Економічний зміст організації фінансової звітності

У статті «Чистий рух коштів від фінансової діяльності» відображається результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій, що склала 887,4 тис. грн. у 2011 році.

У статті «Залишок коштів на початок року» показується  залишок грошових коштів на початок  року, наведений у балансі і  він склав за звітній період 894,9 тис. грн..

У статті «Залишок коштів на кінець року» наводиться різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях «Залишок коштів на початок року», «Чистий рух коштів за звітний період» та «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів». Розрахований таким чином показник дорівнює наведеному в балансі залишку грошових коштів та грошових еквівалентів на кінець звітного періоду і склав 7,5 тис. грн. (Додаток Ж).

 

2.7. Порядок складання Звіту про власний капітал (Ф. № 4) 

 

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. 

Вимоги до складання  Звіту визначені П(З)БУ 5 «Звіт про власний капітал» [4]. У статтях «Залишок на початок року» і «Залишок на кінець року» відбивають суми власного капіталу відповідно на початок і кінець року, наведені в балансі підприємства. Сума на початок 2011 року склала 3929,7 тис. грн., а на кінець сума збільшилась на 1163,3 тис. грн. і склала 5093,0 тис. грн.

У статті «Скоректований залишок» показується залишок власного капіталу на початок звітного періоду після внесення відповідних коректувань і вона склала 4341.6 тис. грн. за 2011 рік на СТОВ «Агродар».

У статтю «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» переноситься сума чистого прибутку (збитку) зі Звіту про фінансові результати, що склала 751,4 тис. грн. У статті «Розподіл прибутку» приводяться суми нарахованих дивідендів, данні про інший розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства, або напрямок прибутку в статутний капітал, резервний капітал тощо. Підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період відбивається в статті «Усього змін у капіталі», що визначається як сума всіх змін, відбитих у рядках 060- 280. Але в СТОВ «Агродар» змін по цим статтям не було тому в статті «Усього змін у капіталі» суми не має (Додаток З).

 

2.8. Розкриття інформації в Примітках до фінансової звітності (Ф.№5) 

 

Затверджені наказом  Міністерства фінансів України Примітки до річної фінансової звітності є  обов'язковими для складання й  надання всіма підприємствами й  організаціями, крім тих, які  надають скорочену фінансову звітність [3]. 

У розділі І «Нематеріальні активи» по кожній групі нематеріальних активів, з виділенням інформації щодо створених підприємством нематеріальних активів, приводиться наступна інформація: 

- вартість (первісні або переоцінена), по якій нематеріальні активи відбиті в балансі; 

- методи амортизації й строки корисного використання нематеріальних активів; 

- їхня наявність і рух у звітному році. 

У розділі ІІ «Основні засоби» по кожній групі основних засобів приводиться така інформація: 

- вартість (первісні або переоцінена), по якій основні засоби відбиті в балансі; 

- методи амортизації, застосовувані підприємством і діапазон строків корисного використання; 

- наявність і рух у звітному році. 

У розділі ІІІ «Капітальні інвестиції» приводиться інформація про суми капітальних інвестицій в основні засоби, нематеріальні активи та інші необоротні  матеріальні активи за звітний період. 

У розділі VІ «Кошти» відбиваються суми коштів і їхніх еквівалентів на кінець звітного періоду. 

У розділі VІІІ «Запаси» приводиться інформація про: 

- методи оцінки запасів; 

- балансову вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп; 

- балансову вартість запасів, відбитих по чистій вартості реалізації; 

- суму збільшення чистої вартості реалізації, по якій проведена оцінка запасів відповідно до п.28 П(З)БУ 9 «Запаси». 

У розділі ІX «Дебіторська заборгованість» приводиться інформація про суми поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації по строках непогашення (Додаток К). 

Загальні вимоги щодо розкриття інформації та форми Додатку  до Приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" за формою №6 регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами» затвердженим Нака30м Міністерства фінансів України від 19.05.2005 р. №412.

Сегмент - це певний вид  продукції, напрямок виробництва або  реалізації. Відповідно до П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами» виділяють такі звітні сегменти: господарський та географічний [4].

Господарський сегмент-відокремлювана частина діяльності підприємства з  виробництва та/або продажу певного  виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється  від інших.

Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» складається з трьох розділів:

I. Показники пріоритетних  звітних сегментів;

II. Показники за допоміжними  звітними сегментами;

III. Показники за допоміжними  звітними географічними сегментами.

Структура звіту передбачає можливість відображення шести пріоритетних звітних (розділ І) та шести допоміжних (розділ II та III) сегментів (графи 3-14) та має ще графи для пріоритетних нерозподілених (розділ І) і допоміжних нерозподілених статей (розділ II та III) (графи 15-16).

При складанні форми  № 6 фінансової звітності необхідно  визначитись з тим, який саме сегмент (господарський чи географічний) буде пріоритетним, а який - допоміжним.

Порядок заповнення форми  №6 проводиться після складання фінансової звітності за формами №1-5 та статистичної звітності за формою №50-сг «Основні економічні показники сільськогосподарських підприємств» (Додаток К).

 

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСВОГО ОБЛІКУ СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

 

3.1. Вдосконалення організації формування фінансової звітності підприємства

 

Для запропонування деяких вдосконалень організації формування фінансової звітності розглянемо Форму 2, що включена до фінансової звітності — Звіті про фінансові результати. Він зв'язує баланс за минулий та звітний періоди і показує, за рахунок чого відбулися зміни у звітному балансі порівняно з минулим.

