Облік амортизації та ремонту основних засобів на підприємствах харчової промисловості

 

 

Безперервний  процес виробництва вимагає постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних засобів. Необхідною умовою відновлення засобів праці є їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється через амортизацію.

Амортизація (від  лат. amortisatio - погашення або amortization - сплата боргів) основних засобів – систематичний розподіл вартості основних засобів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Систематично  може розподілятися первісна чи переоцінена  вартість необоротних активів за мінусом їх ліквідаційної вартості протягом строку їх корисного використання.

Згідно з п. 144.1 ПКУ  із внесеними змінами, які діють  з 01.04.2011 року амортизації (відносно основних засобів) підлягають:

– витрати на придбання основних засобів для  використання в господарській діяльності;

– витрати на самостійне виготовлення основних засобів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

– витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків  сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

– витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

– сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до   ст. 146. Кодексу.

– вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і тепло-забезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

– утримання основних засобів, що знаходяться на консервації;

– ліквідацію основних засобів;

– придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів  вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами – платниками податку.

Також не підлягають амортизації та проводяться за рахунок  відповідних джерел фінансування:

– витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

– витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних  доріг загального користування;

– витрати на придбання та збереження Національного  архівного фонду України, а також  бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів;

– вартість гудвілу;

– витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Визначення  вартості, що амортизується:

 

АВ = ПВ - ЛВ,  (1.1)

де АВ – вартість, що амортизується;

ПВ - первісна або  переоцінена вартість;

ЛВ - ліквідаційна вартість.

Первісна вартість визнається П(С)БО 7 як історична (фактична) собівартість об'єкту основних засобів  у сумі грошових коштів, витрачених для придбання (створення) основних засобів.

Переоцінена вартість - як вартість необоротних активів  після переоцінки.

Ліквідаційна  вартість - це сума грошових коштів або  вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від вибуття (реалізації, ліквідації) основних засобів при закінчені строку їх корисного використання за вирахуванням витрат, що пов'язані з вибуттям. Ліквідаційна вартість визначається у момент отримання об'єкту основних засобів. Якщо визначити її неможливо або важко, або якщо вона незначна, тоді її прирівнюють до нуля. Відповідно до формули у цьому випадку первісна (переоцінена) вартість об'єкту буде дорівнювати вартості що амортизується.

Амортизацію розраховують:

- на капітальний  ремонт основних засобів;

- на реновацію  (повне оновлення) основних засобів.

Знос і амортизація - взаємообумовлені категорії обліку. Якщо знос показує, наскільки змінилась  вартість основних засобів у результаті їх участі у виробничому процесі, то амортизація - яка вартість включена у витрати за певний звітний період. Сума зносу завжди визначається в сумі амортизаційних відрахувань.

Амортизаційні відрахування – це щорічне списання частини вартості основного капіталу. Амортизаційні відрахування є частиною валових витрат підприємства. Водночас вони виступають джерелом відшкодування зношування основних засобів, утворюючи фінансові передумови інвестування. Саме тому система амортизаційних відрахувань є важливим чинником підвищення ефективності суспільного виробництва.

Амортизаційний  фонд - грошовий фонд, призначений для відновлення вартості спожитих елементів основного капіталу, які вибувають із виробничого процесу в міру свого фізичного або морального зношування.

У сучасних умовах перехідної економіки амортизація  виконує дві узагальнюючі функції: податкову (фіскальну) та економічну.

Податкова (фіскальна) функція виявляється через податкову  амортизацію, яка є елементом  податкової політики держави. Ця функція  амортизації реалізується завдяки  нормам статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств". Нараховується податкова амортизація згідно з цим законом щокварталу.

Економічна  функція амортизації виявляється  через механізм економічної амортизації  і полягає я тому, що завдяки  амортизації кошти з необоротних  активів перетворюються в оборотні. Ця функція амортизації безпосередньо витікає з бухгалтерського (фінансового) обліку. У цьому обліку з початку липня 2000 р. відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" під терміном амортизація слід розуміти систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Методи  амортизації

Метод амортизації  необоротних активів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання та норм П(С)БО 7 і 8.

Для нарахування амортизації  основних засобів можуть бути застосовані такі методи:

1. прямолінійний;
2. зменшення залишкової вартості;
3. прискореного зменшення залишкової вартості;
4. кумулятивний;
5. виробничий.

Для ілюстрації наведених методів використаємо такий приклад.

Первісна вартість верстата, придбаного у грудні 1999 року, становить 80 000 грн., а строк його корисної експлуатації дорівнює 5 рокам. Очікується, що цей верстат матиме ліквідаційну вартість 5 000 грн.

