Здебільшого це неможливість підтвердити дебіторську заборгованість, перевірити наявність матеріальних запасів, отримати інформацію про інвестиції. Клієнт може не дозволити підтвердження важливих рахунків дебіторської заборгованості через розсилання на адресу дебіторів своїх запитів. Якщо ці проблеми можливо вирішити, зібравши необхідну інформацію за допомогою альтернативних процедур, то аудитор зобов'язаний це зробити, і в аудиторський висновок не треба вносити обмежень.

    Викладене свідчить про те, що масштаб перевірки має забезпечувати отримання достовірної інформації про стан справ суб'єкта, що перевіряється, дати можливість аудитору сформулювати обґрунтований висновок про його реальний стан, щодо виробничої собівартості.

      Аудиторський  висновок є модифікованим, якщо містить додаткові пояснення, але у самому висновку про обмеження не йдеться.

      Як  правило, модифікований аудиторський висновок має такі моменти:

• визнання або невпевненість у безперервній діяльності підприємства;
• зміни принципів обліку виробничої собівартості протягом періоду перевірки;
• виправлення, які необхідно внести в облік виробничої собівартості підприємства за результатами аудиту;
• опис принципів обліку, які  відрізняються  від діючих в Україні принципів обліку (у позитивному висновку);
• роз’яснення з приводу використання висновків інших аудиторів;
• пояснення про попередні аудиторські висновки.

      Аудитори  повинні викласти ці пояснення в  кінці аудиторського висновку, виділивши додатковий параграф (розділ), щоб привернути увагу споживачів аудиторського висновку до існуючої неясності. Висновок з цими поясненнями буде позитивним.

      Далі  наведено варіант стандартної форми  позитивного аудиторського висновку.

      Аудиторський  висновок незалежної аудиторської фірми (аудитора)

      (назва  фірми, ім'я та прізвище аудитора) ____________________________

____________________________________________________________________

      Згідно  з договором № ____ від ____ січня 200_ р. ми перевірили баланс (назва підприємства) на 01.01.200_ р., що додається, відповідні данні про витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт,послуг), регістр бухгалтерського обліку, журнал №5, калькуляцію, які характеризують зміни фінансового стану за рік, що завершився 31.12.200_ р.  та підтверджують правильність віднесення виробничих витрат на собівартість продукції (робіт, послуг). Відповідальність за цю звітність несе керівництво компанії. У наші обов’язки входить підготовка висновку за даними аудиторської перевірки цієї звітності.

      Перевірку здійснено відповідно до нормативів аудиту, що чинні в Україні. Згідно з ними ми спланували та провели  аудиторську перевірку з метою збирання достатніх доказів того, що всі надані звіти підприємства, яке перевіряється, не містять суттєвих помилок. За допомогою тестів було перевірено інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, який покладено в основу звітності.

      Під час аудиторської перевірки проаналізовано бухгалтерські принципи, які використовувалися підприємством, розглянуто принципи оцінки матеріальних статей балансу, застосовані керівництвом підприємства, і звітності в цілому.

      Ми  вважаємо, що зібраної під час перевірки  інформації достатньо для складання висновку.

      Ми  підтверджуємо, що надана інформація дає  повне уявлення про реальний склад  активів і пасивів суб'єкта перевірки. Господарсько-фінансова діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає законодавчим актам і нормативним вимогам.

      Звітність складена за справжніми даними бухгалтерського  обліку і достовірно відображає в усіх суттєвих характеристиках фактичний фінансовий стан підприємства, що перевіряється на «____» _________  200_  р. 

      з  «____» _________ 200_  р. до  «____» _________ 200_  р.

      Підпис  від імені аудиторської фірми

      Адреса  аудиторської фірми

      Номер і свідоцтво на аудиторську діяльність

      Печатка

      Дата [27]. 
 

      Вважаю  за доцільне, також навести варіанти негативного висновку та приклад відмови від видачі висновку.

      Негативний  аудиторський висновок.

      У результаті проведення аудиту встановлено, що протягом перевіреного періоду підприємством були допущені такі порушення:

____________________________________________________________________

      Більш детально зазначені факти розглянуто в ______________________.

                                                                                                                                 _{(назви документів)}

      Ці  порушення суттєво перекручують реальний стан справ у цілому. Прийнята система бухгалтерського обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам.

      Цифровий  матеріал, викладений у звітності  суб’єкта перевірки, не відповідає обліковим  даним _______________________________ (в чому саме).

      Отже, дані бухгалтерського обліку та звітності  не дають достовірного уявлення про  дійсний фінансовий стан суб'єкта перевірки на «__ »______200_ р.

      Відмова від видачі висновку.

