Облік Оплати праці

     - якість праці важливіше його  кількості;

     - робота є небезпечною;

     - робота неоднорідна за своїм  характером і нерегулярна по  навантаженню;

     - на даний момент збільшення  випуску продукції (робіт, послуг) на тому або іншому робочому  місці є недоцільним для підприємства;

     - збільшення випуску продукції  може призвести до браку або  зниження її якості

     Ця  форма має такі системи:

     1. Проста погодинна  - розраховується як добуток годинної тарифної ставки робочого даного розряду на відпрацьований час у даному періоді. При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (ф. № П-12 і № П-13).

     2. Погодинно-преміальна  - це така оплата праці, коли робітник одержує не тільки заробіток за кількість відпрацьованого часу, але і визначений відсоток премії до цього заробітку.

     3. Система посадових  окладів. По цій системі оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.

Відрядна  оплата праці - передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу. При застосуванні відрядної форми оплати праці розмір заробітної плати залежить від кількості та якості виконаної роботи чи виробленої продукції. Тому вона застосовується в галузях, де можна визначити обсяг виконаної роботи чи виробленої продукції окремим працівником.

     Різновиди відрядної оплати праці: 

     1. Пряма відрядна. За індивідуальної прямої відрядної системи розмір заробітної плати прямо залежить від результатів роботи кожного робітника. Виготовлена робітником продукція або виконана ним робота оплачується за індивідуальними розцінками.

     Для розрахунку відрядної розцінки застосовується тарифна ставка, яка відповідає розряду  роботи, а не розряду, присвоєному  робітникові.

     2. Відрядно-преміальна - Сутність її полягає в тому, що робітникові нараховується, крім заробітку за прямою відрядною системою, премія за виконання і перевиконання певних кількісних і якісних показників. Розмір премії установлюється у відсотках до заробітку, визначеному за відрядними розцінками.

       3. Непряма-відрядна  - Її застосовують для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників-відрядників. При цьому заробіток допоміжних робітників залежить від результатів роботи робітників-відрядників, яких вони обслуговують.

     4. Відрядно-прогресивна - це різновид відрядної форми оплати праці, при якій робота, виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконаної понад норм, - за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від проценту перевиконання норм. 

     5. Колективна відрядна (бригадна) оплата праці - відрядна форма оплати праці по результатах роботи колективу (бригади). Спочатку розраховується заробіток усієї бригади як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадну розцінку. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади методом годинна-коефіцієнтів або методом коефіцієнта виконання норм. Головна перевага даної системи в тому, що вона зацікавлює усіх робітників даної бригади в кінцевих результатах роботи, сприяє розвитку в них почуття відповідальності і взаємодопомоги. 

     6. Акордна система  оплати праці - це різновид відрядної, оплати праці, сутність якої полягає в тому, що розмір оплати праці встановлюється на весь обсяг виконання робіт із визначенням терміну його виконання.

     На  підприємстві найбільш доцільно застосовувати  акордну оплату праці в наступних  випадках:

     • підприємство не укладається в термін із виконанням якогось замовлення, і при його невиконанні воно буде зобов'язане заплатити значні суми штрафних санкцій у зв'язку з умовами  договору;

     •  при надзвичайних обставинах (пожежі, обвали, виходи з ладу основної технологічної  лінії по серйозній причині), що приведуть  до припинення виробництва;

     • при гострій виробничій необхідності виконання окремих робіт або  впровадженні нового обладнання на підприємстві. 

     Контрактна  система оплати праці ґрунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата). 
 
 
 

     2.2 Структура фонду  оплати праці

     Структура заробітної плати - це співвідношення окремих складових заробітної плати в загальному її обсязі. В стабільних розвинених економічних системах основна заробітна плата становить 85-90% в структурі заробітної плати. А Україні в сучасних умовах з різних причин ( нестабільність доходів підприємств, інфляція, складна і не постійна система оподаткування, занедбаність нормування праці та ін..) питома вага тарифних ставок в заробітній платі в середньому складає 65-70%, що є одним з виявів кризи організації праці.

     Відповідно  до п 5.6. Закону України "Про оподаткування  прибутку підприємств"  від 22.05.1997р. [6]до валових витрат підприємства відносяться витрати на оплату праці, що включають витрати на виплату авторських робіт (послуг) відповідно до договорів цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій і натуральній формах, установлені за домовленістю сторін.  

     До  фонду основної заробітної плати включаються: заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками робітників та посадовими окладами, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві; суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою; суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення та інших підприємств і оплата їх праці, що здійснюються за ставками авторської  винагороди, нарахованої на даному підприємстві. 

     До  фонду додаткової заробітної плати  входять: Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством: кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність; за класність водіям автомобілів, робітникам локомотивних бригад, трактористам-машиністам, робітникам провідних професій та іншим категоріям працівників тих галузей народного господарства, в яких введено такі надбавки та доплати за звання майстра і класи кваліфікації; бригадирам з числа робітників, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадами; персональні надбавки; керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строк їх виконання; за знання іноземної мови;за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт; доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством; за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах; за роботу в багатозмінному та неперервному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком), у нічний час; працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час пересування їх у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад; інші надбавки і доплати, передбачені законодавством.

     До  інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать: оплата простоїв не з вини працівника; суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати; суми, що виплачуються працівникам, які брали участь у страйках; надбавки і доплати, не передбачені законодавством, і понад розміри, встановлені чинним законодавством; винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), не передбачені законодавством, і понад розміри, установлені чинним законодавством; винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції та інші виплати.

     До  інших виплат, які не входять до фонду оплати праці, належать: суми вихідної допомоги, передбачені чинним законодавством; одноразові допомоги та добові, які виплачуються в разі переведення, приймання і направлення  на роботу в іншу місцевість, витрати  на відрядження; надбавки за пересувний, роз’їзний характер робіт для працівників, безпосередньо зайнятих на будівництві, реконструкції і капітальному ремонті, а також при виконанні робіт вахтовим методом у випадках, передбачених законодавством; надбавки до заробітної плати за кожну добу, які виплачуються з моменту виїзду до повернення на підприємство, де працівник працює; працівникам зв’язку, залізничного, річкового, автомобільного транспорту і шосейного господарства та іншим працівникам, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний характер; суми, які зберігаються за місцем основної роботи замість добових і квартирних за робітниками, відрядженими на вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів; на збирання врожаю; заготівлю кормів; виплати польового забезпечення.

     Доходи  працівників (дивіденди, проценти). Не включаються до фонду оплати праці  доходи (дивіденди, проценти) від акцій  та вкладів у майно підприємства, установи, організації, працівникам, які  є членами акціонерного товариства та перебувають у їх списковому складі. Для глибшого вивчення структури фондів оплати праці залежно від елементів виплат виділяють годинний, денний та річний (квартальний, місячний) фонди. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Облік ФОП і  обов’язкових платежів.

     3.1 Організація обліку  на підприємстві 

     Сучасний  етап переходу економіки  України до ринку, що характеризується спадом виробництва і поглиблення кризових явищ в економіці, зниженням життєвого рівня населення, офіційним безробіттям та розладом фінансової системи, вимагає пошуку шляхів забезпечення високого рівня добробуту народу на основі раціональної організації оплати праці і створення достатньої кількості робочих місць, комплексного реформування всіх складових систем економічних відносин, включаючи відносини власності та присвоєння тощо. Система оплати праці і матеріального стимулювання має відповідати вимогам прискорення науково-технічного прогресу, переходу на інтенсивні методи господарювання, підвищення якості продукції. Тому усе це може бути досягнуто за умови створення належної системи обліку і контролю за витратами праці та її  оплатою. Ці завдання щодо  організації оплати праці  стоять перед бухгалтерським обліком.    

       Завданням обліку  праці та її оплати є :

• організація контролю за якістю та кількістю затраченої праці за виконанням завдань щодо зростання продуктивності праці, за використанням фонду заробітної плати та іншими грошовими коштами, які виділяються для оплати праці працівників підприємства;
• своєчасне і правильне віднесення сум нарахованої заробітної плати і відрахувань органам соціального страхування на собівартість продукції, виконаних робіт, послуг, а також на інші витрати;
• здійснення у встановлені строки всіх розрахунків з персоналом по заробітній платі та інших виплатах;
• збір інформації та групування показників з оплати праці, необхідних для поточного і наступного планування, контролю, оперативного управління виробництвом, для складання фінансової та статистичної звітності.

Виконання цих завдань забезпечується правильно  організованим:

• обліком особового складу підприємства;
• обліком робочого часу;
• обліком виробітку продукції та нарахування заробітної плати;
• суворим дотриманням законодавства про працю;
• точним та своєчасним розрахунком з оплати праці.

   Бухгалтерський  облік на підприємстві починається  з розробки облікової політики. Основні  питання з обліку праці та її оплати, які можуть наводитися в наказі про  облікову політику підприємства відображені  у Таблиці 1.