Облік матеріалів в місцях зберігання та в бугалтерії

      Інвентаризація  матеріальних цінностей проводиться  спеціально створеною комісією за наказом  керівника з обов’язковим включенням до неї головного бухгалтера. Очолює інвентаризаційну комісію керівник підприємства або його заступник. Результати проведеної перевірки матеріальних цінностей подають у формі 21 – М «Інвентаризаційний опис»(дод Е .1).

     Інвентаризаційна комісія починає свою роботу не раніше ніж бухгалтерія обробить всю документацію щодо руху і залишків матеріальних цінностей на день проведення інвентаризації.

     Завідувач складом повинен підготувати  матеріали до інвентаризації з таким  розрахунком, щоб легко було визначити наявність матеріальних цінностей, їх техніко – економічні характеристики та порахувати кількість, масу, міру. Матеріально відповідальні особи повинні дати розписку про те, що всі документи передані в бухгалтерію і «на руках» ніяких документів немає. Комісія працює у присутності завідувача складу, в кінці дня склад опломбовується. Необхідно слідкувати, щоб на склад у дні інвентаризації не надходили і не списувалися матеріальні цінності.

     Дані  фактично перевірених за кількістю, мірою, масою матеріальних цінностей заносяться в інвентаризаційний опис у двох примірниках, при зміні матеріально відповідальних осіб – у трьох примірниках, підписуються головою та членами комісії. Матеріально відповідальна особа на кожному аркуші пише розписку про те, що у її присутності цінності внесені в опис, до роботи комісії претензій немає, а цінності знаходяться на її відповідальному збереженні. На виявленні непридатні або зіпсовані цінності складається акт із зазначенням причин, ступеня й характеру псування, а також відповідальних осіб.

     Інвентаризаційні  описи разом з висновками робочої  комісії здають у бухгалтерію  для виявлення наслідків інвентаризації. Для цього на цінності, в розрізі  яких є відхилення від облікових  даних, складається порівняльна  відомість.

     Працівники бухгалтерії виконують такі роботи: роблять взаємозалік нестач і лишків, якщо вони обумовленні пересортицею; проводять розрахунок природних витрат матеріалів; визначають кінцевий результат (лишки чи нестачі).

     Від матеріально відповідальних осіб вимагають пояснення лишків чи нестач у письмовому вигляді. Висновок щодо причин виникнення врегулювання нестач центральна інвентаризаційна комісія оформляє протоколом, який затверджує керівник підприємства протягом п’яти днів після закінчення інвентаризації.

     При виявленні нестач і втрат від псування, які виникли внаслідок зловживань матеріально відповідальних осіб, матеріали інвентаризації протягом п’яти днів після затвердження протоколу керівником передаються слідчим органам, а на суму нестач подається позов до суду. Виявленні нестачі відшкодовуються винними особами відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку визначення розміру збитків від крадіжок, нестач (псування) матеріальних цінностей, затверджених КМУ.

     Сума  до відшкодування розраховується за формулою:

     Рз = ((Бв - А) х Іінф + ПДВ + Азб) х 2,

     де  Рз - сума збитків і нестач;

     Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування матеріальних цінностей;

     А - амортизаційні відрахування;

     Іінф - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

     ПДВ - сума податку на додану вартість;

     Азб - сума акцизного збору.

     Результати  інвентаризації відображаються в обліку на основі протоколу інвентаризаційної  комісії[13].

     Оскільки  на даному підприємстві нестач по даним  інвентаризації не виявлено, то приведу  приклад з іншої ситуації.

     На  рахунках бухгалтерського обліку операцій за результатами інвентаризації відображені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1.

     Відображення  на рахунках бухгалтерського обліку операцій за результатами інвентаризації.

 

 

7. Особливості обліку  матеріалів в умовах  використання

сучасних  засобів обчислювальної техніки. 
 

     Засоби  обчислювальної техніки створювались та удосконалювались так само, як і всі інші прилади, машини і обладнання що, призначались для полегшення праці людини. Удосконалення засобів обчислювальної техніки йшло від простого до складного і було тісно пов'язане зі станом техніки на певному етапі, а також з розвитком певних галузей математики, кібернетики та інших наук. З позицій користувача кожне удосконалення спрямовувалося, насамперед на підвищення рівня механізації та автоматизації виконання технічних операцій, що часто повторюються; cтвopeння нових засобів введення та отримання даних; збільшення обсяry пам'яті; розробку нових носіїв інформації тощо.

     Застосування  комп'ютерної техніки вносить  значні зміни до організації бухгалтерського  обліку, причому з допоміжного  засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор opгaнізацiї обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах бухгалтерського обліку (від паперової. до комп'ютерноі) вона досягається, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямами.

     Трактування поняття паперових систем обробки  даних в Україні та, наприклад, у США не збігаються. Американські спеціалисти, до паперових або ручних відносять такі системи, в яких комп'ютери та периферійні пристрої не мають між собою безпосереднього зв'язку, наприклад, системи копіювального обліку на дошках, картотеки із застосуванням карток з перфорацією, системи, побудовані з використанням бухгалтерських, обчислювальних та друкуючих пристроїв, які в українській літературі об'єднуються поняттям часткової механізації обліку та облікових робіт. Способи обробки облікової інформації, поділяються на три види: паперовий, механізований і комп'ютеризований (автоматизований), в залежності від виду обчислювальної техніки, що застосовується. При цьому перші. два методи об'єднуються під загальною назвою "безкомп'ютерний спосіб", маючи на увазі не перелік технічних засобів, а саме спосіб їх використання.

