Облік основних засобів

1. Списано вартість автомобіля
• На суму залишкової вартості

Дт – 976 „Списання необоротних  активів”                ∑ 5025

Кт – 105 „Транспортні засоби”

• На суму зносу

Дт – 131 „Знос основних засобів”                           ∑ 35050

Кт – 105 „Транспортні засоби”

2. Нараховано ПДВ

Дт – 976 „Списання необоротних активів ”             ∑ 1005

Кт – 641 „Розрахунки за податками”

3. Відображення витрат, пов'язаних з ліквідацією

Дт – 976 „Списання необоротних активів ”             ∑ 1829

Кт – відповідних рахунків активів або зобов'язань

4. Оприбутковані запасні частини в результаті ліквідації автомобіля

Дт – 207 „Запасні частини ”                                      ∑ 1958

Кт – 746 „Інші доходи від звичайної  діяльності”.

     5. В кінці звітного  періоду списано на фінансові  результати:

• Витрати від ліквідації автомобіля

Дт –793 „Результат іншої звичайної діяльності ”    ∑ 7859

Кт – 976 „Списання необоротних активів ”

• Доходи від ліквідації автомобіля

Дт –746 „ Інші доходи від звичайної діяльності ”    ∑ 1958

Кт – 793 „Результат іншої звичайної діяльності ”

      6. Визначено і  списано фінансовий результат

Дт – 442 „Непокриті збитки”                                     ∑ 5901

Кт – 793 „Результат іншої звичайної діяльності ”.

           На сьогоднішній день в Україні утворилась нова економічна система, що побудована на ринкових відносинах. Якісні зміни торкнулися всіх ділянок управління, в тому числі і бухгалтерський облік. Для здійснення управління підприємством необхідно використовувати нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різноманітних інформаційних систем.

           В бухгалтерському обліку використовують всі три види вимірників, але основним для нього є грошовий вимірник, за допомогою якого можна узагальнити всі господарські факти - явища та процеси. Ті господарські факти, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображаються. Отже бухгалтерський облік є основним і єдиним видом обліку, за допомогою якого фіксація роботи підприємства здійснюється в цілому, як сукупності.

Особливістю розвитку економіки сьогодні є те, що керівникам необхідно навчитись самостійно приймати управлінські рішення, щодо подальших шляхів розвитку підприємств. Ці труднощі пов’язані з більш як семи десятирічним функціонуванням планової економіки в нашій державі. Особливе місце в прийнятті управлінських рішень займає бухгалтерська звітність, на підставі якої розрахувати такі важливі для підприємства коефіцієнти , як коефіцієнт ліквідності, платоспроможності, фінансової незалежності та інші. Бухгалтерська звітність підприємства являє собою систему узагальнених показників ,які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць ,квартал ,рік). Вона складається шляхом підрахунку , групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

Податкова звітність – це сукупність обов’язкових офіційних документів, в яких містяться дані про господарську діяльність платежів, податків, які  подаються в податкові органи у встановлені терміни для  підтвердження об’єктів оподаткування та сум податкових платежів.

Статистична звітність – форма  державних статистичних спостережень за господарською діяльністю підприємств  у вигляді заповнених формулярів, які подаються до органів державної  статистики. Систему звітності в

Питання організації звітності на підприємстві належить до компетенції його власника який одночасно несе відповідальність за збереження звітності протягом встановленого терміну. Для користування звітності підприємство самостійно обирає форму її організації, що відображається в наказі про облікову політику.

1. Звітність може складатися штатним бухгалтером підприємства.
2. Підприємство для складання звітності може користуватися послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку .
3. Звітність може складатися централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою за договором.
4. Звітність може складатися власником або керівником підприємства.

Звітність підприємства складається за єдиними формами та інструкціями Міністерства фінансів України ,погодженими з Мінстатом України.

Головні вимоги, що ставляться до звітності,- це реальність,ясність ,своєчасність ,єдність методики звітних показників, співставленість звітних показників з минулими часами.

За періодичністю складання  і подання звітність поділяється на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев’ятимісячну та річну. Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю або періодичною.

Звітність підприємства використовується самими власниками ,підприємствами для аналізу та контролю виконання договірних зобов’язань ,аналізу господарської діяльності ,для складання планів на майбутнє.

Крім того звітність  подається:

- у вищу за підпорядкованістю організацію ,якщо така є ,з метою керівництва роботою підприємства.

- податковій інспекції - для контролю за правильністю платежів до бюджету та аналізу діяльності підприємства.

- установам банку (для контролю за використанням банківського кредиту ) якщо таке передбачено кредитним договором.

- органам Мінстату для статистичної обробки .

Бухгалтерська звітність повинна  бути подана підприємством не пізніше встановленого строку наступного за звітним періодом місяця ,а річна - не пізніше встановленого строку наступного за звітним року. Склад (обсяг ) та порядок складання бухгалтерських звітів затверджується Міністерством фінансів України.

Відповідно до діючого порядку до складу бухгалтерської звітності ,не залежно від того ,за який час вона складається ,обов’язково входить баланс.

На практиці більшість  підприємств щомісячно складає  для своїх потреб бухгалтерський баланс та різні форми ,що потрібні для оперативного керівництва.

За нормативними актами ,діючими  в більшості країн світу, підприємства повинні подавати бухгалтерську  звітність обов’язково один раз  на рік за результатами діяльності.

За рік кожне підприємство повинне  подати бухгалтерську звітність у такому обсязі:

- баланс підприємства - форма №1

- звіт про фінансові результати та їх використання - форма №2

- звіт про рух грошових коштів – форма №3

До річного бухгалтерського  звіту обов’язково додається  пояснювальна записка ,в якій викладаються основні фактори ,що вплинули в звітному році на підсумки діяльності підприємства ,і висвітлюється фінансовий та майновий стан.

