Облік матеріалів в місцях зберігання та в бугалтерії

Вступ 
 

      Бухгалтерський  облік на підприємствах України  різних галузей і форм власності  ґрунтується на єдиних засадах, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність  в Україні», який визначає правові  засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності і здійснюється відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

      Законом України «Про бухгалтерський облік  і фінансову звітність в Україні» затверджено 34 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, склад фінансової звітності з примітками до неї, План рахунків та реєстри бухгалтерського обліку, спрощену фінансову звітність і План рахунків для суб’єктів малого бізнесу.

     Методику  ведення фінансового обліку регулюють  також нормативні акти (положення, інструкції, вказівки), які конкретизують особливості обліку коштів, основних і оборотних засобів, розрахункових операцій витрат виробництва, готової продукції, результатів фінансово – господарської діяльності, оподаткування.

     Згідно  Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» ведення бухгалтерського обліку та складання звітності ґрунтується на таких принципах: автономності, безперервності, єдиного грошового вимірника, історичної (фактичної) собівартості, обачності, нарахування та відповідності доходів і витрат, періодичності, повного висвітлення, послідовності, превалювання сутності над формою.

     Однією  з обов'язкових умов здійснення процесу  виробництва є забезпечення його виробничими запасами - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення. 
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

     Запаси  визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в  майбутньому економічні вигоди, пов'язані  з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.

     Важливою  передумовою раціональної організації  обліку виробничих запасів є економічно обгрунтована їх класифікація. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх назва або однорідна група (вид). Тому в подальшій класифікації групи запасів поділяються на підгрупи, а всередині них - на види, сорти, марки, типорозміри тощо.

     Метою даної курсової роботи є: аналіз ведення  обліку матеріалів у складах і  в бухгалтерії; документальне оформлення при надходженні і відпуску матеріалів; вивчення процесу проведення інвентаризації та відображення її  результатів.

     Об’єктом  дослідження є підприємство що займається виготовлення продукції з металу – ПП «Інербуд - сервіс».

     Завданням курсовоє роботи є дослідження ПП «Інтербуд - сервіс», принципи, умовиви  ведення обліку та зберігання матеріалів на складах, їхне надходження та вибуття, переміщення їх в середині  підприємства. Використання матеріалів на виготовлення продукції та її реалізація.

     Дане  підприємство знаходиться за адресою  смт. Теплик, вул. Коцюбинського. Розпочало свою діяльність з 1998р. та досить перспективно розвивалось. Займається легкими виробами з металу, такими як: цвяхи, завіси, сітка, ланцюги, тощо.

     Слід  зазначити, що для правильної організації  обліку матеріалів на досліджуваному підприємстві ПП «Інербуд - сервіс», складські приміщення мають відповідне обладнання, пристосування (стелажі, полиці, ящики), вимірювальні прилади (міри, ваги). Матеріали розміщенні за секціями складів, а в середині їх за окремими групами і типами, сортами і розмірами матеріалів (на полицях, у штабелях, стелажах, засіках тощо).

     Облік на складі здійснюється за допомогою  карток складського обліку, які відкриваються в бухгалтерії і віддаються під розписку матеріально-відповідальним особам.

     Суть  аналітичного обліку матеріалів полягає в тому, що на окремий вид матеріалів відкривається номенклатурний номер, а він і є аналітичним рахунком. Дані аналітичного обліку узагальнюються в оборотних відомостях.

     Рівень  економічного розвитку підприємства можна охаракерезувати згідно показників зазначених в таблиці.

Основні економічні показники  діяльності

Приватного  підприємства «Інербуд – сервіс» за 2009–2010 рік

 

      Дані  що зазначені в даній табліці  підтверджуються нормативно – правовою базою, документами що ведуться на даному підприємстві. Ними виступають Бланс (дод А1) та Звіт про фінансові результати (дод Б1).

      Виходячи  з вище зазначених даних, можна зробити  висновки що підприємство досить успішно  розвивається оскільки зросли прибуток підприємства (+40), собівартість реалізованої продукції (+36), дохід від реалізації (+47).  

 

1. Економічний зміст запасів та склад і характеристика матеріалів

 
 

      Оскільки  матеріали є складовою частиною запасів, то розгляд даного питання  доцільно розпочати з їх економічної сутності.

      Запаси - є оборотними активами підприємства, які використовуються переважно в одному операційному циклі діяльності підприємств або в період до одного року. Виробничі запаси складають основу виготовлюваної продукції (сировина і основні матеріали), сприяють процесу її виготовлення або покращують властивості готової продукції.

      Методологічні засади формування інформації про визнання, оцінку запасів, їх розкриття у фінансовій звітності визначено у П(С)БО 9 "Запаси".

      За  П(С) БО 9 «Запаси» - це активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної  господарської діяльності (товари, готова продукція);

перебувають у процесі виробництва з метою  подальшого продажу продукту виробництва (незавершене виробництво);

утримуються для споживання під час виробництва продукції та надання послуг, а також для управління підприємством (сировина, основні і допоміжні матеріали, малоцінні ташвидкозношувані предмети).

      До  окремих груп запасів підприємства відносять:

виробничі запаси - сировина і основні матеріали, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування та адміністративних потреб;

незавершене виробництво - це продукція (робота, послуги), що не пройшли всіх стадій обробки  на даному підприємстві;

готову  продукцію - предмети, обробка яких завершена на даному підприємстві, відповідають визначеним стандартам і технічним вимогам та призначені для продажу;

товари  — матеріальні цінності, придбані підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети - це засоби праці, що використовуються в процесі виробництва чи для адміністративних цілей не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року;

молодняк  тварин і тварини на відгодівлі, якщо вони оцінюються за нижчою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації запасів.

незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;

фінансові активи (цінні папери, що утримуються  з метою продажу тощо);

молодняк  тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

     Одиницею  обліку запасів є їх однорідна група або вид. Деталізацію об'єктів обліку запасів підприємство здійснює самостійно, виходячи з управлінських потреб та витрат на ведення обліку. Як правило, облік запасів ведеться за їх видами, які відрізняються від інших видів хоча б однією ознакою (розміром, кольором та ін.). У окремих випадках, коли деталізація за видами не важлива, декілька видів запасів для цілей обліку можуть об'єднати в групи (особливо в умовах ведення обліку вручну).

     Для правильної організації обліку матеріалів підприємству доцільно сформувати номенклатуру - цінник[2].

     Номенклатура  — систематизований перелік назв матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, палива та інших матеріальних цінностей, що використовуються на даному підприємстві Номенклатурний перелік матеріальних цінностей підприємства повинен містити таку інформацію про кожний тип або групу матеріалів: технічно правильну назву; повну характеристику (вид, марка, сорт, розмір, одиниця виміру та ін.); номенклатурний номер - цифрові умовні позначення перерахованих ознак матеріалу; ціна кожного виду або групи матеріалів. Номенклатурні номери в процесі ведення обліку проставляються на усіх документах і в облікових регістрах, у яких відображається облік матеріалів, що сприяє зростанню точності обліку запасів та зменшенню затратна його ведення.

     Основні завдання обліку матеріалів:

раціональне визначення одиниці обліку матеріалів та формування номенклатури-цінника;

організація складського господарства;

достовірне  визначення первісної вартості матеріалів;

визначення умов переоцінки матеріалів на дату балансу та методів їх оцінки при вибутті:

відображення  на рахунках обліку операцій з надходження  і вибуття матеріалів та точне  визначення їх залишків;

розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності та примітках до неї.

      З метою раціональної організації  складського господарства та аналітичного обліку сировина й матеріали класифікуються за певними ознаками: