Методика організації обліку результатів інвентаризації

48

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до курсової роботи:

43 сторінки;

1 рисунок;

21 джерело літератури;

2 додатки.

Об’єкт дослідження – законодавча база і методика організації обліку результатів інвентаризації.

Предметом дослідження у курсовій роботі виступає сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку та інвентаризації основних фондів та нематеріальних активів.

Мета дослідження – вивчення законодавчої та нормативної бази, що існує в Україні та стосується питань аналізу інвентаризації.

Актуальність даної теми полягає в тому, що ефективне функціонування будь-якого підприємства неможливе без чіткої організації бухгалтерського обліку.

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНИЙ ОПИС, ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНА ВІДОМІСТЬ, ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНА КОМІСІЯ, ОСНОВНІ ЗАСОБИ, НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ, ГРОШОВІ КОШТИ.

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ РЕГЛАМЕНТУЮЧІ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Інвентаризація активів і зобов’язань, як метод бухгалтерського обліку і достовірність відображення об’єктів обліку в фінансовій звітності

1.2. Огляд законодавчої бази регулювання проведення інвентаризації на підприємстві

РОЗДІЛ 2 ДОКУМЕНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ          ТА ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ

2.1. Інвентаризація грошових засобів

2.2. Інвентаризація основних засобів

2.3. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей

2.4. Інвентаризація зобов‘язань

РОЗДІЛ 3 ВІДОБРАЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Додаток А Приклад інвентаризаційного опису             

Додаток Б Приклад відомості результатів інвентаризації             

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку продуктивних сил основні засоби, як і раніше, залишаються чи не найголовнішим фактором виробництва. Від рівня технічної озброєності залежать і якість продукції, і продуктивність праці, і навіть показники рентабельності. Сьогодні будь-яке виробниче підприємство використовує досить широку номенклатуру основних засобів. Розвиток основних засобів як знарядь праці, засобів виробництва, призвів до необхідності класифікації їх за спільними ознаками. Основні засоби вимагають чіткого і точного обліку, причому відображаються вони не лише у бухгалтерських реєстрах, а й у фінансовій звітності.

Якісно нові вимоги до підвищення ефективності обліку і відображення у звітності фінансових і виробничих активів підприємств визначають всебічне осмислення і введення в практику обліку якісно нового виду активів — нематеріальних активів. Дана категорія певною мірою є новою для господарської практики України, а також маловивченою і не до кінця розробленою. Але, не дивлячись на це, в реальному житті зустрічатися з ними доводиться все частіше: в результаті повсюдного використання комп’ютерних програм, розвитку науки і техніки виникає необхідність у правовому оформленні та бухгалтерському обліку прав на корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів та послуг.

Для перехідного етапу розвитку економіки України і практики обліку характерне значне відставання стану обліку нематеріальних активів від потреб господарської практики. Зокрема, діючий в Україні підхід при оцінці або при визначенні даного виду активів не може забезпечити підготовку користувачам об’єктивної інформації.

У той же час, глибокі і всебічні теоретичні дослідження в галузі обліку нематеріальних активів з комплексним аналізом як вітчизняної, так і міжнародної облікової практики досить рідкісні, а іноді, і зовсім відсутні. У більшості робіт в неповній мірі дається критичний аналіз існуючих теоретико-методологічних основ і практичної багатоаспектності обліку даного виду активів, недостатня увага приділяється питанням вдосконалення методології та практики бухгалтерського обліку нематеріальних активів.

Актуальність даної теми полягає в тому, що ефективне функціонування будь-якого підприємства неможливе без чіткої організації бухгалтерського обліку. Враховуючи, що основні фонди – це першооснова діяльності підприємства, та проблемні аспекти обліку нематеріальних активів, актуальність даної теми не може бути недооцінена. Крім обліку не менш важливим аспектом є інвентаризація основних фондів та нематеріальних активів, тому що збереження фондів підприємства – це зниження виробничих витрат на підприємстві, а значить збільшення прибутку.

Метою курсової роботи є вивчення законодавчої та нормативної бази, що існує в Україні та стосується питань основних фондів та нематеріальних активів, аналізу інвентаризації основних фондів та нематеріальних активів.

Завдання курсової роботи облік результатів інвентаризації на підприємстві.

Об’єкт дослідження - законодавча база і методика організації обліку результатів інвентаризації.

Предметом дослідження у курсовій роботі виступає сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку та інвентаризації основних фондів та нематеріальних активів.

Методи дослідження огляд законодавчої та нормативної бази, аналіз літературних та періодичних видань, схематичний опис процесів.

Практичне значення - результати дослідження сприяють удосконаленню організації і методології обліку, аналізу та аудиту товарних запасів на підприємствах торгівлі.

РОЗДІЛ 1

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ РЕГЛАМЕНТУЮЧІ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Інвентаризація активів і зобов’язань, як метод бухгалтерського обліку і достовірність відображення об’єктів обліку в фінансовій звітності

Інвентаризація – це перевірка та документальне підтвердження наявності та стану, оцінка активів і зобов’язань (майно, вкладення підприємств в статутні фонди інших підприємств, розрахунки з дебіторами і кредиторами) підприємства.

