Облік Оплати праці

   Таблиця 1  «Основні положення з обліку праці та її оплати, що наводяться в  наказі про облікову політику»

Форми кадрової документації

Форми системи  заробітної плати та інших виплат

Встановлення  режиму роботи

     

Зміни в організації праці

В наказі про облікову політику необхідно  передбачити:

Порядок створення  резервів на виплату відпусток, щорічної винагороди за вислугу років

 

Строк подання первинних документів з обліку праці та її оплати до бухгалтерії підприємства

Порядок обробки  та зберігання первинних документів та регістрів обліку з оплати праці

 

     Основним  документом, який визначає застосування на підприємстві оплати праці, розміри  основної, додаткової заробітної плати, преміювання працівників тощо є  Положення про оплату праці на підприємстві. Даний документ мітить: 

• Загальні  принципи організації оплати праці  на підприємстві, системи і форми  оплати праці,  які застосовуються до різних категорій працівників;
• штатний розклад працівників підприємства;
• побудову основної ( тарифної) оплати праці з інструкціями по посадах і професіях тарифних ставок і окладів або порядку розрахунку в залежності від показників роботи працівника і підприємства в цілому;
• обумовлені доплати, надбавки і компенсації із зазначенням їх розмірів;
• інші преміальні системи, що використовуються на підприємстві.
• визначений стимулюючий показник, шкала преміювання.

 

В заключній частині Положення  можуть бути викладенні питання оскарження працівниками розміру нарахованого їм заробітку, порядок і строки перегляду.

Права та обов’язки власника підприємства щодо організації оплати праці регулюються  КЗпП ( Таблиця 2) 
 

Таблиця 2 « Права і обов’язки власника підприємства щодо організації оплати праці»

Стаття  КЗпП	Характер  прав та обовязків
96	Тарифна система оплати праці
97	Оплата  праці на підприємствах
103	Повідомлення  працівників про запровадження  нових або зміну діючих умов оплати праці
110	Повідомлення  працівника про розміри оплати праці
115	Строки  виплати заробітної плати
116	Строки  розрахунку при звільненні
117	Відповідальність  за затримку розрахунку при звільнені

 

Облік праці та її оплати має бути організований  таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, повному використанню робочого часу, зміцненню дисципліни праці, а також правильному обчисленню чисельності працівників для  обліку заробітної плати з метою  оподаткування. Для цього на підприємстві повинні бути чітко розподіленні функції обліку між відділами.

Весь  процес обліку оплати праці працівників  можна поділити на етапи:

• облік особового складу та використання робочого часу.
• облік виробітку продукції і заробітної плати

 
 
 
 
 
 
 

     3.2 Облік нарахування  заробітної плати 

     Основна заробітна плата нараховується  наступним чином:

1.Погодинна проста :

Зп.п =Тс*Т  

де,Тс - годинна тарифна ставка відповідного розряду;

Т кількість відпрацьованих годин. 

2.Погодинно-преміальна :

Зп.прем=Тс * Теф*(1+%премій)

де Тс - годинна тарифна ставка відповідного розряду;

Теф  - кількість відпрацьованого  часу за визначений період;

%премій - відсоток премії, встановлений керівництвом підприємства за досягнення певних кількісних і якісних показників до тарифного заробітку 

3.Проста (пряма) відрядна: 

де  ТС - погодинна або денна тарифна ставка, яка відповідає розряду цієї роботи;

Нвир  - норма виробітку за одиницю часу. 

Для виробництв, де застосовуються норми часу: 

РВ = ТС × Нч 

де  ТС – погодинна або денна тарифна ставка, яка відповідає розряду цієї роботи;

Нч – норма часу, хв. 

4.Відрядно преміальна:

де,

Зв  – заробіток за відрядними розцінками, грн.;

П1, П2 – відсоток премії за виконання плану і технічно обґрунтованих норм і за кожний відсоток перевиконання плану або норм;

Ппл – відсоток перевиконання плану виробництва або норм 

5.Відрядно прогресивна  - ґрунтується на тому,що із збільшеним обсягом виготовленої продукції зростає розцінка.

∑Зп = 25,94*100=2594

            35,94*150=5391 
 
 

     При колективно-відрядній формі оплати праці, яка застосовується у промисловості  при випуску продукції на кінцевій операції заробітна плата розподіляється між членами бригади пропорційно  до їх тарифного заробітку.

           З цією метою необхідно  зробити такі  розрахунки:

1. Обчислити суму заробітної плати для всіх членів бригади - шляхом множення розцінки на кількість випущеної продукції всіма членами бригади.
2. Обчислити тарифний заробіток кожного члена бригади шляхом множення тарифної ставки кожного працівника на кількість відпрацьованих годин за місяць.
3. Знайти загальний тарифний заробіток усіх працівників шляхом додавання.
4. Розрахувати коефіцієнт приробітку шляхом ділення загальної суми відрядної заробітної плати на загальну суму заробітної плати по тарифу.
5. Обчислити відрядну заробітну плату кожного працівника шляхом множення коефіцієнта приробітку на заробіток по тарифу кожного працівника.

     Робота  в понад нормований час оплачується  погодинникам за перші дві години на 50% більше годинної тарифної ставки, а за наступні години в подвійному розмірі погодинної ставки.

