Облік амортизації та ремонту основних засобів на підприємствах харчової промисловості

Кумулятивний коефіцієнт (К_к) розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта (Т_к), на суму чисел років його корисного використання (УТ_к.в):

УА_р = АВ × К_к (3.6)

де АВ – вартість, яка амортизується , грн.;

К_к – кумулятивний коефіцієнт.

К_к = Т_к / УТ_к.в (3.7)

де Т_к – кількість років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта;

УТ_к.в – сума чисел років його корисного використання.

Сума чисел років – це результат сумування порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об’єкт.

Її можна визначити за такою формулою:

  _, (3.8)

де п – строк корисного використання об’єкта.

Звідси:

.

У нашому прикладі кумулятивний коефіцієнт дорівнює:

у 2000 році 5 / 15

у 2001 році 4 / 15

у 2002 році 3 / 15

у 2003 році 2 / 15

у 2004 році 1 / 15

Розрахунок амортизації з використанням цих коефіцієнтів наведений у табл. 3.3

 

Таблиця 1.4

Розрахунки амортизації верстата кумулятивним методом

Рік	Розрахунок річної суми амортизації	Річна сума амортизації, грн.	Знос на кінець року, грн.	Залишкова Вартість на кінець року, грн.
2000	5 / 15 × 75000	25000	25000	55000
2001	4 / 15 × 75000	20000	45000	35000
2002	3 / 15 × 75000	15000	60000	20000
2003	2 / 15 × 75000	10000	70000	10000
2004	1 / 15 × 75000	5000	75000	5000

 

Виробничий метод. За цим методом нарахування амортизації здійснюється на основі сумарного виробітку об’єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (кількість виготовленої продукції, відпрацьованих годин тощо). Сума амортизації (У_ам.м) визначається як добуток фактичного обсягу продукції за звітний період (ОП_м) та виробничої ставки амортизації (ВС_ам). У свою чергу, виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості об’єкта, яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використанням цього об’єкта: У_ам.м = ОП_м × ВС_ам (3.9)

де У_ам.м – місячна сума амортизації, грн.;

ОП_м – фактичний місячний обсяг продукції, грн.;

ВС_ам – виробнича ставка амортизації, %.

 ВС_ам = АВ_о / ОП_заг. (3.10)

де АВ_о – вартість об’єкта, яка амортизується;

ОП_заг.– загальний обсяг продукції, який підприємство планує виробити.

Припустимо, що в нашому прикладі верстат  було придбано для виготовлення 150000 одиницю продукції.

Тоді норма амортизації на одиницю  продукції становитиме:

(грн. / од).

Протягом строку експлуатації верстата фактично виготовлено одиниць  продукції:

1-й рік – 30000;

2-й рік – 45000;

3-й рік – 40000;

4-й рік – 20000;

5-й рік – 15000.

Виходячи із цього  розрахуємо суму амортизації за кожний рік експлуатації верстата (табл. 3.4).

Підприємство може застосовувати  норми і методи нарахування амортизації  основних засобів, передбачені додатковим законодавством.

 

 Таблиця 1.5

Розрахунки амортизації верстата виробничим методом

Рік	Розрахунок річної суми амортизації	Річна сума амортизації, грн.	Знос на кінець року, грн.	Залишкова Вартість на кінець року, грн.
2000	30000 × 0,5	15000	15000	65000
2001	45000 × 0,5	22500	37500	42500
2002	40000 × 0,5	20000	57500	22500
2003	20000 × 0,5	10000	67500	12500
2004	15000 × 0,5	7500	75000	5000

 

Амортизація інших необоротних  матеріальних активів нараховується  по методах, приведених в пп. 1 і 5 пункту 26 П(С)БУ 7 "Основні засоби". Амортизація  малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фундацій може нараховуватися в першому місяці використовування об'єкту в розмірі 50% його вартості, що амортизується, а решта 50% вартостей в місяці їх витягання з активів (списання з балансу) унаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використовування об'єкту 100% його вартості.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням  очікуваного способу отримання  економічних вигод від його використовування.

Метод амортизації об'єкту основних засобів переглядається у  разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використовування. Нарахування амортизації по новому методу починається з місяця, наступного за місяцем ухвалення рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації  проводиться щомісячно. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства в звітному році.

Місячна норма амортизації при застосуванні методів залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного і кумулятивного визначається розподілом річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації  починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного  використовування.

Нарахування амортизації  припиняється починаючи з місяцем, наступним за місяцем вибуття об'єкту основних засобів.

Суму нарахованої амортизації  всі підприємства відображають збільшенням  суми витрат підприємства і зносу  необоротних активів.

Одночасно на суму нарахованої  амортизації об'єкту зовнішнього впорядкування і житлових будівель, що перебувають на балансах житлово-комунальних організацій, які відносяться до сфери управління органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавської влади, а також автомобільних доріг загального користування, збільшуються доходи цих підприємств і організацій із зменшенням Додаткового капіталу, а при його недостатності - Статутного капіталу.

Організації, звичайна діяльність яких не направлена на оновлення житлових будівель і інших будов, можуть також  застосовувати норму частини другої цього пункту.

 

Враховуючи наявність різних точок зору, розкритих в економічній літературі, та узагальнюючи велику кількість поглядів на окремі сторони амортизації, можна відмітити наступні її риси:

1. Амортизація  являється найбільш важливішим моментом кругообігу основних засобів.

2. Одні автори  ототожнюють поняття "амортизації"  з поняттям "амортизаційні відрахування". Але ж амортизація представляє  собою процес перенесення вартості  засобів праці на заново створений  продукт, а амортизаційні відрахування являються вартісним вираженням втраченої вартості основних засобів в процесі виробництва продукції та внаслідок їх морального зносу.