Структуру Звіту про  фінансові результати побудовано відповідно до структури Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.11.99р. № 291 [8]. Дані цього звіту дають можливість побачити структуру доходів і витрат, методологічні засади яких визначено в Положенні 15 «Доходи» і 16 «Витрати», які впливають на достовірність показників фінансової звітності.

Слід зазначити, що у  Звіті про фінансові результати відображають дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за принципом  брутто, тобто без вирахування  наданих знижок, повернення проданих товарів, комісійних винагород та інших сум, що підлягають виключенню з доходів, для відображення яких призначена стаття «Інші вирахування з доходу». Виділення окремим показником чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) дозволяє визначити його суму після вирахування ПДВ, акцизного збору, інших сум, які не є доходом підприємства.

Проведені дослідження  показали, що суму виручки від реалізації продукції не можна кількісно  ототожнювати із сумою доходу. Різниця між ними полягає в тому, що суму виручки від реалізації коригують на суму ПДВ та акцизного збору. Так, у Звіті про фінансові результати містяться такі статті: «Дохід (виручка) від реалізації(товарів, робіт, послуг)» та «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», зміст яких припускає ідентичність категорій «Дохід» і «Виручка від реалізації».

Однак у процесі реформування бухгалтерського обліку вітчизняна теорія обліку поповнюється новими економічними поняттями і переосмислює відомі трактування. У П(С)БО дається визначення категорії «Дохід», а визначення категорії «Чистий дохід» не зустрічаємо в жодному з літературних джерел.

Внаслідок реформування обліку в Україні маємо обліковий  категоріальний апарат, в якому категорії  визначення ототожнюються із категоріями пізнання, а юридичне їх наповнення превалює над економічним [11].

З метою уникнення  таких невідповідностей нами запропоновано  у Звіті про фінансові результати зняти статтю «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» і залишити статтю такого змісту: «Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (без слова «виручка»), де відображатиметься дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без податку на додану вартість та акцизного збору. Крім того, повернення товару не є доходом підприємства, отже, немає необхідності наводити цей показник безпосередньо у Звіті. Таку інформацію можна надавати у примітках до фінансової звітності.

Джерелом інформації для заповнення статті «Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» стане рахунок 70. Тому, на наше переконання, не зовсім вдало вибрано схему відображення на рахунках доходів від реалізації продукції.

Зосередимо увагу на обліку доходів від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг), які обліковуються на рахунку 70 «Доходи від реалізації». Він призначений для обліку кожного об'єкта за відповідними групами, для яких відкриваються субрахунки.

За кредитом даного рахунка  відображають загальну суму доходів  разом із сумою непрямих податків, за дебетом — належну суму непрямих податків (ПДВ, акцизного збору та інших відрахувань, передбачених чинним законодавством) та списання у порядку закриття суми чистого доходу на рахунок 79 «Фінансові результати». Таким чином, рахунки класу 7 у кінці звітного періоду закривають і залишку на них немає.

Вважаємо, що схему відображення на рахунках доходів від реалізації продукції обрано не зовсім вдало.

Згідно з П(С)БО 15 «Дохід» не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фонді. Проте, як зазначалося вище, ці суми включають до складу доходу, але, на нашу думку, вони не можуть бути його складовими. Адже саме визначення доходу, яке дається у П(С)БО 3, підкреслює, що доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, що приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Отже, податок на додану вартість, акцизний збір не є економічними вигодами і не зумовлюють зростання власного капіталу, а значить їх не можна визнавати доходами і відповідно не слід відображати на рахунках класу 7.

У тому разі, коли плата за продукцію буде здійснена після відвантаження зі складу на умовах наступної оплати, записи на бухгалтерських рахунках згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій будуть наступними.

1.Відображати суму, на  яку покупцеві (замовнику) пред'явлені  розрахункові документи за реалізовану  продукцію, слід у такій кореспонденції  рахунків:

Дт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»;

Кт 70 «Доходи від реалізації».

2.Відображено суму нарахованого податку з доходу:

Дт 70 «Доходи від реалізації»;

Кт 64 «Розрахунки за податками й платежами».

М.А.Проданчук пропонує дещо іншу схему обліку реалізації продукції на відміну від наведеної  вище:

Дт 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»;

Кт 70 «Доходи від реалізації»;

Кт 64 «Розрахунки за податками й платежами».

Відповідно до такої  схеми, на кредиті рахунка 70 буде показаний  дохід від реалізації без податку  на додану вартість та акцизного збору, і відпаде потреба у статтях «Податок на додану вартість», «Акцизний збір» та «Інші вирахування з доходу» 1 розділу форми № 2.

В основу удосконалення  методології Звіту про фінансові  результати покладено структуризацію, яка відповідає потребам користувачів і дасть можливість забезпечити відповідний рівень релевантності даних звітності для управлінських рішень, а це значно розширить її можливості у фінансовому аналізі та фінансовому менеджменті [27, 14].

Для вдосконалення управління підприємством необхідно використовувати  нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різноманітних інформаційних систем. І насамперед необхідно провести корінну реконструкцію його технічної та інформаційної бази на основі запровадження автоматизованої системи обліку, контролю і аудиту, до складу якої повинні входити автоматизовані робочі місця бухгалтера (АРМ).

АРМ бухгалтера дозволяє вести облік коштів, основних засобів  і нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунків з дебіторами і кредиторами та ін. У ході обліку стає можливим у автоматизованому режимі готувати необхідні платіжні документи, формувати в необхідні строки звітність, розробляти Головну книгу, баланс з додатками та ін.

Початкова інформація, яка  вводиться в ЕВМ, контролюється  встановленими способами, після  чого обробляється згідно із заданою програмою. Підсумкова інформація виводиться з ЕВМ на друк у вигляді машинограм синтетичного і аналітичного обліку.