Облік основних засобів

ж) залишкова вартість основних засобів, вилучених з експлуатації для  продажу;

з) первісна вартість, залишкова вартість та метод оцінки основних засобів, отриманих  за рахунок цільового фінансування.

5. У примітках  до фінансової звітності наводиться інформація про зміну величини додаткового капіталу внаслідок переоцінки основних засобів та обмеження щодо його розподілу між власниками (учасниками).

У разі вибуття  нематеріальних активів відбувається списання з балансу їх вартості. Основними причинами вибуття є: продаж, безоплатна передача, неможливість підприємством отримати економічні вигоди від його використання. Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття та їх залишковою вартістю. 

Що стосується податкової звітності, то основним документом, у якому  відображається  сума  нарахованого  зносу  для  підприємства, є Декларація про прибуток підприємства з належними додатками.  Своєю чергою, для відображення витрат, пов'язаних з рухом основних засобів, може використовуватись додаток "К1/1". Для  оперативного  формування  інформації  за  цією  ділянкою  обліку вважаємо доцільним впровадити її автоматизацію, оскільки на момент написання роботи ця ділянка велася ручним способом. У разі застосування обчислювальної техніки, розподіл відхилень від нормативів витрат за статтями доцільно здійснювати нарахуванням амортизації за кожним основним засобом, що сприятиме визначенню їх залишкової  вартості,  чіткому  формуванню  собівартості  виготовленої  продукції  з найменшою похибкою.

 

3.5. Шляхи вдосконалення облікового процесу  основних засобів.

Ознайомившись з обліком   наявності  та руху основних засобів підприємства та їх зносу  (амортизації), ми вияснили, що до прийняття Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств ” діяв колишній порядок амортизаційних відрахувань. Він визначався великою кількістю груп, підгруп та видів основних фондів з індивідуальними нормами амортизаційних відрахувань (близько 2 тис.) і використання лінійного методу амортизації.

Одним з об’єктів уваги є амортизація  податкова, тобто ті суми амортизаційних відрахувань, що як складова собівартість продукції впливають на величину оподаткованого прибутку. Крім того, через деякі особливості перехідного періоду (інфляція, падіння платоспроможного попиту) розрив між податковою та економічною амортизацією збільшився.

         Постало питання про те, щоб для цілей оподаткування радикально спростити чинний порядок амортизаційних відрахувань, об’єднавши, за прикладом багатьох розвинутих країн, усі капітальні активи у декілька великих груп, і встановити такі норми й методи амортизаційних відрахувань, які дадуть підприємствам змогу досить швидко компенсувати витрати, пов’язані з придбанням основних фондів.

Характерні особливості правил амортизації такі:

- об’єднання усіх основних фондів  у три великі групи і відповідно  застосування трьох норм амортизаційних  відрахувань;

- розрахунок амортизаційних відрахувань за методом спадного залишку;

- відмова від пооб’єктного обліку  основних фондів, які підпадають  під визначення груп 2 та 3;

- зменшення балансової вартості основних фондів груп 2 та 3 на суму вартості їх реалізації;

- розподіл витрат пов’язаний  з поліпшенням діючих основних фондів між збільшенням їхньої балансової вартості і безпосереднім списанням на витрати виробництва не залежить від виду виконуваних робіт (поточний чи капітальний ремонт, реконструкція та ін.), які не мають об’єктивних меж диференціації, а проводиться за чітким критерієм вартості, тобто коли такі витрати менші за 5% сукупної вартості груп основних фондів на початок звітного періоду, то їх відносять до валових витрат; суми ж перевищення, відповідно, збільшують саму балансову вартість і у подальшому підлягають амортизації.

Головний напрям критиків описаного  порядку амортизації, покликаного  істотно спросити податковий облік, полягає у тому, що він, на відміну  від попереднього, не забезпечує повної компенсації витрат інвестора на придбання та введення в експлуатацію основних фондів.