      У зв'язку з неможливістю перевірки  фактів, що стосуються _____________________________________________________, аудитор не  може

(назва  підприємства)

висловити свою думку, щодо зазначених моментів.

      Переліченні моменти суттєво впливають на справжній стан суб'єкта перевірки  в цілому.

      У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських доказів аудитор не може видати об'єктивний аудиторський висновок. 

      Допускається  зміна окремих формулювань висновку порівняно з наведеними, але за умови збереження їхньої сутності.[3] Крім цього, також встановлені аудиторські висновки спеціального призначення, зокрема, аудиторські висновки за результатами тематичного аудиту, договірних відносин, про окремі частини фінансової звітності тощо.

 

ВИСНОВКИ

 

    Операційна  діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

    Основна діяльність – операції, пов'язані  з виробництвом або реалізацією  продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину доходу. Доходи від операційної діяльності включають: а) дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (стаття 010); б) інші операційні доходи (стаття 060);

    П(С)БО 1 визначає витрати як зменшення  економічних вигод у вигляді  вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

    Для збереження і покращення загальної  прибутковості підприємства керівництво повинне знати розміри специфічних витрат і прибутків на будь-який момент по окремих видах продукції, по кожному цеху та по інших структурних підрозділах підприємства. Облік витрат дає цю інформацію, допомагає контролювати витрати, встановлюючи критерії ефективності виробництва.

    Необхідність в різних класифікаціях витрат, використання різних методів їх збирання і розподілу зростає з ускладненням господарської діяльності підприємства. Вона є передумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу та ефективного управління витратами.

    На  побудову обліку виробничих витрат впливає  безліч факторів, які доцільно об’єднати  в групи: загально-організаційні, обліково-організаційні  та технологічні.

    Під методом обліку витрат слід розуміти сукупність засобів відображення, групування та систематизації даних про витрати, що забезпечують досягнення визначеної мети, вирішення конкретного завдання.

    Виділяють облік фактичних (для складання  звітної калькуляції) і нормативних  витрат (передбачає складання нормативної, планової чи кошторисної калькуляції).

    На  сьогодні зростає потреба товаровиробників в інформації про витрати на виготовлення виробів та їх реалізацію, не викривлених в результаті розподілу непрямих витрат. Таку інформацію у вигляді даних про калькулювання собівартості продукції на основі змінних витрат надає система управлінського обліку директ-костинг.

    Стандарт-кост – система оперативного управління і контролю за ходом виробничого процесу і витратами на виробництво, а також система аналізу причин, в силу яких утворилася різниця між стандартною та фактичною собівартістю продукції та прибутком від її реалізації.

    Своєчасний  вплив на рівень виробничих витрат і формування собівартості продукції  можливий при такій організації  і методології обліку, при якій причини змін собівартості, допущення перевитрат і економія засобів розкривається не тільки шляхом наступного вивчення звітних калькуляцій, але й щоденно в самому процесі виконання плану на підставі первинної документації і поточних облікових записів. Таким вимогам відповідає нормативний метод, який застосовується в різних галузях промисловості.

    Одним з головних завдань апарату управління на сьогодні є створення такої  системи управління витратами виробництва, яка б давала можливість керувати витратами на всіх етапах виробничого циклу; відповідала б критеріям єдності підходів на різних рівнях управлінської діяльності (прогнозування, планування, обліку, калькулювання, аналізу використаних можливостей та оцінки), дозволяла встановлювати залежність параметрів зниження витрат виробництва і зростання якості продукції та її обсягів. Зниження витрат на виробництво продукції – складний процес, що вимагає від трудового колективу дотримання запланованих витрат трудових, матеріальних та енергитичних ресурсів, ефективного використання обладнання, пошуку резервів економії ресурсів.

      Аудиторська перевірка витрат на виробництво  є одним з трудомістких процесів в аудиторській діяльності, вимагає великої зосередженості, знань нормативних та інструктивних матеріалів з їх подальшими змінами, а також особливостей правильного розрахування виробничих витрат в окремих видах господарської діяльності організації.

