Облік основних засобів на підприємстві

Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Ліквідаційна вартість — це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (лікві­дації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Залишкова вартість — це різниця між первісною вартістю та сумою зносу даного об'єкта.

Об'єкти зараховуються на баланс та відображаються в обліку за первісною вартістю.

Первісна вартість об'єкта основних засобів відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» складається з таких витрат:

— суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно – монтажних робіт (без непрямих податків);

— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створен­ням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підпри­ємству);

— витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

— витрати на транспортування, установку, монтаж, налаго­дження основних засобів;

— інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основ­них засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Не включаються до первісної вартості основних засобів ви­трати на сплату відсотків за користування кредитом, якщо ці ос­новні засоби придбані (створені) повністю або частково за раху­нок позикового капіталу.

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї су­ми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта осно­вних засобів.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуван­ням перелічених вище витрат.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статут­ного капіталу підприємства, визнається погоджена засновника­ми (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з ураху­ванням вищевказаних витрат.

Так, наприклад, якщо об'єкт основних засобів отримується бе­зоплатно чи як внесок до статутного капіталу, то його первісна вартість буде складатись з справедливої вартості самого об'єкта та витрат на транспортування, налагодження, установку, суми сплаченого мита, зборів та інших платежів і витрат, що пов'язані з отриманням такого об'єкта, як це передбачено П(С)БО 7 «Ос­новні засоби».

Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандарта­ми) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та 16 «Витрати».

В господарській практиці обмінні операції можуть здійснюва­тись подібними і неподібними активами.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переда­ного об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переда­ного об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подіб­ний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з вклю­ченням різниці до витрат іншої діяльності звітного періоду.

В даному випадку дотримується принцип обачності: не зави­щувати вартість активів. Тому отримані основні засоби за даною операцією оцінюються за нижчою оцінкою: залишковою вартіс­тю об'єкта чи його справедливою вартістю.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збі­льшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Обмін неподібними активами призводить до інших підходів до оцінки отриманих в результаті такого обміну об'єктів. При обміні неподібними об'єктами первісна вартість отриманого об'єк­та буде становити його договірну вартість, тобто справедливу ва­ртість переданого об'єкта, збільшену (зменшену) на суму отри­маних (переданих) грошей чи інших активів.

На підставі п, 16 П(С)БО 7 «Основні засоби» підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вар­тість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму да­ту здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Переоцінена вартість об'єкта буде його первісною вартістю.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму ви­трат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифі­кація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призво­дить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основ­них засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робо­чому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до скла­ду витрат. Тобто, витрати на ремонти, які підприємство здійснює для підтримки такого об'єкту в робочому стані не збільшують вартість основних засобів, а включаються у склад поточних ви­трат відповідного періоду.

1.3. Методи нарахування амортизації основних засобів

В процесі експлуатації основні засоби зношуються, тобто по­ступово втрачають свою вартість. Розрізня­ють фізичний та моральний знос.

Фізичний знос основних засобів відбувається в результаті їх експлуатації (зношуються окремі частини об'єкта і весь об'єкт). На розміри фізичного зносу впливають фактори: ступінь навантаження виробничих основних засобів; якість основних засобів; особливості технологічного процесу і ступінь захисту осно­вних засобів від впливу зовнішніх умов (температура, вологість, опади); агресивність середовища, в якому експлуатуються основні засоби (контакт та вплив хімічних речовин); якість догляду за основними засобами; кваліфікація працівників, і їх ставлення до основних засо­бів.

Моральний знос настає в результаті науково-технічного про­гресу. Основні засоби стають відсталими за своєю технічною ха­рактеристикою та економічною ефективністю. На сучасному етапі велику увагу слід приділяти моральному зносу, оскільки основні засоби старіють морально швидше ніж фізично. Наприклад, комп'ютери, технологічне обладнання та ін.

П(С)БО 7 «Основні засоби» визначає основні облікові термі­ни та встановлено методику нарахування і відображення в обліку суми нарахованого зносу.

Амортизація — систематичний розподіл вартості необорот­них активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання.

