, по дебету в кореспонденції з рахунками  обліку дебіторської заборгованості –  списання сумнівної заборгованості, та в кореспонденції з рахунками  обліку доходів –зменшення нарахованих  резервів. Рахунок не закривається в кінці звітного періоду, його сальдо – сума потенційної безнадійної  заборгованості.

Аналітичний облік по рахунку 38 ведеться в розрізі  боржників або за строками непогашення  дебіторської заборгованості в залежності від того, за яким методом здійснюється нарахування резерву сумнівних  боргів. На підприємстві на кожного  дебітора заводять картку вільної форми, в якій зазначається найменування покупця (замовника), зміст операції (відвантаження продукції, надходження оплати), дата оплати за договором, дата фактичної оплати, сума створеного резерву сумнівних боргів. Первинним документом для нарахування резерву є розрахунок бухгалтерії.

Резерв  сумнівних боргів розраховується як добуток визначеної згідно з п. 8 П(С)БО 10 суми дебіторської заборгованості та коефіцієнту сумнівності по кожній групі. Для визначення величини резерву  передбачено два варіанти визначення величини сумнівних боргів.

Згідно  з першим способом вона визначається окремо по кожному сумнівному боргу  в залежності від фінансового  стану (платоспроможності) боржника та оцінки імовірності погашення боргу  повністю чи частково. Це метод умовного визначення резерву сумнівних боргів, оскільки платоспроможність будь-якого  дебітора можна визначити лише наближено.