Якщо ж характеризувати встановлений законом порядок амортизації  з точки зору фінансової звітності, то можна відзначити таке:

1. Запропонований механізм амортизаційних  відрахувань не відбиває і  у принципі не може відбивати реальний стан основних фондів. Отже, він не повинен використовувати у фінансовій звітності; у противному разі надходитиме неправильна інформація щодо стану фіксованих активів підприємства, призначена для заінтересованих користувачів. Для цілей фінансової звітності (що ґрунтується на концепції строку корисної служби активів), методи амортизації, запропоновані у законі, використовувати тільки для податкових цілей.

2. Впровадження порядку амортизації  з огляду на необхідність розмежування  амортизації, що обчислюється окремо для цілей оподаткування та фінансової звітності, означає відмову від колишніх традицій бухгалтерського обліку і перехід на використання принципів, характерних для європейської системи.

3. Коли ж усе-таки виходити  з колишніх традицій, що сьогодні виглядає як найбільш зважене рішення, то положення закону, які стосуються правил розрахунку амортизації й обліку основних фондів, слід скоригувати, домагаючись більшої відповідності податкового і фінансового обліку.

Підходи до побудови нової системи бухгалтерського обліку на найближче десятиліття та на більш тривалий період слід сформулювати в концепції розвитку бухгалтерського обліку в ринковій економіці. Наприклад, в Російській Федерації така концепція затверджена в 2004 р. її завдання полягає у визначенні оптимального характеру використання міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) з метою вдосконалення російської системи бухгалтерського обліку.

Трансформація бухгалтерського обліку в Україні також пов'язана із запровадженням в облікову практику положень МСФЗ.

Безпосереднє освоєння нової облікової  системи в Україні розпочалося  в 1998 р. із затвердження постановою Кабінетом  Міністрів Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів. До 2005 р. ця програма була повністю виконана, зокрема прийнято:

- Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- 32 Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (планувалось затвердити 25 П(С)БО);

- Примітки до річної фінансової звітності;

- План рахунків.

Крім того, було розроблено облікові регістри. Методичні рекомендації з  обліку основних засобів, запасів, біологічних активів, які сприяють впровадженню та використанню на практиці реформованої моделі бухгалтерського обліку. Тобто була створена нормативно-правова база, яка адаптована до конкретних умов господарювання та інституціонального середовища України.

Однак процеси глобалізації світової економіки, посилення захисту прав інвесторів і забезпечення прозорості функціонування міжнародних ринків капіталу зумовили нові підходи до вдосконалення методології розкриття економічної інформації про результати діяльності суб'єктів господарювання, насамперед емітентів цінних паперів міжнародних фінансових ринків. Компанії держав - членів Європейського Союзу, обіг цінних паперів яких здійснюється на регульованих ринках, зобов'язані починаючи з 1 січня 2005 р. застосовувати МСФЗ для складання консолідованої фінансової звітності.

У сучасній науковій літературі не має  єдиної думки щодо завдань бухгалтерського обліку.

Н. Чебанова та Т. Єфіменко [53] вважають, що бухгалтерський облік покликаний виконувати такі завдання:

- безперервне, суцільне, взаємопов'язане та документальне відображення економічних процесів і явищ у всіх галузях економіки;

- забезпечення керівництва достовірною своєчасною інформацією про економічні явища та процеси, про  стан  засобів  господарювання  для   прийняття управлінських рішень;

- створення необхідної інформаційної бази для планування, стимулювання, організації, регулювання, аналізу та контролю;

- забезпечення контролю за законністю та доцільністю здійснення операцій;

- забезпечення контролю за наявністю та рухом майна, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

- сприяння зміцненню законності у виробничій, фінансово-господарській діяльності підприємства.

В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська  інформація використовується набагато менше ніж при ручній обробці  даних. Сучасна автоматизована система обліку повинна будуватися на основі найновіших засобів обчислювальної техніки і повинна забезпечити:

• повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;
• виконання контрольних і аудиторських задач, з метою отримання необхідної інформації про наявні відхилення;
• отримання комп’ютерних управлінських рішень;
• здійснення аналізу і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

При автоматизованій обробці облікової  інформації повинні використовуватись  наступні принципи бухгалтерського  обліку.

1. Вимірність. Даний принцип відображає можливість реєстрації інформації, яка може бути представлена в грошовому вираженні. Грошова оцінка є загальноприйнятою мірою вимірювання, під дією якої неоднорідні фактори по підприємству виражаються у вигляді чисел.
2. Безперервність. По цьому принципу економічною одиницею вважається підприємство, що функціонує на протязі невизначеного часу. Безперервність функціонування підприємства передбачає, що в момент реалізації товарів бухгалтерський облік признає їх вартість,підтверджену продажною ціною. При ліквідації підприємства його ресурси оцінюються по ліквідаційній вартості.
3. Облік по вартості. Даний принцип передбачає, що активи підприємства вносяться в облікові регістри по ціні, сплаченій за їх придбання, тобто по їх вартості. Така оцінка є об’єктивною, так як базується на документах, і, що особливо важливо, відповідна сума дійсно була виплачена за предмет оцінки. Даний принцип дозволяє відображати реальні фінансові результати.
4. Подвійність обліку. Всі господарські операції в бухгалтерському обліку повинні бути відображені двічі в однаковій сумі.
5. Відокремлення підприємства. Даний принцип передбачає, що підприємство повинно бути самостійним по відношенню до своїх власників.
6. Обліковий період. Цей принцип передбачає встановлення чіткого облікового періода.
7. Консерватизм (обережність). Принцип передбачає, що доходи, потенційно сформовані в даному звітному періоді, повинні бути показані лише в тому звітному періоді, в якому будуть реалізуватися.
8. Реалізація. Якщо відповідно до принципу консерватизму визначається звітний період, в якому повинен бути включений доход підприємства, то по принципу реалізації вказується сума доходу, яка повинна бути визнана від даного доходу.
9. Послідовність. Використання даного принципу передбачає, що вибравши конкретний метод обліку, підприємство зобов’язане в усіх наступних подіях екологічного характеру його використовувати до тих пір, поки не виникнуть поважні причини для його зміни.
10. Відповідність. По даному принципі доходи звітного періода повинні бути співставлені з витратами, завдяки яким були отримані дані доходи.

В останній час набуло поширення  концепції децентралізації обробки  облікової інформації і створенні  локальних баз даних. На Україні  вона знайшла чвоє відображення в  створенні АРМ бухгалтера. 

АРМ бухгалтера є засобом автоматизації  праці зайнятого обліком персоналу  і представляє собою функціональну  спеціалізовану систему, програмно-технічний  комплекс, інформаційне і додаткове  інструктивно-методичне і організаційно-технологічне забезпечення.

Автоматизоване робоче місце бухгалтера з обліку основних засобів забезпечує автоматизоване ведення інвентарних  карток основних засобів, нарахування  амортизаційних відрахувань на повне  відновлення і капітальний ремонт, ведення обліку дорогоцінних методів у складі основних засобів.

Облікові працівники виконують  на АРМ такі основні автоматизовані операції:

- ведення з допомогою клавіатури в комп’ютер даних первинних документів з обліку основних засобів;

• автоматизований контроль введення даних на достовірність і повноту;
• автоматична обробка введення даних і відображення результатів обробки в інвентарних картках;
• автоматичне формування і виведення на екран монітора або друкування машинограм згрупованих у цілому по підприємству за матеріально відповідальними особам, місцями зберігання або експлуатації;
• організація і введення нормативно-довідкової інформації.

Отже, ТОВ «Олімп - Агро» необхідно здійснити поступовий перехід від ручної обробки даних до автоматизованого бухгалтерського обліку. Це значно полегшить роботу облікової служби в частині оперативності інформації та зменшенні затрат часу на її обробку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

 

В результаті проведеного нами дослідження щодо облікового процесу і контролю основними  засобами ТОВ «Олімп - Агро» Попільнянського району Житомирської області ми дійшли наступного висновку.

Основні засоби визнаються, тобто відображаються в балансі підприємства, якщо відповідають загальними критеріям визнання активів, а саме:

- існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням;