Облік Оплати праці

     Зворотний бік листа заповнюється роботодавцем, а саме:

• Табельник заповнює період відсутності працівника та дні вихідних за цей період
• Відділ кадрів зазначає загальний стаж і записує його в листок непрацездатності. На підприємстві створюються і діють комісії із соціального страхування які зобов’язані приймати рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, здійснюють контроль за правильним нарахування та своєчасністю виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності.

 Допомога  не призначається :

• працівникам, які навмисно заподіяли шкоду власному здоров'ю з метою ухилення від роботи або інших обов'язків чи прикидалися хворими. Попередньо видані їм суми допомоги підлягають стягненню в судовому порядку;
• У період перебування особи у відпустці без збереження заробітної плати;
• при тимчасовій непрацездатності від захворювань або травм, що настали внаслідок сп'яніння або дій, пов'язаних із сп'янінням, а також внаслідок зловживання алкоголем;
• працівникам, у яких тимчасова непрацездатність настала внаслідок травм, отриманих при скоєнні ними злочинів (крім осіб, засуджених до виправних робіт, яким допомога надається на загальних підставах);
• за час проходження періодичного медичного огляду працівників у передбачених законом випадках, а також при призові на військову службу, в тому числі і з розміщенням у стаціонарній лікувальній установі;
• за час примусового лікування за рішенням суду (крім психічнохворих);
• за час знаходження під арештом і за час судово-медичної експертизи.

     Голова  комісії за соціальним страхуванням відмічає рішення комісії про  те чи належить працівнику допомога та в якому розмірі і на який термін. Комісія із соціального страхування  складає протокол у якому відмічає листки непрацездатності.

           Бухгалтер підприємства робить розрахунок середньої  заробітної плати і суми допомоги безпосередньо у листку непрацездатності.

           Середня заробітна  плата для розрахунку ДТВП обчислюється згідно Порядком №1166 «Про обчислення середньої заробітної плати для  розрахунку виплат із загальнообов’язкового  державного соціального страхування»

     Розрахунковим періодом для страхування осіб є  останні 6 календарних місяців роботи (з 1 числа місяця до 1 числа другого  місяця), що передують місяцю  в  якому стався страховий випадок. Під час розрахунку суми допомоги не враховуються ні сума відпускних, ні дні відпускних, і допомога по ДТВП оскільки працівник в ці дні не працював.

     Джерелом  виплати коштів по ДТВП є

1. За перші 5 днів хвороби - кошти підприємства

     З.П.ср = Сума ЗП за 6 попередніх місяців роботи

                     кількість робочих днів в 6 попередніх місяців  

     

2. Після настання 6-го дня хвороби - кошти фонду  соціального страхування

 

     Сума  ДТВП = (З.П.ср х кількість робочих днів хвороб х % страхового стажу ) / 100% 
 

     Розмір  допомоги в залежності від страхового стажу:

1. Стаж роботи до 5 років - 60% середньої заробітної плати;
2. Від 5 до 8 років - 80% середньої заробітної плати;
3. Понад 8 років - 100% середньої заробітної плати;
4. Незалежно від стажу роботи - 100% середньої заробітної плати виплачуються:

• за страхованим особам І-ІV категорії громадян, що постраждали в наслідок ЧАЕС;
• одному з батьків по догляду за дитиною, що постраждала  від ЧАЄС до 14 років.

 

Таблиця 4 « Проведення з нарахування заробітної плати»

№ п/п	Зміст господарської операції	Дт	Кт
1	2	3	4
1	Нараховано  заробітну плату виробничому  персоналу	23	661
2	Нараховано  заробітну плату адміністративному  персоналу	92	661
3	Нараховано  заробітну плату загальновиробничому  персоналу	91	661
4	Нараховано заробітну  плату працівникам, що займаються збутом продукції	93	661
5	Нараховано заробітну  плату працівникам, зайнятим капітальним  будівництвом	15	661
6	Нараховано оплату відпусток за рахунок: витрат забезпечення	23,91,92 471	661 661
7	Нараховано оплату тимчасової непрацездатності: перші 5 днів понад 5 днів	23,91.. 652	661 661
8	Нараховано матеріальну  допомогу, премію за підсумками роботи за рік	949	661
9	Нрахована заробітна  плата робітникам за виправлення  браку, раніше виявленого у виробництві	24	661

 
 
 
 
 
 
 

     3.3 Облік утримань  із заробітної  плати

     Згідно  чинного законодавства із заробітної плати дозволяється утримувати не більше 20% всіх видів утримання. 

