Облік основних засобів

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………....….3

Розділ   1. Загальнотеоретичні аспекти теми дослідження

            1.1.   Економічний зміст основних засобів…………………………....................8

            1.2. Нормативне забезпечення формування  інформаційної бази по  основних засобів……………………………………………………………………………….……23

            1.3. Проблеми обліку основних засобів в сучасній  економічній літературі............................................................................................................................26

            1.4. Міжнародні нормативи та зарубіжний  досвід в організації облікового  процесу основних засобів.................................................................................................31

Розділ  2. Організаційно - економічна характеристика ТОВ "Олімп - Агро" Попільнянського району Житомирської області

           2.1. Характеристика фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання ……………………………………………….…………...…................35

            2.2. Облікова політика підприємства………………………………...............…47

            2.3. Оцінка активів та зобов’язань підприємства………………...............……51

Розділ   3. Сучасний стан та шляхи вдосконалення обліку основних засобів

           3.1. Документування господарських операцій з обліку основних засобів…..55

           3.2. Організація синтетичного і аналітичного обліку основних засобів.………………………………………………………………………..…………..61

           3.3. Контроль за рухом основних  засобів підприємства…………………….…73

           3.4. Розкриття інформації по основних засобах у фінансовій звітності……………………………………………………….………………………….78

3.5.Шляхи вдосконалення обліку  основних засобів……………………………82

Висновки і пропозиції……………………………………………………………….....89

Список використаної літератури…………………………………………………….92

Додатки..............................................................................................................................98

 

ВСТУП

Актуальність теми. Період значних змін, що розпочався з переходом на національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, основою для яких послужили міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, спричинив розрив  практики бухгалтерського обліку та теоретичних досліджень, оскільки положення (стандарти) задають основу, на якій має бути побудований облік кожного окремого підприємства, групи підприємств, що здійснюють певний вид діяльності, або підприємств окремої галузі. Зі збільшенням теоретичних досліджень  спостерігається поступова трансформація бухгалтерського обліку в напрямку її гармонізації на всіх рівнях. Однак для повної гармонізації бухгалтерського обліку в Україні, побудованого на нових засадах ринкової економіки, необхідно зробити ще дуже багато як в теоретичній, так і в практичній площині. Це стосується й обліку основних засобів.

З огляду на це, питання економічного визначення  такої категорії, як основні засоби, стають досить вагомими й актуальними для економічних наук і, зокрема, для бухгалтерського обліку. Вирішення цього питання дозволить ефективніше вирішувати завдання керування збереженням, рухом та використанням об'єктів основних засобів. Адже  ефективне керування та інвестування не можливе без достовірної інформації, а її може забезпечити  бухгалтерський облік, який ґрунтується на практичному досвіді та глибокому теоретичному аналізі.

Проведені в роботі теоретичні та практичні дослідження, на мій погляд, досить обґрунтовано  засвідчили той факт, що, не дивлячись на пильну увагу, яка приділяється об'єктам основних засобів, тим не менш ще є питання у теорії та методології  їхнього обліку, які ще недостатньо вивчені.

Незважаючи на те, що теорії та методології обліку основних засобів присвячено багато праць вітчизняних і закордонних учених: І.Т. Балабанов, Л.П. Бєлих, Ф.Ф. Бутинець, М.Г. Білуха, Н.Г. Волочков, П.І. Гайдуцький, С. Генрі, В.А. Горемикін, С.В. Грибовський, В.В. Григор'єв, О.А. Гриценко, Говард Л. Джордж, Г.Г. Дем'яненко, В.Г. Кірейцев, М.М. Коцупатрий, М.Я. Лінник, М.В. Кужельний, В.Б. Моссаковський, С.Н. Максимов, Н. Ордуей, М.Ф. Огійчук, В.Ф. Палій, В.В. Сопко, Л.К. Сук, М.М. Соловйов,  Е.І. Тарасевич, Я.Б. Фрідман, Дж. Харрисон, Д. Цукерман та ін., теоретичних питань, які необхідно ще детальніше вивчати, залишається досить багато.

До питань, які вимагають подальшого дослідження, можна віднести: питання  класифікації, визначення первісної  вартості об'єктів основних засобів, придбаних шляхом будівництва (виготовлення) власними силами підприємства (господарським способом); питання визначення амортизації об'єктів основних засобів, у тому числі по об'єктах, які зазнали реконструкції, модернізації та інших змін, які спричинили зміну залишкової (балансової) вартості, а також по об'єктах, що пройшли переоцінку; питання класифікації витрат, що відносяться до поточних витрат, спрямованих на підтримку об'єктів основних засобів у робочому стані, і витрат, спрямованих на їхнє поліпшення; питання здійснення переоцінки як окремих об'єктів основних засобів, так і групи аналогічних об'єктів; питання, пов'язані з повною або частковою ліквідацією об'єктів основних засобів, як то визначення фінансових результатів від ліквідації, визначення залишкової вартості частини об'єкта основних засобів, що залишається після його часткової ліквідації, та інші питання, пов'язані з придбанням, експлуатацією та ліквідацією об'єктів основних засобів.

Необхідність теоретичного обґрунтування та практичних рекомендацій з вирішення зазначених питань  обумовлюють актуальність обраної теми.

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва  можливе за умови інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних засобів, і виробничих потужностей підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтриманню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого, - дозволяють збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої ваги амортизації та витрат на обслуговування виробництва і його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Основні засоби є необхідним фактором будь-якого виробництва. Їх стан та ефективне використання прямо пропорційно впливає на кінцеві результати господарської діяльності підприємства.

Формування ринкових відносин передбачає конкурентну боротьбу між різними  товаровиробниками, перемогти в  якій зможуть лише ті з них, хто  найбільш ефективно використовують всі види наявних в них ресурсів.

Умови переходу до ринкової економіки  спонукають трудові колективи до постійного пошуку резервів підвищення ефективності використання всіх матеріально-речових  факторів виробництва, в тому числі і основних засобів. Виявити та практично використовувати ці резерви можливо за допомогою досконалого економічного аналізу.

Стан та використання основних фондів - один із найважливіших аспектів аналітичної  роботи, так як саме вони є матеріальним втіленням науково-технічного прогресу - головного фактору підвищення ефективності будь-якого виробництва.

Більш повне та раціональне використання основних фондів та виробничих потужностей  підприємства сприяє покращанню всіх його техніко-економічних показників: зростанню продуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень.

Ефективне використання основних засобів  сприяє прискоренню оборотності  оборотних засобів. Чим краще  експлуатуються основні засоби, тим швидше оборотні засоби проходять фазу виробництва і тим менше потреба в їх прирості.

Важливим фактором підвищення використання основних засобів являється перебудова в системі народного господарства.

Правильне використання основних засобів в значній мірі залежить від збільшення інтенсивного та експлуатаційного навантаження на основні засоби, автоматизації і механізації виробничих процесів, мобілізації застарілих машин, швидкої реалізації основних засобів і максимальної ефективності нової техніки.

Важко недооцінювати значення автоматизації  в бухгалтерському обліку, особливо в період переходу до повноцінної  ринкової економіки: точність і оперативність  інформації стають вирішальними чинниками  успішної господарської діяльності. Однак, необхідно враховувати відмінності в самому змісті бухгалтерського обліку в Україні і в світі. Якщо в Україні бухгалтерське діло обмежується обліково-реєстраційними задачами, то в країнах ринкової економіки обліково-реєстраційні задачі – це мала, і далеко не сама важлива частина бухгалтерської науки, основна увага приділяється задачам фінансового аналізу і прогнозування. Тому дуже важливо правильно оцінити задачі і мету автоматизації бухгалтерського обліку.

Невід’ємною частиною ефективного  контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства в цілому, та основними засобами підприємства, зокрема, є не лише належна організація бухгалтерського обліку та контролю їх наявності та руху, але й організація аналізу ефективності їх використання, за результатами якого приймаються відповідні управлінські рішення.

Предметом дослідження  роботи є  сукупність теоретичних, методичних і практичних питань організації обліку основних засобів.

Мета роботи полягає у визначенні проблемних питань облікового процесу і контролю забезпечення ефективного управління основними засобами підприємства.

Для досягнення цієї мети перед роботою поставлені наступні завдання:

- визначити   економічний  зміст основних засобів та механізм їх формування та використання;

- ознайомитись  з механізмом управління облікового процесу наявності та руху основних засобів на досліджуваному підприємстві;

- визначити шляхи удосконалення механізму облікового процесу  наявності та руху основних засобів.

Об’єктом  дослідження є виробничо-господарська діяльність ТОВ «Олімп - Агро» смт. Попільні Житомирскої області.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано наукові методи, що ґрунтуються на системному аналізі економічних явищ. На основі діалектичного методу наукового пізнання й поєднання історичного та логічного в еволюції існуючих методик обліку основних засобів подано їх визначення та обґрунтовано напрями вдосконалення їх обліку. Для вирішення завдань фінансового й управлінського обліку основних засобів і дослідження питань методики та організації їх аудиту та аналізу на підприємствах застосовано методи порівняння, конкретизації, моделювання, аналогії, абстрагування, групування, аналізу бухгалтерських рахунків, спостереження, вибірки.

 Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти України, міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, міжнародні стандарти аудиту, положення класиків економічної теорії, наукові праці зарубіжних і вітчизняних учених з питань обліку, аудиту та аналізу, матеріали науково-практичних конференцій, а також облікові й звітні дані підприємств.

Практичне значення одержаних  результатів. Основні результати дослідження спрямовані на вдосконалення методики і практики системи обліку, аудиту та аналізу основних засобів у ТОВ “Олімп - Агро”, а також на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності обліку основних засобів на виробництві, дають змогу повніше використовувати внутрішньовиробничі резерви підприємства. На основі проведеного дослідження вирощування риби розроблено пропозиції з удосконалення обліку, аудиту та управління основних засобів. Основні положення і висновки дипломної роботи були застосовані і   можуть слугувати базою для подальших досліджень актуальних проблем обліку, аудиту та аналізу ефективності використання основних засобів на підприємствах України.

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

1.1. Економічний  зміст основних засобів

        Організація будь-якої підприємницької діяльності потребує наявності засобів праці. Отже, у виробничо-господарській діяльності підприємства використовуються засоби праці, які багаторазово (тривало) використовуються в процесі виробництва (експлуатації), зберігають початковий зовнішній вигляд, протягом тривалого періоду, зазнають поступового зносу і переносять свою вартість на собівартість продукції (витрати обігу) поступово протягом їх нормативного строку служби за встановленими нормами.

П(С)БО 7 „Основні засоби ” [67] визначає „основні засоби ” як матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

З вище наведеного випливає, що основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість виготовлюваної продукції, робіт, послуг частинами в міру спрацювання. Основні фонди підприємства включають основні виробничі фонди й невиробничі основні фонди.