Прямолінійний метод

При цьому методі річна сума амортизації (УА_р) визначається діленням вартості (АС_о), яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів (Т).

УА_р = АС_о / Т , (3.1)

УА_р – річна сума амортизації, грн.;

АС_о – вартість, яка амортизується, грн.;

Т – строк корисного  використання об’єкта основних засобів.

У нашому прикладі річна сума амортизації верстата дорівнює:

Прямолінійний метод має свої переваги і недоліки.

Перевагами  цього методу є простота розрахунку і рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує зіставність собівартості продукції з доходом від її реалізації.

Недоліком його вважають те, що він не враховує моральний  знос, відмінність виробничої потужності основних засобів у різні роки їх експлуатації та необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки служби.

Однак, попри  недоліки, прямолінійний метод є  найпоширенішим у практиці.

Наступні три методи є методами прискореної амортизації, які забезпечують списання більшої  частини вартості основних засобів  у перші роки їх експлуатації.

Прискорена  амортизація означає щорічне зниження суми амортизаційних відрахувань.

Доцільність застосування методів прискореної амортизації  пояснюється такими причинами:

• найбільша інтенсивність  використання основних засобів припадає на перші роки їх експлуатації, коли вони фізично і морально ще є новими;

• накопичуються кошти  для заміни об'єкта, що амортизується, у разі його швидкого морального старіння та інфляції;

• забезпечується можливість збільшення частки витрат на ремонт об'єктів, які амортизуються, що припадає на останні роки їх використання, без відповідного збільшення витрат виробництва (за рахунок того, що сума нарахованої амортизації в ці роки зменшується).

Метод зменшення залишкової вартості

За цим методом річна  сума амортизації (УА_р) визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації (Н_ан.р).

Річна норма амортизації  розраховується, як різниця між одиницею та підсумком кореня ступені кількості років корисного використання об’єкта на

його первісну вартість (П).

  (3.2)

де Н_ам.р – норма амортизації річна, %;

Л – ліквідаційна вартість, грн.;

П – первісна вартість, грн..

 У_ам.г =ЗВ_н × Н_ам.р (3.3)

де У_ам.г – річна сума амортизації, грн.;

ЗВ_н – залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду, грн.;

Н_ам.р – річна норма амортизації, %.

У нашому прикладі річна норма амортизації верстата дорівнює:

Розрахунок амортизації  верстата із застосуванням цієї норми  наведений у табл. 3.1

 

 Таблиця 1.2.

Розрахунки амортизації верстата методом зменшення залишкової вартості

Рік	Розрахунок річної суми амортизації	Річна сума амортизації, грн.	Знос на кінець року, грн.	Залишкова Вартість на кінець року, грн.
2000	80000 × 0,425	34000	34000	46000
2001	46000 × 0,425	19550	53550	26450
2002	26450 × 0,425	11241	64791	15209
2003	15209 × 0,425	6464	71255	8745
2004	–	3745	75000	5000

 

Як бачимо, верстат майже повністю амортизований за 4 роки, а сума амортизації за п’ятий рік визначена з урахуванням того, що фактична ліквідаційна вартість дорівнює очікуваної.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Згідно з цим методом  річна сума амортизації (УА_р) визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року (ЗВ_н) та норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта і подвоюється:

 Н_ам.р =( УА_р / ЗВ_н ×100) × 2 рази (3.4)

де УА_р – річна сума амортизації, грн;

 ЗВ_н – залишкова вартість об’єкта на початок звітного року, грн..

УА_р = ЗВ_н × Н_ам.р (3.5)

У нашому прикладі річна  норма амортизації становить 20%. Отже, подвійна норма дорівнюватиме 40%.

Розрахунок амортизації для кожного року корисної експлуатації верстата із застосуванням цієї норми наведений у табл. 3.2.

 

Таблиця 1.3

Розрахунки амортизації верстата методом прискореного зменшення залишкової вартості

Рік	Розрахунок річної суми амортизації	Річна сума амортизації, грн.	Знос на кінець року, грн.	Залишкова Вартість на кінець року, грн.
2000	80000 × 0,4	32000	32000	48000
2001	48000 × 0,4	19200	51200	28800
2002	28800 × 0,4	11520	62720	17280
2003	17280 × 0,4	6912	69632	10368
2004	10368–5000	5368	75000	5000

 

Суму амортизації останнього року розраховують у такій спосіб, щоб залишкова вартість об’єкта в кінці періоду його експлуатації була не меншою, ніж його ліквідаційна вартість.

Кумулятивний метод

За цим методом річна  сума амортизації визначається як добуток  вартості, яка амортизується, та кумулятивного  коефіцієнта.