Бухгалтерські звіти - баланси та інші форми фінансового звіту складаються  та подаються у відповідному складі та у встановлені строки в органи ,які визначено законодавством.

Бухгалтерський баланс діяльності підприємства є узагальненим документом (форма №1 ) ,форма його затверджується Міністерством фінансів і Мінстатом .Форма балансу наведена у додатку (Д) .В активі балансу показується склад засобів господарства та їх розміщення , у пасиві - джерела утворення засобів господарства. У балансі відображаються також результати господарської діяльності.

Бухгалтерський  баланс складається  на підставі бухгалтерських записів ,підтверджених  виправдовувальними документами. Вихідними для складання бухгалтерського балансу є головна книга ,данні оборотних відомостей за синтетичними та аналітичними рахунками.

Бухгалтерська звітність має бути подана підприємством не пізніше встановленого строку наступного за звітним періодом місяця, а річна – не пізніше встановленого строку наступного за звітним року.

 Склад та порядок складання бухгалтерських фінансових звітів затверджується Міністерством  фінансів України. Датою подання бухгалтерського балансу вважається для іногородніх підприємств день відправлення за штампелем поштового підприємства. Керівник підприємства несе відповідальність за порушення термінів подання звітності.

Розгляд і затвердження балансів ( звітів ) виконуються відповідно до діючого законодавства. Організація ,яка приймає баланс ,виявляє помилки і вносить правки з повідомленням. Правки вносяться в баланс за грудень звітного року. Виявлення помилки після затвердження балансу коректуються в бухгалтерському балансі за січень наступного року.

Першочергову  увагу в управлінні господарством  потрібно зосередити на фінансовій діяльності підприємства ,раціональному та ефективному їх використанні фінансових ресурсів. Фінансова діяльність охоплює сукупність операцій по надходженню і витраченню засобів у грошовій оцінці та ефективному їх використанні в процесі виробництва та реалізації продукції і товарів

Раціональна фінансова діяльність сприяє здійсненню основного принципу господарської діяльності - самостійності підприємства.

Самостійність передбачає те що ,ресурси ,вкладенні у підприємство ,повинні  окупатись прибутком,відповідному нормативному рівню рентабельності, що забезпечує самофінансування, тобто стає можливим забезпечення підприємства у власних фінансових ресурсах по формуванню та ефективному використанню всіх господарських засобів ( як основних, так і оборотних ), розширення виробництва і поліпшення соціально-культурної сфери за рахунок грошових надходжень від діяльності ( реалізації продукції ,виробів і послуг та товарів ). Але в процесі господарської діяльності використовують не лише власні кошти підприємства ,а й залучені кошти у вигляді кредитів банку та інших джерел. Обов’язковою умовою при цьому є своєчасне їх повернення за рахунок власних нагромаджень.

 

3.3 Контроль за рухом основних засобів підприємства

Основні засоби є сукупністю засобів  праці, які функціонують у натуральній  формі протягом кількох років у сфері матеріального виробництва або нематеріальної сфери, які відповідно до бухгалтерських звітів включені до складу основних засобів.

Основними завданнями контролю є встановлення:

- правильності документального оформлення і своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнього переміщення і вибуття;

- перевірка правильності розрахунку, своєчасного відображення зносу (нарахування амортизації) основних засобів;

- контроль за витратами на ремонт;

  - перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від   вибуття (в тому числі ліквідації) основних засобів;

- контроль за збереженням основних засобів;

- перевірка правильності проведення індексації основних засобів.

Перевірку наявності основних засобів можна проводити двома способами: шляхом інвентаризації (при невеликій кількості засобів) або шляхом документальної перевірки. Другий спосіб полягає в тому, що об'єкт основних засобів вважають наявним, якщо існують: документ, який підтверджує його придбання, отримання на безоплатній основі, створення тощо; акт прийому-передачі 03-1; в реєстрах обліку зроблено відповідний запис. В разі відсутності одного з трьох основних документів актив не вважається наявним, тому він не може бути включеним до балансу. В реєстрах кількісного обліку на кожний об'єкт основних засобів відкривається інвентарна картка.

ТОВ „Олімп - Агро” використовують переважно перший спосіб, тобто проводять інвентаризацію основних засобів. Необхідно умовою є перевірка відповідності основних засобів критеріям визнання, тобто ймовірності того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цих активів, і вартість активів може бути достовірно оцінена. Важливим критерієм є достовірна оцінка основних засобів. Будь-яка оцінка (первісна, справедлива, залишкова вартість) відображається в документі, який підтверджує факт здійснення операції з активом. В цьому разі необхідно оцінити правомірність використання тієї чи іншої оцінки. Якщо оцінку активу здійснено відповідно з П(С)БО ревізор повинен використати аналітичні прийому для перевірки точності вказаної суми (у вибірковому порядку).

Важливою  проблемою  є  перевірка  правильності  розрахунку справедливої вартості, особливо це стосується тих  основних засобів, які були придбані за кілька років до реформи бухгалтерського обліку. Важливим  завданням  контролерів  є  перевірка  правильності відображення в обліку руху основних засобів. Для цього здійснюють контрольні вибіркові обстеження об'єктів основних засобів, виявляють відповідність їх фактичного стану наявній розрахунково-платіжній і технічній документації. Первинні документи на оприбуткування основних засобів порівнюють із даними складського обліку, бухгалтерськими реєстрами, журналом реєстрації доручень та платіжними документами. При цьому встановлюють розходження у цих документах, з'ясовують їх причини, виявляють факти підміни дорогих товарів малоцінними