Вартість, яка амортизується — це первісна або переоцінена    вартість за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Термін корисного використання — очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено очіку­ваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг). Встановлюється під­приємством з врахуванням таких чинників: передбачувана інтенсивність використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний або моральний знос, що передбачається; правові чи інші обмеження стосовно термінів використання об'єкта.

Норма амортизації — доля вартості основних засобів, що пе­реноситься на готову продукцію за певний проміжок часу, як правило за рік (річна норма) та місяць (місячна норма).

Об'єктами амортизації є вартість основних засобів (окрім вар­тості землі і незавершених капітальних інвестицій). Зважаючи на те, що одиницею обліку основних засобів є кож­ний окремий об'єкт, то і амортизація нараховується на кожний окремий об'єкт основних засобів.

Нарахувати амортизацію — значить визначити (розрахувати) ту частину вартості об'єкта, яка повинна бути віднесена до ви­трат поточного періоду. При нарахуванні треба дотримуватись таких основних правил:

1. Амортизація нараховується тільки на власні основні за­соби.

2. Не нараховується на такі об'єкти: земля, незавершені капітальні вкладення; основні засоби, що взяті в операційну оренду; основні засоби, що взяті на тимчасове зберігання; основні засоби, що перебувають на реконструкції, модерні­зації, добудові, дообладнанні, на консервації. На час проведення цих робіт нарахування амортизації призупиняється, а після заве­ршення — відновлюється.

3.   Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання об'єкта, який встановлюється підприєм­ством при визнанні його активом і зарахуванні на баланс. У випадках, коли об'єкт повністю амортизований, але ще експлуатується, то він може бути переоцінений відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби». Призначена керівником комісія визначає його нову справедлива вартість, новий термін експлуа­тації та встановлює метод нарахування амортизації по цьому об'єкту.

4.  Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт став придатним для корисного вико­ристання, тобто, після зарахування на баланс.

5.  Нарахування амортизації припиняється, починаючи з міся­ця, наступного за місяцем вибуття об'єкта, а також при переве­денні його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дооблад­нання, консервацію.

6.  Нараховується амортизація щомісяця, а підприємства із се­зонним характером виробництва мають право річну суму аморти­зації нараховувати протягом періоду роботи в звітному році.

7.  Підприємство самостійно обирає методи нарахування амор­тизації з урахуванням очікуваного способу отримання економіч­них вигод від його використання. Якщо очікуваний спосіб отри­мання економічних вигод змінюється, обирається інший метод нарахування амортизації.

Під методом нарахування амортизації слід розуміти розпо­діл вартості основних засобів за роками їх служби у певному сис­темному порядку.

П(С)БО 7 «Основні засоби» встановлює 6 методів нараху­вання амортизації: метод прямолінійного нарахування, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий, згідно з податковим законодавством.

1. Метод прямолінійного нарахування: річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизу­ється, на очікуваний період часу його використання.

Формула буде мати вигляд:

                                                                          (1)

або     ,                                                   (2)

де Sа – річна сума амортизації; А – вартість, що амортизується; Т – термін корисного використання; ПВ – первісна вартість; ЛВ – ліквідаційна  вартість. Можна використати іншу формулу:

                                                                        (3)

де На — річна норма амортизації в %;

                                                                  (4)

2. Метод зменшення залишкової вартості: рі­чна сума амортизації визначається як добуток залишкової варто­сті об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на да­ту початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею, та результатом кореня ступеня кількості років ко­рисного використання об'єкта з результату від ділення ліквіда­ційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Річна норма амортизації визначається за формулою:

                                                                         (5)

У першому році при використанні цього методу амортизуєть­ся первісна вартість, а в послідуючі роки — залишкова. Річна су­ма амортизації (а) визначається за формулою:

— для першого року:

                                                                          (6)

— для наступних років:

                                                                           (7)

де ЗВ — залишкова вартість.

Щомісячна сума амортизації визначається діленням річної су­ми на 12.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості: річна сума амортизації визначається як добуток за­лишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної нор­ми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Річна норма амортизації визначається за формулою:

                                                                            (8)

Річна сума амортизації буде становити:

— для першого року експлуатації:

                                                                             (9)