      Досліджуючи правильність включення того чи іншого елемента витрат до складу виробничих витрат і розрахунку собівартості продукції, необхідно перевірити обґрунтованість розмежування джерел відшкодування різних витрат (за рахунок собівартості, прибутку, фондів або резервів), достовірність звітних показників собівартості продукції, правильність розподілу витрат між незавершеним виробництвом і готовою продукцією, що дає можливість виявити внутрішньогосподарські резерви зниження собівартості продукції.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білобловський С.В. Модель бюджетування операційних  витрат на підприємстві ( на прикладі автотранспортного  підприємства ( Частина 1 )/ С.В. Білобловський //Економіка , фінанси , право: Інформаційно - аналітичний . - Киiв, 2005. - №8. - с. 7-15
2. Білобловський С.В. Модель бюджетування операційних витрат на підприємстві ( на прикладі автотранспортного підприємства)/ С.В. Білобловський  //Економіка , фінанси , право: Інформаційно - аналітичний . - Киiв, 2005. - №9. - с. 18-25
3. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. «Бухгалтерський управлінський облік» – Житомир: ПП «Рута», 2003.
4. Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України – К.: НІОС, 2003.
5. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра напряму 0501 - "Економіка і підприємництво" /Колектив авторів під загальним керівництвом А.Ф.Павленка. - К.: КНЕУ, 2002.
6. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність – Київ, 2000. – 796с.
7. Грабова Н.Н., Добровський В.Н. Бухгалтерський облік у промислових та торгівельних підприємствах, 2000.: – КАСК, 2000. – 624с.
8. Гуренкова А. Практиканти на підприємстві/ А. Гуренкова //Бухгалтерія. - Киiв, 2005. - №35. - с. 64-69
9. Демініна О.М. Методика визначення оптимального рівня витрат на оперативне регулювання в системі контролінгу/ О.М. Демініна //Актуальні проблеми економіки: Науковий економічний журнал. - Киiв, 2005. - №10. – с. 114-120
10. ДСТУ2962-94 - ДСТУ2962-94 "Організація промислового виробництва. Облік, аналіз та планування господарювання на промисловому підприємстві. Терміни та визначення". Запоріжжя: Поліграф, 2000.
11. ДСТУ2960-94 - ДСТУ2960- 94 "Організація промислового виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення". Запоріжжя: Поліграф, 2000.
12. ДСТУ3138-95 - ДСТУ3138-95 "Організація промислового виробництва. Праця та заробітна плата. Терміни та визначення". Запоріжжя: Поліграф, 2000.
13. Завгородній В. П. “Податки та податковий контроль в Україні” – К.: А.С.К.. 2001.
14. Закон № 108/95 ВР - Закон України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 р. за № 108/95 ВР. Запоріжжя: Поліграф, 2000.
15. Закон № 996 - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року за № 996-XIV. с изменениями и дополнениями //Бухгалтерский учет. Хрестоматия: Сборник систематизированного законодательства. – 2003. – Вып. 7. - с. 6-10.
16. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291. Запоріжжя: Поліграф, 2000.
17. Лишиленко О.В. До питання обліку витрат і доходів підприємств/ О.В. Лишиленко //Статистика України: Науково-інформаційний. - Киiв, 2005. - №3. - с. 108-112
18. Малишкін О. І. “Податковий облік: ситуації та рішення” - К.: Лібра, 1999.
19. Мамонтова Н.А. Управління витратами промислових корпорацій: [ Про основні засади управління витратами підприємств]/ Н.А. Мамонтова //Наукові записки: Серія "Економіка". - Острог, 2005. - Вип.6. - с. 225-235
20. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені Наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 р. №47. Запоріжжя: Поліграф, 2002.
21. Панасик В. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В., “Податковий облік” – Тернопіль: Карт-бланш, 2003.
22. Партин Г.О. Бюджетування у системі управління витратами підпри-ємства/ Г. Партин //Фінанси України: Науково-теоретичний. - Київ, 2003. - №5. - с. 50-53
23. Партин Г.О. Формування стратегічної моделі управління витратами підприємства/ Г.О.Партин //Фінанси України: Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України. - Київ, 2005. - №11. - с. 124 - 133
24. Пархоменко В.М.,Баранцев П.П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні – Луганськ: “Футура”, 2001. – 464 с.
25. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318, зі змінами і доповненнями. Запоріжжя: Поліграф, 2000.
26. П(С)БО 16 "Витрати" - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248. Запоріжжя: Поліграф, 2000.
27. Савченко В.Я. Аудит: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 322с.
28. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 260с.
29. Сухорукова Т. Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат підприємств, предметом діяльності яких є виконання функцій замовника будівництва/ Т.Сухорукова //Економіка, фінанси, право: Інформаційно - аналітичний . - Київ, 2005. - №2. - с. 34-39
30. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості затверджене Постановою кабінету міністрів України від 26 квітня 1996 р. № 473. Запоріжжя: Поліграф, 2000.
31. Турило А.М. Уточнення сутності поняття "витрати" і їхньої економічної оцінки на підприємстві/ А.М. Турило //Актуальні проблеми економіки: Науковий економічний журнал. - Київ, 2005. - №11. - С. 85-89 //Економіка, фінанси , право: Інформаційно - аналітичний . - Київ, 2005. - №9. - с. 18-25