3. Амортизація  одночасно поєднує риси статей  витрат, які зменшують балансовий  прибуток та риси статей доходу і при цьому не впливає на рух грошових засобів. В першому випадку амортизація виступає елементом витрат на виробництво не пов'язаних з відтоком грошових засобів у вигляді амортизаційних відрахувань, які включаються у собівартість виробленої продукції. В другому випадку амортизація представляє собою частину виручки від реалізації продукції, яка не приносить додаткового притоку грошових засобів.

4. Завдячуючи  амортизації як економічному  процесу, втрачена вартість основних  засобів в процесі виробництва продукції, не втрачається, а зберігається, акумулюючись в амортизаційному фонді.

РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛІКУ АМОРТИЗАЦІЇ  ТА РЕМОНТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ДП ВАТ «КИЇВХЛІБ»  ХЛІБОКОМБІНАТУ №12

 

2.1.Техніко-економічна  характеристика ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату №12, його виробнича структура та схема управління

Дочірнє підприємство ВАТ  «Київхліб» Хлібокомбінат № 12 введено  в експлуатацію в грудні 1975 року.

Юридична адреса дочірнього підприємства АТ «Київхліб» Хлібокомбінату №12: Україна, м. Київ, вул. Чаадаєва,5.

Проектна потужність підприємства складає 135 тон хлібобулочних  за добу та 1800 тон кондитерських  виробів за рік. Майно підприємства складається з основних засобів  та оборотних коштів, які є власністю ВАТ «Київхліб» і знаходяться у Хлібокомбіната №12 на правах господарського відання. Підприємство, здійснюючи право господарського відання, володіє, користується і розпоряджається наділеним власником майном згідно з чинним законодавством, Статутом ВАТ та відповідно до мети своєї діяльності.

Приріст майна підприємства здійснюється внаслідок його господарської  діяльності за рахунок одержання  доходів. Розмір статутного фонду підприємства – 1357,8 тис. грн.

Основним напрямком  діяльності підприємства є виробництво  та реалізація хлібобулочних та кондитерських виробів. Споживачі продукції підприємства – населення м. Києва та області. Асортимент продукції складає понад 240 найменувань. Продукція хлібокомбінату реалізується понад 700 торгівельним організаціям м. Києва, області та іншим областям України.

На балансі підприємства знаходяться тільки власні основні  засоби. На теперішній час всі основні  засоби є діючими і повністю забезпечують стабільну виробничу діяльність. Постійно проводиться модернізація, реконструкція та придбання нових основних засобів.

Завданням підприємства є виживання в умовах ринкової економіки, утримання та збільшення частки ринку, збільшення обсягів виробництва  та реалізації, оновлення асортименту  продукції для задоволення попиту покупців та збільшення прибутків. Підприємство повністю виконує запити клієнтів щодо постачання продукції. Вся продукція, яка виготовляється на підприємстві, конкурентноспроможна.

Виробничі потужності хлібокомбінату використовуються по хлібобулочному цеху на 68,3%, а по кондитерському цеху – 63,6%. Тож існують реальні можливості збільшення обсягів виробництва продукції, це збільшення обсягів виробництва буде забезпечене платоспроможним попитом. В перспективі планується розширення ринків збуту територіально та по соціальних сферах.

Асортимент продукції складає понад 140 найменувань. З 1980 року працює кондитерський цех комбінату. Асортимент кондитерського виробництва - торти, тістечка, короваї, кекси, рулети, печиво, макаронні вироби - всього майже 100 найменувань продукції, у т.ч. діабетичні вироби.

Особлива  увага - виробам з дитячою тематикою (торти "Іграшка", "Бабусені казки", "Вінні- Пух", "Бджілка Майя", "Киць-киць" торти на замовлення "Любій малечі" та ін.). Не меншим попитом користуються торти "Хрещатий Яр", "Вітальний", "Пікантний", "Пташине молоко", " Славутич", " Червоний мак", (61 найменування) тістечка "Курочка Ряба", "Зимова фантазія", "Трубочки коньячні", "Ескімо" (22 найменування), кекси, печиво. Вага тортів - від 0,250 кг до 50 кг - може задовольнити широке коло споживачів. З введенням у дію дільниці дрібноштучних виробів (1999 рік) стрімко збільшився асортимент хлібобулочної продукції. Крім звичних і шанованих споживачами виробів (хліб "Святошинський", хліб "Чумацький", батон "Біличанський") комбінат тепер має змогу реалізувати додатково 33 найменування дрібноштучних і здобних виробів (плетінки "Біличанські, калачі "Українські", рулети з маком, булочки "Каролинка" та "Харківська", "Гребенці з маком", "Хлібці з селерою та спеціями", "Рогалики діабетичні", "Хлібці для постуючих", "Витушки листкові" з різноманітними начинками та ін.).

Згідно із Статутом дочірнього підприємства ВАТ “Київхліб” хлібокомбінату №12, який затверджено загальними зборами акціонерів, основною метою діяльності підприємства є отримання прибутку.

Виробнича структура ДП ВАТ „Київхліб” хлібокомбінат № 12 належить до такого типу виробничих структур, як цехова.

За цеховою виробничою структурою основним виробничим підрозділом  є цех, тобто адміністративно  відокремлена частина підприємства, у якій виконується певний робіт у відповідності з внутрішньозаводською спеціалізацією. Цехова виробнича структура характеризується наявністю основних, допоміжних та обслуговуючих цехів.

Виробнича структура  наведена на рисунку  1.

Основні цехи ДП ВАТ „Київхліб” хлібокомбінат № 12 виготовляють продукцію, яка призначена для реалізації у зовнішнє середовище. Це: хлібобулочний, кондитерський цех, обслуговуюче господарство(гуртожиток) та картонажна дільниця.