Інвентаризація є одним із елементів бухгалтерського обліку і виступає в якості обов’язкового доповнення до поточної документації господарських операцій.

Статтею 10 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.99 р. № 996-ХІV (з змінами і доповненнями) пункти 1 і2 стверджують, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, при якій перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об’єкти та періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, окрім випадків, коли їх проведення є обов’язковим згідно чинного законодавства України.

Випадки обов’язкового проведення інвентаризації декларовані п.12 постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок подання фінансової звітності” затвердженого 28.02.2000 р. № 419. Перед складанням річної звітності річної фінансової звітності обов’язкове проведення інвентаризації активів і зобов’язань підприємства.

Крім того проведення інвентаризації обов’язкове в випадках:

-                       Передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, реорганізації державного підприємства в акціонерне товариство;

-                       За приписом судово-слідчих органів;

-                       У разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

-                       При передачі підприємства та їх структурних підрозділів (на дату передачі);

-                       У разі ліквідації підприємства [18].

Порядок проведення інвентаризації визначається Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарної-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 (із змінами та доповненнями).

Наряду з цим, у відповідності із Законами України “Про прокуратуру”, “Про службу безпеки в Україні”, “Про міліцію”, “Про державну податкову службу в Україні” та організаційно-правовими основами боротьби з організованою злочинністю судово-слідчі органи, які поводять дізнання, можуть призначати повторні та додаткові ревізії по тим чи іншим питанням з обов’язковим проведенням інвентаризації цінностей на об’єктах. Потреба в таких інвентаризаціях частіше всього виникає в тих випадках, коли попередня ревізія проводилася без інвентаризації цінностей.

В окремих випадках потреба в інвентаризації цінностей виникає при ревізіях по завданню судово-слідчих органів, коли неправильно визначені наявність і розмір нестач, залишків та інших матеріальних витрат, період їх виникнення і відповідальних осіб.

Вимоги, які повинні висуватися до інвентаризаційної комісії як цілісного суб'єкта відображено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Вимоги щодо формування складу інвентаризаційних комісій та умов їх діяльності

В залежності від періодичності проведення інвентаризації бувають плановими і раптовими. Планові інвентаризації готуються завчасно, і їх основним завданням є не стільки встановлення фактів нестач (залишків), скільки вивчення загального стану справ по відповідності оперативного обліку встановленій обліковій політиці підприємства та документального оформлення господарських операцій по тому чи іншому питанню. Підготовка до планової інвентаризації включає групування по назві, сортування за сортами та розкладання по групам ТМЦ для зручного підрахунку, вимірювання, переважування,, їх розташування в складських приміщеннях для зберігання та подальшої переробки, оформлення реєстру прибутково-видаткових накладних, товарних, касових та інших звітів.

Раптові інвентаризації проводяться без попередньої підготовки. Головним завданням таких інвентаризацій є встановлення порушень та осіб, які допускають такі порушення, розробка та здійснення заходів по недопущенню таких порушень в майбутньому [14].

В залежності від повноти обхвату об’єкта інвентаризація поділяється на повні та часткові.

Повна інвентаризація передбачає перевірку активів і зобов’язань, при якій перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, визначається їх стан(придатність чи непридатність для подальшого використання). В разі прийняття рішення про ліквідацію підінвентарного об’єкта проводиться оцінка залишкової (реалізаційної) вартості. Як правило, це річна інвентаризація, яка проводиться перед складанням річної бухгалтерської звітності.

Часткова інвентаризація охоплює якусь частину засобів чи зобов’язання. Часткова інвентаризація проводиться для забезпечення точності облікових або звітних даних з метою посилення боротьби з втратами та зміцнення фінансової дисципліни.

В залежності від способу проведення інвентаризації бувають суцільними, вибірковими та контрольними.

Суцільна інвентаризація може здійснюватися як при повній, так і при частковій її формі, і передбачає інвентаризацію всіх без винятку об’єктів.

Вибіркова охоплює фактичною перевіркою тільки окремі назви цінностей і доцільна в тих випадках, коли в коморі порівняно недавно (не більше 2 місяців) проводилася повна інвентаризація.

Контрольна інвентаризація є різновидом вибіркової. Вона проводиться в період повної, суцільної інвентаризації цінностей або відразу після її закінчення, як правило, повинна охоплювати не менше 10 % від загальної кількості назв (бажано найбільш цінних) внесених до опису.

Всі вище перераховані види інвентаризацій (крім повної та суцільної) мають однакове (рівноцінне) значення, і на практиці жодній з них не слід надавати переваги.

Згідно Інструкції №69, основними завданнями інвентаризації є (пункт 7):

-                       Виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

-                       Встановлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом співставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

-                       Виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів та моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

-                       Перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

-                       Перевірка правильності зарахування на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів, фінансових вкладень, сум грошей у касах, на поточному, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

Інвентаризація є просто необхідним і незамінним, безальтернативним важелем в руках керівництва підприємства в сфері управління матеріальними ресурсами [11].