     Утримання є наступні:  

1. Утримання Єдиного Соціального Внеску:

• із суми нарахованої заробітної плати - 3,6%;
• із суми допомоги з тимчасової втрати працездатності - 2%

 

2. ПДФО - 15% згідно суми заробітної плати, що не перевищує 10 мінімальних заробітних плат.

Якщо  розмір заробітної плати перевищує  вказану величину, 10 х 1073, то з суми перевищений податок утримується  в розмірі 17% 

3. Профспілкові  внески ( за бажанням працівника) - 1% від  суми заробітної плати.

 

4. По виконавчим документам (аліменти) утримуються  за рішенням суду в розмірі:

• на 1 дитину - 25% заробітку;
• на 2 дитини - 40%;
• на 3 і більше дітей - не більше 50%.

 

5. Суми заподіяної шкоди підприємства на підставі інвентарних  описів і наказів керівника.

 

6. Штрафні санкції.

Порядок утримання ПДФО:

1. Із суми нарахованої заробітної плати утримують ЄСВ;
2. Із суми нарахованої заробітної плати віднімають суму ЄСВ та податкову соціальну пільгу;
3. Результат оподаткування за встановленою ставкою податку;
4. Утримання ПДФО із суми допомоги з тимчасової втрати працездатності;
5. Утримання із заробітної плати за час щорічної відпустки здійснюється окремо із заробітної плати поточного місяця та із заробітної плати наступного місяця.

 

     Основні бухгалтерські проводки з утримань із заробітної плати показані у Таблиці 5

     Таблиця 5 « Проведення з утримань із заробітної платні»

  

№п/п	Зміст операції	Кореспонденція    Дебет          Кредит
1	Утримано ЄСВ 3,6%	661	651
2	Утримано ПДФО 15%	661	641

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3.4 Облік нарахувань  на зарплату 

     Згідно  Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №2464-VI єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

      Єдиний  внесок нараховується  на  суми,  що  визначені базою  для  нарахування  єдиного  внеску,  які не зменшені на суму відрахувань податків,  інших  обов'язкових платежів,  що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум,  та на суми утримань,  що здійснюються відповідно  до  закону  або  за  договорами   позики, придбання  товарів  та  виплат  чи  на  інші  цілі  за  дорученням отримувача.

      Єдиний  внесок  нараховується  на  суми,  що визначені базою для нарахування єдиного  внеску,  незалежно  від  джерел  їх фінансування,  форми,  порядку, місця виплати та використання,  а також  від  того,  чи  виплачені  такі  суми  фактично  після   їх нарахування до сплати.

      Обчислення єдиного внеску за минулі  періоди здійснюється виходячи з його розміру,  що діяв на день нарахування (обчислення,визначення)  заробітної  плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок.

     Обліком платників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням обліку страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування буде займатися Пенсійний фонд України. Єдиний соціальний внесок буде сплачуватися саме на його рахунки. Потім ці суми будуть розподілятися серед фондів соціального страхування 

     Ставки  єдиного соціального  внеску : 
 1) Для роботодавців ці ставки встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва наведено аж 67 та відповідна ставка внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Слід звернути увагу, що для цивільно-правових договорів передбачена єдина ставка соціального внеску – 34,7%.

       2) Для працівників які працюють на підприємствах, у фізичних осіб – підприємцях або у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно на умовах трудового договору встановлюється ставка єдиного соціального внеску 3,6%.

       3) Фізичні особи, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами сплачуватимуть єдиний соціальний внесок за ставкою 2,6%.

       4 Державні службовці сплачуватимуть внесок за ставкою 6,1%. 

     Ставки  єдиного соціального внеску для  підприємців на загальній системі  оподаткування та тих, що обрали спрощену систему оподаткування: 

     Для підприємців на загальній системі  оподаткування базою оподаткування  є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та сума доходу, що розподіляється між членами  сім’ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у провадженні  ними підприємницької діяльності. При  цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

     Для підприємців на спрощеній системі  оподаткування базою оподаткування  є  сума, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім’ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

     Максимальна величина бази нарахування єдиного  внеску дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

     Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом.

     Єдиний  соціальний внесок повинен бути сплачений  не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. Роботодавці повинні  сплачувати єдиний внесок під час  кожної виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний  банківський рахунок. 
 
 
 
 

4. Методика підготовки звітності по ФОП та обов’язковим платежам

Підприємець на загальній системі  оподаткування повинен подавати звітність 

1. Фонд оплати праці на загальній системі повинен подавати річну податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб.