Облік амортизації та ремонту основних засобів на підприємствах харчової промисловості

Відділ з обліку розрахунків з замовниками і покупцями здійснює облік розрахунків з покупцями та постачальниками, веде книгу придбання і реалізації, здійснює виписку податкових накладних, проводить облік податкового кредиту та податкових зобов’язань.

Взаємовідносини бухгалтерії з іншими підрозділами підприємства:

З фінансово-економічним  відділом:

Надає: звіти по випуску продукції; дані про незавершене виробництво; розрахунок амортизаційних відрахувань  по цехам і підприємству в цілому; щоденні дані по виконанню плану  реалізації продукції.

Отримує: план виробництва по номенклатурі на рік, квартал та місяць; планову  собівартість фактично виробленої товарної продукції; фінансовий план; звіти про  виконання фінансового плану.

З технічним відділом:

Отримує: перспективні та поточні  плани розвитку та впровадження нової техніки та удосконалення організації виробництва з розрахунками економічної ефективності від впровадження; кошторисно-фінансові розрахунки на фінансування капітальних вкладень.

Надає: плани виробництва продукції  по номенклатурі; завдання по зменшенню собівартості продукції; план фінансування організаційно-технічних заходів.

З відділом головного  технолога:

Отримує: проекти перспективних  та поточних планів розвитку та впровадження нової техніки та покращення організації  виробництва, а також звіти про їх виконання; розрахунки потужності цехів та підприємства в цілому; звіти про виконання завдань по зниженню собівартості продукції.

Надає: річні та квартальні плани  виробництва по номенклатурі; вказівки, методику та розрахунки визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів.

З відділом головного  механіка:

Отримує: план ремонту обладнання на квартал, рік та перспективу; щомісячні  звіти про виконання планово-попереджувального  ремонту обладнання; кошторис витрат на ремонт споруд та обладнання і на виконання оргтехзаходів; звіт про виконання завдань по зниженню собівартості продукції.

Надає: завдання по зниженню собівартості продукції.

З відділом головного  енергетика:

Отримує: розрахунки потреби електроенергії, води теплової енергії по цехам підприємства; розрахунки по виконанню завдань по зниженню собівартості продукції.

Надає: план виробництва продукції  по номенклатурі; завдання по зниженню собівартості продукції.

З відділом матеріально-технічного забезпечення:

Отримує: основні розрахунки до плану економічного та соціального  розвитку підприємства у сфері матеріально-технічного забезпечення; висновки по претензіям, що заявлені постачальниками; звітні дані про рух матеріалів та їх залишки  на кінець місяця.

Надає: річні, квартальні та місячні плани випуску продукції; повідомлення про зміни у виробничому та тематичному планах; рахунки для акцепту; дані про матеріали, що знаходяться у дорозі; інформацію про несплачені рахунки з вказаною причиною.

З відділом збуту:

Отримує: звіти про відвантаження готової продукції; річні, квартальні та місячні плани виробництва по об’ємах та номенклатурі; дані про покупців, які прострочили оплату рахунків та платіжних вимог.

З цехами основного  виробництва:

Отримує: звіти про  виконання плану по виробництву, собівартості, праці та заробітній платі; дані про витрати матеріалів на одиницю готової продукції: виході готової продукції, використанні робочого часу, виробничих потужностей.

Надає: виробничу програму на рік, квартал та місяць; інші госпрозрахункові показники.

Бухгалтерський облік  на хлібокомбінаті № 12 ведеться відповідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні”, Положень (Стандартів) бухгалтерського  обліку, інших нормативно-правових актів та Наказу про облікову політику.

Згідно «Наказу про  облікову політику хлібокомбінату № 12» (Додаток А)  основними засобами на підставі п. 4 ПСБО 7 «Основні засоби» визнаються матеріальні активи, що підприємство отримує з метою використання в процесі виробництва, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних чи соціально-культурних функцій, якщо очікуваний термін корисного використання таких об’єктів перевищує 1 рік.

Облік основних засобів  підприємства здійснюють відповідно ПСБО 7 «Основні засоби».

Класифікація основних засобів по групах  зроблена відповідно до п. 5.1 ПСБО 7.

З метою встановлення справедливої вартості об’єктів основних засобів станом на 01.07.2000 р. проведена  переоцінка основних засобів. Окремим  наказом затверджена відомість  їх переоцінки, при цьому встановлено термін служби основних засобів та їх ліквідаційну вартість.

Усі основні засоби, що потрапляють на баланс, оцінюються по первісній вартості. Одиницею обліку основних засобів вважається об’єкт основних засобів. Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного за кошти, визначається відповідно  до п. 8 ПСБО 7 «Основні засоби».

Первісна вартість об’єкта  основних засобів, придбаного в обмін  на інші активи (у тому числі на інші основні засоби), визначається на рівні  договірної ціни за договором бартеру (товарообміну), при цьому обмінювані активи вважаються неподібними, а справедлива вартість переданих активів - рівною договірній.

По всіх об’єктах основних засобів, що зараховуються на баланс підприємства, термін корисної служби і щомісячна норма амортизації кожного об’єкта визначається в акті введення таких об’єктів в експлуатацію. Ліквідаційна вартість всіх основних засобів прирівняна до нуля.

Нарахування амортизації  основних засобів здійснюється прямолінійним  методом щомісячно. Метод нарахування амортизації основних засобів може змінюватись у разі зміни умов отримання економічних вигод від їх використання.