           Робітника відрядникам  за роботу в понадурочний час здійснюється за всі понаднормові години у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної  кваліфікації за погодинною системою.

           Робота в понад  нормований час може проводитись  тільки з дозволу профспілкового комітету, за перші два дні чинним   законодавством дозволяється відпрацьовувати  не більше чотирьох годин, а за рік  не більше 120 годин.

     Відповідно  до Закону України «Про відпустки» право на першу відпустку мають  особи, що пропрацювали на підприємстві за трудовим договором не менше 6 місяців  підряд.

     Працівникам віком до 18 років відпустка надається  у зручний для них час.

     Тривалість  відпустки залежить від галузі народного  господарства. Мінімальна кількість  календарних днів відпустки становить 24 календарних днів, а для працівників  зайнятих на підземних, гірських роботах - 69 календарних днів. 

     Таблиця 3 «Види відпусток»

Види  відпусток	Їх характеристика
Щорічна основна	Роботодавець  зобов’язаний письмово повідомити працівника за два тижні до відпустки про  дату її початку і за три дні  до цієї дати виплатити суму відпускних. Якщо ці умови порушені працівник  має право вимагати перенесення  строків відпустки, відкликати  з  відпустки можна лише за згодою працівника та у надзвичайних ситуаціях. Заборонено не надавати щорічні відпустки повної тривалості у таких випадках: протягом трьох років підряд; протягом встановленого законом часу особам до 18 років та особам , які мають право на додаткові щорічні відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці. Працівник може свою відпустку розділити на 2 частини при цьому основна частина не повинна бути менша 14 календарних днів.
Додаткові щорічні відпустки	Надаються працівникам  зайнятими на роботах пов’язаних зі шкідливими та важкими умовами  праці (до 3х днів). Працівникам з  ненормованим робочим днем: працюючим жінкам за їх бажанням, які мають 2х і  більше дітей віком до 15 років. Особам віднесеним до першої та другої категорій громадян, що постраждали від ЧАЕС (11 календарних  днів); Одному із батьків  дитини інваліда ( 15 днів)
Відпустка у зв’язку з навчанням без  відриву виробництва	Надається у  відповідності до виклику з навчального  закладу. Тривалість відпустки залежить від типу ВНЗ та курсу навчання. Студентам заочникам на І-ІІ курсах надається 30 календарних днів. Студентам  ІІІ-V курсів 40 календарних днів. Для  здачі державних іспитів 30 календарних  днів.
Творчі  відпустки	Надаються працівникам, які успішно поєднують основну  діяльність з науковою роботою. Для  закінчення дисертації, на здобуття вченого  ступеня.
Соціальні	У зв’язку з  вагітністю та пологами. Тривалістю до пологів - 70 днів, після пологів 56 днів, при ускладнених пологах 70 днів. По догляду за дитиною до 3 років. Після закінчення відпустки у  зв’язку з вагітністю та пологами жінка може скористатись правом на відпустку по догляду за дитиною  по досягненню нею 3х років. Така відпустка  може надаватися батькові дитини або  іншому родичу, який фактично наглядає за дитиною.
Неоплачувана	Надається на протязі  року не більше 14 календарних днів на рік.

 

     На  кожному підприємстві має бути розроблений  графік відпусток узгоджений з працівником  та профспілковим комітетом затверджений власником чи керівником підприємства.

     Підставою для надання щорічної відпустки  виступає наказ керівника.

     Відповідно  до наказу відділ кадрів робить відповідний  запис в «Особовій картці»  працівника, у табелі обліку робочого часу проставляється табельником дні  відпустки згідно з якими бухгалтер  здійснює розрахунок відпускних.

           Порядок обчислення середньої заробітної плати для  розрахунку відпускних встановлений Постановою КМУ №190 від 8 лютого 1995р.

           Розрахунок оплати часу щорічних відпусток та всіх інших  видів відпусток, а також компенсацій  за невикористану відпустку проводиться виходячи із заробітної плати за останні 12 місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки за фактично відпрацьований час ( не включаючи суми заробітної плати за відпустки та суми допомоги з тимчасової втрати працездатності).

           Винагороду за підсумками роботи за рік та за вислугу років  включають у середній заробіток  шляхом додавання до заробітної плати  кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди нараховану в поточному  році за попередній календарний рік.

           Формула для нарахування  відпускних:

1. В = З.П.ср. * Ккд,

     де  В – сума відпускних;

     З.П.ср. – середньоденна заробітна плата  за розрахунковий період;

     Ккд – кількість календарних днів, що припадають на час відпустки.

2. З.П.ср. = З.П.з.п. / Кд.п.,

     де  З.П.з.п. – загальна сума заробітної плати за розрахунковий період;

     Кд.п. – кількість днів у розрахунковому періоді. 

     Підставою для нарахування допомоги з тимчасової втрати працездатності(далі ДТВП) є листок непрацездатності виданий у встановленому порядку лікарем за місцем проживання чи роботи хворого. Даний документ виправдовує відсутність на  роботі в період хвороби або у зв’язку з відпусткою по вагітності та пологам. Його необхідно надавати за місцем роботи в перший день виходу на роботу, після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.