РЕФЕРАТ 

    Курсова робота містить 45 сторінки комп’ютерного  тексту,  9 таблиць,  31 джерело.

    Об'єктом  дослідження є виробнича собівартість продукції, товарів, робіт, послуг.

    Мета  роботи: проаналізувати організацію  та методику проведення аудиту.

    В роботі використані методи: абстрактно-логічний, монографічний, системного аналізу, порівняльний.

    У системі показників, що характеризують ефективність виробництва і реалізації, одне з ведучих місць належить собівартості продукції. У собівартості продукції як синтетичному показнику відбиваються всі сторони виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства: ступінь використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, якість роботи окремих працівників і керівництва в цілому. 
 

    Собівартість, аудит, ВИТРАТИ, ПРИБУТОК, АМОРТИЗАЦІЯ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, МЕХАНІЗМ, операційна діяльність 
 

 

ЗМІСТ 

ВСТУП

      На  сьогодні економічний аналіз підприємства – це не лише облік витрат підприємства, а передусім, добре організований аналітичний облік і не лише витрат, а й таких об’єктів як основні засоби, нематеріальні активи, запаси, грошові кошти, кошти в розрахунках, капітал, зобов’язання тощо. Набуваючи нового, більш вагомого значення у сучасній економічній практиці суб’єктів господарювання, управлінський облік не просто реєструє, узагальнює, контролює факти господарського життя, він забезпечує управлінський персонал інформацією про різні аспекти діяльності підприємств, які відображаються у бухгалтерському обліку і безпосередньо впливають на якість управлінських рішень, ефективність системи управління. Такий облік покликаний забезпечити систему управління якісною економічною інформацією. Дані управлінського обліку широко використовуються для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень, для аналізу господарської діяльності та пошуку резервів скорочення витрат.

    Облік витрат – відображення витрат, що здійснюються на підприємстві протягом певного періоду, пов’язаних з процесами постачання, виробництва і реалізації в розрізах, що формують собівартість готової продукції.

      Таке  відображення забезпечує отримання вичерпаної інформації, необхідної для того, щоб управляти витратами підприємства і оцінювати його діяльність шляхом визначення фінансових результатів.

      Облік витрат на виробництво необхідно  розглядати як сукупність взаємопов’язаних послідовних, організаційних, логічних, розрахункових операцій і процедур формування інформації про витрати. В цьому обліковому процесі здійснюється первинний облік, групування, систематизація інформації, а також калькулювання собівартості продукції.

      Класифікація  витрат на контрольовані та неконтрольовані лежить в основі системи обліку за центрами відповідальності.

      За  положеннями (стандартами) бухгалтерського  обліку витрати за видами діяльності класифікуються на витрати від звичайної та надзвичайної діяльності.

      Звичайна  діяльність – будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

      Надзвичайна діяльність відбувається нечасто або  нерегулярно (стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії). Втрати, внаслідок таких  подій покриваються за рахунок страхового відшкодування та інших доходів від надзвичайної діяльності.

      Операційна  діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною  чи фінансовою діяльністю.

      Основна діяльність-це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що е визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу.

      Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями - виробництво, управління, збут та інші.

      Актуальність  курсової роботи полягає в тому, що операційна діяльність підприємства є найважливішим видом діяльності на підприємстві. Як показує практика, цей вид діяльності підприємства надає понад 60 - 80% загального прибутку підприємства. В процесі операційної діяльності підприємства отримують дохід (виручку від реалізації продукції, робіт, послуг). А за відрахуванням податків, зборів, витрат, що формують собівартість, і загальногосподарських витрат - прибуток від операційної діяльності.

      Основними чинниками, що впливають на кінцевий результат операційної діяльності підприємства, є ціна товару, обсяги та структура виробництва, витрати. Аналіз взаємозв'язку цих даних дають змогу знайти резерви підвищення прибутку і спланувати виробничу програму згідно з результатами аналізу.

 

РОЗДІЛ 1

     ОСОБЛИВОСТІ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИРОБНИЧОЮ СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУКЦІЇ, ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ

     Облік витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) здійснюється на підставі Типових положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), затверджених постановами Кабінету Міністрів України:

     - № 186 від 09.02.86 р. (будівельно-монтажні  роботи);

     - № 334 від 18.03.96 р. (торговельна діяльність);

     - № 452 від 23.04.96 р. (сільськогосподарські підприємства);

     - № 473 від 26.04.96 р. (промисловість);

      Інструкції  з планування, обліку і калькулювання  собівартості робіт (послуг) на підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства № 24 від 31.03.97 р., а також на підставі Законів України:

      -  "Про податок на додану вартість" №  168/97-ВР від

      03.04.97 р.;

      - "Про внесення змін і доповнень  до Закону України "Про оподаткування  прибутку підприємств" № 283/97-ВР від

      22.05.97 р.;

      - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (Наказ Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України № 27/4248 від 19 січня 2000 р.).

      Витрати виробництва - це спожиті в процесі  виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю (сировину, матеріали, амортизацію основних засобів, працю працівників, зайнятих у процесі виробництва теперішньому) з відповідними на неї нарахуваннями та ін.[20]

      Операційні  витрати - це витрати, що пов'язані з  діяльністю по реалізації продукції та управлінням підприємством. Вони характеризують витрати, що були у звітному періоді і безпосередньо не пов'язані з виробництвом продукції. Операційні витрати як. правило поділяються на адміністративно-управлінські, витрати на збут та витрати, пов'язані з науково-дослідницькими й дослідно-конструкторськими роботами.

      Валові  витрати (згідно із Законом України  № 283/97-ВР, ст. 5) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

      Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

      Витрати відображаються в бухгалтерському  обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

      Перелік і склад калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

      До  виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

      - прямі матеріальні витрати;

      - прямі витрати на оплату праці;

      - інші прямі витрати;

      - загальновиробничі витрати.

      До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

      До  складу прямих витрат на оплату праці  включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

      До  складу інших прямих витрат включаються  всі інші виробничі витрати, які  можуть бути безпосередньо віднесені  до конкретного об'єкта витрат, зокрема  відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних майнових паїв, амортизація тощо.

      Згідно  із Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність  в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.99 р. і Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку І "Загальні вимоги до фінансової звітності" до витрат, пов'язаних зі зменшенням економічних вигода (активів) або зі збільшенням зобов'язань протягом облікового періоду відносяться:

      а) витрати, що виникають у зв'язку зі зменшенням активів:

      - списання сировини, матеріалів на  виробництво (рах.23), матеріалів для  ремонту обладнання, на адміністративні  потреби;

      - витрати від знецінення запасів;

      - нестачі запасів (сировини, комплектуючих,  готової продукції, товарів тощо);

      - нарахування амортизації;

      - списання основних засобів, нематеріальних  активів, МШП та інших необоротних активів, що стали непридатними і не використовуються;

      - визнані економічні санкції - штрафи, пені, неустойки, що підлягають  сплаті чи сплачені;

      - нарахування резерву сумнівних  боргів або списання дебіторської  заборгованості, що не може бути погашена.

      Таким чином, все, що не може бути визнане активом, списується на витрати;

      б) витрати, що збільшують зобов'язання підприємства:

      - заробітна плата;

      - податки, збори, обов'язкові платежі;

      - відрахування на обов'язкове та  добровільне страхування;

      - транспортні витрати;

      - послуги сторонніх організацій (консультаційних, юридичних, медичних, аудиторських);