     При визначенні способу обробки облікової  інформації необхідно чітко поділяти поняття механізації обліку та його комп'ютеризації (автоматизації). Має  значення не тільки вид техніки, що застосовується, але й сукупність способів та методів ії використання. При механізації обчислювальна техніка виступає допоміжним засобом для обробки інформації, а при комп'ютеризації технічні засоби стають одними з визначних засобів ведення обліку: суттєві зміни відбуваються в процeci збирання, накопичення облікової інформації, її передачі та отримання звітних показників. На відміну від механізації, комп'ютеризація обліку базується на системному вирішенні облікових завдань за допомогою комп'ютерів.

     Існує декілька підходів до організації бухгалтерського  обліку в умовах його комп'ютеризації:

 системний підхід до бухалтерського обліку;

 розробка форм обліку, що орієнтовані на використання комп'ютерів;

 трансформація методу бухгалтерського обліку.

     Для вирішення проблеми комп'ютеризації існує два шляхи: перегляд методологічних аспектів обліку безпосередньо від вимог механізації та комп'ютеризації обліку до його методології, та комплексний перегляд всієї системи організації обробки облікової інформації.

     Реалізація  першого підходу дає обмежений  ефект, який виражений, в локальних  змінах у методології системи обліку. Система обліку удосконалюється, в основному, в напрямі задоволення вимог комп'ютеризації, наприклад, здійснюється складання та введення кодів облікової номенклатури, упорядкування первинних документів і документообігу, тощо. Такий суто, індивідуальний підхід був придатний для механізації обліку з використанням клавішних та перфораційних обчислювальних машин, а також при частковій механізації окремих облікових функцій на комп'ютері, в результаті чого виконувалась обробка інформації з окремих розрізнених ділянок бухгалтерського обліку. При комп'ютерній формі бухгалтерськоro обліку зміст форми обліку розширюється і поглиблюється; вона починає визначати не тільки методолorічні, але й технолоriчні та інформаційні аспекти організації бухгалтерського обліку і обробки облікової інформації. Застосування комп'ютерів дозволило автоматизувати робоче місце бухгалтера і підняти на новий рівень процес реєстрації господарських операцій. Бухгалтер працює на комп'ютері в діалоговому (інтерактивному) режимі, використовує зворотній зв'язок в процесі обробки інформації і отримання відповідних вихідних документів[16].

     Єдність інформаційної бази і повний автоматизований  технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Інтеграція обробки даних первинного обліку і адаптація програмного забезпечення до потреб користувачів досягається шляхом застосування різних комп'ютерних програм. Крім того комп'ютерна форма обліку має ряд переваг перед ручною, серед яких основними є вбудовані бухгалтерські знання (в програму вбудовуються правила формування тих чи інших проводок господарських операцій, тобто форма бухгалтерського обліку наповнюється специфічними бyxraлтерськими знаннями), паралельне ведення обліку за декількома стандартами (на базі одних і тих же одноразово введених даних можна отримувати декілька систем оцінок та показників, що розраховуються за різними методиками) тощо.

       Технологічний процес обробки  даних при комп'ютерній формі  обліку можна поділити на три  етапи.

     Першим  етапом облікового процесу є збір та реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері.

     На  другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних  носіях:  Журналу господарських  операцій, структури синтетичних  та аналітичних рахунків, довідників аналітичних об'єктів, постійної інформації. Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних.

     Заключним етапом процесу є отримання результатів  за звітний період на запит користувача  або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

     Особливістю комп'ютерної форми бухгалтерського  обліку є те, що вона не існує без  конкретної комп'ютерної програми. Облікові регістри різних програм є схожими, але не однаковими.

     Основні принципи комп'ютерної форми бухгалтерського  обліку наступні:

одному  журналу хронологічного запису відповідає багато регістрів систематичного запису;

накопичення і багаторазове використання облікових даних;

один  синтетичний рахунок - багато аналітичних  рахунків. Кількість рахунків аналітичного обліку залежить від цілей, поставлених  керівництвом перед обліком, і нічим  не обмежується;

автоматичне отримання інформації про відхилення від встановлених норм, нормативів, завдань тощо;

отримання звітних показників в інтерактивному режимі;

автоматичне формування всіх облікових регістрів  і форм звітності на основі даних, відображених в системі рахунків[15].

      На  даному підприємстві. «Інербу сервіс», також ведеться сучасні засоби обчислення облікових матеріалів. Дані та регістри, що проводяться на підприємстві за звіний період заносяться в електрону базу, та зберігаються на сервері підприємства. Як саме проводиться запис в елекроній бізі даних можна побачити з Журналу – ордера №5 А (дод Ж. 1), що ведеться на підприємстві в електронному варіанті.

 

Висновки