Згідно «Наказу про  облікову політику підприємства» облік  запасів підприємства здійснюється відповідно до ПСБО 9 «Запаси». Запасами визнаються активи підприємства, що утримуються для однієї з цілей:

• споживання під час виробництва, виконання робіт, надання послуг, а також для забезпечення функціонування адміністрації підприємства (сировина, матеріали, паливо, комплектуючі і т.п.);
• для подальшого продажу в звичайних умовах господарської діяльності (продукція і товари). 

Одиницею обліку запасів  для цілей відображення в бухгалтерському  обліку вважається вид запасів (визначається по найменуванню).

Придбані (отримані) запаси зараховуються на баланс по собівартості, визначеній відповідно до ПСБО 9 «Запаси». У балансі запаси відображаються по їх первісній вартості, до особливого розпорядження адміністрації підприємства вважається чиста вартість реалізації запасів рівною їх первісній вартості. У зв’язку з цим до особливого розпорядження адміністрації підприємства переоцінку запасів не роблять.

Транспортно-заготівельні витрати відносяться на ті об’єкти  аналітичного обліку, що транспортувались. При цьому загальна сума транспортних витрат розподіляється на всі об’єкти запасів, що транспортувались, пропорційно вартості.

Щорічно станом на 01 листопада  проводиться суцільна інвентаризація запасів.

Оцінка запасів, крім товарів у роздрібній торгівлі, при  їхньому вибутті здійснюється на підприємстві по методу FIFO.

Облік наявності запасів  на складі ведеться матеріально-відповідальною особою на підставі карток складського  обліку матеріалів. В бухгалтерії  ведеться оборотна відомість , яка періодично звіряється з картками складського  обліку, які ведуться на складі матеріально-відповідальною особою і робляться відповідні відмітки.

Матеріальні активи з  терміном використання менше одного року, незалежно від їх вартості, вважаються малоцінними швидкозношуваними  предметами, а саме:

• інструменти і господарський інвентар;
• побутова техніка;
• спецодяг, спецвзуття і засоби індивідуального захисту;
• посуд та інше.

Необоротними матеріальними  активами на підприємстві  вважаються матеріальні активи з терміном використання більше одного року, незалежно від  їх вартості, а саме:

• меблі;
• інструменти і господарський інвентар;
• прилади, побутова техніка;
• спецодяг, спецвзуття і засоби індивідуального захисту;
• посуд та інше.

Нарахування амортизації  малоцінних необоротних активів  проводиться у розмірі 50% їх вартості у першому місяці використання, а решту 50% - у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу)

Напівфабрикатом вважається продукт окремих технологічних  фаз обробки, перш ніж стати готовою  продукцією, але для даної фази він є кінцевим. Облік напівфабрикатів  власного виробництва підприємством не здійснюється, тому що це не передбачено технологічним процесом, що застосовується.

Згідно «Наказу про  облікову політику підприємства» готовою  продукцією визнається продукція, обробка  якої закінчена, і яка пройшла  іспит і приймання, відповідно до умов договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

Основною готовою продукцією даного підприємства є хлібобулочні та кондитерські вироби.

Готова продукція, що надійшла на склад, враховується в грошовому  виразі по фактичній собівартості, що складається із суми витрат на її виробництво з урахуванням розподілених загальновиробничих витрат.

Перелік та склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції:

• прямі матеріальні витрати за винятком зворотних відходів (сировина і матеріали, покупні комплектуючі вироби, паливо й енергія для технологічних цілей);
• прямі витрати на оплату праці, що складаються з заробітної плати по окладах і тарифах, премій і заохочень, а також компенсаційних виплат основним технологічним робітникам;
• відрахування на соціальні заходи;
• амортизація основних виробничих засобів, що безпосередньо беруть участь у технологічному процесі виробництва конкретних видів продукції;
• роботи і послуги промислового характеру;
• розподілені постійні (майже постійні) загальновиробничі витрати;
• інші витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (втрати від браку, що складають вартість остаточно забракованої продукції і напівфабрикатів та витрати на виправлення браку, за винятком сум, що відшкодовуються винними особами, що допустили брак).

До складу загальновиробничих витрат (враховуються на рахунку 91) включаються:

• оплата праці апарату управління цехами і дільницями, обслуговуючого персоналу основних цехів, а також інших працівників загальновиробничого призначення підприємства;

• відрахування на соціальні  заходи апарату управління цехами і  дільницями, обслуговуючого персоналу  основних цехів, а також інших  працівників загальновиробничого  призначення підприємства;

• витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць і ін.;
• амортизація 03 і нематеріальних активів загальновиробничого призначення;
• витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, операційну оренду 03 і інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
• витрати на удосконалення технології й організації виробництва (оплата праці і відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів; оплата послуг сторонніх організацій і ін.);

• витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідвід, забезпечення виробничого процесу парою, а також інші витрати на утримання виробничих приміщень;

• витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процессами і якістю продукції;

• витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього 
природного середовища;

• витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів;
• інші витрати ( нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах, крім компенсованих винними особами, оплата простоїв і ін.);

• загальновиробничі витрати вважати постійними (майже постійними).

До складу адміністративних витрат (враховуються на рахунку 92) включаються:

• загальні корпоративні витрати (витрати на проведення річних зборів, 
представницькі витрати і т.п.);

• витрати на службові відрядження апарату управління;

• витрати на оплату праці апарату управління підприємством ;
• відрахування на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління підприємством;